Постанова 4803 № 192/959/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3056/21 Справа № 192/959/19 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И Л А: У березні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 31 липня 2008 року відповідачка отримала кредит в розмірі 10000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладено на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між ним і банком договір, що підтверджується її підписом у заяві і є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. У відповідності до умов договору банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі та видав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором, а відповідачка згідно з п. 2.1.1.5.5, п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором, а у разі невиконання зобов`язань за договором на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, станом на 18 квітня 2019 року, виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 25 617 грн 91 коп, з яких 11 296 грн 32 коп заборгованість за кредитом, 4 651 грн 93 коп заборгованість за простроченим кредитом, 7911 грн 66 коп заборгованість по пені, 300 грн заборгованість по пені за несвоєчасну виплату боргу на суму від 100 грн, а також нарахований відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг штраф в сумі 250 грн (фіксована частина) і в сумі 1208 грн. 00 коп (процентна складова). Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором у сумі 25 617 грн 91 коп та судові витрати у справі. Заочним рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» за кредитним договором б/н від 31 липня 2008 року заборгованість в розмірі 500 грн. В задоволенні іншої частини позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відмовлено. Вирішено питання щодо судового збору. Не погодившись з вказаним рішенням суду, АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року, підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 31 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» , правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» правонаступником якого в свою чергу є АТ КБ «ПриватБанк», укладено кредитний договір з відповідачкою, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації, при цьому сторони узгодили, що кредитний ліміт дорівнює 500 грн., базова процентна ставка за кредитом 3 % на місяць на залишок заборгованості. Строк повернення кредиту не встановлений (а.с. 27). У заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення. До кредитного договору банк додав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с. 28-43). Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором станом на 18 квітня 2019 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 25 617 грн 91 коп, з яких 11 296 грн 32 коп заборгованість за кредитом, 4 651 грн 93 коп заборгованість за простроченим кредитом, 7911 грн 66 коп заборгованість по пені, 300 грн заборгованість по пені за несвоєчасну виплату боргу на суму від 100 грн, а також нарахований відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг штраф в сумі 250 грн (фіксована частина) і в сумі 1208 грн. 00 коп (процентна складова)(а.с. 23-26). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Як вбачається з матеріалів справи, 31 липня 2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно умов якого відповідач отримав кредит, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. Згідно довідки про умови кредитування з використання кредитки Універсальна 30 днів пільгового періоду, яка підписана відповідачем 31 липня 2008 року, вбачається, що сторони також погодили умови сплати процентів, неустойки (пені) за несвоєчасне невиконання зобов`язання, а також погодили, що у разі порушення позичальником термінів платежів за будь-якими із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш як на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 250,00 грн. та 5 % від суми заборгованості (а.с.28). Тобто, із зазначеної анкети та довідки про умови кредитування з використання кредитки Універсальна 30 днів пільгового періоду, які підписані відповідачем, вбачається, що сторони погодили умови сплати процентів та відповідальності у вигляді неустойки (пеня,штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми. Відповідачем вимоги договору не виконані, грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі не повернуто, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість, станом на 18 квітня 2019 року, в загальній сумі 25 617 грн 91 коп, з яких 11 296 грн 32 коп заборгованість за кредитом, 4 651 грн 93 коп заборгованість за простроченим кредитом, 7911 грн 66 коп заборгованість по пені, 300 грн заборгованість по пені за несвоєчасну виплату боргу на суму від 100 грн, а також нарахований відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг штраф в сумі 250 грн (фіксована частина) і в сумі 1208 грн. 00 коп (процентна складова)(а.с. 23-26). Відповідач не спростував факт отримання кредитної картки та отримання за нею кредитних коштів, користувався кредитними коштами (що вбачається із розрахунку заборгованості та із витягу з рахунку щодо руху кошті за кредитним договором б/н від 21 липня 2008 року) та частково сплачував заборгованість за договором, отже, не заперечував факт укладення кредитного договору. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за порушення умов договору слід відмовити. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15. А тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованої пені, не підлягають задоволенню. Колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги банку підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 31 липня 2008 року у розмірі 16 995,66 грн , яка складається із: 11 296 грн 32 коп заборгованість за кредитом, 4 651 грн 93 коп заборгованість за простроченим кредитом; 250 грн - штраф (фіксована частина); 797,41 грн- штраф (процентна складова), а у задоволенні позовних вимог про стягнення нарахованої пені слід відмовити, оскільки одночасне застосування штрафів та пені за одне й те саме порушення не допускається. На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат, сплачених при подачі позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно до суми задоволених позовних вимог в розмірі 3186,12 грн. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Заочне рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року скасувати. Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 31 липня 2008 року у розмірі 16 995,66 грн, яка складається із: 11 296 грн 32 коп заборгованість за кредитом, 4 651 грн 93 коп заборгованість за простроченим кредитом; 250 грн - штраф (фіксована частина); 797,41 грн - штраф (процентна складова). У задоволенні решти вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 3186,12 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства. Судді: