Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/3453/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/3453/20 пров. № А/857/2713/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Шевчук С.М.. Іщук Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Дарморіс Оксани Маркіянівни на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року (ухвалене головуючою-суддею Мартиць О.І. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Тернополі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі Управління, відповідач) щодо відмови йому у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України (далі ГУ ПФУ) довідок про розмір грошового забезпечення, а саме : довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ), ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі Закон №2011-XII) з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704) з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019 та довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону №2262-ХІІ, ст.9 Закону №2011-XII з урахуванням положень Постанови №704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, зобов`язати Управління підготувати та надати до ГУ ПФУ довідки про розмір його грошового забезпечення, а саме : довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону №2262-ХІІ, ст.9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704 з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019 та довідку про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.02.2020 відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону №2262-ХІІ, ст.9 Закону №2011-XII, з урахуванням положень Постанови №704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до ГУ ПФУ довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону №2262-XII та з урахуванням положень Постанови №704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії та зобов`язано відповідача підготувати на надати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-XII та з урахуванням положень Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача Дарморіс О.М. подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідно до п.4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін та вимог п.1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатки 14 до Постанови №704, розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званнями з 29.01.2020 мають визначатись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Скаржник вказує, що згідно Постанови №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, з 29.01.2020 є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року, а не мінімальна заробітна плата. Скаржник вважає, що оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних станом на 01.01.2018 становив 1762 грн, а прожитковий мінімум для працездатних станом на 01.01.2020 2102 грн, тому з 29.01.2020 відбулась зміна розміру грошового забезпечення військовослужбовця, як обов`язкова передумова для виникнення у відповідача обов`язку зі складання довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020. Відповідач не оскаржував рішення в частині задоволення позовних вимог та не скористався правом подачі відзиву на неї у встановлений судом строк. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 є пенсіонером з числа військовослужбовців, перебуває на обліку у ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу відповідно до Закону №2262-ХІІ. У 2018 року позивачу було проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова №103). Згідно з перерахунком розміру пенсії позивача з 01.01.2018 його пенсія розрахована із сум грошового забезпечення, зокрема, посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. 05.10.2020 позивач звернувся із заявою до Управління з проханням підготувати та направити до ГУ ПФУ нову довідку про його грошове забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019, підготувати та направити до ГУ ПФУ довідку про розмір його грошового забезпечення, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020) та із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення, для перерахунку пенсії з 01.02.2020. Листом Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №7.2/689 від 09.10.2020 «Щодо надання інформації» ОСОБА_1 було повідомлено про те, що складові пенсії, її розмір не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858, залишеного без змін постановою Шостою апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинним пункти 1 та 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Однак алгоритм дій, які повинне вчинити ГУ ПФУ, у зв`язку з втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 (далі Порядок №45), не змінився. Оскільки списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії з ГУ ПФУ не надходили, відтак відсутні підстави для виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та направлення такої до вказаного Управління. Не погодившись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ. Суд першої інстанції вказав, що до моменту отримання належної довідки від державного органу, з якого особу було звільнено зі служби, у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії, а тому дії відповідача, щодо відмови позивачу в отримані оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є протиправними, оскільки впливають на розмір пенсійних виплат. Суд першої інстанції вказав, що пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон №1774-VІІІ), який набрав чинності 01.01.2017 встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом №2262-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до частини 4 статті 63 якого усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Постановою №704, яка набрала чинності з 01.03.2018, підвищено грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Відповідно до п.4 Постанови №704, у редакції, чинній до 24.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 Постанови №704 містили примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року). У подальшому, 24.02.2018 набрала чинності Постанова №103, якою пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції : «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.» Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме : замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року». Водночас, зміст приміток до Додатків 1, 12, 13 і 14 до Постанови №704 не приведено у відповідність з положенням пункту 4 цієї Постанови, тобто такими передбачено використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пунктів 5 і додатка 2 Порядку №45. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким внесено зміни до пункту 4 Постанови №704. Відповідно до п.4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до цієї Постанови, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Таким чином, п.4 Постанови №704 визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року. Тобто, у випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50% розміру мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум, 50% розміру мінімальної заробітної плати стають розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів та окладу за військовими (спеціальними) званнями. Водночас, пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 передбачено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017. Положення пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом на 29.01.2020 та неконституційними не визнавалися. Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є Постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при розв`язанні колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VIII та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України. Вказане відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 по справі №240/4946/18 в частині застосування пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ, згідно якого за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат, заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат після набрання чинності цим Законом. Отже, згідно Постанови №704, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби. За встановлених обставин, надаючи правову оцінку доводам сторін, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо неможливості застосування мінімальної заробітної плати в якості розрахункової величини для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Управління щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020) відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020 та зобов`язання підготувати та надати до ГУ ПФУ вказану довідку не підлягають до задоволення. Колегія судді не бере до уваги поданні представником позивача заяви про доповнення обґрунтувань апеляційної скарги від 09.04.2021 та 12.04.2021, оскільки вони поданні з порушенням строку встановлених ч.1 ст.303 КАС України. Оскільки учасники справи не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, в силу положень статті 308 КАС України рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом апеляційного перегляду. Згідно ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу. Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Дарморіс Оксани Маркіянівни залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року по справі №500/3453/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. М. Шевчук Л. П. Іщук