Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/17079/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17079/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Маруліна Л.О., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Беспалова О.О., Бужак Н.П., при секретарі Хмарській К.І. за участю: представників відповідача: Проковського Д.С., Шибанова Я.М., Перепелиціна К.М. представників апелянтів: Дутки Р.О., Якубенка В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Громадської спілки «Громадський контроль та порядок», Політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Свобода», Київської міської ради, ОСОБА_1 , Українського інституту національної пам`яті на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2021 року по справі за адміністративним позовом Громадської спілки «Громадський контроль та порядок» до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №559/559 від 07.07.2016 року, - В С Т А Н О В И В: Громадська спілка «Громадський контроль та порядок» (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач, КМР) в якому просила: - визнати неправомірними дії КМР щодо прийняття рішення від 07.07.2016 року №559/559 «Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві»; - визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 07.07.2016 року №559/559 «Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2021 року зазначений позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 07.07.2016 року №559/559 «Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві». В іншій частині відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Громадська спілка «Громадський контроль та порядок» подала апеляційну скаргу, в якій просила змінити рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині. Політична партія «Всеукраїнське об`єднання «Свобода», Київська міська рада, ОСОБА_1 та Український інститут національної пам`яті подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного. Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.07.2016 року КМР на 1 сесії 8 скликання прийнято рішення N559/559 «Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві», яким переіменовано: вулицю Баумана - на вулицю Януша Корчака (Шевченківський р-н); вулицю Кутузова - на вулицю Генерала Алмазова (Печерський р-н); вулицю Суворова - на вулицю Михайла Омеляновича-Павленка (Печерський р-н); провулок Кутузова - на провулок Євгена Гуцала (Печерський р-н); проспект Московський - на проспект Степана Бандери (Оболонський та Подільський р-ни) (далі по тексту - оскаржуване рішення). Вважаючи це рішення незаконним, оскільки воно прийнято з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, яке регулює питання організації та здійснення місцевого самоврядування, законодавства про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки, позивач звернувся до суду. Суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, дійшов висновку, що враховуючи встановлені порушення, допущені відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення, воно є протиправним, а тому підлягає скасуванню. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті та доводи апеляційних скарг і учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (із змінами і доповненнями) та Законом України від 24.05.2012 року № 4865-VI «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій». Усі нормативно-правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Пунктом 1 частини 1 статті 37 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту. Згідно з пунктом 41 частини 1 статті 26 названого Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами. Частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Водночас, відповідно до частин 1 статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам`яті про осіб, які: 1) внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України; 2) здійснили героїчний вчинок, звершення в ім`я Батьківщини; 3) зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя. Імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об`єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу. Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст. 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій»). Згідно з частиною 3 статті 4 вказаного Закону у цьому Законі під об`єктами права власності також розуміються, зокрема, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости. Подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події - письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння конкретно визначеній юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та вноситься на розгляд суб`єктів, уповноважених присвоювати імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій (ч.1 ст.6 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій»). Статтею 11 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» встановлено, що зміна, відмова від присвоєного юридичній особі та/або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події або збереження за правонаступником присвоєного імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події у разі припинення юридичної особи, якій присвоєно ім`я фізичної особи, ювілейну та святкову дату, назву і дату історичної події, а також передання всього її майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам здійснюється в такому самому порядку, як і присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події. У поданні про зміну, відмову від присвоєних імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події або їх збереження обов`язково зазначається обґрунтування. Зміна імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події, присвоєних юридичним особам та об`єктам права власності, здійснюється лише після проведення громадського обговорення. Правовими положеннями ч. 2-4 ст. 6 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» регламентовано, що до подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події також додаються: 1) інформаційна довідка про фізичну особу, ім`я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об`єкту права власності; 2) розрахунки та кошторис витрат, пов`язаних з присвоєнням юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події; 3) узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення. У разі якщо у фізичної особи, ім`я якої пропонується присвоїти юридичній особі або об`єкту права власності, є родичі (діти, вдова, вдівець, а якщо їх немає - батьки, рідні брати та сестри), додається також їх письмова згода на присвоєння імені. Подання про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій підлягає реєстрації в день його надходження. Відмова у прийнятті або реєстрації подання про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій забороняється. Разом з тим, п.6 ч. 1 ст. 7 вищезазначеного Закону передбачено, що подання про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події готується у разі, зокрема, присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об`єктам права власності, які за ними закріплені, - сільським, селищним, міським головою. Також, п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» встановлено, що імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам та об`єктам права власності присвоюють, зокрема, сільські, селищні, міські ради - юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об`єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що виключно до повноважень виконавчих органів, зокрема, міських рад належить право перейменування, у тому числі проспектів, розташованих на території відповідного населеного пункту, в той час як виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішується питання прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених законами. Разом з тим, зміна присвоєного об`єкту права власності (проспекту) імені фізичної особи здійснюється в такому самому порядку, як і присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події, відповідно до ст. 11 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій». При цьому, подання про таку зміну готується міським головою та подається до міської ради та обов`язково має відповідати встановленим у статті 6 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» вимогам, у тому числі містити відповідне обґрунтування, а зміна здійснюється лише після проведення громадського обговорення. Поряд з тим, відповідно до пункту 41 частини першої статті 26 та пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 року №989 «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», з метою відновлення історичних найменувань, увічнення пам`яті видатних діячів і подій, встановлення пам`ятних знаків та меморіальних дошок на території міста Києва, Київською міською радою рішенням від 13.11.2013 року №432/9920 затверджено Порядок найменування об`єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об`єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі по тексту - Порядок № 432). Пунктом 7 розділу I Порядку № 432, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що зміна назви (перейменування) об`єктів міського підпорядкування здійснюється у виняткових випадках, а саме: при відновленні історично сформованих найменувань, які мають особливу культурно-історичну цінність; при перейменуванні в установленому порядку вулиць, площ, провулків, проспектів, парків, скверів у населених пунктах України, назви яких пов`язані з іменами осіб, які причетні до організації та здійснення голодоморів і політичних репресій в Україні; при зміні статусу і/або функціонального призначення відповідного об`єкта; з метою усунення дублювання найменувань в межах території міста. Зміна імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події, присвоєних юридичним особам та об`єктам права власності, здійснюється лише після проведення громадського обговорення. Як вбачається з матеріалів справи, зазначено скаржником та встановлено судом апеляційної інстанції, 06.06.2016 на засіданні Комісії КМР з питань найменувань слухали інформацію про результати громадського обговорення щодо перейменування, проспекту, вулиць та провулку в місті Києві, за результатами чого вирішили, враховуючи результати громадського обговорення, підтримати таке перейменування та рекомендувати Київському міському голові внести відповідне подання відповідачу (Т.1 а.с.91-95). 24.06.2016 Київським міським головою подано до КМР подання № 08/231-2743/ПР, яке погоджено, зокрема, постійною комісією Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв`язків (з приміткою «Підписи на першій сторінці рішення»), постійною комісією Київради з питань культури та туризму (з приміткою «З зауваженнями за виключенням пункту 2 Додатку до проекта»), начальником управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради. До вказаного подання додано проект рішення та додаток до нього, під пунктами 6 та 7 якого значено перейменування спірних проспектів. У пояснювальній записці до вказаного проекту зазначено: - в пункті 1 «Обґрунтування необхідності видання рішення», що підставою для його розроблення є п. 41 ч. 1 ст. 26, п. 1 ст. 37, п. 1 ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закон України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», протокол засідання Комісії з питань найменувань від 06.06.2016 р. № 6; - у пункті 2 «Мета і завдання рішення» вказано, що мета прийняття рішення - вшанування пам`яті видатних діячів українського народу шляхом перейменування вулиць, проспектів та провулку у місті Києві. 07.07.2016 року зазначені подання та проект рішення розглянуто та підтримано 87-ма голосами депутатів на пленарному засіданні КМР, у зв`язку з чим прийнято оскаржуване рішення № 559/559 «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві». У додатку до вказаного рішення «Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві» зазначено наступні перейменування: 1) вулицю Баумана - на вулицю Януша Корчака (Шевченківський р-н); 2) вулицю Кутузова - на вулицю Генерала Алмазова (Печерський р-н); 3) вулицю Суворова - на вулицю Михайла Омеляновича-Павленка (Печерський р-н); 4) провулок Кутузова - на провулок Євгена Гуцала (Печерський р-н); 5) проспект Московський - на проспект Степана Бандери (Оболонський та Подільський р-ни) . Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги доводи апелянта - КМР, що обставини підготовки, погодження та прийняття оскаржуваного рішення були встановлені Шостим апеляційним адміністративним судом під час розгляду справи № 826/11910/16 і знайшли своє відображення у постанові від 09.12.2019 року, яка набрала законної сили, а тому не підлягають перегляду та встановленню у межах розгляду даної справи. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 КАС України). Щодо висновку суду першої інстанції про те, що проект рішення, пояснювальна записка до проекту рішення, протоколи чергового засідання постійної Комісії КМР з питань найменувань не містять в собі історичного дослідження відносно критеріїв відбору таких осіб з урахуванням положень Закону України «Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті», колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Так, відповідно до пункті 1 пояснювальної записки, яка додана до проекту рішення від 24.06.2016 року № 08/231-2743/ПР, «Обґрунтування необхідності видання рішення» зазначено, що підставою для розроблення проекту рішення є п. 41 ч. 1 ст. 26, п. 1 ст. 37, п. 1 ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закон України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», Закон України «Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті» та протокол засідання Комісії з питань найменувань від 06.06.2016 року №

6. Також, у пояснювальній записці «Мета і завдання рішення» вказано, що метою прийняття рішення є вшанування пам`яті видатних діячів українського народу шляхом перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві. Також у додатках до пояснювальної записки міститься інформаційна довідка, в якій викладено інформацію щодо особистостей Миколи Ватутіна та Романа Шухевича . 02.03.2017 року КМР прийнято рішення № 1067/2071 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 07.07.2016 № 559/559 «Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві», пунктом першим якого до вказаного вище рішення КМР № 559/559 внесено зміни, а саме виключено у преамбулі рішення слова «Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Так, під час засідання комісії з питань найменувань від 02.03.2016 року, зазначено про розгляд звернення Українського інституту національної пам`яті щодо переіменувань. Відповідно до п. 4 Положення про Український інститут національної пам`яті, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 927 від 05.07.2006 року, Інститут національної пам`яті відповідно до покладених на нього завдань: - організовує роботу з виявлення та дослідження фактів голодоморів та політичних репресій і опору їм в Україні, інформування про такі факти громадян України та світової громадськості (підпункт 2); - визначає напрями і методи відновлення історичної правди і справедливості дослідженні історії України, координує дослідження, що проводяться у державі з цього питання(підпункт 12); - забезпечує оприлюднення наукових повідомлень, інформаційних та аналітичних матеріалів, результатів досліджень з питань голодоморів, політичних репресій щодо української нації та її опору тоталітарним режимам; бере участь у програмах, що виконуються іншими органами (підпункт 18). З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що висновки суду першої інстанції про відсутність історичного дослідження рішень прийнятих Комісією КМР є помилковими, оскільки викладені у листі Українського інституту національної пам`яті від 25.08.2015 року № 01/1029 пропозиції містять саме історичні обґрунтування, здійснені Інститутом відповідно до покладених на нього завдань, які вище зазначені судом. Щодо громадських обговорень, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України. Подання про зміну присвоєного об`єкту права власності (проспекту) імені фізичної особи має відповідати Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», та містити відповідну підставу необхідності зміни назви вже присвоєного об`єкту права власності (проспекту) імені фізичної особи з наведенням відповідного обґрунтування. Відповідно до пункту 1 Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 року №989 (далі по тексту - Порядок №989) визначено, що цей Порядок визначає механізм проведення громадського обговорення та основні вимоги до його організації та розгляду узагальнених пропозицій (зауважень) під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій). Дія цього Порядку поширюється на суб`єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» (далі - організатори громадського обговорення). Громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення. Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об`єднання, що не є юридичними особами (пункт 2 Порядку №989). Згідно з пунктом 3 Порядку №989 організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей. Аналогічні норми містяться у Порядку проведення у місті Києві громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженому розпорядженням Київського міського голови від 19.08.2014 року №175, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок №175). Відповідно до пункту 5 Порядку № 989 рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб. Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці. Згідно з пунктом 6 Порядку №175 рішення про проведення громадського обговорення приймається Київським міським головою з урахуванням вимог, встановлених Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та рішенням Київської міської ради від 13.11.2013 року №432/9920 «Про затвердження Порядку найменування об`єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об`єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у місті Києві». Київський міський голова надає доручення, в якому визначає питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб. Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці. Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, у період з 28.03.2016 року по 28.05.2016 року, тобто 2 місяці (61 день), тривали громадські обговорення у формі електронної консультації на єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва з приводу вказаних питань. Громадське обговорення передбачає, зокрема, узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення (підпункт 3 пункту 4 Порядку №989, підпункт 5.3 пункту 5 Порядку №175). Одночасно, пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення. Пропозиції (зауваження) реєструються організатором громадського обговорення. Юридичні особи подають пропозиції (зауваження) у письмовій чи електронній формі із зазначенням їх найменування та місцезнаходження. Анонімні пропозиції (зауваження) не реєструються і не розглядаються (пункт 6 Порядку №989). Відповідно до пункту 7 Порядку №175 пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення. Пропозиції (зауваження) реєструються відповідальною особою. Юридичні особи подають пропозиції (зауваження) у письмовій чи електронній формі із зазначенням їх найменування та місцезнаходження. Анонімні пропозиції (зауваження) не реєструються і не розглядаються. З Інформації про підсумки громадського обговорення щодо перейменування вулиць міста Києва, наданого суду відповідачем до матеріалів справи, загальні результати обговорення на офіційному веб-порталі Київської міської державної адміністрації свідчать, що кількість користувачів, що взяла участь в обговоренні щодо перейменування вулиці Баумана у Шевченківському районі на вулицю Януша Корчака складає 2996, з яких запропоновано редакцій/пропозицій - 44, підтримали проект - 1740, не підтримали - 1256; вулиці Кутузова у Печерському районі на вулицю Генерала Алмазова складає 4085, з яких запропоновано редакцій/пропозицій - 52, підтримали проект - 2304, не підтримали - 1781; кількість користувачів, що взяла участь в обговоренні щодо перейменування вулиці Суворова у Печерському районі на вулицю Михайла Омеляновича-Павленка складає 4114, з яких запропоновано редакцій/пропозицій - 69, підтримали проект - 2308, не підтримали - 1806; кількість користувачів, що взяла участь в обговоренні щодо перейменування провулку Кутузова у Печерському районі на провулок Євгена Гуцала складає 4270, з яких запропоновано редакцій/пропозицій - 36, підтримали проект - 2592, не підтримали - 1678; кількість користувачів, що взяла участь в обговоренні щодо перейменування проспекту Московського у Оболонському та Подільському районах на проспект Степана Бандери складає 5694, з яких запропоновано редакцій/пропозицій - 249, підтримали проект - 3146, не підтримали - 2548. З цієї Інформації також встановлено, що до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли письмові звернення від Голосіївської та Печерської районних організацій ветеранів, громадянки ОСОБА_4 як представника організації дітей війни з незгодою щодо перейменування проспектів Генерала Ватутіна та Московського на честь Романа Шухевича та Степана Бандери відповідно. Також через КБУ «Контактний центр» надійшло близько 90 дзвінків від мешканців Києва з незгодою щодо перейменування проспектів Ватутіна та Московського на честь Романа Шухевича та Степана Бандери відповідно. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру перейменування проспектів, вулиць та провулку у м. Києві, яка складається з наступних етапів: 1) звернення уповноваженого державного органу з пропозицією до КМР; 2) її попередній розгляд Комісією з питань найменувань при Київському міському голові (далі - Комісія); 3) прийняття Комісією рішення щодо перейменування, яке має рекоментаційний характер та передається на розгляд Київського міського голови (далі - Голова); 4) проведення за дорученням Голови громадських обговорень з цього питання; 5) узагальнення результатів громадських обговорень; 6) підготовка Головою відповідного подання до КМР щодо перейменування проспектів; 7) розгляд такого подання КМР та прийняття кінцевого рішення за процедурою, визначеною Регламентом ради. Перевіряючи доводи апеляційних скарг, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуване рішення прийнято КМР в порядку Закону № 4865-VI, за визначеною ним процедурою, у зв`язку з надходженням пропозицій Українського інституту національної пам`яті, підтриманих спеціально уповноваженою Комісією КМР, з урахуванням узагальнених результатів громадського обговорення, та на підставі подання Голови ради. Таким чином, відсутні підстави вважати дії відповідача щодо не проведення громадського обговорення протиправними, оскільки вказане твердження позивача спростовано матеріалами справи та не доведено належними та допустимими доказами, з огляду на що, оскаржуване рішення Київської міської ради від 07.07.2016 року №559/559 «Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві» є законним та обґрунтованим. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що твердження представника позивача про втручання в електронну систему підсумків громадського обговорення є безпідставними та необгрунтованими, оскільки останнім не надано суду апеляційної інстанції належних доказів звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою про втручання у вказану електронну систему та прийняття рішення по ній. Колегія суддів апеляційної інстанції проаналізувавши вищезазначені правові положення та обставини справи доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, через їх необґрунтованість та безпідставність. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року). Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. У даному випадку, КМР, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність оскаржуваного рішення та надано обґрунтовані доводи своїх дій під час його прийняття, відповідно до норм чинного законодавства. Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідачами законно та обґрунтовано прийнято оскаржувані рішення та наказ. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Керуючись ст.ст. 242, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Громадської спілки «Громадський контроль та порядок» - задовольнити частково. Апеляційні скарги Політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Свобода», Київської міської ради, ОСОБА_1 та Українського інституту національної пам`яті - задовольнити повністю. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2021 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Громадської спілки «Громадський контроль та порядок» до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №559/559 від 07.07.2016 року відмовити повністю. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: О.О. Беспалов Н.П. Бужак Повний текст виготовлено 27.04.2021 року