Постанова Волинський апеляційний суд № 159/6730/20

Справа № 159/6730/20 Головуючий у 1 інстанції: Логвинюк І. М. Провадження № 22-ц/802/561/21 Категорія: 71 Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 квітня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А., суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К., з участю секретаря судового засідання Концевич Я.О., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій формі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2021 року, В С Т А Н О В И В: В провадженні Ковельського міськрайонного суду Волинської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій формі . Представник позивача подала суду заяву (клопотання) про призначення судової молекулярної генетичної експертизи, для вирішення питання про те, чи наявна біологічна спорідненість відповідача та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; чи є відповідач біологічним батьком вказаної вище дитини. Просить проведення експертизи доручити судово експертній установі Львівському НДЕКЦ при МВС України (м. Львів, вул. Конюшинна, 24).В.І. Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2021 року призначено у справі судову біологічну (генетичну) експертизу, на вирішення якої поставлено питання: - Чи наявна біологічна спорідненість ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , документований документом: ІН НОМЕР_1 У ДМС України у Волинській області, та неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - Чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Ковеля Волинської області, паспорт серії НОМЕР_2 ? Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. В розпорядження експертів надано матеріали даної цивільної справи. Зобов`язано позивача ОСОБА_2 забезпечити проходження її сином неповнолітнім ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , експертизи. Витрати по оплаті за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 . Сторонам роз`яснено зміст ст. 109 ЦПК України. Провадження в справі на час проведення експертизи зупинено. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій формі . Позов про визнання батьківства мотивує тим, що сторони зустрічались тривалий час і мали намір на створення сім`ї, тому з лютого 2010 р. вони почали проживати однією сім`єю без укладення шлюбу. Від таких стосунків орієнтовно у липні 2011 р. вона завагітніла, про що було відомо відповідачеві, однак, після цього їх сімейні стосунки припинились фактично. ІНФОРМАЦІЯ_4 вона народила сина ОСОБА_6 , батьком якого є відповідач. Однак у зв`язку з відсутністю бажання та часу останній відмовився подати до органу рацс заяву про реєстрацію батьківства, тому запис про батька дитини було проведено відповідно до ст. 135 СК України. Факт батьківства стверджується фотоматеріалами про спільне проживання, проведення обряду заручин сторін, спільних святкувань тощо; показаннями свідків. Під час розгляду справи в суді першої інстанції, представником позивача заявлено клопотання про призначення судової генетичної експертизи для встановлення батьківства відповідача стосовно неповнолітнього ОСОБА_6 . Задовольняючи вказане клопотання, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність проведення генетичної експертизи, що буде сприяти повному та об`єктивному встановленню обставин справи, для з`ясування яких потрібні спеціальні знання, врахувавши, що жодна із сторін не надала суду відповідні експертні висновки з цих самих питань, які суд поставив на вирішення генетичної експертизи. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду. Частиною першою статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч.1 ст.104 ЦПК). Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України. За статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях. При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька. Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року). У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц (провадження № 61-14438св18) вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Беручи до уваги заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , серед яких є вимога про визнання батьківства щодо малолітнього ОСОБА_6 16 березня 2012 року, суд першої інстанції вирішив питання про призначення по справі генетичної експертизи з дотриманням положень ст.ст. 103,104 ЦПК України, зауваживши, що метою призначення експертизи є забезпечення повного і всебічного з`ясування обставин справи, гарантування особам права на справедливий суд, оскільки саме висновок експертизи є одним із тих доказів, який зможе підтвердити або ж спростувати доводи позовної заяви. Наведені апелянтом доводи не можуть бути прийняті до уваги, як підстава для скасування ухвали місцевого суду та прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи по справі, оскільки рішення про призначення судової експертизи вирішено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги про безпідставність призначення експертизи у справі у зв`язку із не зазначенням такого доказу в позовній заяві, є безпідставними та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду. Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення здійснення процесуальних дій у справі, а висновок експертизи може вплинути на результат розгляду цивільної справи. За таких обставин, колегія суддів вважає, що постановлена ухвала щодо призначення експертизи та зупинення провадження у справі відповідає вимогам процесуального права, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. ст. 367 - 369, ч. 1 п. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Головуючий Судді: