Постанова 4875 № 905/1925/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" квітня 2021 р. Справа № 905/1925/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Дучал Н.М. , при секретарі судового засідання Ярош В.В., за участю представників сторін: від позивача: Балицький О.П., адвокат, від відповідача: Пархомчук Р.І., адвокат, від третьої особи 1: не з`явився, від третьої особи 2: не з`явився, від третьої особи 3: не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, за вх. №907 Д/1 на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.02.21 (повний текст складено 23.02.21, суддя Устимова А.М.) у справі № 905/1925/20 за позовом Компанії «ЕмСі КОППЕР ІНДАСТРІАЛ ЛТД» (MC COPPER INDUSTRIAL LTD), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання", м. Костянтинівка, Донецька область, за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків», м. Костянтинівка, Донецька область, за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Компанії «Сардіч» (SARDICH LTD), за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕННЕАДА», м. Київ, про: стягнення 520896, 57 грн, з яких: заборгованість з виплати дивідендів 405000,00 грн, інфляційні втрати 81810,00 грн, 3% річних 34086,57 грн; ВСТАНОВИЛА Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Компанії «ЕмСі КОППЕР ІНДАСТРІАЛ ЛТД» (MC COPPER INDUSTRIAL LTD) про відкладення підготовчого засідання у справі №905/1925/20. Задоволено клопотання Компанії «ЕмСі КОППЕР ІНДАСТРІАЛ ЛТД» (MC COPPER INDUSTRIAL LTD) про продовження строку підготовчого провадження у справі №905/1925/20 на тридцять днів. Задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛУРГІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ» про зупинення провадження у справі. Зобов`язано позивача здійснити нотаріально засвідчений переклад на англійську мову у двох екземплярах ухвали Господарського суду Донецької області від 04.02.2021 та ухвали Господарського суду Донецької області від 18.02.2021 з додатками до неї; позовної заяви з доданими до неї документами; відповіді на відзив з доданими до неї документами та у строк до 15.03.2021 надати означені переклади суду. На виконання вимог пункту 4 резолютивної частини ухвали Господарському суду Донецької області направити позивачу оригінали ухвали від 04.02.2021 та 18.02.2021 з додатками до неї. Зобов`язано відповідача здійснити нотаріально засвідчений переклад на англійську мову у двох екземплярах відзиву на позовну заяву з доданими до нього документами; заперечень на відповідь на відзив з доданими до них документами та у строк до 15.03.2021 надати означені переклади суду. Після отримання від сторін у справі нотаріально засвідчених перекладів наведених вище документів, направити ухвали Господарського суду Донецької області від 04.02.2021 та 18.02.2021 з додатками до неї, примірники позовної заяви з доданими до неї документами, відповіді на відзив з доданими до неї документами, відзиву на позовну заяву з доданими до нього документами; заперечень на відповідь на відзив з доданими до них документами - у перекладі на адресу Центрального Органу Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії - Royal Courts of Justice (Room E16, Strand, LONDON WC2A 2LL) для подальшого вручення Компанії «Сардіч» (SARDICH LTD), адреса: 5 Fleet Place, London, England, EC4M 7RD United Kindom. Запропоновано Компанії «Сардіч» (SARDICH LTD) письмово викласти позицію стосовно позовних вимог (з умовою супроводження належним чином засвідченим перекладом українською мовою) із підтвердженням повноважень особи, за підписом якої буде викладена позиція. Встановити строк для реалізації зазначеного права до 18.07.2021. Повідомлено Компанію «Сардіч» (SARDICH LTD) про те, що вона має такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України та має право бути присутнім у засіданнях суду, пов`язаних із розглядом справи №905/1925/20 та користуватися правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України. Зупинено провадження у справі №905/1925/20 на підставі пункту 4 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України до моменту надходження на адресу суду виконаного судового доручення. Відкладено підготовче засідання на 19.08.2021. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Донецької області (61022, місто Харків, проспект Науки, 5, зала судового засідання № 310). Витрати, пов`язані з перекладом документів, зазначених в цієї ухвалі, а також з оплатою за вручення їх за кордоном покласти на позивача та відповідача відповідно, із наступним розподілом при прийнятті остаточного рішення в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Позивач з вказаним судовим рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу в частині зупинення провадження та передати справу № 905/1925/20 до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та зазначає зокрема про помилкове застосування судом апеляційної інстанції приписів ст. 228 ГПК України. Крім того скаржник посилається на те, що суд першої інстанції дійшов також помилкового висновку про доцільність застосування ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки ця норма застосовується за умов необхідності повідомлення юридичної особи-нерезидента, який є відповідачем у справі, а не третьою особою. З огляду на вказане апелянт стверджує, що господарським судом було порушено основоположний принцип доступу до судочинства, що гарантований ст. 6 Конвенції. Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021 справу було передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Дучал Н.М., суддя Гетьман Р.А. Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, відповідно до статті 262 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження у справі. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від учасників справи не надійшло. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 відкрите апеляційне провадження у справі № 905/1925/20. Запропоновано учасникам справи подати до суду відзив на апеляційну скаргу. Розгляд справи призначено на 27.04.2021. За змістом статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до статті 367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами. З метою дотримання принципу рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, виходячи з нагальної необхідності належного повідомлення Компанії «Сардіч» (SARDICH LTD) про дату, час та місце розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе направити ухвалу суду у загальному порядку. Сторонами у справі не було надано відзивів на апеляційну скаргу у встановлений судом процесуальний строк. У судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача та висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень. Інші представники сторін у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. Частиною 2 ст. 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Враховуючи, що треті сторони не повідомили суд про поважність причин нез`явлення до суду апеляційної інстанції, з огляду на встановлені статтею 273 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних осіб. Судова колегія зазначає, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч.1 ст.271 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (ч.1 ст.270 Господарського процесуального кодексу України). Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю доповідача), дослідивши матеріали оскарження, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що розглядаючи 18.02.2021 у судовому засіданні заяву представника відповідача про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції дійшов зокрема до наступних висновків. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.02.2021 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Компанію «Сардіч» (SARDICH LTD). Господарський суд зазначив, що за інформацією, яка міститься в мережі Інтернет за веб-посиланням: https://find-and-update.company-information.service.gov.uk/company/07894059, Компанія «Сардіч» (SARDICH LTD) (реєстраційний номер 07894059) зареєстрована в Сполученому Королівстві Великобританії і Північної Ірландії за адресою: 5 Fleet Place, London, England, EC4M 7RD United Kindom, а отже, не є резидентом України. Підприємство також немає свого офіційного представництва на території України. Оскільки між Україною та Великою Британією (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії) відсутні двосторонні договори про правову допомогу, суд першої інстанції вважає за необхідне керуватися положеннями Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах. З метою дотримання принципу рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, виходячи з нагальної необхідності належного повідомлення Компанії «Сардіч» (SARDICH LTD) про дату, час та місце розгляду справи, у тому числі, для визначення можливості уповноваження для участі у справі представника, господарський суд вважав за можливе звернутися з відповідним судовим дорученням до компетентного органу іноземної держави у наступному порядку. Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 19.10.2000 №2052-ІІІ Верховна Рада України від імені України приєдналася до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага, так, вказана Конвенція імплементована в національне законодавство та набрала чинності для України з 26.11.2000. Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії приєдналася до Конвенції 10.12.1965 відповідно до інформації, яка міститься в мережі Інтернет на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права за веб-посиланням: https://www.hcch.net/en/instruments/conventions/status-table/?cid=17. Відповідно до статті 1 Конвенції, остання застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном. Статтею 2 Конвенції передбачено, що Кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3-6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом. З анкети Великої Британії (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії), розміщеної на офіційній сторінці Гаазької конференції з міжнародного приватного права в мережі Інтернет, вбачається, що відповідно до статті 5 Конвенції, Велика Британія вимагає, щоб документи були складені або перекладені англійською мовою. Суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму (пункт 6.7. Інструкції). У разі, якщо правова допомога запитується або надається на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, застосовуються відповідні положення цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 6.2-6.14 цієї Інструкції. Пунктом 6.2. Інструкції передбачено, що доручення про вручення документів за кордоном на підставі Конвенції про вручення складається судом чи іншим заінтересованим компетентним органом України у формі прохання, яка установлена Конвенцією про вручення, згідно з додатком 10 до цієї Інструкції. Заповненню підлягають дві частини формуляра - "Прохання" і "Короткий виклад документа" - з урахуванням такого: 6.2.1. При заповненні частини "Прохання" необхідно обов`язково закреслювати будь-які пункти від "a" до "c", які не підлягають урахуванню під час виконання доручення. 6.2.2. Частина "Короткий виклад документа" призначена для вручення отримувачу разом з пакетом документів і має містити якомога детальнішу інформацію, у тому числі стосовно запитуючого органу і сторін у справі, уключаючи наявні контактні телефони. Заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках (пункт 6.5. Інструкції). Таким чином, для належного повідомлення третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача про наявне судове провадження у справі №905/1925/20 судові документи у справі в нотаріально засвідченому перекладі на англійську мову згідно з порядком, передбаченим Конвенцією, направляються судом на адресу Центрального Органу Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії для вручення Компанії «Сардіч» (SARDICH LTD), адреса: 5 Fleet Place, London, England, EC4M 7RD United Kindom. У зв`язку з чим, господарський суд зобов`язав позивача Компанію «ЕмСі КОППЕР ІНДАСТРІАЛ ЛТД» (MC COPPER INDUSTRIAL LTD) надати до Господарського суду Донецької області в двох примірниках нотаріально засвідчені переклади на англійську мову ухвал Господарського суду Донецької області від 04.02.2021 та 18.02.2021 з додатками до неї, позовної заяви та доданих до неї документів, відповіді на відзив з доданими до неї документами; та відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛУРГІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ» надати до Господарського суду Донецької області в двох примірниках нотаріально засвідчений переклад на англійську мову відзиву на позовну заяву з доданими до нього документами та заперечень на відповідь на відзив з доданими до них документами. На підставі викладеного, враховуючи необхідність повідомлення третьої особи 2 у справі, що є нерезидентом України, особливий порядок такого повідомлення, встановлений законом, дотримання якого потребує тривалого терміну, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви представника відповідача про зупинення провадження у справі та зупинив провадження у справі до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів. Проте судова колегія не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. За приписами частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Статтею 365 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до приписів статті 367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави та у відповідному порядку. Водночас, слід враховувати, що названою нормою встановлено право, а не обов`язок суду звертатися у разі необхідності, з урахуванням обставин конкретної справи та вимог закону, до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням. Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000. Водночас статтею 10 Конвенції передбачено, що якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави. З інформації, розміщеної на офіційному сайті Постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права www.hcch.net, вбачається, що Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії не заперечує проти застосування положень статті 10 (а) Конвенції. Відповідно до статті 15 Конвенції якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесене, поки не буде встановлено, що: a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави. Незважаючи на положення попередніх частин, суддя може в термінових випадках прийняти рішення про застосування будь-яких тимчасових чи охоронних заходів. У випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може прийняти рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців. Разом з тим відповідно до положень статті 15 Конвенції вбачається, що ця норма застосовується за умов необхідності повідомлення юридичної особи-нерезидента, який є відповідачем у справі (а не позивачем чи третьою особою), про наявність справи, яка розглядається судом, для надання відповідачу можливості вжиття заходів захисту. Тобто положення Конвенції не допускають винесення судом рішення у справі до виконання певних умов у разі неявки саме відповідача, а не будь-якого іншого учасника провадження. Отже, беручи до уваги вимоги статті 10 Конвенції, місцевий господарський суд не був обмежений у виборі способу передачі судових документів, що підлягають врученню за кордоном з переліку способів, визначених Конвенцією. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №911/165/18, від 27.01.2020 у справі №910/29287/15 та від 12.03.2020 у справі №910/28827/15, від 25.02.2020 у справі №910/3047/17, від 12.04.2021 у справі №910/348/19. Як убачається з матеріалів справи, відповідач у цій справі є резидентом України, на якого не поширюються положення статті 15 Конвенції, в той час як іноземними учасниками у цій справі є позивач Компанії «ЕмСі КОППЕР ІНДАСТРІАЛ ЛТД» (MC COPPER INDUSTRIAL LTD) та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Компанію «Сардіч» (SARDICH LTD). Отже, суд першої інстанції, зупиняючи розгляд цієї справи ухвалою від 18.02.2021 (шість місяців), дійшов помилкового висновку про доцільність застосування статті 15 Конвенції, якою визначено, що судове рішення не може бути винесене, поки не буде встановлено, що документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві та це було здійснено в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Повідомлення третьої особи 2 про хід справи на підставі статті 15 Конвенції є таким, що ґрунтується на помилковому тлумаченні судом першої інстанції норм міжнародного (зокрема Конвенції) та процесуального права. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, насамперед, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ. Отже, судова колегія вважає, що враховуючи можливість застосування статті 10 Конвенції та направлення судових рішень поштою та зважаючи на те, що господарським судом не було встановлено неможливості повідомлення третьої особи 2 у визначений статтями 120, 242, 285 Господарського процесуального кодексу України спосіб, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність застосування порядку передачі судових та позасудових документів, врегульованого статтею 367 Господарського процесуального кодексу України, статтею 15 Конвенції, та пов`язане з цим зупинення провадження у справі, що призводить до невиправданого затягування її розгляду і є порушенням права учасників судового процесу на розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 280 Господарського процесуального кодексу підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі та у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині зупинення провадження, а справа №905/1925/20 направленню до Господарського суду Донецької області для подальшого розгляду. Оскільки у даному випадку справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат апеляційним господарським судом не здійснюється. Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду ПОСТАНОВИЛА 1.Апеляційну скаргу Компанії «ЕмСі КОППЕР ІНДАСТРІАЛ ЛТД» (MC COPPER INDUSTRIAL LTD), на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.02.2021 у справі №905/1925/20 задовольнити. 2.Ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.02.2021 у справі №905/1925/20 скасувати в частині зупинення провадження. 3.Справу передати до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя О.І. Склярук Суддя Р.А. Гетьман Суддя Н.М. Дучал