Постанова 4873 № 910/6115/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" квітня 2021 р. Справа№ 910/6115/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Ходаківської І.П. суддів: Демидової А.М. Владимиренко С.В. за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М. за участю представників сторін: від позивача-1: не з`явився від позивача-2: не з`явився від відповідача: не з`явився від прокуратури: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2020 (повний текст складено та підписано 18.01.2021) у справі № 910/6115/20 (суддя Васильченко Т.В. ) за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Демидівської сільської ради та Комунального підприємства "Демидівкомунгосп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг Девелопмент" про стягнення 144 678,79 грн В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог В квітні 2020 року Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Демидівської сільської ради (позивач-1) та Комунального підприємства "Демидівкомунгосп" (позивач-2) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг Девелопмент" (відповідач) про стягнення 144 678, 79 грн збитків. Позов обґрунтовано завищенням обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт за укладеним між Комунальним підприємством "Демидівкомунгосп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг Девелопмент" договором з реконструкції котельні № 12-09/17-01 від 12.09.2017, внаслідок чого, місцевому бюджету завдано збитків на суму 144 678,79 грн, що підтверджується висновком експерта №12-5/65 від 28.09.2011, складеним за результатом проведення експертизи в межах кримінального провадження. У зв`язку з бездіяльністю посадових осіб Комунального підприємства "Демидівкомунгосп", як замовника, та Демидівської сільської ради, як розпорядника бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалися будівельні роботи, в частині вжиття заходів щодо стягнення з відповідача завданих місцевому бюджету збитків, з позовом на захист порушених інтересів держави про стягнення таких збитків звертається заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури. Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 16, 22, 526, 610, 611, 626, 628, 837, 852, 883 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), статті 193, 216, 217, 218, 224, 322 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), стаття 23 Закону України «Про прокуратуру», статтю 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг Девелопмент" проти задоволення позову заперечило повністю, пославшись на те, що прокурором здійснюється представництво позивачів у справі без достатніх правових підстав. Свої зобов`язання за договором товариство виконало у повному обсязі, обсяг фактично виконаних робіт підтверджується експертними висновками № 413-1/08/201 від 29.08.2019 та № 413-1/08/2019 від 01.10.2019. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі №910/6115/20 в задоволенні позовних вимог заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Демидівської сільської ради та Комунального підприємства "Демидівкомунгосп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг Девелопмент" про стягнення 144 678,79 грн відмовлено. Рішення суду обґрунтовано тим, що виконані відповідачем роботи були прийняті замовником без зауважень щодо їх кількості, якості, вартості за актами виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 за жовтень 2017 року та № 2 за листопад 2017 року, по вартості обумовленій сторонами у договорі та невід`ємному додатку до договору №2 (договірна ціна, кошторис), тобто без завищення ціни. Після перевірки та прийняття робіт замовником була здійснена їх оплата згідно цих актів виконаних робіт, яка за ціновою пропозицією відповідає визначеній договірній ціні. Прокурор та позивачі під час вирішення спору у суді не довели належними засобами доказування повного складу цивільного правопорушення, а саме наявності збитків, неправомірної поведінки відповідача при виконанні договору підряду та причинно-наслідкового зв`язку між збитками та поведінкою відповідача. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі №910/6115/20 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність дотримання замовником при виявленні недоліків виконаних підрядником будівельних робіт передбаченого п. 13.2 договору від 12.09.2017 порядку оформлення виявлених недоліків таких робіт у вигляді складання двостороннього акта із переліком необхідних доробок та строків їх виконання, оскільки розділом 13 цього договору не визначено порядку оформлення реагування замовника на факти завищення обсягів виконаних підрядником робіт. За наслідками проведеного 07.06.2018 огляду місця події обстеження реконструйованого об`єкта встановлено завищення обсягів виконаних підрядником робіт, а не їх недоліки. Судом першої інстанції не враховані вимоги п. 4.1.1 договору від 12.09.2017, за змістом якого, право на відмову від прийняття закінчених робіт обмежене єдиним випадком, а саме, у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі. Скаржник зауважує на тому, що обсяги і вартість фактично виконаних будівельних робіт згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України від 28.09.2018 № 12-5/65 не відповідають обсягам та вартості, визначеним узгодженою проектно-кошторисною документацією та фінансово-звітною документацією відповідно до договору на суму 144 678, 79 грн. Щодо наданого відповідачем висновку експерта № 413-1/09/2109 від 29.08.2019, складеного судовим експертом Свістуновим І.С., скаржник вважає його неналежним та недопустимим доказом у справі, оскільки у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду, відтак не є висновком експерта у розумінні ст.ст. 98, 101 ГПК України. На думку скаржника, висновки суду першої інстанції про відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення не ґрунтуються на правильному застосуванні норм ст. 857, ч.ч. 1, 2 ст. 883 ЦК України, що мало наслідком безпідставну відмову у задоволенні позову. Отже, скаржник вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення без повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, з порушенням норм процесуального права (ст.ст.76, 77, 78, 80, 89, 95, 98, 101 ГПК України) та неправильним застосуванням норм матеріального права (ст.ст.852, 883 ЦК України, ст.ст. 216-218, 224, 225, 322 ГК України), що призвело до неправильного вирішення справи. Позиції інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, посилаючись на те, що котельня прийнята в експлуатацію, на підтвердження чого, до матеріалів справи було надано акт прийняття в експлуатацію внутрішньої системи газопостачання, акт прийняття в експлуатацію зовнішньої системи газопостачання, акт приймання газообладнання для проведення комплексного випробовування (пусконалагоджувальних робіт) від 19.11.2019, а також акт приймання в експлуатацію комерційного вузла обліку природного газу від 20.11.2019. Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2021 справу № 910/6115/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. 12.03.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду від заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшов лист №15/2-197 вих. 21 від 10.03.2021, до якого додано платіжне доручення № 317 від 22.02.2021 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2020 по справі №910/6115/20 в належному розмірі. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2020, відкрито апеляційне провадження у справі №910/6115/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 21.04.2021. Явка представників сторін У судове засідання 21.04.2021 представники учасників справи не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України). 21.04.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване зайнятістю його представника у розгляді іншої справи № 369/5771/18 в Апеляційному суді м. Києва. Оскільки представник відповідача не надав суду жодних доказів на підтвердження наявності у нього поважних причин неявки в судове засідання, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, вказане клопотання залишено судом без задоволення у зв`язку з відсутністю передбачених ч. 2 ст. 202 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи. Представник відповідача мав можливість за умови заявлення відповідного клопотання взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в порядку визначеному ст. 197 ГПК України. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції 12.09.2017 між Комунальним підприємством "Демидівкомунгосп" (далі-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг Девелопмент" (далі-підрядник) укладено договір № 12-09/17-01 з реконструкції котельні (далі - договір, договір підряду). Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов`язується за завданням замовника відповідно до проектної (проектно-кошторисної) документації замовника та умов договору, на свій ризик виконати та здати в установлений договором строк роботи - основний словник національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт "Реконструкція котельні по вул. Фастова в с. Демидів Вишгородського району Київської області", а замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, прийняти від підрядника закінченні роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх (при наявності фінансування). В п. 1.2 договору узгоджено об`єкт ремонту: котельня. Місце розташування об`єкта: с. Демидів вул. Фастова, Вишгородського району. Вид робіт: реконструкція. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені на підставі проектно-кошторисної документації. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектно-кошторисної документації, у порядку, визначеному чинним законодавством (п.1.3 договору). У п. 2.1 договору визначено строки початку та закінчення робіт: підрядник розпочинає виконання робіт після укладання договору, і повинен завершити виконання робіт до 25 грудня 2017 р. Виконання робіт (строки початку та закінчення робіт) проводиться за погодженням з замовником згідно з виділеними коштами за рахунок коштів бюджету Вишгородського району. Пунктом 2.2 договору визначено, що початок та закінчення ремонту визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток №1) та умовами договору. Згідно пункту 3.1 договору ціна договору (договірна ціна) робіт визначається на основі кошторису та інших документів, пов`язаних із складанням і необхідних для визначення кошторисної вартості робіт та договірної ціни, що є невід`ємною частиною договору (додаток №2), є твердою і складає 1949974,64 грн. у тому числі ПДВ 324995,87 грн. Фінансування виконання робіт підрядника проводиться замовником поетапно, згідно з планом фінансування, який є невід`ємною частиною договору (додаток №3). Обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від фактичного фінансування. На підрядника п. 4.4.1, 4.4.4 договору покладено обов`язки: належно виконати з використанням власних ресурсів, та у встановлені строки робити відповідно до проектної, кошторисної документації та умов договору; передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та цим договором, належно виконані роботи. В свою чергу, замовник, згідно п. 4.1.1, 4.1.2 договору, має право відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою та здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника (субпідрядника), технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт. Згідно п. 13.1 договору розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися платежами в міру виконання робіт на підставі Акту приймання виконаних робіт по формі №КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі №КБ- 3, підписаними уповноваженими представниками Сторін, а також рахунку на оплату робіт. Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається із урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат підрядника, підтверджених відповідними документами. Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Замовник протягом п`яти робочих днів зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або письмово обґрунтувати причини відмови від їх підписання. У випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторони складають двосторонній акт із переліком необхідних доробок та строків їх виконання (п. 13.2 договору). Відповідно до п. 13.5 договору остаточний розрахунок за договором здійснюється замовником в безготівковому порядку, на підставі остаточно підписаного Акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), а також рахунку на оплату робіт, з урахуванням здійсненої попередньої оплати, протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з моменту їх підписання, та отримання фінансування на реєстраційний рахунок. Згідно пункту 13.7 договору замовник при наявності бюджетних коштів перераховує підряднику аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів у розмірі не більше 30% від вартості річного обсягу робіт в 2017 році за цим договором згідно із календарним графіком виконання робіт, протягом 10-ти банківських днів, для придбання підрядником необхідних для виконання кожного виду робіт у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України 27.12.2001 р. №1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" та від 23.04.2014 р. №117 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 р. попередня оплата передбачається на строк не більше трьох місяців. Відповідно до п. 14.2 договору підрядник зобов`язаний за свій рахунок усунути залежні від нього недоліки (дефект) в строки та в порядку, визначені в акті про їх усунення. Якщо підрядник не забезпечив виконання цієї вимоги чи буде порушувати строки її виконання, замовник має право прийняти рішення, попередньо повідомивши про нього підрядника, про усунення недоліків (дефектів) залученими третіми особами із відшкодуванням витрат та одержаних збитків за рахунок підрядника. За визначенням п. 14.3 договору недоліками (дефектами) вважаються роботи, виконані: неякісно, тобто з порушенням чинних в Україні будівельних норм та правил; з відхиленням від умов цього договору; з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають чинним нормам або вимогам замовника, зазначеним в договорі. За умовою п. 14.5 договору, якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт (об`єкта будівництва) або вимагати відповідного зниження договірної ціни чи компенсації збитків. За умовами п. 19.1 договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення підписів печатками і діє до 31.12.2017, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Відповідно до п. 19.4 договору строк дії договору та виконання зобов`язань щодо виконання робіт може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми визначеної в договорі. У зв`язку з ненаданням замовником підряднику оформленої та погодженої належним чином проектної документації на реконструкцію котельні по вулиці Фастова в селі Демидів Вишгородського району Київської області, що передбачено умовами договору, 19.12.2017 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 12-09/17-1 з реконструкції котельні від 12.09.2017 згідно п. 1 якої продовжено строк виконання робіт підрядником шляхом викладення абзацу 2 п. 2.1 договору в наступній редакції: "Підрядник розпочинає виконання робіт після укладення договору і повинен завершити виконання робіт до 30.09.2018". Пунктом 2 додаткової угоди сторони продовжили строк дії договору шляхом викладення п. 19.1 договору в наступній редакції: "Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення підписів печатками і діє до 30.09.2018, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором". Пунктом 3 додаткової угоди № 1 від 19.12.2017 узгоджено викласти додаток № 1 до договору з реконструкції котельні №12-09/17-1 від 12.09.2017 в новій редакції. Договір з реконструкції котельні та додаткова угода до нього підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками. 20.09.2017 позивач-2, як замовник, перерахував на користь відповідача, як підрядника, аванс на придбання матеріалів в сумі 584992,39 грн, що підтверджується платіжним дорученням №

6. У відповідності до умов договору між сторонами договору підписані акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за жовтень 2017 року та листопад 2017 року, без будь-яких зауважень та заперечень щодо обсягів, вартості та якості виконаних робіт. Вказані акти приймання виконаних будівельних робіт також підписані без будь-яких зауважень інженером технічного нагляду Лахненко О.В. Також сторонами договору підписано без будь-яких зауважень акт передачі обладнання в монтаж (обладнання для котельні, реконструкція котельні) на суму 1370524,17 грн. 11.10.2017 та 24.11.2017 сторони підписали довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2017 року (форма КБ-3), за якою вартість виконаних будівельних робіт становить 515439,79 грн, устаткування з урахуванням ПДВ - 1885936,96 грн, аванс - 584992,39 грн, до сплати 1300971,57 грн та за листопад 2017 року (форма КБ-3), за якою вартість виконаних будівельних робіт становить 64010,68 грн, всього вартість виконаних робіт складає 579450,47 грн, вартість устаткування - 1370524,17 грн, а всього з ПДВ 1949974,64 грн. Після прийняття будівельних робіт, замовник оплатив виконані роботи по акту №1 на суму 1300971,57 грн (платіжне доручення від 12.10.2017 №42) та по акту №2 на суму 64010,68 грн (платіжне доручення від 27.11.2017 №43). Таким чином, замовник сплатив за договором реконструкції визначену договором ціну в сумі 1949974,64 грн. 07.06.2018 старшим слідчим Слідчого відділу Вишгородського відділу поліції Мазур Ю.О., в присутності понятих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та за участю спеціаліста ОСОБА_4, власника приміщення ОСОБА_3, судового експерта Артющенко А.О. та директора ТОВ "Інжиніринг Девелопмент" Бойка М.С.: проведено огляд котельні КП "Демидівкомунгосп", що розташована по вул. Фастова в с. Демидів Вишгородського району Київської області, про що складено протокол проведення огляду, під час якого встановлено, що акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року виконаний повністю та недоліків не містить, а акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року виконаний не в повному обсязі, а саме в акті №1 не виконано розділ "Монтажні роботи" пункти №№ 8, 17, 23, 24, 25, 33, 39, 40, 41, 42, 43, 44, розділ "Газопостачання" не виконаний взагалі, розділ "Автоматизація котельні" не виконаний взагалі. Крім того, додатково було встановлено, що розділ "Монтажні роботи" пункт 41 невиконаний в повному обсязі, та містить із 45 комплектів лише 7 комплектів, пункт №42 не виконаний в повному обсязі та містить із 15 комплектів лише 7 комплектів. Акт передачі обладнання в монтаж розділ "Обладнання для газопостачання" п.п. 6, 7 не виявлено. Протокол огляду від 07.06.2018 підписаний директором ТОВ "Інжиніринг Девелопмент" Бойко М.С. із зауваженнями. 28.09.2018 судовим експертом Артющенко А.О. складено Висновок експерта № 12-5/65 на виконання постанови Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області від 06.03.2018 про призначення судової будівельно-технічної експертизи, що винесена старшим слідчим СВ Вишгородського ВП старшим лейтенантом поліції Мазур Ю.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.02.2018 за №42018111200000129. У резолютивній частині Висновку зазначено, що перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт за договором № 12-09/17-1 від 12.09.217 на виконання робіт з "Реконструкція котельні по пул. Фастова в с. Демидів Вишгородського району Київської області" станом на момент проведення експертизи, відповідають актам виконаних робіт, наданих на дослідження, за виключенням робіт і матеріалів зазначених в таблицях 1-2, дослідницької частини висновку. Відповісти на питання про перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт за договором підряду №12-09/17-1 від 12.09.2017 по причинам викладеним в дослідницькій частині висновку не представляється можливим. Відповісти на питання про вартість фактично виконаних будівельних робіт за договором №12-09/17-1 від 12.09.2017 по причинам викладеним в дослідницькій частині висновку, не представляється можливим. Вартість фактично виконаних будівельних робіт за договором №12-09/17-1 від 12.09.2017 на момент проведення експертизи були виконані підрядником на суму 1805295,85 грн. Обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт за договором №12-09/17-1 від 12.09.2017, на момент проведення даної експертизи, не відповідають обсягам та вартості, визначеним узгодженою проектно-кошторисною та фінансово-звітною документацією (актам приймання виконаних будівельних робіт, акту передачі обладнання в монтаж) відповідно договору на суму 144 678,79 грн. Відтак, оскільки обсяги робіт, встановлені сторонами договору у акті №1, не відповідають обсягу фактично виконаних робіт на об`єкті реконструкції, тобто будівельні роботи виконані не в повному обсязі та є завищеними, а замовник оплатив такі роботи в повному обсязі, прокурор звернувся до суду із даним позовом до відповідача, як підрядника за договором №12-09/17-1 від 12.09.2017, про відшкодування збитків в сумі 144678,79 грн, які завдані місцевому бюджету Демидівської сільської ради. При цьому, обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави шляхом подання даного позову, прокурор посилається на те, що ні замовник реконструкції, ні розпорядник бюджетних коштів не вжили будь-яких заходів на відновлення порушених прав територіальної громади, що виявилися у втратах місцевого бюджету в сумі 144 678,79 грн, як надмірно оплачені будівельні роботи, які фактично не були виконані підрядником. В обґрунтування своїх заперечень проти задоволення позову відповідач послався на відсутність у прокурора права на звернення до суду із даним позовом, оскільки позивачі мають всі повноваження та можливість самостійно звернутися до суду в разі порушення їх прав і перешкод у здійсненні цих прав не існує. Відповідач також заперечив позовні вимоги по суті, посилаючись на те, що ним належним чином та повному обсязі виконані взяті на себе за договором з реконструкції котельні зобов`язання, а ні прокурором, ні позивачами не надано належних та достовірних доказів завдання збитків у заявленому прокурором розмірі. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи Предметом судового розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога прокурора про стягнення з відповідача 144 678,79 грн збитків, завданих внаслідок завищення відповідачем вартості та фактичних об`ємів виконаних робіт, що підтверджується, як зазначає прокурор, висновком судової будівельно-технічної експертизи від 28.09.2018 № 12-5/65, проведеної у кримінальному провадженні за № 42018111200000129. Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом. Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Окремим видом договору підряду є договір будівельного підряду. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, оскільки укладений на реконструкцію котельні. Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ЦК України, ГК України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини. Частинами 1, 2 статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. У відповідності до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Частинами 4, 6 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою. У частинах 1-3 статті 853 Цивільного кодексу України закріплено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. Значення огляду при прийняті робіт полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаних робіт до підписання акта здачі-приймання. У акті сторона, яка приймає роботи має вказати всі претензії до виконаних робіт, якщо у замовника є такі претензії. При цьому сторони складають перелік претензій, що додається до акта здачі-приймання і визначає строки їх усунення. Якщо при здачі-приймання об`єкта виявляться суттєві недоліки, які виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати об`єкт до їх усунення і має право затримати оплату за виконані роботи. Частиною 1 статті 858 Цивільного кодексу України визначено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, виконані відповідачем роботи були прийняті замовником без будь-яких зауважень щодо їх кількості, якості, вартості за актами виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 за жовтень 2017 року та № 2 за листопад 2017 року; при цьому роботи прийняті за вартістю обумовленою сторонами у договорі та невід`ємному додатку до договору № 2 (договірна ціна, кошторис), тобто без завищення ціни. Вказані акти підписані та засвідчені інженером технічного нагляду по об`єкту стосовно фактичної кількості та вартості робіт Лахненко О.В. Більшість недоліків, викладених у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 28.09.2018 № 12-5/65, не є прихованими і могли бути встановлені при візуальному огляді об`єкта під час прийняття робіт, що підтвердив і експерт Експертно-дослідної служби України Свістунов І.С., який викликався судом першої інстанції для надання пояснень щодо висновку, який він склав на замовлення ТОВ "Інжиніринг Девелопмент" щодо проведення будівельно-технічного дослідження №413-1/08/2019 від 29.08.2019. Отже, наявність, зокрема, обладнання, вказаного у таблиці 2 висновку (клапани, лічильник газовий, манометр та ін.), а відповідно і робити по їх встановленню вказані в таблиці 1 висновку, оглядалися при прийнятті робіт замовником, який не висловив наявності зауважень щодо відсутності такого обладнання та виконання робіт по його встановленню перед прийняттям робіт та, відповідно, без зауважень підписав акти прийняття виконаних робіт. Доказів того, що вказані у висновку експерта роботи були прихованими і не могли бути встановлені під час огляду і прийняття робіт не надано. Крім того, після перевірки та прийняття робіт замовником здійснена їх оплата згідно актів виконаних робіт, яка за ціновою пропозицією відповідає визначеній договірній ціні. Договір підряду в частині визначення договірної ціни не визнано недійсним повністю або частково з підстав її завищення, в зв`язку з чим, в силу вимог ст. 204 ЦК України презюмується правомірність цього договору в цілому, в тому числі і в частині такої істотної умови як ціна договору. Оскільки доказів відмови замовника прийняти виконані роботи або складення акту із переліком необхідних доробок у відповідності до узгоджених вимог пункту 13.2 договору надано не було, а акти №№ 1 та 2 виконання будівельних робіт підписані без зауважень, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що такі роботи є прийнятими відповідно до вимог ст. 882 ЦК України та п. 14.1 договору та з огляду на норми ст. 853, ч. 3 ст. 882 ЦК України, замовник втрачає право після прийняття належним чином робіт, у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі та замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. При цьому, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги, як належний та допустимий доказ, висновок судової будівельно-технічної експертизи від 28.09.2018 № 12-5/65, складений судовим експертом Артющенко А.О., по-перше, у зв`язку з підписанням замовником актів виконаних робіт, без будь-яких зауважень щодо їх кількості, якості, вартості та наявності обладнання, в яких ці роботи виконані в повному обсязі; по-друге, через суперечність даних, вказаних у висновку, зокрема, у висновку вказано відсутність виконання робіт по випробуванню на газову щільність водогрійних котлів, втім, як роз`яснено експертом Експертно-дослідної служби України Свістуновим І.С. вказані роботи відносяться до супутніх, та не можуть бути перевірені під час проведення натурального обстеження, про що зазначено і у складеному ним висновку № 413-1/08/2019 від 29.08.2019; при цьому в матеріалах справи наявні акт випробувань котла від 13.10.2017, який підписаний і представниками позивача-2 та посвідчення про якість монтажу котла, що спростовує висновок експерта про відсутність вказаних робіт; пояснень на підставі чого судовий експерт дійшов висновку про відсутність таких робіт за змістом висновку № 12-5/65 не вбачається. Також зазначаючи в таблиці 1 дослідницької частини висновку найменування робіт, які не були виконані, експертом не зазначається про відсутність самих матеріалів, роботи по встановленню яких зняті з акту, зокрема експерт зазначив про невиконання робіт по "установлення вентилів, засувок, затворів, клапанів зворотних, кранів прохідних на трубопроводах із стальних труб діаметром до 100 мм - 6 шт п. 17 акту", втім не зазначив відсутність самих клапанів та засувків, які встановлювались та відображені в пунктах 18, 19 акту; а зазначаючи відсутність робіт "установлення вентилів, засувок, затворів, клапанів зворотних, кранів прохідних на трубопроводах із стальних труб діаметром до 50 мм - 3 шт п. 24 акту", зазначив про відсутність лише "крани кулькові газові муфтові МВР (Італія) діам 25 мм в кількості 1 шт п. 25 акту", що ставить під сумнів обґрунтованість, повноту та ясність висновку №12-5/65. Під неясністю висновку експерта слід розуміти нечіткість, розпливчастість відповідей експерта, внаслідок чого стає незрозумілий хід думок експерта, а недостатньо повним є висновок, заснований на дослідженні не всіх наданих експертові об`єктів або що не містить вичерпних відповідей на всі поставлені питання. Такий висновок наведено Верховним Судом у постанові від 28.03.2018 у справі № 520/8073/16-ц. У вказаному висновку експертизи також зазначено (на сторінках 11, 12) (т.1, а.с.53), що при порівнянні та дослідженні наданої на експертизу проектно-кошторисної документації зі звітною документацією (актам приймання виконаних будівельних робіт за формою КВ-2в, актам передачі обладнання в монтаж за формою № 2): № 1 за жовтень 2017 року; № 2 за листопад 2017 року від 24.11.2017; акт передачі обладнання в монтаж «обладнання для котельної»; розбіжностей у обсягах та вартості фактично виконаних робіт встановлено не було. Крім цього, у висновку експерта № 12-5/65 не наведено обґрунтованих розрахунків, яким чином експерт вирахував суму невиконаних робіт та не встановленого обладнання, обмежившись зазначенням лише того, що загальна вартість невиконаних робіт та встановленого обладнання визначена із врахуванням інших витрат, прибутків, податків. При цьому, у вступній частині висновку зазначено інформаційні джерела, які використовувалися під час проведення експертизи, зокрема ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва" та спільний наказ Держкомстату України та Держбуду України від 21.06.2002 № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", які не були чинними ні на дату проведення експертизи, ні на час проведення спірних робіт. Тоді як, згідно пункту 2.2 Інструкції Міністерства юстиції України "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень" від 08.10.1998 № 53/5 експерт зобов`язаний особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз`яснити його. Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо. Аналогічна позиція була неодноразово викладена Верховним Судом (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17, від 08.08.2018 у справі № 907/679/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №918/204/18). До відзиву на позовну заяву відповідачем додано висновок експерта Експертно-дослідної служби України Свістунова І.С. № 413-1/08/2019 від 29.08.2019, який складений на замовлення ТОВ "Інжиніринг Девелопмент" щодо проведення будівельно-технічного дослідження по об`єкту "Реконструкція котельні по вул. Фастова Вишгородського району Київської області", в якому зазначено, що станом на дату огляду об`єкта 29.07.2019 та повторно 25.08.2019 виконані в повному об`ємі роботи та встановлене обладнання, про яке було зазначено у протоколі проведення огляду від 07.06.2018, і яке відображено в спірному акті, який підписаний без будь-яких зауважень замовником та інженером технічного нагляду. Такі обставини були підтверджені самим експертом у судовому засіданні під час розгляду справи у суді першої інстанції. Дійсно, зазначений висновок за своїм юридичним статусом не є висновком експерта у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, оскільки в ньому відсутнє застереження про те, що даний висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність, про що обґрунтовано вказував прокурор. Водночас, цей висновок був правомірно оцінений судом першої інстанції у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст. 86 ГПК України. Отже, враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов договору щодо вартості робіт, висновок судової будівельно-технічної експертизи від 28.09.2018 № 12-5/65 не може змінювати умов договору, який є обов`язковим, оскільки недійсним в судовому порядку не визнавався, а відповідно такий висновок експертизи не може змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договору, він не може встановлювати інші, ніж, визначені умовами договору, умови зобов`язання порівняно із договірними. Схожі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 912/2635/17, від 26.03.2019 у справі №910/26948/15. Поряд з цим, матеріально-правовою підставою заявленого позову є завдання збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем підрядних робіт за договором, завищення їх обсягів та вартості. Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Виходячи з наведеного та вимог статті 74 ГПК України, саме на прокурора, який звернувся з позовом в інтересах держави, покладено обов`язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтування їх розміру, доведення безпосереднього причинного зв`язку між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір збитків. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони. Виходячи із матеріалів справи, прокурор та позивачі не надали докази на підтвердження неправомірної поведінки відповідача при виконанні договору підряду, що мала виявитися у невиконанні належним чином будівельних робіт, не доведено також і фактичних обставин заподіяння збитків на заявлену до відшкодування суму, відповідно і відсутній причинно-наслідковий зв`язок між збитками та поведінкою відповідача, тобто під час розгляду справи прокурором та позивачами не доведено, а судом не встановлено наявність повного складу цивільного правопорушення, що свідчить про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності з відшкодування збитків, у заявленому розмірі. Виконані роботи в своїй більшості не були прихованими, замовником вони прийняті після огляду без зауважень, з підписанням актів виконаних будівельних робіт, які відповідають обсягам та вартості, визначеним кошторисною документацією, підтверджені інженером з технічного нагляду, та в подальшому оплачені замовником, а відповідно до ст. 853 та ч. 3 ст. 882 ЦК України після прийняття робіт замовник несе ризик їх знищення або пошкодження та, не здійснивши заяви про відступи в роботі та інші недоліки при прийнятті робіт, втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Доказів того, що реконструйований об`єкт - котельня перебуває у непридатному для експлуатації стані, що спричинено неналежним виконанням підрядником своїх зобов`язань, а саме невиконанням частини робіт, передбачених кошторисною документацією, суду також надано не було. До того ж завищення обсягів виконаних робіт, прийнятих, оплачених замовником, не відповідає поняттю збитків (реальних збитків), а прокурор, фактично, намагається стягнути збитки (завищення обсягу виконаних робіт), вчинені внаслідок можливого скоєння кримінального правопорушення, а не виконання господарського зобов`язання; збитками може бути вартість відновлювальних робіт, які позивач зробить або мусить зробити на об`єкті, а до того, розмір матеріальної шкоди є орієнтовним, оскільки витрати на відновлення майна позивачем фактично понесені не були. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 912/2635/17. Окрім того слід зазначити, що котельня по вул. Фастова в с. Демидів Вишгородського району Київської області була прийнята в експлуатацію, на підтвердження чого відповідачем до матеріалів справи надані відповідні докази в копіях (т.2., а.с. 56-60), а саме: акт прийняття в експлуатацію внутрішньої системи газопостачання, акт прийняття в експлуатацію зовнішньої системи газопостачання, акт приймання газообладнання для проведення комплексного випробовування (пусконалагоджувальних робіт), які складені 19.11.2019 та підписані представниками замовника, підрядника, ПАТ «Київоблгаз» та ГУ Держпраці у Київській області; акт приймання в експлуатацію комерційного вузла обліку природного газу, який складений 20.11.2019 та підписаний головним метрологом ПАТ «Київоблгаз», представниками споживача та підрядника; будівельний паспорт внутрішньобудинкового газопроводу, складений та підписаний представниками замовника, Департаменту технічного нагляду за будівництвом систем газопостачання ПАТ «Київоблгаз» та будівельно-монтажної організації, в якому зазначено, що внутрішньобудинкове (внутрішньоцехове) газообладнання (включаючи газопровід) змонтовані відповідно до проекту, розробленого ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ». Щодо наданих прокурором платіжних доручень №№ 1, 2, 3 від 01.10.2018, № 4 від 02.10.2018 та № 6 від 03.10.2018, то суд першої інстанції правомірно не взяв їх до уваги, оскільки оплати здійснені в межах виконання інших договорів про що зазначено в призначенні платежу і до того ж оплачені за вказаними вище платіжними дорученнями роботи - виготовлення проектної документації на реконструкцію внутрішнього газопостачання котельні, авторський нагляд, реконструкція вузла обліку виробленого тепла не були предметом договору № 12-09/17-01 з реконструкції котельні від 12.09.2017, що підтверджується локальним кошторисом та актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень, листопад 2017 року. Отже, висновок суду першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні про відмову у задоволенні позову зроблений з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також відповідно до встановлених обставин справи. У зв`язку з викладеним рішення місцевого суду підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні аргументи, які ним були викладені в апеляційній скарзі як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010), а також те, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатами перегляду даної справи колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у суді апеляційної інстанції, дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі №910/6115/20 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Заступника керівника Київської обласної прокуратури - без задоволення. Судові витрати Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі №910/6115/20 залишити без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника. Поновити дію рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі № 910/6115/20. Матеріали справи № 910/6115/20 повернути до господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України. Повний текст постанови складено - 26.04.2021. Головуючий суддя І.П. Ходаківська Судді А.М. Демидова С.В. Владимиренко