Постанова 4870 № 921/260/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" квітня 2021 р. Справа №921/260/19 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючого судді Кордюк Г.Т. суддів Галушко Н.А. Орищин Г.В. секретар судового засідання Матіїшин Х.В. розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш", вих. №186 від 08.12.2020 (вх. №01-05/3681/20 від 14.12.2020), на рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.10.2020 (повне рішення складено 19.11.2020) у справі №921/260/19 ( суддя Гевко В.Л.) за позовом: ОСОБА_1 , м. Тернопіль до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш", м. Чортків, Тернопільська область, про: стягнення 6 259,99 грн. заборгованості згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 20.04.2016 За участю представників від: позивача: Степанов В.О. особисто; Степанов В.В. - адвокат; відповідача: Сеньків П.П. голова правління; Гурин В.А. - адвокат; ВСТАНОВИВ: У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" 6 259,99 грн., з яких: 4 240 грн. основний борг; 377, 41 грн. 3% річних; 1 642, 58 грн. інфляційні. Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу цінних паперів від 20.04.2016 щодо оплати загальної вартості цінних паперів у розмірі 4 240 грн. Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначаючи, що оскільки 13.04.2016 відповідач надіслав позивачу проект договору купівлі-продажу цінних паперів, а позивач всупереч вимог ч.3 ст. 181 ГК України не повернув підписаного примірника договору, такий договір є неукладеним. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.10.2020 у справі №921/260/19 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" в користь ОСОБА_1 6 231 грн. 02 коп. у тому числі: 4 240 грн. 00 коп. згідно договору б/н купівлі-продажу цінних паперів від 20 квітня 2016 року, 377 грн. 41 коп. - три відсотки річних, 1613 грн. 61 коп. - інфляційних втрат. У іншій частині у позові відмовлено. Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що: - за змістом ч. 2 ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонер, у якого виникло право вимагати здійснення обов`язкового викупу належних йому акцій та який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій; - матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується факт звернення позивача у встановлений 30 денний строк до ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» та отримання відповідачем 24.03.2016 вимоги позивача про здійснення обов`язкового викупу у позивача належних йому простих іменних акцій; - відповідно до ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства" протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов`язкового викупу яких він вимагає; - ч.1 ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що договір між акціонерним товариством та акціонером про обов`язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі. Однак, дана стаття обраховує строк оплати акцій товариством акціонеру не з моменту укладення письмового договору, а з моменту отримання вимоги акціонера товариством про обов`язків викуп акцій. Таким чином, на думку суду, подання акціонером письмової вимоги про обов`язковий викуп акцій є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку, протягом якого акціонерне товариство зобов`язане здійснити сплату вартості акцій, які викупаються на вимогу акціонера, незалежно від терміну направлення товариством повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій і незалежно від терміну укладення письмового договору про викуп акцій; - водночас більш вірогідними є докази подані позивачем у підтвердження укладення 20.04.2016 між сторонами договору купівлі - продажу цінних паперів, оскільки: позивачем подано Договір від 20.04.2016, який підписано обома сторонами та який засвідчений печаткою ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» (оригінал договору оглядався судом у судовому засіданні); відповідач не заперечує того, що підпис і печатка на вказаному договорі проставлено колишнім директором ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» - ОСОБА_2 ; договір містить усі необхідні заповнені реквізити для такого видів договорів; факт того, що вказаний Договір укладено сторонами 20.04.2016 підтверджується і показами як свідка ОСОБА_1 . Відтак, обставинами справи підтверджується факт укладення між сторонами 20.04.2016 року Договору купівлі - продажу цінних паперів та виникнення зобов`язань за ним; - твердження відповідача про те, що позивачем на адресу відповідача не повертався надісланий 13.04.2016 проект договору, судом оцінені критично з огляду на те, що: як стверджує позивач і як сторона і як свідок, підписаний позивачем договір від 20.04.2016 був особисто переданий керівнику відповідача - ОСОБА_2 20.04.2016; чинне законодавство не вимагає укладення договорів виключно шляхом обміну їх примірника шляхом листування; наявні в матеріалах справи докази ( лист вдови бувшого голови правління товариства ОСОБА_2 ) вірогідно свідчать, про те, що частину документів колишній директор ОСОБА_2 зберігав і поза межами юридичної особи - ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» . Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності у ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» зобов`язання щодо сплати позивачу 4 240 грн. основного боргу за Договором від 20.04.2016. Окрім того, провівши власний розрахунок, суд першої інстанції дійшов висновку про підставність та обгрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 377, 41 грн. 3% річних та 1613,61 грн. інфляційних втрат. Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.10.2020 у справі №921/260/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що: - відповідно до вимог ч.1 ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства" договору між акціонерним товариством та акціонером про обов`язковий викуп товариством належних йому акцій має бути надана письмова форма; - оскільки 13.04.2016 відповідач надіслав позивачу проект договору купівлі-продажу цінних паперів, а позивач всупереч вимогам ч.1 ст. 181 ГК України не повернув підписаного примірника договору відповідачу, такий договір є неукладеним; - висновок суду про укладення договору грунтується виключно на позиції позивача та його показах як свідка; - відповідно до ч.1 ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків. Однак, суд першої інстанції, всупереч прямій забороні закону встановив обставину щодо укладення договору на основі показів зацікавленого свідка - ОСОБА_1 ; - відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015, доставка документів до установи здійснюється, як правило, з використанням засобів поштового зв`язку та електрозв`язку, а також кур`єрською та фельд`єгерською службами, а факт надходження документа до установи обов`язково фіксується шляхом проставлення на вхідних документах відмітки про його надходження до установи; - суд першої інстанції безпідставно послався на те, що частину документів колишній директор ОСОБА_2 зберігав і поза межами юридичної особи - ВАТ «Чортківський завод «Агромаш», оскільки всі документи, які виявлені у померлого ОСОБА_2 , належним чином пройшли реєстрацію у вхідній документації товариства. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.10.2020 у справі №921/260/19 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу без задоволення. Автоматизованою системою документообігу суду справу №921/260/19 розподілено до розгляду судді доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.10.2020 у справі №921/260/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 08.02.2021. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Господарським судом Тернопільської області. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 22.02.2021 ( в режимі відеоконференції з Господарським судом Тернопільської області). 03.02.2021 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_3 від 01.02.2021, в якій свідок зазначає, зокрема, що: 20 квітня 2016 року відбулись збори ВАТ Чортківський завод «Агромаш», на яких свідок був від початку і до кінця, так як був запропонований спостережною радою товариства кандидатом в члени лічильної комісії і був обраний членом лічильної комісії загальними зборами акціонерів; збори проходили конфліктно; біля третьої години дня акціонер ОСОБА_4 попросив надати технічну перерву і голова зборів об`явив технічну перерву на 15 хвилин; тоді частина акціонерів у супроводі ОСОБА_4 ( в т.ч. ОСОБА_1 ) покинула зал зборів і до закінчення зборів не появлялись, а збори продовжували свою роботу; оскільки свідок весь час знаходився у залі поруч з ОСОБА_2 впевнено заявляє, що ОСОБА_2 за весь час перебування 20 квітня 2016 року на загальних зборах акціонерів, крім бюлетенів для голосування, інших документів не отримував, жодних документів не надавав, не передавав, не вручав; після закінчення зборів свідок відвіз ОСОБА_2 до його дому. Обгрунтовуючи неможливість подання заяви свідка ОСОБА_3 суду першої інстанції, відповідач зазначив, що: 20.01.2021 ОСОБА_3 звернувся до ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" з листом, в якому повідомив, що володіє інформацією щодо обставин даної справи і запитував щодо способу надання суду своїх свідчень; цього ж дня ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" надало відповідь на звернення, вказавши заявнику на можливість надання свідчень в порядку ст. 88 ГПК України; вчинення та отримання апелянтом вищевказаної заяви відбулось лише 01.02.2021, що унеможливило подання даної заяви свідка в суді першої інстанції. Разом з тим, апелянт вважає, що викладені у заяві свідка покази ОСОБА_3 підтверджують позицію апелянта та мають доказове значення у даній справі. 18.02.2021 до суду від позивача поступили письмові заперечення проти клопотання відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи, а також клопотання про приєднання документів до матеріалів справи та допит свідка. Зокрема, позивач зазначав, що поданий відповідачем доказ - заяву свідка ОСОБА_3 від 01.02.2021 не слід приймати, оскільки такий доказ створюється відповідачем штучно, не був поданий до суду першої інстанції, не був вказаний у апеляційній скарзі, а заявлений вже після проведення всіх підготовчих дій апеляційним судом і призначення справи до розгляду. Окрім того, позивач зазначав, що викладені у заяві від 01.02.2021 свідчення свідка ОСОБА_3 є сумнівними, а тому для їх спростування просив приєднати до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_1 , нотаріально посвідчені заяви свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 17.02.2021, а також допитати у судовому засіданні вказаних свідків та свідка ОСОБА_3 . При цьому, позивач зазначав, що необхідність подання вказаних доказів суду апеляційної інстанції виникла у зв`язку з поданням відповідачем заяви свідка, яка не була подана суду першої інстанції. Зокрема, ОСОБА_1 в заяві свідка: ствердно вказує, що ОСОБА_3 безперервно не знаходився в залі поруч з ОСОБА_2 не слідкував і не супроводжував ОСОБА_2 в ході зборів 20.04.2016; ОСОБА_2 в цей день самостійно без будь якого супроводу переміщався по залу ( приміщенні), де проходили збори, виходив з цього приміщення, спілкувався з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 разом та поодиноко; ОСОБА_3 на цих зборах був членом лічильної комісії, постійно покидав своє робоче місце для зібрання бюлетнів акціонерів і фізично не міг бачити постійно ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 передав примірники договорів не під час ходу зборів 20.04.2016, а після закінчення першої частини цих зборів ( оголошення перерви). ОСОБА_5 в заяві свідка зазначила, що: 20 квітня 2016 свідок здійснювала нагляд за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів та підбиттям підсумків голосування, оскільки була призначена для цього акціонерами, що були власниками сукупно більше 10 відсотків акцій відповідача; під час здійснення свідком нагляду за зборами тодішній голова правління товариства ОСОБА_2 періодично зустрічався та спілкувався з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , які були присутні на цих зборах товариства; не було ніяких безперервних спостережень за ОСОБА_2 в ході зборів зі сторони ОСОБА_3 , оскільки останній був членом лічильної комісії і займався підрахунком голосів із бюлетенів для голосування; після оголошення перерви свідок підходила до ОСОБА_7 і просила показати всі протоколи лічильної комісії, а також хотіла переконатися чи правильно запечатано бюлетені для голосування; після оголошення перерви ОСОБА_4 сказав, що іде разом із ОСОБА_1 , ОСОБА_6 для зустрічі з ОСОБА_2 щоб передати йому договори про викуп акцій і свідок бачила як ці люди разом вийшли із залу, де проходили збори. ОСОБА_4 в заяві свідка зазначив, що: 20 квітня 2016 року проходили річні загальні бори ВАТ «Чортківський завод «Агромаш», на яких свідок був присутній як акціонер; свідок періодично спілкувався із ОСОБА_2 в цей день як особисто, так і разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ; ОСОБА_2 в цей день самостійно ходив по залу ( приміщенні), де проходили збори, виходив з нього і будь-яких спостережень чи супроводів його іншими особами не було; не перебував ОСОБА_2 і в постійному полі зору ОСОБА_3 , так як останній був членом лічильної комісії, ходив по залу в різних напрямках, збирав бюлетені для голосування, а після цього вів підрахунок цих голосів і в цей час його погляд ( увага) була зосереджена на огляді бюлетенів для голосування та на підрахунок з них голосів; після завершення першої частини зборів ( оголошення перерви) свідок разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 вийшли з залу ( приміщення), де проходили збори, а ОСОБА_3 в цей час розмовляв із ОСОБА_5 ; після завершення першої частини зборів ( оголошення перерви) поза межами приміщення, де проходили збори, акціонер ОСОБА_8 в присутності свідка вручив підписаний договір датований 20.04.2016 голові правління ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» ОСОБА_2 . В судовому засіданні 22.02.2021 представники сторін підтримали заявлені клопотання. Заслухавши пояснення представників сторін, зважаючи на те, що заява свідка ОСОБА_3 отримана апелянтом лише 01.02.2021, суд вирішив задоволити клопотаня сторін та прийняти заяви свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Разом з тим, враховуючи те, що обставини, викладені у заявах свідка ОСОБА_3 та в заявах свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є взаємосуперечливими, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, суд вирішив задоволити клопотання позивача та викликати в судове засідання для допиту вказаних свідків. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 15.03.2021 ( в режимі відеоконференції з Господарським судом Тернопільської області) та викликано в судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №85 від 15.03.2021 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю суддів-членів колегії Кравчук Н.М. та ОСОБА_9 було призначено проведення автоматизованої зміни складу суду для розгляду справи №921/260/19. Згідно з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2021 судову справу №921/260/19 розподілено головуючому судді Кордюк Г.Т. та іншим суддям, а саме: Галушко Н.А. та Орищин Г.В. В судовому засіданні 15.03.2021 допитано свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та за згодою представників сторін оголошено перерву до 19.04.2021. В судовому засіданні 19.04.2021 допитано свідка ОСОБА_4 . Представником позивача в судовому засіданні заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості підготуватися для виступу в судових дебатах. Зважаючи на те, що представниками сторін надано свої пояснення по суті спору та вимог апеляційної скарги, судом допитано свідків, враховуючи встановлений ст. 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, а тому відхилив клопотання представника позивача. Представник відповідача в судовому засіданні просив рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.10.2020 у справі №921/260/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. Представник позивача в судовому засіданні просив рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.10.2020 у справі №921/260/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне: Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2016 відбулись позачергові загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш". Одним з питань, які вирішувались на даних зборах було питання «Про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт і послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості активів Товариства». Відповідно до Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш"" від 10.03.2016 зборами було дано згоду на вчинення значного правочину: відчуження (продажу) на користь ТОВ СЕ «Борднетце Україна» 83/100 частки об`єкта нерухомого майна під найменуванням «комплекс», який знаходиться за адресою Тернопільська область, м. Чортків, вул. Князя Володимира Великого 29. 24.03.2016 позивач звернувся до Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" з вимогою здійснити викуп у нього належних йому простих іменних акцій. Серед іншого у даній заяві позивач підтвердив факт свого голосування проти прийняття зборами рішення про вчинення значного правочину. 08.04.2016 відбулось засідання Спостережної ради ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» на якому, з першого питання порядку денного було прийнято рішення: Затвердити ринкову вартість однієї акції ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» ціною 2,12 грн. З другого питання порядку денного прийняли рішення:

1. Затвердити проект договору із акціонерами, які голосували проти вчинення значного правочинуна позачергових загальних зборах акціонерів, що відбулися 10 березня 2016 року.

2. Голові правління Журбі Я.Є. надіслати рекомендованим листом проект договору на адресу акціонерів, внесених в обліковому реєстрі станом на 02.03.2016. 13.04.2016 відповідач - ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» надіслало позивачу проект договору купівлі-продажу цінних паперів. Позивач зазначає, що 20.04.2016 передав підписаний ним Договорір купівлі - продажу цінних паперів від 20.04.2016 колишньому директору відповідача ОСОБА_2 13.03.2017 позивач подав до виконавчого органу (правління) та до спостережної ради ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" претензії, в яких вимагав сплати 4 240 грн. 00 коп. вартості цінних паперів. Відкритим акціонерним товариством "Чортківський завод "Агромаш" була надана позивачу відповідь від 22.03.2017 № 613, в якій товариство, серед іншого, повідомляло, що «У зв`язку з не надісланням ОСОБА_1 на адресу ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" підписаного договору купівлі-продажу цінних паперів (із зазначенням усієї істотної для укладення та виконання такого роду договорів інформації) слід констатувати, що станом на даний момент (23.03.2017) у ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" відсутні будь-які підстави вважати укладеним договір купівлі-продажу цінних паперів». Крім листа відповіді позивачу було надано протокол засідання спостережної ради ВАТ "Чортківський завод "Агромаш від 20.03.2017, яким була підтверджена вищевказана позиція товариства 31.08.2017 позивачем подано ще одну претензію виконавчому органу (правління) та спостережній раді ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" щодо сплати 4 240 грн. 00 коп. вартості цінних паперів. Відкритим акціонерним товариством "Чортківський завод "Агромаш" листом № 1333 від 15.09.2017 була надана позивачу відповідь про те, що претензія ОСОБА_1 від 31.08.2017 задоволенню не підлягає 15.05.2019 позивач повторно подав виконавчому органу (правлінню) та спостережній раді ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" претензію від 14.05.2019 про сплату 4 240 грн. 00 коп. вартості цінних паперів. Відкритим акціонерним товариством "Чортківський завод "Агромаш" була надана позивачу відповідь від 23.05.2019 № 681, в якій товариство повторно вказувало, що «У зв`язку з не надісланням ОСОБА_1 на адресу ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" підписаного договору купівлі-продажу цінних паперів (із зазначенням усієї істотної для укладення та виконання такого роду договорів інформації) слід констатувати, що станом на даний момент (23.05.2019) у ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" відсутні будь-які підстави вважати укладеним договір купівлі-продажу цінних паперів». Спостережна рада ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" листом від 24.05.2019 № 683 повторно направила позивачу копію протоколу засідання спостережної ради від 20.03.2017, на якому вирішувалось питання розгляду претензії позивача. Вказані обставини слугували підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом у даній справі. Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне: Згідно пункту 11 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" обов`язковий викуп акцій - це обов`язкове придбання за плату та на вимогу акціонера розміщених товариством акцій. Відповідно до статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства», в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: 1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства; 2) вчинення товариством значного правочину; 3) зміну розміру статутного капіталу. Кожний акціонер - власник привілейованих акцій має право вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: 1) внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення привілейованих акцій нового класу, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації акціонерного товариства; 2) розширення обсягу прав акціонерів - власників розміщених привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації акціонерного товариства. Акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов`язане викупити належні акціонерові акції. Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов`язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій. Згідно до статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства», в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість. Ціна викупу акцій розраховується станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій. Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону. Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов`язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі. Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов`язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов`язкового викупу яких він вимагає. Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов`язкового викупу яких він вимагає. Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати. За змістом статті 8 Закону України «Про акціонерні товариства», в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою). Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Таким чином, право акціонера вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому акцій виникає з моменту прийняття загальними зборами рішення, яке відповідно до частини першої або другої статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" є підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, за умови, що такий акціонер зареєструвався для участі у загальних зборах, на яких прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, та голосував проти прийняття загальними зборами такого рішення. Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами факт прийняття 10.03.2016 загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" рішення, яке відповідно статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" є підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій ( про вчинення товариством значного правочину) та голосування позивача проти прийняття такого рішення. Отже, у позивача виникло право вимоги до товариства обов`язкового викупу його акцій. Частиною третьою статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру. Таким чином, здійснення повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, є обов`язком акціонерного товариства. Частиною другою статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено строк, протягом якого акціонер, який має намір реалізувати право вимоги обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому акцій, може подати товариству письмову вимогу про обов`язковий викуп акцій - 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій. Тобто, початком перебігу строку, протягом якого акціонер може подати відповідну письмову вимогу , є прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій. Подання акціонером, у якого виникло право вимагати здійснення обов`язкового викупу належних йому акцій, письмової вимоги до товариства не залежить від надання товариством повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру. Матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується факт звернення позивача у встановлений 30 денний строк до ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» та отримання відповідачем 24.03.2016 вимоги позивача про здійснення обов`язкового викупу у позивача належних йому простих іменних акцій. За змістом статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства» протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов`язкового викупу яких він вимагає. Отже, подання акціонером письмової вимоги про обов`язковий викуп акцій є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку, протягом якого акціонерне товариство зобов`язане здійснити сплату вартості акцій, які викупаються на вимогу акціонера, незалежно від терміну направлення товариством повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій. Частиною третьою статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що товариство здійснює сплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру. При цьому, відповідно до частини першої статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства", ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість, яка визначається в порядку, встановленому статтею 8 Закону України "Про акціонерні товариства". Матеріалами справи підтверджується , що 08.04.2016 відбулось засідання Спостережної ради ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» на якому було прийнято рішення про затвердження ринкової вартості однієї акції ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» ціною 2,12 грн. Відповідно до вимог статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства» договір між акціонерним товариством та акціонером про обов`язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі. За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Із змісту статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Згідно до статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Як вбачається з матеріалів справи, Договір купівлі-продажу цінних паперів від 20.04.2016 підписано обома сторонами та засвідчений печаткою ВАТ «Чортківський завод «Агромаш». Відповідач не заперечує того, що підпис і печатка на вказаному договорі проставлено саме представником ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» колишнім головою правління товариства - Журбою Я.Є. Зазначений договір містить усі необхідні заповнені реквізити для такого видів договорів, у тому числі дату укладення - 20.04.2016, реквізити сторін, банківські реквізити позивача, ціну викупу акцій, предмет та термін дії договору, інші умови необхідні для такого виду договорів. Зазначена в договорі ціна викупу акцій відповідає ціні, визначеній самим товариством - його Спостережною радою - 2,12 грн. за одну акцію ВАТ. Як зазначалось вище, відповідач вважає такий договір неукладеним з огляду на те, що позивач всупереч вимогам ч.1 ст. 181 ГК України не повернув підписаного примірника договору відповідачу. Позивач, в свою чергу, зазначає, що підписаний примірник договору він повернув особисто колишньому голові правління ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» - ОСОБА_2 20.04.2016. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги. Згідно до статті 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів. Із змісту статті 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19). Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри". Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи, подані сторонами докази у підтвердження своїх вимог і заперечень, вважає, що більш вірогідними є докази подані позивачем у підтвердження укладення 20.04.2016 між сторонами ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» як Покупцем та ОСОБА_1 як Продавцем договору купівлі - продажу цінних паперів та виникнення зобов`язань за ним. Факт укладення вказаного договору сторонами передання позивачем підписаного примірника договору керівнику ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» ОСОБА_2 20.04.2016 підтвердженується заявами свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Вказані свідки попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання свідка та були допитані в судових засіданнях. Покази свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відповідають критерію доброякісного джерела походження доказів, а наведені ними обставини є тотожними. Джерела обізнаності з обставинами передачі примірника договору голові правління ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» ОСОБА_2 не грунтуються на повідомленні інших осіб, а на особистій участі. Покази свідка ОСОБА_10 не підтверджують обставин передачі позивачем примірника договору голові правління ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» ОСОБА_2 . Свідок ОСОБА_10 як в заяві, так і в судовому засіданні підтвердила, що вона не бачила як ОСОБА_1 передавав договір ОСОБА_2 , однак бачила як ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в перерві разом вийшли із залу, де проходили збори та те, що ОСОБА_3 був членом лічильної комісії і займався підрахунком голосів із бюлетенів для голосування. Покази свідка ОСОБА_3 беззаперечно не спростовують обставин передачі ОСОБА_1 примірника договору голові правління ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» ОСОБА_2 . Покликання апелянта на те, що відповідно до ч.1 ст. 218 ЦК України факт укладення договору не може підтверджуватись показами свідків судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки статею 218 ЦК України встановлено правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину. Натомість, у даній справі судом встановлено додержання письмової фороми спірного правочину договору купівлі-продажу цінних паперів від 20.04.2016, про що зазначено вище. Покликання відповідача на те, що позивач не надав товариству підписаного договору купівлі-продажу цінних паперів, оскільки примірник вказаного договору не зареєстрований у товаристві судом оцінюється критично, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 07.09.2020 до ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» з листом звернулась вдова бувшого голови правління товариства ОСОБА_2 та повідомила, що в особистих документах покійного вона виявила ряд документів, які належать ВАТ «Чортківський завод «Агромаш». Отже, вказана обставина вірогідно свідчать про те, що частину документів колишній голова правління товариства ОСОБА_2 зберігав і поза межами юридичної особи - ВАТ «Чортківський завод «Агромаш». При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Закон України «Про акціонерні товариства», ГК України та ЦК України не містять вимоги щодо вручення підписаного стороною примірника договору саме засобами поштового зв`язку чи в інший прирівняний до цього спосіб (кур`єром, електронною поштою, тощо), не забороняють укладення Договору шляхом підписання його уповноваженими представниками та обміну підписаним Договором між представниками сторін договору нарочно. Факт надіслання відповідачем договору позивачу засобами поштового зв`язку не спростовує можливості повернення позивачем підписаного ним примірника договору особисто голові правління товариства. Враховуючи все викладене вище в сукупності, суд вважає підтвердженим факт укладення між сторонами 20.04.2016 договору купівлі - продажу цінних паперів та виникнення зобов`язань за ним. Частиною 1 статті 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, які містять аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо зобов`язані у встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За приписами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом п. 1.1, п. 2.4.2, та п. 3.1, Договору відповідач зобов`язався протягом п`яти банківських дні, з моменту підписання даного Договору оплатити позивачу як Продавцю загальну вартість цінних паперів у розмірі 4 240 грн. шляхом перерахування коштів на вказаний позивачем рахунок. Оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач порушив зобов`язання щодо оплати позивачу загальної вартості цінних паперів, перевіривши надані позивачем розрахунки позовних вимог, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність та обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 4 240 грн. заборгованості за договором, 377, 41 грн. 3% річних та 1613, 61 грн. інфляційних втрат. Враховуючи все викладене вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не можуть слугувати підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, - Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.10.2020 у справі №921/260/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

3. Порядок та строк оскарження встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України. Головуючий суддя Кордюк Г.Т. Суддя Галушко Н.А. Суддя Орищин Г.В. Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.04.2021