Постанова 4813 № 520/10276/17

Номер провадження: 22-ц/813/1648/21 Номер справи місцевого суду: 520/10276/17 Головуючий у першій інстанції Калашнікова О. І. Доповідач Драгомерецький М. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.04.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Драгомерецького М.М., суддів колегії: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І., при секретарі: Павлючук Ю.В., за участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 , переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ленець Олега Васильовича в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2020 року про роз`яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання протиправним рішення та скасування запису в державному реєстрі, - В С Т А Н О В И В: 31 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О., третя особа - ОСОБА_3 , про визнання протиправним рішення та скасування запису в державному реєстрі. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04 липня 2008 року між ПАТ АБ «Порто-Франко» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №1163/1-08, згідно з яким банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 70 000 доларів США. 04 липня 2008 року був укладений іпотечний договір, відповідно якого в забезпечення кредиту передана земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 655827, виданим Управлінням земельних ресурсів м. Одеси 25 грудня 2007 року, кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:33:008:0048. В подальшому у зв`язку з ліквідацією ПАТ АБ «Порто-Франко», кредитний договір ОСОБА_1 продано шляхом відступлення права вимоги ТОВ «Ін-Фактор», яке перепродує вказаний борг фізичній особі ОСОБА_5 , яка в подальшому продала його фізичній особі ОСОБА_3 .. 25 липня 2017 року від ОСОБА_3 позивачка отримала повідомлення-вимогу про намір здійснити продаж земельної ділянки, переданої ОСОБА_1 в іпотеку. На підставі зазначеного повідомлення-вимоги, іпотечного договору та договору про відступлення права вимоги 16 серпня 2017 року державний реєстратор КП «Реєстраціна служба Одеської області» Махортов І.О. прийняв рішення (індексний номер 36660974) про внесення змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, змінивши власника вказаної земельної ділянки з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 . Вказане рішення позивачка вважає протиправним, у зв`язку з чим звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича (індексний номер 36660974) про внесення змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, яким змінений власник земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:33:008:0048), розташованої в АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 . Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. від 17.08.2018р. індексний номер 36660974 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0586 га за цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель (присадибна ділянка) кадастровий номер 5110136900:33:008:0048 за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ). Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року визнано протиправним рішення державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. від 17.08.2018р. індексний номер 36660974 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0586 га за цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель (присадибна ділянка) кадастровий номер 5110136900:33:008:0048 за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ). Не погоджуючись із рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року та додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із апеляційними скаргами, в яких просив скасувати вищезазначені судові рішення, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Постановою Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року залишено без змін. 12 травня 2020 року адвокат Чернушич С.М. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду заяву про роз`яснення рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року та додаткового рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року. В обґрунтування заяви зазначено, що після набрання судовими рішеннями законної сили ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора із заявою про проведення державної реєстрації скасування прав на нерухоме майно, однак державним реєстратором було зупинено розгляд її заяви у зв`язку із поданням документів не в повному обсязі та роз`яснено про необхідність на протязі 30 робочих днів надати рішення суду щодо скасування рішення державного реєстратора з урахуванням вимог ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно». Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2020 року заяву адвоката Чернушича С.М. в інтересах ОСОБА_1 про роз`яснення судових рішень задоволено. Роз`яснено, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року у справі №520/10276/17 є підставою для:

1. Скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича від 17.08.2017р. індексний номер 36660974 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0586 га, за цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель (присадибна ділянка), кадастровий номер 5110136900:33:008:0048, за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .

2. Припинення права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,0586 га, за цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель (присадибна ділянка), кадастровий номер 5110136900:33:008:0048, за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 21917727).

3. Поновлення в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності на земельну ділянку, площею 0,0586 га, за цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель (присадибна ділянка), кадастровий номер 5110136900:33:008:0048, за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі адвокат Ленець О.В. в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2020 року про роз`яснення судових рішень, та прийняти нове рішення яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення вимог матеріального і процесуального права. Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Явка сторін не визнавалась апеляційним судом обов`язковою. Відповідачу державному реєстратору КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортову І.О. судові повістки надсилались на усі відомі суду адреси, в тому числі на офіційну адресу місцезнаходження юридичної особи, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак уся судова кореспонденція поверталась до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Згідно ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки. Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18. Враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О.. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та відзиві на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав. Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Роз`яснення рішення суду можливо тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. Як зазначено в п. п. 8, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним та чітким. Роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. За змістом вказаних роз`яснень та вимог ст. 271 ЦПК України, підлягає роз`ясненню судове рішення, яким вирішено спір по суті, тобто воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників судового провадження. Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення судом. Крім того, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих осіб, які будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності та визначеності рішення. Тобто, роз`ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Незрозумілість мотивації судового рішення не може бути метою роз`яснення судового рішення. Роз`яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз`яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення. Матеріалами справи встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. від 17.08.2018р. індексний номер 36660974 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0586 га за цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель (присадибна ділянка) кадастровий номер 5110136900:33:008:0048 за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) (т. 1 а.с. 239-242). Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року визнано протиправним рішення державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. від 17.08.2018р. індексний номер 36660974 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0586 га за цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель (присадибна ділянка) кадастровий номер 5110136900:33:008:0048 за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) (т. 2 а.с. 53-54). Постановою Одеського апеляційного суду 18 лютого 2020 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року залишено без змін (т. 2 а.с. 136-142). Також встановлено, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Єременка І.М. від 17.04.2020р. №52011512 зупинено розгляд заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 17.04.2020р. 11:58:09 за реєстраційним номером 39324204 для проведення державної реєстрації скасування, оскільки подані документи не в повному обсязі. Роз`яснено, що заявнику на протязі 30 робочих днів слід надати рішення суду щодо скасування рішення державного реєстратора з урахуванням вимог ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (т. 2 а.с. 166-167). Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2020 року роз`яснено, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року у справі №520/10276/17 є підставою для:

1. Скасування рішення державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. від 17.08.2017р. індексний номер 36660974 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0586 га, за цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель (присадибна ділянка), кадастровий номер 5110136900:33:008:0048, за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .

2. Припинення права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,0586 га, за цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель (присадибна ділянка), кадастровий номер 5110136900:33:008:0048, за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 21917727).

3. Поновлення в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності на земельну ділянку, площею 0,0586 га, за цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель (присадибна ділянка), кадастровий номер 5110136900:33:008:0048, за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 171-174). Постановляючи вищезазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що без такого роз`яснення рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року та додаткового рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року їх неможливо буде виконати. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки він є законним, обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги відносно того, що суд фактично розширив обсяг вимог ОСОБА_1 , які в межах справи взагалі не розглядались та надав безпідставно додаткові правові можливості позивачці, оскільки в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2020 року суд першої інстанції більш повно та ясно виклав частини судових рішень, розуміння яких викликало сумніви, в тому числі у державного реєстратора прав на нерухоме майно Єременка І.М., питання, які не були предметом судового розгляду судом не розглядались та не було внесено жодних змін в суть судових рішень. Однак, судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», а також згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою ЄСПЛ виконання судового рішення є завершальною частиною судового процесу та невід`ємною складовою гарантованого державою права на справедливий суд. За змістом частин другої, третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення віднесено до основних засад судочинства. Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004р. у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997р. у справі «Горнсбі проти Греції»). Таким чином, оцінивши доводи заяви ОСОБА_1 щодо роз`яснення рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2018 року та додаткового рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що без такого роз`яснення зазначені судові рішення неможливо буде виконати, оскільки вони є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає, тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Ленець Олега Васильовича в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено: 23 квітня 2021 року. Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький А.І. Дришлюк Р.Д. Громік