Постанова Одеський апеляційний суд № 520/315/19

Номер провадження: 22-ц/813/5267/21 Номер справи місцевого суду: 520/315/19 Головуючий у першій інстанції Васильків О. В. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.04.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючого- Гірняк Л.А. Суддів - Сегеди С.М., Комлевої О.С., розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,- ВСТАНОВИЛА: ПРОЦЕДУРА: В січні 2019 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з нього матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП від 06.03.2012 р. у розмірі 16 466 грн, яка складається з: -6278,00 грн засоби лікування; -8350,00 грн юридична допомога; -238,00 грн витрати на дорогу; -1600,00 грн витрати на евакуатор. При цьому також просив стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., а також судові витрати. Вимоги обґрунтовував тим, що 06.03.2012 року близько 12.30 по об`їзній дорозі від ТРЦ «Рів`єра» до вул. Академіка Сахарова в м. Одесі рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який на відстані 300 м. від перехрестя з круговим рухом порушив ПДР, внаслідок чого відбулось зіткнення з її автомобілем, що спричинило їй тілесні ушкодження у вигляді закритої травми лівої гомілки забій м`яких тканин, пошкодження лівого литкового м`яза, закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку. В результаті зазначеного відкрито кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Постановою слідчого від 30.03.2018 року кримінальне провадження закрите в зв`язку з відсутністю в діянні підозрюваного ОСОБА_1 кримінального правопорушення, внаслідок чого були складені адміністративні матеріали та направлені до суду. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 22.10.2018 року провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито в зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Суд погодився з доводами, викладеними в постанові слідчого стосовно наявності в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення. В результаті ДТП з вини ОСОБА_1 позивачу ОСОБА_2 була спричинена моральна та матеріальна шкода. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не надав. Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 березня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП від 06.03.2012 року у розмірі 16466,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану внаслідок ДТП від 06.03.2012 року у розмірі 25 000,00 грн та судовий збір в розмірі 2466,80 грн. Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив задовольнити апеляційну скаргу та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлене 21.04.2021 року. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ)СТОРІН Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду є незаконним та таким, що підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового рішення у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків у рішенні суду, обставинам справи. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення матеріальної та моральної шкоди за відсутності в матеріалах справи доказів в обґрунтування його вини у скоєнні ДТП, яке сталося 06.03.2012 року. Посилається на те, що постановою старшого слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області 30.03.2018 року закрито кримінальне провадження за відсутності складу кримінального правопорушення та постановою Київського районного суду міста Одеси від 22.10.2018 року закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , за ст. 124 КпАП України у зв`язку з закінченням, на момент розгляду справи, строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Заявляє, що не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в обґрунтування наявності вини його у скоєнні ДТП, яке сталася 06.03.2012 року, та відсутні підстави для настання у відповідача відповідальності з відшкодування шкоди, яка була завдана позивачу ОСОБА_2 . В порушення вимог ст. 81 ЦПК України позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в обґрунтування заявленого нею розміру завданої їй внаслідок ДТП моральної шкоди.Не було надано пояснень стосовно того в чому саме були виражені її моральні страждання, їх ступінь, тривалість, причинно- наслідковий зв`язок із ДТП. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшов. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ Судом встановлено, що 06.03.2012 року о 12.30 годин, по об`їзній дорозі від торгівельного розважального центру «Рів`єра» до вул. Академіка Сахарова м. Одеси рухався автомобіль «Тойота Камрі», реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який на відстані 300 м. від перехрестя з круговим рухом порушив наступні пункти 2.3 б), п. 10.1, п. 11.2, п. 12.1, п. 14.2 в) ПДР, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у вигляді закритої травми лівої гомілки забій м`яких тканин, пошкодження лівого литкового м`яза з наявністю внутрішньом`язової гематоми лівого литкового м`яза, закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку. З постанови ст. слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області про закриття кримінального провадження від 30.03.2018 року вбачається, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1 виразилося в тому, що він не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, не рухався якомога ближче до правого краю проїзної частини, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед початком обгону автобусу, який рухався попереду, не переконався в тому, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21093, реєстраційний № НОМЕР_2 , під управлінням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному прямому напрямку, зі швидкістю 50 км/г(а.с.11-16). Постановою про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного, винесеною прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області Торган-Мосійчуком В.В. від 30.03.2018 року, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 13.01.2013 року за №12013170330000119, щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення (а.с.17-23). Постановою Київського районного суду міста Одеси від 22.10.2018 року провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КпАП України (а.с.55-56). Судом досліджено докази, на підтвердження ушкодження здоров`я ОСОБА_2 внаслідок ДТП, що стало підставою спричинення відповідачем матеріальної та моральної шкоди позивачу, а саме: - Висновок експерта №418 від 04.12.2012 року, складений Одеським обласним бюро судово-медичної експертизи (а.с.34-38); - Висновок експерта (експертиза за матеріалами справи) №133/14, складений Головним бюро судово-медичної експертизи 12.12.2014 року (а.с.29-33); - Висновок спеціаліста №87/13 у відношенні ОСОБА_2 , 1979 року народження, складений 09.07.2013 року Головним бюро судово-медичної експертизи (а.с.24-28). Під час досудового розслідування встановлено, що ступінь тяжкості тілесних ушкоджень (середнього ступеня), спричинених потерпілій ОСОБА_2 , не знайшла своє підтвердження під час судового розслідування обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_1 , про що свідчать зазначені висновки експертиз, проведених під час судового розгляду. На підставі останніх висновків №87/13 та №133/14 ушкодження, які були завдані ОСОБА_2 , були віднесені до категорії легких тілесних ушкоджень. На підтвердження позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої відповідачем внаслідок ДТП, позивачем ОСОБА_2 суду надані докази витрат: - на засоби лікування копії квитанцій (а.с.45-49); - на юридичну допомогу копії квитанцій (а.с.42-43); - на дорогу копії квитків пасажирських (а.с.44); - на евакуатор копія акту виконаних робіт від 06.03.2012 року (а.с.41). Судовою колегією досліджено копію медичної карти №5599/303 стаціонарної хворої ОСОБА_2 , з якої вбачається, що після ДТП ОСОБА_2 з 06.03.2012 року по 16.03.2012 року перебувала на стаціонарному лікуванні в КУ «Одеська обласна клінічна лікарня», проте слід зауважити, що довгостроковість її лікування обумовлена наявністю загостренням на прогресуванням варикозної хвороби вен лівої нижньої кінцівки, тому висновок експерта № 418 від 09.10-04.12.2012 року у постанові від 30.03.2018 року (про закриття кримінального провадження визнано неогрунтованим в частині характеру ушкодження щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у зв `язку з вказаною подією та віднесені до легких тілесних ушкоджень. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Стягуючи з відповідача матеріальну шкоду внаслідок ДТП від 06.03.2012 року у розмірі 16466,00 грн районний суд виходив з того,що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 , котрі виразились в порушенні пунктів 2.3 б), п. 10.1, п. 11.2, п. 12.1, п. 14.2 в) ПДР ОСОБА_2 , що спричинило їй тілесні ушкодження у вигляді закритої травми лівої гомілки забій м`яких тканин, пошкодження лівого литкового м`яза, закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, які віднесені до категорії легких, в результаті чого нею витрачені кошти на лікування, юридичну допомогу, витрати на дорогу та евакуатор (а.с.41-49). При цьому районний суд не здійснив розрахунок щодо визначення розміру матеріальної шкоди так і моральної шкоди. Стягуючи з відповідача моральну шкоду районний суд виходив з того, що визначений в позовній заяві розмір є завищеним та в цій частині задовольнив позов частково, стягнувши її в сумі 25 000,00 грн. Судова колегія повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Як вбачається з постанови Київського районного суду м. Одеси від 22.10.2018 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито на підставі пункту 7 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З правового аналізу вказаної норми вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.02.2018 у справі №910/18319/16. Закриття кримінального провадження відповідно до постанови ст.слідчого Лиманського ВП ГУНП в Одеській області від 30.03.2018 року , передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі п.2 ч,1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення не спростовує того факту, що 06.03.2012 року о 12:30 , по об`їзній дорозі від торгівельног - розважального центру» Рівєра» до вул.. Ак.Сахарова м. Одеса управляючи автомобілем «Тойота Камрі», реєстраційний номер № НОМЕР_1 ОСОБА_1 на відстані 300 м. від перехрестя з круговим рухом порушив п.2.3:10.12,11.2 ,12.1 та 14.2 ПДР, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під управлінням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку. Порушення правил безпеки дорожного руху ОСОБА_1 спричинило ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми лівої гомілки - забій м`яких тканин, пошкодження лівого литкового м`яза з наявністю внутрішньо м`язової гематоми лівого литкового м`яза, закритої черепно - мозгової травми у формі струсу головного мозгу. Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 30.03.2018 року вбачається, що діагноз «ЗЧМТ Струс головного мозгу, який встановлений неврологом 13.03.2012 року не підтверджений, а тілесні ушкодження є незначними, скороминущими, тривалістю не більше як шість днів і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень( а с. 17-22). Щодо стягнення матеріальної шкоди за лікування та євакуатор Судова колегія приймає до уваги наданий адвокатом Врона А.В. розрахунок щодо придбання лікарських засобів лише в межах перебування позивачки на стаціонарному лікуванні, тривалістю що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Придбання ліків поза межами цього періоду не підтверджено, що їх придбання пов`язується з причинно-наслідковим зв`язком в результаті скоєння ДТП. Враховуючи, що районним судом не визначено розрахунки понесених судових витрат на лікування внаслідок винних дій відповідача при порушенні ПДР, що спричинило нанесення тілесних ушкоджень легкого ступеня та перебування на лікування не більше 6 днів, судова колегія з врахуванням наданих квитанцій враховує понесені витрати до 12.03.2012 року та стягує їх вартість у розмірі 2987,00 грн (яка складається з витрат на ліки 1387,43 грн та 1600,00 грн на евакуатор) що документально підтверджено. Посилання на постанову ст. слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області про закриття кримінального провадження від 30.03.2018 року у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення не спростовує того факту, що ОСОБА_1 порушено правила ПДР, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у вигляді закритої травми лівої гомілки забій м`яких тканин, пошкодження лівого литкового м`яза з наявністю внутрішньом`язової гематоми лівого литкового м`яза, закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. Щодо стягнення моральної шкоди Частиною 1 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Судом першої інстанції не наведені підстави стягнення моральної шкоди в розмірі 25 000,00 грн, а тому судова колегія з врахуванням важкості нанесення тілесних ушкоджень, тривалості лікування,, що спричинило зміни в житті позивачки, визначає її розмір в сумі 2 000,00 грн. В іншій частині рішення не оскаржується. Судовий збір На підставі частин 1 та 13 статті 141 ЦПК України судовій збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судові витрати понесені позивачкою ОСОБА_2 документально підтверджуються наявною в матеріалах справи квитанцією: за подачу позовної заяви в сумі 1762,00 грн. У зв`язку із задоволенням позову частково присудженню з відповідача на користь ОСОБА_2 підлягає судовий збір в сумі 132,15 (сто тридцять дві гривні п`ятнадцять копійок) - (4987*100/66466=7,5%; 1762*7,5%/100= 132,15 грн.). У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги, то з нього на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 198,00 грн, що становить 7,5% від 2643,00 грн. В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, п.4 ч. 1 ст. 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, судова колегія ,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 березня 2019 року скасувати та прийняти постанову. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП від 06.03.2012 року у розмірі 2987,00 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят сім гривень). Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду, завдану внаслідок ДТП від 06.03.2012 року у розмірі 2000,00 (дві тисячі гривень). Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 132,15 (сто тридцять дві гривні п`ятнадцять копійок) Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 198,00 (сто дев`яносто вісім гривень). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Л.А. Гірняк Судді: С.М.Сегеда О.С.Комлева