Постанова 4818 № 953/10550/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2021 року м. Харків Справа № 953/10550/20 Провадження №22-ц/818/2388/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Тичкової О.Ю. суддів Котелевець А.В., Маміної О.В., учасники справи: позивач Комунальне підприємство «Жилкомсервіс», відповідач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова, ухвалене 22 грудня 2020 року у складі судді Колесник С.А., УСТАНОВИВ: У липні 2020 року представник Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (далі КП «Жилкомсервіс») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів на свою користь заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.03.2007 по 01.02.2020 у сумі 13 672 грн. 94 коп., а також судовий збір в розмірі 2102 грн. Позов обґрунтований тим, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_2 . Відповідачі не в повному обсязі сплачували за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, що призвело до утворення заборгованості. За надані послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за період з 01.03.2007 по 01.02.2020 за відповідачами утворилась заборгованість в розмірі 13 672 грн. 94 коп. 26.04.2013 КП «Жилкомсервіс» звернувся до Київського районного суду м. Харкова з заявою про видачу судового наказу. 11.06.2013 судом був виданий судовий наказ. 12.07.2013 за заявою відповідачів наказ судом скасовано. 03.10.2018 Київським районний судом м. Харкова за заявою КП Жилкомсервіс видано судовий наказ за період з 01.05.2015 по 01.08.2018 у сумі 4415 грн. 94 коп. за заявою відповідачів вищезаначений судовий наказ скасовано судом. Однак, добровільно борг, що утворився, відповідачі не сплачують. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року позовні вимоги КП «Жилкомсервіс» задоволені частково. Стягнуто з відповідачів на користь КП «Жилкомсервіс» суму заборгованості з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за період з 01.07.2017 по 01.02.2020 у розмірі 5476, 82 грн., у задоволенні вимог за період з 01.03.2007 по 30.06.2017 відмовлено. Стягнуто з відповідочів судовий збір у розмірі 842 грн. 06 коп. Рішення суду мотивоване тим, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , в КП « Жилкомсервіс» на ім`я ОСОБА_1 вікрито особистий рахунок № НОМЕР_1 . Між КП «Жилкомсервіс», та відповідачами, як споживачами послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, укладений публічний договір про надання житлово-комунальних послуг, шляхом його опублікування в офіційному виданні Харківської міської ради спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 №95/1 зі змінами, внесеними в 2007 і 2009 роках. Суд вважав, що публічний договір між співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 та КП «Жилкомсервіс» про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є чинним. Тобто, між позивачем та відповідачами фактично склалися правовідносини з приводу надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової територій за указаною адресою. Таким чином відповідно до ст. 5 Закону № 2189-VIII за адресою АДРЕСА_1 відповідачам надаються послуги: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Суд зауважив, що відповідачами не надано доказів ненадання позивачем послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, а також доказів на спростування наявної заборгованості. З урахуванням клопотання відповідачів про застосування строку позовної давності суд задовольнив позовні вимоги частково, за період з 01.07.2017 по 01.02.2020 та стягнув заборгованість в розмірі 5476 грн. 82 коп. та судові витрати. 27.01.2021 не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким стягнути солідарно з відповідачів на користь КП «Жилкомсервіс» заборгованість за послуги утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій у сумі 4382 грн. 38 коп. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що в квартирі АДРЕСА_3 встановлена автономна система теплопостачання, джерело енергії газ. Згідно акту , який міститься в матеріалах справи, підставою для встановлення системи став дозвіл КП Жилкомсервіс № 766/2/07.05 від 17.02.2015. Крім того позивачем не надані акти виконаних робіт згідно договорів від 09.12.2011 № 16/2, 1713, укладених між КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківводоканал» по будинку АДРЕСА_4 . Загальні акти виконаних робіт по м. Харкову не мають відношення до справи і не можуть бути підставою для оплати мешканцями квартир АДРЕСА_2 послуг з технічного обслуговування теплопостачання та гарячего водопостачання. Уважає, що з розрахунку плати за надані позивачем послуги кожного місяця повинні бути виключені наступні послуги: ТО систем теплопостачання та ТО систем гарячого водопостачання, оскільки опалювальні пристрої та підводки до них системи центрального опалення в квартирі АДРЕСА_3 відсутні, стояки внутрішньодомової системи опалення житлового будинку, які проходять через приміщення квартири транзитом, заізольовані. За платіжними дорученнями КП «Жилкомсервіс» сума за ТО систем теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.07.2017 по 01.02.2020 становить 1094, 44 грн., вказану суму просить виключити з суми стягнення та стягнути з відповідічів солідарно суму заборгованості з утримання будинку, споруд та прибудинкової території 4382 грн. 38 коп. 11.03.2021 надійшов відзив на апеляційну скаргу Нуянзова Д.С., який діє в інтересах КП «Жилкомсервіс», в якому він просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення суду без змін, посилаючись на те, що підстави для виключення нарахувань за послуги з технічного обслуговання систем централізованого теплопостачання відсутні. Відповідно до порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання від 22.11.2002 № 4 , який був чинний на момент підключення квартири відповідачів до автономного опалення, відключення приміщень від внутрішньоудинкових мереж ЦО і ГВО виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача квартири або уповноваженої ними особи. По закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний строк подається заявником до Комісії на затвердження. Цей акт відповідачами не наданий, акт від 03.1.2015 № ОКТ/285 не відповідає формі акту, що приведенний у додатку № 4 до Наказу №

4. Разом с тим, відповідно до вищезазначеного наказу акт розглядається на черговому засіданні комісії, та сторони переглядають умови договору про надання послуг. Договір зі змінами та доповненнями відповідачами до суду не подавався. Акти виконанних робіт договорів від 09.12.2011 № 16/2, 1713, укладених між КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківводоканал» по будинку АДРЕСА_4 не можуть бути належними доказами у справі. Оскільки виконані за цими договорами роботи не відносяться до послуг технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, які апелянт оспорює. Згідно із частинами 1, 2 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Судова колегія, заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін. Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 02.03.1993 № НОМЕР_2 (а.с.16). Відповідачі зареєстровані за вказаною адресою, що підтверджується довідками про зареєстрованих у житловому приміщення осіб (а.с.20, 26). Між КП «Жилкомсервіс», як управителем житлових будинків і комунальної власності територіальної громади м. Харкова та відповідачами, як споживачами послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, був укладений публічний договір про надання житлово-комунальних послуг, шляхом його опублікування в офіційному виданні Харківської міської ради - спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 № 95/1 зі змінами, внесеними в 2007 і 2009 роках, що передбачено частиною 2 ст. 633 Цивільного кодексу України( а.с. 11-15). На ім`я ОСОБА_1 у КП «Жилкомсервіс» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 ( а.с. 7). Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» КП «Жилкомсервіс» є виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова з управління будинком, спорудою та групою будинків та забезпечує надання населенню житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ( а.с 13). Рішенням Харківської міської ради від 20.12.2011 року за № 893 , з подальшими змінами від 11.05.2018 № 318 визначено перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та встановлені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у місті Харкові ( а.с. 14-15). Згідно наданого позивачем КП «Жилкомсервіс» розрахунку у зв`язку з неналежною сплатою відповідачами послуг за ними утворилась заборгованість за період з 01.03.2007 по 01.02.2020 у розмірі 13672 грн. 94 коп (а.с.7-10). Частиною 2 статті 382 ЦК України встановлено, що всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Згідно частини 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України « Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року N 1875-IV, з подальшими змінами,( далі Закон №1875-ІV) та Закон України « Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII з подальшими змінами в редакції станом на 17.03.2020 ( далі - Закон № 2189-VIII). Відповіднодо ст.1 Закону № 1875-ІV житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Згідно ст. 5 Закону № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Відповідно до ч.3 ст. 31 Закону № 1875-ІV передбачено, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Пунктом 2 частини 3 статті 4 Закону № 2189-VIII передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону. Відповідно до положень частин 1, 4 ст. 32 Закону № 1875-ІV, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. Відповідно до частин 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Пунктом 1 частини 1 Закону № 1875-ІV, пунктом 1 статті 7 Закону № 2189-VIII передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону № 1875-ІV , пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Надання послуг здійснюється КП «Жилкомсервіс» згідно з переліком, затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 893 від 20.12.2011, з наступними змінами 27.01.2012 №39 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 №893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова», рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.05.2017 № 283 та від 11.05.2018 № 318 «Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова». Договори про надання житлово-комунальних послуг між КП «Жилкомсервіс» та споживачами були укладені шляхом опублікування публічного типового договору в офіційному виданні ХМР спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 №95/1. Згідно пункту 22 Публічного договору, договір укладається строком на 3 роки і вважається продовженим на той самий термін, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору чи необхідності його перегляду. Відповідно до пункту 3-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, який введено в дію з 01.05.2019, договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Пунктом 1 договору визначено, що предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з у тримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку, який знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова. Невід`ємною частиною даного договору є рішення виконавчого комітету Харківської міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова». Частиною 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця діє є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, та оплати таких послуг, їх надання здійснюється на підставі Типового договору про надання житлово-комунальних послуг, положення якого мають юридично обов`язковий характер і підлягають застосуванню незалежно від того, включені вони до конкретного договору чи ні. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № № 1875-ІV , відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону № 1875-ІV визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 1875-ІV споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 221/515/15-а, згідно з якою, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному розмірі, а також в постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта щодо необхідності здійснення перерахунку та виключення із розрахунків такі послуги як: ТО систем теплопостачання та ТО систем гарячого водопостачання суд, з наступних підстав. Ст. 322 ЦК України, передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що належить йому , йкщо інше не втановлено законом. Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 355 ЦК України, що є у власності двох або більше осіб ( співвласників), належить їм на праві спільної власності. Спільна власність уважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Частиною ч. 1,2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Частиною 2 статті 382 ЦК України та Законом України « Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 630, споживачі які встановили у квартирі опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користівування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Одже законодавством не передбачено звільнення співвласників багатоквартирного будинку від утримання спільного майна будинку у разі встановлення індивідуального опалення у власній квартирі, за умови що будинок, в цілому, не переведений на автономне опалення. Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. З огляду на вищевикладене судова колегія вважає, що відповідачами не надано належних доказів, щодо необхідності здійснення перерахунку послуг КП «Жилкомсервіс». Судовою колегією встановлено, що згідно наданого КП «Жилкомсервіс» розрахунку у зв`язку з неналежною сплатою відповідачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 , за ними утворилась заборгованість за період з 01.03.2007 по 01.02.2020 у розмірі 13 672 грн. 94 коп. Разом с тим, за клопотанням відповідачів судом першої інстанції затосовано строк позовної давності, стягнено заборгованість за надані послуги з з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.07.2017 по 01.02.2020 в сумі 5476 гривень 82 копійок. Період стягнення заборгованості з 01.07.2017 по 01.02.2020, апелянтом не оскаржується, в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не переглядається. Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для правильного вирішення спору, оскільки за встановлених судом обставин інші наведені апелянтом аргументи не є суттєвими. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04). На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги висновку суду не спростовують, на законність рішення суду першої інстанції не впливають, фактично направлені на переоцінку доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки. З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування в частині стягнення заборгованості з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права. Тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384, 390, 391 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 26 квітня 2021року. Головуючий О. Ю. Тичкова Судді А.В. Котелевець О.В. Маміна