Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/7376/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/7376/20-а Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В. Суддя-доповідач: Гонтарук В. М. 27 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Матохнюка Д.Б. Курка О. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В грудні 2020 року позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та прийняти постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалась на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 квітня 2021 року, з урахуванням ч.2 ст. 312 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що 31 березня 2017 року Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області було прийнято рішення про анулювання платника єдиного податку за № 522 відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулась 01.12.2020 року до Вінницького окружного адміністративного суду для його скасування. Повертаючи адміністративний позов позивачу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачу звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушення її права, свободи або законні інтереси. Так, ч.1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Аналізуючи вищезазначені приписи КАС України, колегія суддів зауважує, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, на які заявник посилається, як на поважні, суд мав виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначила, що про існування оскаржуваного наказу дізналась під час проведення Головним управлінням ДПС у Вінницькій області документальної планової виїзної перевірки, яка здійснювалася у період з 18.12.2019 по 02.01.2020. Зазначає, що дізнавшись про існування рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про анулювання платника єдиного податку від 31.03.2017 № 552, під час проведення відповідачем перевірки у період з 18.12.2019 по 02.01.2020, вона мала б звернутись до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів протягом шестимісячного строку з моменту отримання відповідних відомостей. Разом з тим, як на одну з підстав для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом позивач вказує, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом «SARS- CoV-2» від 11.03.2020 року № 211 (зі змінами) в Україні з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на усій території України було встановлено карантин з різним ступенем обмежень громадян у реалізації своїх прав, свобод та інтересів. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COV1D-19)» розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3- під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261,295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. 18.06.2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX (далі - Закон № 731). Відповідно до п. 2 II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731 процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно пункту 3 розділу VI «Прикінцев і положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змінно деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби № 540-ІХ від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Відповідно строки, які були продовжені відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"закінчуються 06 серпня 2020 року. Позивач вказує, що відповідно, строки звернення до адміністративного сулу були зупинені до 6 серпня 2020 року. Також, як на поважність пропуску строків звернення до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що між нею та адвокатом Тимчуком О.В. 29.09.2020 року було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги з метою оскарження рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про анулювання платника єдиного податку від 31.03.2017 року №

552. Апелянт вказує, що в подальшому адвокатом в інтересах ОСОБА_1 було подано до Головного управління ДПС у Вінницькій області адвокатський запит від 16.10.2020 року за №23328/1702-32-04-07 та у відповідь отримано копії оскаржуваного рішення, акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 31.03.2017р. та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ОСОБА_2 05.04.2017р. Проте, в період з жовтня 2020 року по листопад 2020 року позивач хворіла на запалення легень, що підтверджується копією протоколів обстежень ОСОБА_1 від 19.10.2020 року та копією результатів лабораторних досліджень від 19.10.2020 року, що позбавило її можливості вчасно звернутись до суду з даним адміністративним позовом, що на думку позивача свідчить про поважність причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом. Колегія суддів зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За приписами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Оцінюючи докази, які містяться в матеріалах справи та доводи апелянта, колегія суддів вважає, що оскільки позивач про спірне рішення дізналась 02 січня 2020 року, то шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом необхідно обраховувати саме із вказаної дати. Проте, як було вище зазначено із 12 березня 2020 року по 06 серпня 2020 року перебіг процесуальних строків було зупинено, тому колегія суддів вважає, що останнім днем звернення до суду з адміністративним позовом, з урахуванням вищеописаного є 02 грудня 2020 року. Водночас, як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 з даним адміністративним позовом звернулась до суду першої інстанції 01 грудня 2020 року, тобто в межах строків визначених КАС України. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме внаслідок введення карантину та через хворобу позивачем було пропущено, визначений частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення із позовною заявою до суду, а відтак зазначені причини є поважними й такими, що дають підстави вважати про наявність у позивача права на поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду з цим позовом. При цьому, суд першої інстанції без належної аргументації зазначає, що строк звернення до суду з даним адміністративним позовом у позивача сплинув у листопаді 2020 року, у зв`язку з чим на переконання суду апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо пропуску позивачем строку на звернення з позовною заявою та наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду. При цьому апеляційний суд вказує і на правову позицію Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав що строк звернення до суду закріплений в нормах національного законодавства не є абсолютним. Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Так, з Рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". Водночас у справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Відтак, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду. Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Отже, зважаючи на викладене, з метою недопущення ситуації позбавлення особи права допуску до правосуддя, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що дану справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. За таких обставин, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому є всі підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення адміністративного позову. Згідно із ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії скасувати. Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Курко О. П.