Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/4023/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4023/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 27 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : 29 листопада 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: -визнати неправомірними дії відповідача щодо неврахування при обрахунку призначеної пенсії державного службовця довідок про заробітну плату №10.1-30/65 та №10.1/30/64, виданих 27.03.2019 Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області, за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17 січня 2017 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 23 травня 2018 року №11-1) "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям"; -зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести нарахування та виплату пенсії державного службовця на підставі довідок про заробітну плату №10.1-30/65 та №10.1/30/64, виданих 27.03.2019 Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області, з 01 серпня 2018 з урахуванням вже проведених виплат. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування при обрахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії державного службовця довідок про заробітну плату №10.1-30/65 та №10.1/30/64 від 27.03.2019, виданих Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця на підставі довідок про заробітну плату №10.1-30/65 та №10.1/30/64 від 27.03.2019, виданих Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області, з 01 серпня 2018 з урахуванням вже проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 768,40 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в вересні 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 закону України Про державну службу від 16.12.1993 року №3723-Х1І. Рішенням від 23.10.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України позивачу відмовило щодо переведеня на пенсію за віком відповідно до закону України Про державну службу у зв`язку із відсутністю необхідного 20- річного стажу державної служби. Рішенням від 13 лютого 2019 року по справі №560/7/19, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року, Хмельницький окружний адміністративний суд визнав неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо порушення визначеного законодавством порядку розгляду заяви від 01.08.2018 про переведення з одного виду пенсії на інший та відмови ОСОБА_1 в переведені з пенсії за вислугу років на пенсію державного службовця. Зобов`язав Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію державного службовця та призначити пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 "Про державну службу" з 01.08.2018, тобто з дати звернення із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії. 17.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою щодо переведення на пенсію за віком відповідно до закону України "Про державну службу" з урахуванням довідок про складові заробітної плати №10.1-30/65 та №10.1/30/64 від 27 березня 2019 року, виданих головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області. Листом №1190/ж-8 від 06.05.2019 року Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що рішенням від 24.08.2018 № 41 відмовило позивачу у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу" у зв`язку з відсутністю 20-річного стажу державної служби. Враховуючи відсутність права на призначення пенсії за віком згідно з законом України "Про державну службу", немає підстав і для врахування довідок про складові заробітної плати від 06.07.2018 №10.1-30/99 та від 27.03.2019 № 101-30/64 та №101-30/65, виданих Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області. 06.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою щодо виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року. Листом №Ж-1107-П-02.26-04 від 07.10.2019 року Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.05.2019 №222330000213 позивач переведений на пенсію відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" з 01.08.2018 року. Пенсія обчислена в розмірі 60 відсотків сум заробітної плати, зазначеної в довідці від 06.07.2018 року №10.1-30/99, виданій Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області. Довідки про складові заробітної плати від 27.03.2019р. № 10.1-30/64 та № 10.1-30/65 не враховані при обчисленні пенсії, оскільки до заяви від 01.08.2018 року про переведення на пенсію згідно закону України "Про державну службу" позивач надав лише довідку від 06.07.2018р. № 10.1-30/99. Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо неврахування вказаних вище довідок, звернувся з адміністративним позовом до суду. Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при призначенні пенсії надано довідку, що не відповідає формі встановленій законом, а тому відповідач повинен був повідомити останнього про необхідність надати іншу довідку. Суд першої інстанції враховував, що позивач в квітні 2019 року, до прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення від 17.05.2019 року №22230000213 про переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" з 01.08.2018 року, самостійно надав відповідачу довідки, що відповідають формі, встановленій постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, а саме №10.1-30/64 та №10.1-30/65 від 27.03.2019. Проте, Головне управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не врахувало вказані довідки, у зв`язку із відсутністю права позивача на призначення пенсії за віком згідно з законом України "Про державну службу, повідомивши про це листом №1190/ж-8 від 06.05.2019. Разом з тим, виконуючи рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року по справі №560/7/19, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року, Головне управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, всупереч Порядку №22-1 та постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 обчислило пенсію ОСОБА_1 в розмірі 60 відсотків сум заробітної плати, зазначених в довідці від 06.07.2018 року №10.1-30/99, виданій Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області, про складові заробітної плати, що слугувало зменшенням належного розміру пенсії позивача. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про протиправність дій Головного управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування під час призначення пенсії державного службовця довідок про заробітну плату позивача №10.1-30/65 та №10.1/30/64 від 27.03.2019, виданих Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17 січня 2017 року. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно з частиною першою статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно пункту 2 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення № 889-VIII визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону визначено право державних службовців у випадках визначених цими пунктами на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII , зокрема: - державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців; - для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 ЗУ "Про державну службу", але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що право позивача на призначення пенсії державного службовця згідно ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 "Про державну службу" з 01.08.2018, тобто з дати звернення із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, підтверджене рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2019, що набрало законної сили 26.04.2019. При цьому, суд звертає увагу, що визначення середньомісячного заробітку ОСОБА_1 , який має враховуватись під час призначення позивачу пенсії державного службовця, не було предметом позову та, відповідно, не досліджувалось судом. Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Порядок № 622). Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Пунктами 5 та 6 Порядку № 622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою. Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта про неможливість врахування довідок про складові заробітної плати від 27.03.2019р. № 10.1-30/64 та №10.1-30/65 є необґрунтованими, з огляду на наступне. Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048. У затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України формі довідки складові заробітної плати складаються з: посадового окладу, надбавку за ранг, надбавки за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Судом встановлено, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) Головного територіального управління у Хмельницькій області від 27.03.2019 №10.1-30/65 видана за останньою займаною позивача станом на 01.07.2018 року. Довідки складена за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", та містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за спеціальне звання, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. У затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України формі довідки складові заробітної плати складаються з: посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Довідка Головного територіального управління у Хмельницькій області про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади держаної служби від 27.03.2019 № 10.1-30/64, відповідає формі довідки, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", та містить дані про розмір місячної премії та інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю, які визначені в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, за липень 2018 року. На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відображені в довідках види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача. Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закон № 1058-ІV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону. Судом встановлено, що позивач в квітні 2019 року, до прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення від 17.05.2019 року №22230000213 про переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" з 01.08.2018 року, самостійно надав відповідачу довідки, що відповідають формі, встановленій постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, а саме №10.1-30/64 та №10.1-30/65 від 27.03.2019. Проте, Головне управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не врахувало вказані довідки, у зв`язку із відсутністю права позивача на призначення пенсії за віком згідно з законом України "Про державну службу, про що позивача повідомлено листом №1190/ж-8 від 06.05.2019. Однак, при виконанні рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року по справі №560/7/19, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року, Головне управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, всупереч Порядку №22-1 та постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 обчислило пенсію ОСОБА_1 в розмірі 60 відсотків сум заробітної плати, зазначених в довідці від 06.07.2018 року №10.1-30/99, виданій Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області, про складові заробітної плати, що слугувало зменшенням належного розміру пенсії позивача. При цьому, колегія суддів критично оцінює посилання відповідача на те, що вищевказані довідки про складові заробітної плати не були предметом розгляду у суді, а тому підстави для їх врахування при обрахунку пенсії відсутні - є безпідставними, адже під час розгляду справи №560/7/19 досліджувалось право позивача на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 закону України від 16.12.1993 №3723 "Про державну службу", а не документи, подані позивачем для визначення її розміру. Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити призначення, перерахунок та виплату пенсії державного службовця з урахуванням довідок про заробітну плату №10.1-30/65 та №10.1/30/64 від 27.03.2019, виданих Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області. За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.