LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд553/2046/20

від 26.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 14.01.2021 по справі № 553/2046/20 скасувати.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2021 р.Справа № 553/2046/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 14.01.2021, головуючий суддя І інстанції: Тимчук Р.І., м. Полтава, по справі № 553/2046/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі по тексту відповідач), в якому просила суд: -визнати протиправною і скасувати постанову №ПЛ15872/165/АВ-ПЛ27514П/165/ПТ-ПС від 11.09.2020 року, винесену головним державним інспектором праці Управління Держпраці у Полтавській області Тіхоновою Л.Д.; -закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 188-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 14.01.2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1261 грн.20 коп. судового збору. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 14.01.2021 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Згідно доводів апеляційної скарги позивача підставою для скасування оскаржуваної постанови є неналежне повідомлення позивача про день та час розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з наказом Управління Держпраці у Полтавській області від 01.09.2020 року головному державному інспектору Управління було доручено провести захід державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю у діяльності ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат». Підставою для здійснення інспекційного відвідування була перевірка виконання суб`єктом господарювання припису, виданого за результатами проведення попереднього заходу державного нагляду (контролю) від 05.06.2020. Також до Управління неодноразово надходили заяви про порушення виплати зарплати працівникам ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат». Відповідно до наказу ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» №5-К від 12.02.2020 ОСОБА_1 призначено директором даного підприємства. Остання попереджалася про проведення заходу державного контролю. Відповідно до акту інспекційного відвідування від 05.06.2020 керівнику підприємства висунуто вимоги про усунення порушень щодо строків та періодичності виплати заробітної плати, обов`язковості виплати всіх сум, належних працівникові від підприємства при звільнені, саме в день звільнення. Однак виплата заробітної плати за період виконання вказаного припису не проводилася регулярно, а саме не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Як свідчить довідка ТОВ «Овруцького молочноконсервного комбінату» №13 від 28.08.2020 за підписом директора підприємства ОСОБА_1 , станом на 28.08.2020 заборгованість по заробітній платі склала 3295,9 тис. грн перед 217 працівниками, у тому числі звільненими: 2939,00 тис. грн 212 працівниками. Вищевказані порушення були зафіксовані в акті інспекційного відвідування від 03.09.2020. Цей акт був підписаний інспектором, який здійснював захід контролю і директором ОСОБА_1 , при чому акт директор підписала без жодних зауважень до нього. За наслідками перевірки виконання вимог згаданого вище припису тим же інспектором складено протокол №ПЛ15872/165/АВ-ПЛ27514П/165П/ПТ про вчинення директором адміністративного правопорушення передбаченого ст.188-6 КУпАП. Цей протокол ОСОБА_1 отримала власноручно 03.09.2020. 11.09.2020 головним державним інспектором Управління Держпраці у Полтавській області Тіхоновою Л.Д. винесено постанову №ПЛ15872/165/АВ-ПЛ27514П/165/ПТ-ПС по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст.188-6 КУпАП (невиконання вимог припису) та накладено на неї штраф у розмірі 1 360,00 грн. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваної постанови. Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Предметом спору у справі є постанова №ПЛ15872/165/АВ-ПЛ27514П/165/ПТ-ПС від 11.09.2020 року, винесена головним державним інспектором праці Управління Держпраці у Полтавській області Тіхоновою Л.Д., якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст.188-6 КУпАП за невиконання вимог припису та накладено на неї штраф у розмірі 1 360,00 грн. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам. Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що прийнято воно незаконно, виходячи з наступного. З матеріалів справи слідує, що наказом Управління Держпраці у Полтавській області від 01.09.2020 року №145П головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Л. Тіхоновій доручено провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю діяльності ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат». Згідно вказаного наказу, підставою для вчинення контрольного заходу була перевірка виконання суб`єктом господарювання припису, виданого за результатами проведення попереднього заходу державного нагляду (контролю) від 05.06.2020 року №ПЛ15872/165/АВ/П. Припис від 05.06.2020 року №ПЛ15872/165/АВ/П був виданий головним державним інспектором Управління Держпраці у Полтавській області Тіхоновою Л.Д. За невиконання вимог вказаного припису 11.09.2020 головним державним інспектором Управління Держпраці у Полтавській області Тіхоновою Л.Д. винесено постанову №ПЛ15872/165/АВ-ПЛ27514П/165/ПТ-ПС по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст.188-6 КУпАП та накладено на неї штраф у розмірі 1 360,00 грн. Згідно доводів апеляційної скарги позивача підставою для скасування оскаржуваної постанови є винесення оскаржуваної постанови з порушенням процедури розгляду справи, оскільки про розгляд справи позивач належним чином повідомлена не була, що позбавило її права бути присутньою під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З аналізу наведеної норми слідує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справа може бути розглянута лише в разі, якщо є докази її своєчасного повідомлення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, врегульовано ст. 277-2 КУпАП. Так, відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк. Згідно п.3 ч. 1 ст. 278 КпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Отже, в наведених нормах законодавцем чітко закріплено обов`язок органу, що розглядає справу про адміністративне правопорушення повідомити особу про час і місце розгляду справи та пересвідчитись про наявність доказів про таке сповіщення. Проте, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про дату і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи наявний лист Управління Держпраці у Полтавській області від 08.09.2020 року №02-12/6867, в якому позивач повідомляється, що 11.09.2020 року за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Полтавська, 17 «а», кімн.10 буде розглядатися справа про адміністративне правопорушення по ст. 188-6 КУпАП, яке засобами поштового зв`язку було вручено позивачу лише 15.10.2020 року, що підтверджується відповідачем у відзиві на адміністративний позов (а.с. 90) та стверджується рекомендованим поштовим повідомленням (а.с. 118). Проте, враховуючи дату складання листа (08.09.2020), дату розгляду справи (11.09.2020) та дату отримання листа (15.10.2020), колегія суддів приходить до висновку, що такий лист був лише складений за три дні до дня розгляду справи, при цьому таким листом позивач про день, місце і час розгляду справи повідомлений не був. Отже, достатніх, належних та допустимих доказів своєчасного повідомлення позивача, яка притягується до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП під час вирішення справи відповідачем не надано. Враховуючи наведені законодавчі норми та встановлені обставини справи щодо неналежного повідомлення позивача про участь у розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова не відповідає встановленим вимогам законодавства та крітеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийнята без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а відтак оспорювана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню. Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Враховуючи незаконність оскаржуваної постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, то за приписами ч.3 ст.286 КАС України справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 14.01.2021 року прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 14.01.2021 по справі № 553/2046/20 скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити. Скасувати постанову №ПЛ15872/165/АВ-ПЛ27514П/165/ПТ-ПС від 11.09.2020 року, винесену головним державним інспектором праці Управління Держпраці у Полтавській області Тіхоновою Л.Д., якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст. 188-6 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1 360,00 грн, а справу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 188-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»