LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4805278/1446/20

від 13.04.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задовольнити частково. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 2 листопада 2020 року в частині позовних вимог до ОСОБА_2 скас…

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/1446/20 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О. Категорія 47 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Коломієць О.С., Павицької Т.М., за участю секретаря Пеклін Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 280/1353/18 за позовом Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Станишівської сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про визнання недійсними державних актів на право власності на землю, скасування записів про державну реєстрацію права власності та витребування земельних ділянок, за апеляційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 2 листопада 2020 року, ухвалене під головуванням судді Грубіяна Є.О., ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року в.о. керівника Житомирської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42013060000000089 від 26 квітня 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, встановлено, що ОСОБА_16 , який з 31 березня 2002 року по 18 квітня 2006 року обіймав посаду Луківського сільського голови Житомирського району Житомирської області, підроблено підпис у графі « Інженер-землевпорядник» у державних актах на право приватної власності на землю, які були видані 5 лютого 2003 року ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 . Зазначені державні акти містили внесені невстановленою досудовим розслідуванням особою завідомо неправдиві відомості щодо отримання вказаними особами у 2003 році у власність земельних ділянок на підставі рішення Луківської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11 жовтня 2002 року. Проте, вказане рішення сільською радою не приймалось. У подальшому, ОСОБА_17 , обіймаючи посаду Луківського сільського голови, засвідчив зазначені державні акти відтиском печатки Луківської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Внаслідок вчинення ОСОБА_17 та ОСОБА_16 вказаних неправомірних дій незаконно здійснено приватизацію земельних ділянок загальною площею 4,2325 га. Факт підробки цих документів підтверджується висновком експерта від 6 лютого 2019 року. В подальшому, на підставі підроблених державник актів на право власності на землю та витягів з рішення сільської ради виготовлено технічну документацію щодо встановлення меж земельних ділянок та внесено відомості в автоматизовану базу даних ведення Державного земельного кадастру з присвоєнням земельним ділянкам кадастрових номерів та видані державні акти про право власності на землю. Зокрема, 4 червня 2010 року ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на землю серії АИ №295738, відповідно до якого набув у власність земельну ділянку площею 0,2450 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0224). 1 червня 2012 року між ним та ОСОБА_13 укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого право власності на цю земельну ділянку перейшло до останнього. ОСОБА_2 4 червня 2010 року отримано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,2203 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0225). На підставі договору дарування від 3 вересня 2014 року право власності на цю земельну ділянку перейшло до ОСОБА_18 . В подальшому, 21 вересня 2016 року, між ОСОБА_18 та ОСОБА_14 укладений договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки. 4 червня 2010 року ОСОБА_3 отримано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,2273 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0226). На підставі договору купівлі-продажу від 1 червня 2012 року право власності на цю земельну ділянку перейшло до ОСОБА_13 ОСОБА_4 4 червня 2010 року отримано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,2010 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0227). Цього ж дня ОСОБА_5 отримано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,2010 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0228). 4 червня 2010 року державний акт про право власності також був виданий на ім`я ОСОБА_6 , відповідно до якого вона набула право власності на земельну ділянку площею 0,2150 ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0229). В подальшому, 21 вересня 2016 року, на підставі договору купівлі-продажу право власності на вказану земельну ділянку перейшло до ОСОБА_14 . ОСОБА_7 4 червня 2010 року отримав державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,2119 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0231). На підставі договору купівлі-продажу від 23 квітня 2015 року право власності на вказану земельну ділянку перейшло до ОСОБА_15 ОСОБА_8 4 червня 2010 року отримано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,25 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0232). На підставі договору купівлі-продажу від 8 квітня 2016 року право власності на дану земельну ділянку перейшло до ОСОБА_19 , яка 16 березня 2020 року уклала із ОСОБА_14 договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки. Також ОСОБА_8 4 червня 2010 року отримано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,1126 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0233). На підставі договору купівлі-продажу від 8 квітня 2016 року право власності на цю земельну ділянку перейшло до ОСОБА_19 , яка 16 березня 2020 року здійснила продаж вказаної земельної ділянки ОСОБА_14 ОСОБА_9 4 червня 2010 року отримав державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0234). На підставі укладеного 9 травня 2012 року із ОСОБА_13 договору купівлі-продажу право власності на цю земельну ділянку перейшло до останнього. Також 4 червня 2010 року ОСОБА_10 виданий державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,2010 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0235). На ім`я ОСОБА_11 4 червня 2010 року виданий державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,2483 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0236). На підставі договору купівлі-продажу від 1 червня 2012 року право власності на цю земельну ділянку набуто ОСОБА_13 . 4 червня 2010 року ОСОБА_12 видано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0237). В подальшому власником зазначеної земельної ділянки була ОСОБА_20 , яка 5 серпня 2013 року уклала договір купівлі- продажу цієї земельної ділянки з ОСОБА_13 . Оскільки вказані земельні ділянки вибули всупереч встановленого законом порядку, безоплатно та без відповідного рішення, прокурор просив визнати недійсними ці державні акти про право власності на землю. Окрім того, просив витребувати з володіння ОСОБА_13 на користь територіальної громади Станишівської сільської ради земельні ділянки з кадастровими номерами: 1822084700:03:001:0224, 1822084700:03:001:0226, 1822084700:03:001:0234, 1822084700:03:001:0236, 1822084700:03:001:0237. Витребувати з володіння ОСОБА_14 на користь територіальної громади Станишівської сільської ради земельні ділянки з кадастровими номерами: 1822084700:03:001:0225, 1822084700:03:001:0229, 1822084700:03:001:0232, 1822084700:03:001:0233. Також просив витребувати з володіння ОСОБА_15 на користь територіальної громади Станишівської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1822084700:03:001:0231. У позовній заяві також міститься вимога про зобов`язання відповідачів повернути спірні земельні ділянки територіальній громаді Станишівської сільської ради, а саме: зобов`язати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1822084700:03:001:0227, зобов`язати ОСОБА_5 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1822084700:03:001:0228, зобов`язати ОСОБА_10 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1822084700:03:001:0235. Окрім того, прокурор просить скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності відповідачів на вказані земельні ділянки. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 2 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі заступник керівника Житомирської обласної прокуратури, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, зазначає, що позовні вимоги обгрунтовані тим, що шляхом підробки посадовими особами Луківської сільської ради державних актів на право власності на землю та створення недостовірних документів рішень (витягів з рішення) сесії Луківської сільської ради, які не були прийняті радою, ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 набули право власності на земельні ділянки. В подальшому, на підставі зазначених актів та підроблених витягів виготовлено технічну документацію щодо встановлення меж земельних ділянок та внесені відповідні відомості в автоматизовану базу даних ведення Державного земельного кадастру. При вирішенні спору суд не взяв до уваги ту обставину, що у протоколі 3 сесії 24 скликання Луківської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11 жовтня 2002 року лише зазначено, що сесією розглядалося питання про передачу у приватну власність громадянам земельних ділянок, що перебували у їх користуванні. При цьому, у вказаному протоколі зазначено, що за результатами такого розгляду сесією прийнято відповідне рішення, яке додається. Однак у додатках до цього протоколу таке рішення відсутнє. Зазначене рішення також відсутнє в матеріалах архівної справи. Будь-яких доказів на підтвердження існування такого рішення відповідачами не надано. Суд також залишив поза увагою висновок комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи від 6 лютого 2019 року №1/3-20, проведеної в межах кримінального провадження, якою встановлено факт підробки рішень сесії ради та державних актів на право власності на землю. Та обставина, що голова сільської ради підписав державні акти у графах « інженер землевпорядник» свідчить про порушення вимог законодавства та є підставою для задоволення позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_5 та ОСОБА_10 зазначив, що суд прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що рішення Луківської сільської ради про передачу у власність відповідачам спірних земельних ділянок сесією не приймалось, а питання про дослідження матеріалів кримінального провадження, які відображені у реєстрі матеріалів досудового розслідування, прокурором не ініціювалось. В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу. Представник ОСОБА_5 та ОСОБА_10 - адвокат Романов О.В., в судовому засіданні не визнав апеляційну скаргу. Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до положень ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Згідно з ч.1 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. В судовому засіданні встановлено, що 5 лютого 2003 року ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 видані державні акти про право власності на земельні ділянки, які розташовані в АДРЕСА_1 та призначені для обслуговування і будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд. Підставою видачі цих актів зазначено рішення 3 сесії 24 скликання Луківської сільської ради від 11 жовтня 2002 року. У 2010 році на вказані земельні ділянки виготовлено технічну документацію по встановленню їх зовнішніх меж та внесенню відомостей в автоматизовану базу даних ведення Державного земельного кадастру. Відповідно до висновку комплексної судової почеркознавчої експертизи від 6 лютого 2019 року №1/3-20, проведеної в межах кримінального провадження, підписи, які містяться у графах « голова Луківської сільської ради ________ ОСОБА_21 » у зазначених державних актах виконані ОСОБА_16 . Підписи, які місяться у графах « Голова Луківської сільської ради ______ ОСОБА_21 » та « Інженер землевпорядник» у цих державних актах виконані однією особою. Підписи, які містяться у графі « З протоколом вірно: Сільський голова Є.Г. Кузьменко» в рішеннях Луківської сільської ради та додатках до них про передачу у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , що наявні у технічних документаціях по встановленню меж земельних ділянок , виконані ОСОБА_17 . Матеріали справи також свідчать, що 4 червня 2010 року на підставі рішення 3 сесії 24 скликання Луківської сільської ради від 11 жовтня 2002 року відповідачам видані державні акти про право власності на земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_1 та призначені для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, а саме: ОСОБА_1 серії АИ №295738 на право власності на земельну ділянку площею 0,2203 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0224); ОСОБА_2 - серії ЯЛ №662754 на право власності на земельну ділянку площею 0,2203 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0225); ОСОБА_3 серії ЯЛ №662724 на право власності на земельну ділянку площею 0,2273 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0226); ОСОБА_4 серії ЯЛ №662723 на право власності на земельну ділянку площею 0,2010 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0227); ОСОБА_25 серії ЯЛ №662759 на право власності на земельну ділянку площею 0,20110 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0228); ОСОБА_6 серії ЯЛ №662750 на право власності на земельну ділянку площею 0,2150 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0229); ОСОБА_7 серії ЯЛ №662751 на право власності на земельну ділянку площею 0,2119 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0231); ОСОБА_8 серії ЯЛ №662752 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0232); ОСОБА_8 серії ЯЛ №662753 на право власності на земельну ділянку площею 0,1126 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0233); ОСОБА_9 серії ЯЛ №662755 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0234); ОСОБА_10 серії ЯЛ №662756 на право власності на земельну ділянку площею 0,2010 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0235); ОСОБА_11 серії ЯЛ №662758 на право власності на земельну ділянку площею 0,2483 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0236); ОСОБА_12 , - серії ЯЛ №662757 про право власності на земельну ділянку площею 0,2341 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0237). Інформація про право власності на вказані земельні ділянки була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності на земельну ділянку площею 0,215 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0229) на підставі договору купівлі-продажу від 21 вересня 2016 року перейшло до ОСОБА_14 . Ним же набуто у власність земельну ділянку площею 0,1126 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0233) згідно з договором купівлі-продажу від 16 березня 2020 року. Окрім того, на підставі договору купівлі-продажу від 16 березня 2020 року ОСОБА_14 є власником земельної ділянки площею 0,25 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0232 ) та на підставі договору купівлі-продажу від 21 вересня 2016 року придбав у власність земельну ділянку площею 0,02203 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0225). ОСОБА_13 , уклавши 1 червня 2012 року договір купівлі-продажу, набув у власність земельну ділянку площею 0,2273 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0226). Також останній набув у власність земельну ділянку площею 0,2341 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0237) на підставі договору купівлі-продажу від 5 серпня 2013 року. Він же 1 червня 2012 року уклав договори купівлі-продажу земельної ділянки площею 0, 245 га (кадастровий номер 1822084700:03:001:0224) та земельної ділянки площею 0,2483 га ( кадастровий номер1822084700:03:001:0236). На підставі договору купівлі-продажу від 9 травня 2012 року ОСОБА_13 також набув у власність земельну ділянку площею 0,25 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0234). Право власності на земельну ділянку площею 0, 2119 га ( кадастровий номер 1822084700:03:001:0231) на підставі договору купівлі-продажу перейшло до ОСОБА_15 . Долучена до матеріалів справи копія рішення третьої сесії 24 скликання Луківської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11 жовтня 2002 року містить інформацію про те, що сільською радою, зокрема, було прийняте рішення про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок, що перебувають у їх користуванні. Аналогічна за змістом інформація зазначена й у протоколі рішення третьої сесії 24 скликання Луківської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11 жовтня 2002 року. У технічних документаціях, які були виготовлені у 2010 році, містяться завірені сільським головою ОСОБА_17 витяги з вказаного рішення сільської ради, зокрема додатки до рішення із зазначенням прізвищ осіб, яким передаються у власність земельні ділянки, місця розташування земельних ділянок, які передані у власність, їх площі та призначення. Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор посилався на відсутність в архівній справі рішення про передачу у приватну власність вказаним особам спірних земельних ділянок. При цьому, прокурором зазначено, що додаток до цього рішення, наявний у технічних документаціях, був підроблений Водночас, суду не надано належних та допустимих доказів факту підробки даного рішення сільської ради, а також підробки вказаних державних актів на право власності на землю. Вина посадових осіб у вчиненні таких кримінальних правопорушень на час розгляду цієї справи не доведена у передбаченому законом порядку, відтак посилання на ту обставину, що передача спірних земельних ділянок відбулась з порушенням вимог законодавства, є передчасним. Судом першої інстанції досліджувався оригінал протоколу рішення третьої сесії 24 скликання Луківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, у якому зазначено про розгляд питання щодо передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам. Факт відсутності додатку до цього рішення у матеріалах архівної справи не може вважатись достатнім та допустимим доказом того, що таке рішення не приймалось стосовно відповідачів. Таким чином, суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення. Однак, рішення суду в частині позовних вимог до ОСОБА_2 слід закрити з наступних підстав. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, відповідно до статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні та юридичні особи. За правилами частини 4 статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті. Таким чином, пред`явлення позовних вимог до особи, яка на момент звернення до суду померла та правоздатність якої є припиненою, не узгоджується з вимогами цивільного та цивільно-процесуального законодавства та позбавляє суд можливості розглядати вимоги до цієї особи . У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №185/988/16-ц зазначено, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред`явлення позову та розгляду справи, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. Цивільне процесуальне законодавство не містить норм, які б передбачали можливість здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства ( пункти 35,37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 квітня 2020 року у справі №473/1433/18. Відповідно до приписів пункту1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому, зазначена норма стосується як позовів, які не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами. Оскільки смерть ОСОБА_2 настала до відкриття провадження у даній справі, позовні вимоги прокурора, пред`явлені до померлого, не підлягають розгляду судом. Таким чином, наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог до ОСОБА_2 та закриття провадження у справі в цій частині. В решті рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,377,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задовольнити частково. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 2 листопада 2020 року в частині позовних вимог до ОСОБА_2 скасувати та закрити провадження у справі в цій частині. В решті рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»