Постанова Київський апеляційний суд № 761/3222/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 761/3222/21 Головуючий у суді першої інстанції - Мєлєшак О.В. Номер провадження № 33/824/1766/2021 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2021 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Яворський М.А., за участю секретаря судового засідання Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Теслі Андрія Віталійовича на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року, - ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02 січня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння ( не стійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130КУпАП. Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвоката Тесля А.В. подав апеляційну скаргу, яку мотивував тим, що протокол про адміністративне правопорушення заповнено з порушенням правил оформлення адміністративних матеріалів, із внесеними виправленнями та зі скороченнями, що не дають змоги ідентифікувати особу, що його заповнювала. Окрім того, час складення протоколу та час вчинення адміністративного правопорушення, що вказані у зазначеному протоколі не відповідають часу, зафіксованому на відеозаписах, що надані до матеріалів справи. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення від 02 січня 2021 року не може бути належним і допустимим доказом по справі, оскільки містить неправдиву інформацію щодо обставин справи або ж відображає інші обставини справи, що не зафіксовані на відеозаписі. Апелянт вказує, що доказів того, що транспортний засіб рухався до суду надано не було та в матеріалах справи такі відсутні, а тому факт керування транспортним засобом недоведений й відповідно ОСОБА_1 не може бути притягнутий до відповідальності за діяння, що передбачене виключно для осіб, що керують транспортними засобами. Вказано, що судом першої інстанції зроблено хибний висновок про керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , адже як вбачається із відеозапису хтось мав лише намір перепаркувати автомобіль, без зазначення імені такої особи та без підтвердження здійснення такого перепаркування будь-якою особою. Також апелянт вважає додані до матеріалів справи відеозаписи неналежними доказами, оскільки такі записи починаються не з початку спілкування представників поліції з ОСОБА_1 та не безперервно до моменту вручення йому протоколу, а лише є уривками такої розмови. Захисник ОСОБА_1 - адвоката Тесля А.В. в апеляційній скарзі посилається й на порушення працівниками поліції порядку огляду особи на стан сп`яніння, відсутність в матеріалах справи направлень до медичного закладу для огляду на стан сп`яніння, а тому встановити за наявними матеріалами від якого саме огляду на стан сп`яніння відмовився ОСОБА_1 не вбачається можливим. Вважає недопустимими доказами пояснення свідків, оскільки такі пояснення написані не самими свідками власноруч, а написані на вже готових бланках, а тому не відображають фактичних обставин справи. Вказує, що судом першої інстанції при винесені постанови було поверхнево та без детального аналізу зазначено про дослідження доказів, проте не відображено посилання на конкретні докази та їх оцінку судом, не відображено фактичні обставини справи, а тому захисник ОСОБА_1 - адвоката Тесля А.В. просив апеляційний суд скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року та ухвалити нову, якою закрити адміністративне провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, оскільки належних та допустимих доказів того, що він керував транспортним засобом у час зазначений протоколі про адміністративне правопорушення інспекторами поліції не додано, а тому він заперечує факт вчинення правопорушення. Захисник ОСОБА_1 , адвокат Тесля А.В. також підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити. Допитані в суді апеляційної інстанції свідки: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтвердили факт перебування їх разом із ОСОБА_1 в місті Києві по проспекту Перемоги, 54-А та перебування ними у час зазначений протоколі безпосередньо в автомобілі засобом «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 . Також свідки підтвердили що дійсно ОСОБА_1 як власник та водій вказаного транспортного засобу здійснював його прогрівання у зв`язку із холодною порою доби. Однак при цьому заперечили той факт, що ОСОБА_1 їхав даним транспортним засобом. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 - Теслі А.В., свідків, що з`явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, за змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15.11.18). Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності у тому числі відеозаписом. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №021019 від 02 січня 2021 року, відповідно до якого 02 січня 2021 року в місті Києві, на проспекті Перемоги 54 А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW3281, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, у зв`язку з чим своїми діями порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.1); - у письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили фактичні обставини події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме відмову водія ОСОБА_1 02 січня 2021 року по проспекту Перемоги 54 А в місті Києві від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.2); - на відеозапису із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП 02 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 , де також зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку (на місці й у лікаря-нарколога (а.с.4); Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол підписаний особою, яка його склала, двома свідками та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі також не вказав. Не зазначення в протоколі відомостей в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», не впливає на достовірність даних, які в ньому містяться. Виправлення в протоколі щодо часу його складення, а саме в частині зазначення хвилин, апеляційним судом також сприймаються критично, оскільки вказане не впливає на факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння - саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, виражене тремтіння пальців рук, виявлені працівниками поліції 02 січня 2021 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п. 1,2,3 п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків. Обставини, зазначені в протоколі повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 02 січня 2021 року за участю ОСОБА_1 . З відео файлів вбачається, що інспектор поліції в присутності двох свідків пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу чи у лікаря-нарколога у закладі охорони здоров`я. Однак, ОСОБА_1 відмовляється від обох варіантів. На запитання інспектора поліції чи пив ОСОБА_1 алкогольні напої, останній відповів, що так. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що мав намір перепаркувати автомобіль. Вказані відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що відеореєстратор поліцейського повинен бути ввімкнений від самого початку контакту з особою до закінчення розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно цієї особи апеляційним судом сприймаються критично, оскільки вказане не спростовує висновки суду щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відхиляючи дані доводи, апеляційний суд враховує, що по-перше наведені посилання не знаходяться у причинному зв`язку із відмовою апелянта від проходження огляду і не впливають на доведеність його вини, оскільки скаржник був зобов`язаний виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду незалежно від згоди чи незгоди із діями поліції. І по-друге апелянт вправі оскаржити наведені ним дії працівників поліції у встановленому законом порядку. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксована вся подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять документів, зокрема, щодо направлення до медичного закладу для огляду на стан алкогольного сп`яніння, то апеляційний суд сприймає їх критично, оскільки на пропозицію поліцейського ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в лікаря - нарколога, тобто в закладі охорони здоров`я, а тому, враховуючи, що законом не передбачене примусове доставляння водія до закладу охорони здоров`я, у поліцейського не було підстав для оформлення письмового направлення ОСОБА_1 на такий огляд, який за змістом ст. 266 КУпАП проводиться виключно в присутності поліцейського. Доводи апеляційної скарги, що письмові пояснення свідків складені останніми не власноруч, а на заздалегідь надрукованих бланках пояснень, внаслідок чого такі пояснення не можна вважати належними і допустимими доказами, суд апеляційної інстанції вважає надуманими, оскільки письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення від 02 січня 2021 року щодо відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та підтверджується відеозаписом. Перевіряючи достовірність показів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , суд ставиться до них критично, оскільки зазначені особи є близькими друзями ОСОБА_1 , та є зацікав лини у вирішенні вказаної справи на його користь. За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, місцевим судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Теслі А.В. слід залишити без задоволення. Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Теслі Андрія Віталійовича залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А.Яворський