Постанова Київський апеляційний суд № 755/4597/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 755/4597/21 Провадження № 33/824/2258/2021 Суддя І інстанції - Галига І.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Немировська О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Липявки Ігоря Олександровича на постанову судді Дніпровського районного суду м.Києва від 29 березня 2021 року про визнання ОСОБА_1 , який народився: ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , працює: Студія дизайну «Борд», полірувальник, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 23.02.2020 о 23.50 керував автомобілем марки «BMW 525TD», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився в присутності двох свідків. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - Липявка І.О. просить скасувати постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2021 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження. В обґрунтування апеляційної скарги захисник Липявка І.О. зазначає, що вказаний факт не встановлений матеріалами справи. ДТП за участю автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , сталась 23.02.2021 близько 21.00, і в той день автомобілем ОСОБА_1 , більше не керував. Тому зазначення в протоколі серії ДПР 18 №015795 про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані сп`яніння о 23.50 не відповідає дійсності і відтак в його діях відсутній склад адміністративного павропорушення. Відповідно до чч. 4-6 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дня до початку судового розгляду. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (рішення ЄСПЛ «Чірікоста і Віола проти Італії»). Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Також в апеляційній скарзі апелянтом не було заявлено будь-яких клопотань про витребування додаткових доказів. Відповідно до чч. 4-7 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як видно з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до протоколу, він 23.02.2021 близько 23.50 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння - розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, від проходження огляду в установленому законом порядку відмовився. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи. Доводи, викладені захисником Липявка І.О. в апеляційній скарзі, висновку судді місцевого суду не спростовують. Як видно із відеозапису портативного реєстратора, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння без пояснення причин. Також в протоколі серії ДПР 18 №015795 ним особисто було зазначено, що він відмовився від проходження експертизи (а/с 1). В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 також визнав, що він відмовився від проходження огляду у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров`я за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20, посилаючись на те, що він не буде впевнений в достовірності отриманого результату огляду. Факт відмови від проходження огляду підтверджується також письмовими показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які містяться в матеріалах справи. Доводи, викладені захисником в апеляційній скарзі зводяться до того, що після того, як трапилась ДТП 23.02.2021 близько 21.30, ОСОБА_1 більше автомобілем не керував, оскільки він був непридатним для експлуатації, а тому ОСОБА_1 не може бути притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, висновку суду першої інстанції не спростовують. Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В п. 2.5 Правил дорожнього руху України закріплено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу. Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до встановлених обставин, ДТП за участю автомобіля марки «BMW 525TD», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 сталась близько 21.30 23.02.2021 і ОСОБА_1 залишався на місці пригоди весь час оформлення матеріалів, після чого був доставлений до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно до п. 6, п. 12 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп`яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Доводи апелянта про те, що з моменту встановлення підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що було раніше, ніж 21.57 23.02.2021 до фактичного огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я, який відбувався о 00.13 24.04.2021 минуло більше 2 годин, висновку судді місцевого суду також не спростовують, оскільки зазначена вимога - «З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення» закріплена в п. 9 в Розділі ІІ вказаної Інструкції, який регулює проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не наркотичного. Наданий в суді апеляційної інстанції Висновок №000924, виданий КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» 27.02.2021 про медичний огляд ОСОБА_1 проведений 24.02.2021 о 08.45, не можна визнати належним доказом по справі, оскільки такий огляд проводився ним за самозверненням. Відповідно до п. 17 Розділу І вказаного Інструкції зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП наявний у діях ОСОБА_1 , оскільки з аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП убачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Попри невизнання ОСОБА_1 своєї вини, апеляційний суд вважає, що викладені у постанові висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованими. У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. В ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад правосуддя відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП врегульовано в Розділі Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015. Відповідно до пунктів 3-6 вказаного Розділу направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). У разі проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння). У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. В п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами, далі - Порядок) зазначається, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Відповідно до п. 7 Порядку Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Згідно п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Таким чином, доводи апелянта про порушення працівниками поліції порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП складений з дотриманням вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, та містить в собі всі необхідні відомості, а тому суддя місцевого суду обґрунтовано визнав відомості, що у ньому містяться, як доказ у справі про адміністративне правопорушення. При розгляді даної справи суддя районного суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя постановив: апеляційну скаргу захисника Малахова Андрія Костянтиновича залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м.Києва від 29 березня 2021 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін. Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Немировська О.В.