Постанова Київський апеляційний суд № 753/16614/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № 33/824/457/2021 Постанова винесена суддею Просаловою О.М. Категорія: ст. 124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 січня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та другого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні доньку, 2000 р.н., та сина, 2020 р.н., працюючого заступником керівника складу ТОВ «ТД Гурмандіз», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року, в с т а н о в и л а: Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно з постановою суду, 16 вересня 2020 року о 20 год. 35 хв. по вул. Кравчука в м. Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Фольксваген Таурег», номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Харківське шосе, не надав переваги у русі транспортному засобу «Богдан 091», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та здійснив з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив п. 16.11 ПДР України. Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною із порушенням норм матеріального та процесуального права, без з`ясування всіх обставин справи та дослідження всіх доказів по справі, просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що, відповідно до його пояснень наданих у суді, він свою вину не визнав та пояснив, що, під`їхавши до перехрестя з вулицею Харківське шосе, він зупинився, так як попереду було декілька транспортних засобів, та пропускав транспорт, який рухався по головній дорозі, а після того, як автомобілі, які стояли попереду, проїхали перехрестя, він під`їхав до перехрестя та зупинився для надання переваги в русі автомобілям, які рухались по головній дорозі з ліва на право, пропустивши декілька автомобілів він виїхав на вул. Харківське шосе на відстань приблизно до 30-40 см та зупинився, так як з ліва рухались автомобілі. Декілька автомобілів прохали повз нього, не змінюючи свого напрямку руху саме в крайній правій смузі, за цими автомобілями рухався автобус Богдан жовтого кольору, який він побачив на відстані 30-35 м та вирішив його пропустити. З незрозумілих причин автобус, не змінюючи напрямку руху, допустив з ним зіткнення, при тому, що він мав реальну можливість проїхати повз нього, не перестроюючись в іншу смугу, а також мав можливість зупинитись або безпечно об`їхати його, не створюючи перешкод жодному учаснику дорожнього руху. Тому вважає, що водій автобуса відволікся від керування або на пасажирів, або розмовою по телефону. При цьому, переднє праве скло автобусу закрите інформаційною табличкою, яка значно перекриває та обмежує видимість водію під час руху. Зазначає, що на підтвердження його доводів було долучено до матеріалів справи відповідні фото з місця пригоди, які були зроблені одразу після пригоди, а також висновок № 11107200 від 26.11.2020 автотехнічного експертного дослідження обставин зіткнення автобуса Богдан і автомобіля VW Touareg, проте судом дано поверхову оцінку даному висновку, який суд до уваги не взяв виключно з формальних міркувань, оскільки, відповідно до висновку: з технічної точки зору дії водія автобусу Богдан А091, р/н НОМЕР_3 , регламентувалися вимогами п. 12.3 ПДР України, відповідно до яких його водієві слід було застосувати заходи по зниженню швидкості аж до зупинки. Водій автомобіля Богдан А091, р/н НОМЕР_3 , мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти події шляхом належного виконання вимог п. 12.3 ПДР України. Дії водія автобусу Богдан А091 р/н НОМЕР_4 , пов`язані з неналежним виконанням вимог п. 12.3 ПДР України, є необхідною і достатньою умовою події, тобто є технічною причиною її настання. Даний висновок є відповідним, належним та допустимим до даної ситуації, отриманим у встановленому законом порядку, а в разі наявності сумнівів щодо будь-яких висновків дослідження, суд мав би призначити іншу експертизу для об`єктивного та всебічного дослідження всіх обставин із врахуванням всіх матеріалів справи та інших обставин. Однак зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що його винність доводиться лише наявним у справі протоколом про адміністративне правопорушення, тоді як інші докази, які надані ним та долучені до справи, доводять протилежне, тобто, фактично не маючи ніяких об`єктивних даних та не врахувавши даних, які свідчили про повну відповідність його дій вимогам ПДР та відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддя зробив висновок про його винність, що є недопустимим і свідчить про упередженість судді, який приймав рішення. За таких обставин, вважає, що в даній справі його вина не була доведеною, ні особами, які складали адміністративний матеріал, ні судом, а тягар доказування при цьому було повністю перекладено на нього, тому висновки, зроблені судом, повністю не відповідають фактичним обставинам справи та наведеним вимогам законодавства, а наявні у справі докази та обставини беззаперечно свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Всупереч тверджень апелянта, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні. Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП; у схемі дорожньо-транспортної пригоди, яка була підписана відповідною посадовою особою, учасниками пригоди без будь-яких заперечень, в якій відображені необхідні й достатні відомості щодо організації дорожнього руху на нерегульованому перехресті вул. Кравчука - вул. Харківське шосе, дані щодо напрямку руху транспортних засобів до моменту зіткнення, місце їх зіткнення, розташування транспортних засобів після зіткнення, характеру і локалізації механічних пошкоджень автомобілів, наявність осипу скла та елементів кузова транспортного засобу та гальмівний шлях транспортного засобу «Богдан 091», а також у поясненнях учасників дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо обставин події, та у фотознімках, на яких зображено розташування транспортних засобів «Фольксваген Таурег» та «Богдан 091» після зіткнення і пошкодження, які зазнали транспортні засоби внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, доводи ОСОБА_1 про те, що, виїжджаючи на перехрестя на вул. Харківське шосе, він рухався в крайній правій смузі другорядної дороги та переїхавши пішохідний перехід, зупинився перед стоп-лінією, пропускаючи автомобілі, які рухались з ліва, при цьому ліва частина крила його автомобіля вже була на перехресті на відстані приблизно до 30-40 см та те, що він бачив автомобіль «Богдан» ще на світлофорі, який рухався по головній дорозі у третій смузі зі швидкістю 30-40 км/год., але здати назад він не міг, так як позаду нього були автомобілі, а натомість, автомобіль «Богдан» мав реальну можливість проїхати повз нього, не перестроюючись в іншу смугу та мав можливість зупинитись або безпечно об`їхати його, не створюючи перешкод жодному учаснику дорожнього руху, оскільки перед автомобілем «Богдан» було ще два автомобілі, які його об`їхали без проблем, так як там було цілих півметра, щоб його об`їхати, проте він, не змінюючи напрямку руху, допустив з ним зіткнення, від чого у нього зіскочила нога з гальм і автомобіль по інерції покотився до обочини, тобто про те, що він не порушував Правила дорожнього руху, щоб призвело до зіткнення транспортних засобів, а останнє сталося виключно внаслідок того, що водій автобуса відволікся від керування або на пасажирів, або розмовою по телефону, до того ж переднє праве скло автобуса закрите інформаційною табличкою, яка значно перекриває та обмежує видимість водію під час руху, тобто недотримання ним вимог п. 12.3 ПДР України, були ретельно перевірені суддею місцевого суду та обґрунтовано відхилені як неспроможні, оскільки повністю спростовуються зібраними у справі доказами. Так, самим ОСОБА_1 не оспорюється та обставина, що він здійснював рух по другорядній дорозі та бачив транспортний засіб «Богдан», що рухався по головній дорозі, а отже, в даному випадку повинен був керуватися п. 16.11 Правил дорожнього руху України, які на перехресті нерівнозначних доріг зобов`язують водія транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, чого ОСОБА_1 в даній дорожній ситуації, як свідчать матеріали справи про адміністративне правопорушення, дотримано не було. При цьому твердження ОСОБА_1 про винуватість в даній дорожньо-транспортній пригоді виключно другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки спростовуються сукупністю наявних у справі доказів. Так, з пояснень другого учасника ДТП - водія ОСОБА_2 , які він підтвердив і в суді апеляційної інстанції, вбачається, що він рухався автобусом «Богдан» по головній дорозі у крайній правій смузі руху, зупинився на світлофорі та на зелений сигнал почав рух, при цьому він бачив автомобіль «Фольксваген Таурег», який стояв на пішохідному переході на виїзді з другорядної дороги на головну та не заважав його руху, але, коли він проїжджав дане перехрестя та був від даного автомобіля на відстані біля 1-1,5 м, останній несподівано почав рух і тому, щоб не зачепити його, він звернув у ліву смугу та почав гальмувати, намагаючись його об`їхати, але не встиг цього зробити через малу відстань між ними, так як автомобіль «Фольксваген Таурег» більшою частиною корпуса вже був на його смузі руху, а не виїхав на неї лише на 30-40 см, як про те вказує водій ОСОБА_1 . В результаті зіткнення в автобусі «Богдан» пошкоджено правий кут та здерте лако-фарбове покриття по всій правій стороні, а в автомобілі «Фольксваген Таурег» - ліва частина переднього бампера. Також вказав й на те, що якби автомобіль «Фольксваген Таурег» по інерції понесло до правої обочини, то було б набагато більше пошкоджень, а у нього пошкоджено лише ліву сторону. Саме такий механізм дорожньо-транспортної пригоди повністю відповідає об`єктивним даним, що зазначені у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, та підтверджений зібраними по справі доказами. Зокрема, ці обставини підтверджуються і схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка була підписана відповідною посадовою особою та учасниками пригоди, без будь-яких заперечень, та в якій зафіксовано дані щодо напрямку руху транспортних засобів до моменту зіткнення, місце їх зіткнення, розташування транспортних засобів після зіткнення, характеру і локалізації механічних пошкоджень автомобілів, наявність осипу скла та елементів кузова транспортного засобу, гальмівний шлях транспортного засобу «Богдан 091», з яких вбачається, що зіткнення транспортних засобів сталося на нерегульованому перехресті вул. Кравчука - вул. Харківське шосе в м. Києві, де рух регулюється дорожніми знаками 2.1 «Дати дорогу», 4.2 «Рух праворуч» та 5.35.1 - 5.35.2 «Пішохідний перехід». Транспортний засіб «Богдан 091» рухався по головній дорозі вул. Харківське шосе, що надавало його водію право першочергового безперешкодного проїзду нерегульованого перехрестя з вул. Кравчука, звідки виїжджав автомобіль «Фольксваген Таурег» та встановлені дорожні знаки 2.1 «Дати дорогу», 4.2 «Рух праворуч» та 5.35.1 - 5.35.2 «Пішохідний перехід». При цьому зі схеми ДТП вбачається, що проїзна частина вул. Харківське шосе має три смуги для руху в одному напрямку, шириною по 3,5 м кожна, і автомобіль «Фольксваген Таурег» розташовується в крайній правій смузі під кутом вправо, при цьому відстань від лівого переднього колеса до переривчастої смуги, що поділяє крайню праву смугу та другу смугу проїзної частини в цьому напрямку, складає 1,3 м, а до лівого заднього колеса - 2,2 м. Також, зважаючи на дані схеми щодо розташування автомобіля «Фольксваген Таурег» після зіткнення, зафіксованого осипу скла та елементів кузова транспортного засобу, слід дійти висновку, що найбільш таким, що відповідає дійсності є місце зіткнення зафіксоване зі слів водія автобуса "Богдан" та яке знаходиться на відстані 1,9 м від правого краю проїзної частини, що вказує на те, що на момент зіткнення автомобіляь «Фольксваген Таурег» виїхав майже на середину крайньої правої смуги, по якій рухався автобус "Богдан". Відповідно до даних цієї ж схеми, в результаті зіткнення в транспортному засобі «Богдан 091» було пошкоджено передній бампер, передню панель з правої сторони, праву бокову частину кузова, декоративну накладку правого заднього колеса, задню панель, задній правий стоп-сигнал, а в автомобілі «Фольксваген Таурег» - передній бампер, ліве переднє крило, ліву фару ближнього світла, радіатор, інтеркулер, деформовано ліву частину кузова, радіаторну решітку, противотуманні фари передні, передні омивачі фар, передній парктронік, ДХО переднє. Характер і локалізація пошкоджень на транспортних засобах «Богдан 091» та «Фольксваген Таурег» свідчать про те, що саме передньою лівою частиною автомобіль «Фольксваген Таурег» контактував із правою боковою частиною транспортного засобу «Богдан 091». Вказані обставини об`єктивно підтверджуються і наявними в матеріалах справи фотографіями розташування транспортних засобів «Богдан 091» та «Фольксваген Таурег» після їх зіткнення та пошкоджень, які зазнали транспортні засоби внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Отже, водій автомобіля «Фольксваген Таурег» ОСОБА_1 мав повну інформацію про дорожню ситуацію на нерегульованому перехресті з вул. Харківське шосе і про напрямок головної дороги, та те, що він рухається по другорядній дорозі, а відтак, за будь-яких обставин не мав переваги в русі, тому повинен був дати дорогу транспортним засобам, що рухались по головній дорозі. Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, термін «дати дорогу» - це вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість. При цьому, цими ж Правилами визначено, що «перевага» - це право на першочерговий рух стосовно інших учасників дорожнього руху. Відповідно до п. 16.11 ПДР України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. За таких обставин, в причинному зв`язку із наслідками, що настали перебувають лише дії водія автомобіля «Фольксваген Таурег» ОСОБА_1 , оскільки саме ОСОБА_1 , рухаючись по другорядній дорозі, на виконання вимог п. 16.11 ПДР, перед початком руху повинен був надати дорогу водію транспортного засобу «Богдан 091» ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. З цих підстав, судом першої інстанції обґрунтовано не був прийнятий до уваги, як не приймається і судом апеляційної інстанції, висновок автотехнічного експертного дослідження №11107200 від 26.11.2020 року судового експерта ОСОБА_4 , проведеного за заявою адвоката Язан О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про проведення автотехнічного експертного дослідження, відповідно до якого - в обставинах досліджуваної пригоди, виходячи з наданих на дослідження матеріалів, версія водія автомобіля VW Touareg не може бути визнано неспроможною з технічної точки зору, версія водія автобусу Богдан А091 не може бути визнано неспроможною з технічної точки зору за виключенням швидкості його руху, яка є неспроможною, а наявні в ній параметри є недостатніми для відповіді на поставлені питання. З технічної точки зору водієві автомобіля VW Touareg перед виїздом на проїжджу частину головної дороги слід було відповідно до вимог п. 16.11 ПДР України поступитися дорогою автобусу Богдан А091, відмовившись від виїзду на смугу його руху, і факторів технічного характеру, які перешкоджали водієві автомобіля VW Touareg виконати належним чином вимоги п. 16.11 ПДР України з наданих на дослідження матеріалів справи не вбачається. З технічної точки зору дії водія автобусу Богдан А091 регламентувалися вимогами п. 12.3 ПДР України, відповідно до яких його водієві слід було застосувати заходи по зниженню швидкості аж до зупинки, та який мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти події шляхом належного виконання вимог п. 12.3 ПДР України, тому дії водія автобусу Богдан А091 , пов`язані з неналежним виконанням вимог п. 12.3 ПДР України, є необхідною і достатньою умовою події, тобто є технічною причиною її настання, оскільки експерт, даючи таку оцінку діям водія транспортного засобу Богдан 091, взагалі не врахував та не оцінив те, що він рухався по головній дорозі, що бачив водій автомобіля VW Touareg, у якого при виїзді з другорядної дороги на головну стоїть дорожній знак 2.1 «Дати дорогу»,та мав перевагу першочергового проїзду нерегульованого перехрестя вул. Кравчука - вул. Харківське шосе в м. Києві, тобто, констатуючи, що водієві автомобіля VW Touareg перед виїздом на проїжджу частину головної дороги слід було відповідно до вимог п. 16.11 ПДР України поступитися дорогою автобусу Богдан А091, про дотримання вимог п. 16.11 ПДР України в даному випадку водієм автомобіля «Фольксваген Таурег» не вказав, а саме це порушення водія ОСОБА_1 є першопричиною дорожньо-транспортної пригоди і саме його дії по недотриманню правил безпеки дорожнього руху перебувають у причинному зв`язку з її наслідками. Таким чином, висновок в протоколі про адміністративне правопорушення і в постанові судді про порушення ОСОБА_1 вимог правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події, а протилежні цьому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , як і доводи про його невинуватість та про порушення виключно водієм ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів, не заслуговують на увагу. Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з`ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП. Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. Накладаючи адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, яке передбачено санкцією ст. 124 КУпАП, суддя дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, і обґрунтовано визначив вид та розмір адміністративного стягнення, виходячи з конкретних обставин справи, характеру вчиненого правопорушення та особи порушника. За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування - відсутні, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя п о с т а н о в и л а: Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Горб І.М.