Постанова 4803 № 178/1419/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3558/21 Справа № 178/1419/19 Суддя у 1-й інстанції - Берелет В. В. Доповідач - Макаров М. О. Категорія 24 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Макарова М.О. суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року по справі за позовом акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,- В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з цим позовом, в обґрунтування якого зазначив, що на підставі договору від 11 жовтня 2011 року про електропостачання позивач зобов`язаний постачати відповідачу електроенергію, а відповідач зобов`язаний систематично і постійно cплачувати за спожиту електроенергію. 21 вересня 2018 року об 11 год. при перевірці побутового абонента відповідача, проживаючого в АДРЕСА_1 , було встановлено, що у відповідача в порушення вимог п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі поза засобом комерційного обліку електричної енергії з порушенням схеми комерційного обліку до без облікової розетки від ізоляторів на фронтоні. По даному факту порушення 21 вересня 2018 року представниками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» було складено акт №131410, з яким відповідач ознайомився. Засідання комісії було призначено на 02 жовтня 2018 року 09 год., однак відповідачем було подано заяву про перенесення засідання комісії на 25 вересня 2018 року. Вказаний акт про порушення розглянуто 25 вересня 2018 року, в результаті чого зроблений перерахунок оплати за спожиту електроенергію і нарахована до сплати 25942, 62 грн. за період з 05 липня 2017 року по день виявлення порушення, тобто 21 вересня 2018 року. Рахунок по акту вручено особисто під підпис відповідачу. Тому просить стягнути з відповідача завдані збитки 25942,62 грн, 146,70 грн. заборгованість за спожиту електроенергію, всього 26089,32 грн. та судові витрати. Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що договір укладено не з власником житлового будинку, позивачем не доведено наявність у ОСОБА_1 права укладення договору про користування електричною енергією; згідно діючого законодавства покладається на власника житла, членів його сім`ї, які проживають у житлі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Так, судом встановлено, що 11 жовтня 2011 року було укладено договір про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 (а.с.17-21). Договір про користування електричною енергією укладено з порушення норм законодавства, оскільки ОСОБА_1 надано позивачу для укладення договору такі документи як: копію паспорту, копію ідентифікаційного номеру, копію довідки Промінської сільської ради в якій вказано, що відповідач є спадкоємцем після померлого ОСОБА_2 , проте не надано копію документів, якими визначено право власності чи користування на об`єкт, як це передбачено Кодексом системи розподілу, який затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне врегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №310 від 14 березня 2018 року. Власник житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого 11 травня 2000 року виконкомом Червонопромінської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області (а.с.36). Як убачається з довідки №597 від 16 жовтня 2019 року виданої Промінською сільською радою Криничанського району Дніпропетровської області (а.с.41) ОСОБА_1 , 1974 року народження, що зареєстрований в АДРЕСА_1 , в житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 , що до смерті належав його батькові - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті з ІНФОРМАЦІЯ_1 в даному будинку ніхто не був зареєстрований та не проживав. Ніхто з родичів померлого ОСОБА_2 за оформленням спадщини на житловий будинок, розташований АДРЕСА_1 до Промінської сільської ради не звертався. Крім того, згідно довідки виданої Промінською сільською радою (а.с.58) ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , та дійсно є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , що проживав за адресою: АДРЕСА_1 , проте підтверджуючих правовстановлюючих документів суду не надано. Згідно висновку експерта № 2897-20 від 12 листопада 2020 року підпис у договорі №0401013 від 11 жовтня 2011 року про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою. Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд обґрунтовано виходив з того, що договір укладено не з власником житлового будинку, позивачем не доведено наявність у ОСОБА_1 права укладення договору про користування електричною енергією; згідно діючого законодавства покладається на власника житла, членів його сім`ї, які проживають у житлі. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Стаття 651 ЦК України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Стаття 654 ЦК України також визначає, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Правовідносини сторін по даній справі випливають з договірних відносин щодо постачання позивачем електричної енергії до будинку відповідача - споживача цієї енергії. Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Пункт 3 Правил визначає, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією, що є додатком №1 до цих Правил. У відповідності до ст.64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї. Згідно ст.156 ЖК України Члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім`ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. Члени сім`ї власника будинку (квартири) зобов`язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім`ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу. Доводи апеляційної скарги про те, що договір про користування електричною енергією, який укладений між сторонами на теперішній час є дійсним, вимог щодо розірвання цього договору віл ОСОБА_1 не надходило, а отже є всі підстави для задоволення позову, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно висновку експерта № 2897-20 від 12 листопада 2020 року підпис у договорі №0401013 від 11 жовтня 2011 року про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою. Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що до спірного договору про користування електричною енергією споживачем надано копію паспорту, копію ідентифікаційного коду та довідку № 248 виданою 01 вересня 2011 року Червонопромінською сільською радою про те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки відповідно даних, наявних в матеріалах справи, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори ніхто не звертався. Оскільки матеріалами справи не встановлено, що саме ОСОБА_1 є споживачем послуг наданих позивачем, договір укладено не з власником житлового будинку, тоді як згідно діючого законодавства обов`язок покладається на власника житла, членів його сім`ї, які проживають у житлі, районний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову. Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права. Отже, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону. Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін. Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» - залишити без задоволення. Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко