Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/2050/20
від 08.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2050/20 пров. № А/857/712/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я. з участю секретаря судового засідання Пильо І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року (суддя першої інстанції Потабенко В.А., м. Львів, повний текст складено 19.11.2020), В С Т А Н О В И В : У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про: визнання протиправним та скасування наказу від 20.02.2020 №700 в частині, що стосується накладення на заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0062313) дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади; визнання протиправним та скасування наказу від 28.02.2020 №63/ос в частині, що стосується переведення з посади відповідно до п.п. 5 п. 3 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» як виконання дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України на посаду слідчого 2-го відділення (з розслідування злочинів середньої та невеликої тяжкості) слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, звільнивши з посади заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0062313); поновлення на посаді заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 20.02.2020 №700 в частині, що стосується покладення на заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0062313) дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 28.02.2020 №63/ос в частині, що стосується переведення з посади відповідно до п.п. 5 п. 3 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» як виконання дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України на посаду слідчого 2-го відділення (з розслідування злочинів середньої та невеликої тяжкості) слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, звільнивши з посади заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0062313). Поновлено ОСОБА_1 (0062313) на посаді заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 03.03.2020. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі до суду позову судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп. Не погодившись із рішенням, вважаючи таке ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, Головне управління Національної поліції у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати оскаржене рішення суду від 9 листопада 2020 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення були висновки службового розслідування. Так, в ході службового розслідування було встановлено неналежне виконання ОСОБА_1 службових обов`язків, що полягало в тому, що отримавши матеріали ЄО №10836 від 27.09.2019 за зверненням ОСОБА_2 , в яких містилися ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 Кримінально Кодексу України, в порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України та п. 5 Розділу III «Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, така не забезпечила внесення відомостей по них до ЄРДР, натомість вищевказані матеріали були розглянуті в порядку Закону України «Про звернення громадян». Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що виявлені порушення службової дисципліни, допущенні капітаном поліції ОСОБА_1 , призвели до тяжких наслідків, та встановила наявність обставин, що обтяжують відповідальність останньої. При цьому пом`якшуючих обставин для кваліфікації вчиненого дисциплінарного проступку ОСОБА_1 у ході службового розслідування встановлено не було. Таким чином, наказ від 20.02.2020 №700 «Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників Дрогобицького відділу поліції ГУНП у Львівській області та порушення ними службової дисципліни», відповідно до якого до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, а також наказ від 28.02.2020 №63/ос в частині, що стосується переведення з посади ОСОБА_1 , прийняті відповідно до вимог законодавства. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подала. Відповідач був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду під розписку після судового засідання 18.03.2021, що підтверджено матеріалами справи. ОСОБА_1 була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду шляхом надіслання повідомлення на номер телефону, зазначений даним учасником справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Відповідач подав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із встановленням карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також перебуванням ряду представників Головного управління Національної поліції у Львівській області на лікарняному. Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції вважає, що таке не підлягає задоволенню, оскільки поверхневі та загальні покликання на умови карантину не можуть вважатися достатньою підставою для відкладення розгляду справи. Вказане клопотання не містить доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача. Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що розгляд справи вже відкладався 18.03.2021, а також продовжувався строк розгляду справи. Окрім того, на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та відповідно до пункта 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 №169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду. Таким чином, учасники справи не позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому суд приймає до уваги вимоги процесуального закону щодо дотримання строків розгляду справ та те, що у даній справі участь сторін у судовому засіданні не визнавалась обов`язковою. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно вимог ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання наказу ГУНП у Львівській області від 02.12.2019 № 3651, відповідно до вимог «Інструкції з організації та проведення перевірок службової діяльності органів (підрозділів) Національної поліції», затвердженої наказом МВС України від 31.01.2017 № 67, комісією ГУНП у Львівській області у період з 03 по 06 грудня 2019 проведено комплексне інспектування службової діяльності Дрогобицького відділу поліції ГУНП у Львівській області. За результатами інспектування складено акт комплексного інспектування оперативно-службової діяльності Дрогобицького відділу поліції ГУНП у Львівській області від 18.12.2019, яким запропоновано керівникові УОАЗОР ГУНП за результатами виявлених недоліків надати пропозиції щодо необхідності проведення службового розслідування стосовно керівників та заступників керівників Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області. У подальшому на виконання вимог наказу ГУНП у Львівській області від 28.12.2019 №3982 було проведено службове розслідування. За результатами службового розслідування складено висновок щодо неналежного виконання службових обов`язків з боку окремих працівників Дрогобицького відділу поліції ГУНП у Львівській області від 06.02.2020. У ході проведення службового розслідування було виявлено недоліки в діяльності даного підрозділу поліції, в тому числі в роботі заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 . Наказом ГУНП у Львівській області від 20.02.2020 № 700 «Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників Дрогобицького відділу поліції ГУНП у Львівській області та порушення ними службової дисципліни» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог п. 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 214 КПК України та п. 5 Розділу III "Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, п.п. 1, 12 п. 4 р. 5 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №750, ст. 39 КПК України, керуючись п. 6 ч.3 ст. 13 «Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, до заступника начальника СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення з посади. Наказом ГУНП у Львівській області від 28.02. 2020 № 63/ос «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1 - заступника СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області переміщено з посади відповідно до п.п. 5 п. 3 ч. 1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» як виконання дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України - на посаду слідчого 2-го відділення (з розслідування злочинів середньої та невеликої тяжкості) слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції ГУНП, звільнивши з посади заступника начальника СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в ході перевірки заяви ОСОБА_2 не було встановлено достатньої інформації щодо наявності ознак вчинення відносно неї кримінально правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, та безпідставністю у зв`язку з цим внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_1 направила на ім`я начальника Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області матеріали для їх розгляду згідно Закону України «Про звернення громадян» та «Положення про порядок роботи із зверненнями громадян організації їх особистого прийому в системі МВС України», затверджено наказом МВС України від 10.10.2004 № 1777, або ж в порядку, визначеному Розділом 1У Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відтак, безпідставними є висновки службового розслідування, згідно яких ОСОБА_1 вчинила порушення, яке полягало в тому, що отримавши матеріали ЄО №10836 від 27.09.2019 за зверненням ОСОБА_2 , в яких містилися ознаки вчинення кримінального правопорушення, не забезпечила внесення відомостей по них до ЄРДР, оскільки таке спростовується наявними у справі доказами. Крім того, лише в ході перевірки законності прийнятого рішення по вказаних вище матеріалах, яка відбулась 03.12.2019 під час проведення комплексного інспектування службової діяльності Дрогобицького відділу поліції ГУНП у Львівській області, було здійснено телефонний дзвінок до ОСОБА_2 , яка підтвердила факт крадіжки гаманця та документів та повідомила, що вартість гаманця становить 300 гривень, а у гаманці знаходилися гроші в сумі близько 200 гривень, паспорт громадянина України, студентський квиток, дві банківські картки. Отже, такі обставини не були і не могли бути відомі позивачу при списанні матеріалів ЄО 10836 від 27.09.2019, а відтак, суд не може їх брати до уваги при вирішенні питання про факт вчинення позивачкою дисциплінарного стягнення. Повідомлені ОСОБА_2 відомості в подальшому стали підставою для кваліфікації її звернення про крадіжку гаманця як кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 КК України, і у зв`язку з цим, 03.12.2019 зазначена інформація була внесена до ЄО Дрогобицького ВП ГУНП № 13543. Відомості внесено до ЄРДР № 12019140110002245 від 04.12.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Таким чином, вказане у висновку службового розслідування порушення ОСОБА_1 , яке стало підставою для накладення на неї дисциплінарного стягнення, спростовується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, матеріалами ЄО №10836 від 27.09.2019. Крім того, у супровідному повідомленні про скерування вказаних матеріалів ОСОБА_1 наголошувала, що у випадку встановлення в ході розгляду даних матеріалів ознак кримінального правопорушення, їх необхідно невідкладно спрямувати територіального органу досудового розслідування (із врахуванням положень 216 КПК України), під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, для подальшого внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування. Вказане свідчить про вжиття ОСОБА_1 заходів щодо попередження порушень у своїй службовій діяльності, що вказує на відповідальне ставлення позивача до своїх посадових обов`язків. Отже, в ході проведення службового розслідування не було встановлено конкретного факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а відтак наявності вини. Крім того, Дисциплінарною комісією не встановлювалися обставини, які пом`якшують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби про що зазначено у висновку. Разом з тим, згідно службових характеристик ОСОБА_1 за час служби в поліції та на займаній посаді зарекомендувала себе з позитивного боку, як дисциплінований, добросовісний та виконавчий працівник. Діючих дисциплінарних стягнень не мала. Відповідачем також не було встановлено, жодних обстав, які б обтяжували відповідальність ОСОБА_1 . Таким чином, відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного наказу ГУНП у Львівській області від 20.02.2020 №700 в частині, що стосується покладення на заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 . Відповідно необхідно визнати протиправними та скасувати і наказ від 28.02.2020 №63/ос в частині, що стосується переведення з посади відповідно до пп. 5 п. 3 ч.1 ст.65 Закону України "Про Національну поліцію" як виконання дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України на посаду слідчого 2-го відділення (з розслідування злочинів середньої та невеликої тяжкості) слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, звільнивши з посади заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0062313), як такий, що прийнятий на реалізацію наказу № 700 від 20.02.2020. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII), відповідно до статті 3 якого у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно підпункту 5 пункту 3 частини 1 ст. 65 Закону № 580-VIII переміщення поліцейських здійснюється на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Встановлено, що ОСОБА_1 було переміщено на нижчу посаду відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини 1 ст. 65 Закону № 580-VIII, а саме як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Відповідно до статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Стаття 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частин 1-3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), що затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно частин 1-3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до частин другої та десятої ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893). Згідно пункту 1 Розділу ІІ цього Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Відповідно до частин 4, 5, 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського. Частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Із матеріалів справи видно, що службовим розслідування встановлено неналежне виконання заступником начальника СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_1 службових обов`язків, яке полягало у тому, що отримавши матеріали ЄО № 10836 від 27.09.2019 за зверненням ОСОБА_2 , в яких містилися ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 КК України, в порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 214 КПК України та п. 5 Розділу III «Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, вона не забезпечила внесення відомостей по них до ЄРДР. Натомість вищезазначені матеріали були розглянуті в порядку Закону України «Про звернення громадян». Відповідач вважає, що такими діями капітан поліції Зварич Н.Т. позбавила ОСОБА_2 непорушних конституційних прав, визначених ст. 40 Конституції України, а саме права на об`єктивний розгляд її заяви про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, що виразилось у невнесенні відомостей щодо неї до ЄРДР. Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що виявлені порушення службової дисципліни, допущенні капітаном поліції ОСОБА_1 призвели до тяжких наслідків, оскільки позбавили громадянина його невідчужуваних та непорушних конституційних прав. Таким чином, Дисциплінарною комісією у діях капітана поліції ОСОБА_1 встановлено наявність обставин, що обтяжують її відповідальність. При цьому, пом`якшуючих обставин для кваліфікації вчиненого дисциплінарного проступку ОСОБА_1 у ході службового розслідування не встановлено. Судом встановлено, що 27.09.2019 о 11:17 год. у Дрогобицький ВП ГУНП у Львівській області надійшло телефонне повідомлення зі служби 102 про те, що 27.09.2019 о 11:16 год за адресою: м. Дрогобич вул. Л.Курбаса заявниця ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийшовши на навчання в Дрогобицький педагогічний університет, виявила крадіжку свого гаманця фіолетового кольору, в якому було 150 грн., студентський квиток, паспорт та банківські картки, підозрює, що його викрали в маршрутці по дорозі до навчального закладу. 27.09.2019 ОСОБА_2 звернулась до Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області з письмовою заявою, в якій просила видати довідку про те, що в неї 27.09.2019 у м. Дрогобичі було викрадено гаманець, у якому знаходились документи, а саме: її паспорт громадянина Україна, студентський квиток та грошові кошти в сумі біля 100-150 грн. З письмового пояснення ОСОБА_2 встановлено, що 27.09.2019 близько 08:00 год. вона їхала маршрутним таксі №2 із Залізничного вокзалу в напрямку центра м. Дрогобич, після чого пішла на навчання в університет, де виявила відсутність свого гаманця, який був у рюкзаку, в якому була незначна сума грошей, точно вказати не може, це було приблизно 100 грн., банківські картки, студентський та читацький картки та паспорт громадянина України, виданого на її ім`я. Із матеріалів справи видно, що заяву було розписано на слідчого відділу з розслідування злочинів середньої та невеликої тяжкості Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , який чергував у СОГ, для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України. ОСОБА_3 під час здачі чергування доповів, що особисто займався розглядом заяви ОСОБА_2 , а саме відбирав пояснення в останньої, і вона зазначила, що коштів у гаманці було приблизно 100 грн. Вартість гаманця не вказувала, через що було долучено довідку про вартість гаманця сумою 80 грн. Загалом було встановлено, що спричинена ОСОБА_2 матеріальна шкода не перевищує 0,32 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, в зв`язку з чим відсутні ознаки кримінального правопорушення. Заяви про притягнення до відповідальності невідомої особи ОСОБА_2 не писала, а лише просила надати довідку для відновлення паспорта. Вказане підтверджено наявною у справі довідкою про результати проведення перевірки за зверненням громадянки ОСОБА_2 від 27.09.2019 (ЄО №10836 від 27.09.2019) від 01.10.2019 (а.с.9, том ІІ). Враховуючи, що в ході перевірки заяви ОСОБА_2 не було встановлено достатньої інформації щодо наявності ознак вчинення відносно неї кримінально правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, та безпідставністю у зв`язку з цим внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_1 направила на ім`я начальника Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області матеріали, зареєстровані в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінального правопорушення та інші події Дрогобицького ВП ГУ НП у Л/о № 10836 від 27.09.2019, для їх розгляду згідно Закону України «Про звернення громадян» та «Положення про порядок роботи із зверненнями громадян організації їх особистого прийому в системі МВС України», затвердженого наказом МВС України від 10.10.2004 № 1777, або ж в порядку, визначеному Розділом IV Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що безпідставними є доводи відповідача та відомості, зазначені у висновку службового розслідування, згідно яких ОСОБА_1 вчинила порушення, яке полягало в тому, що отримавши матеріали ЄО №10836 від 27.09.2019 за зверненням ОСОБА_2 , в яких містилися ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 Кримінально Кодексу України, в порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України та п. 5 Розділу III «Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, не забезпечила внесення відомостей по них до ЄРДР, оскільки таке спростовується наявними у справі доказами. Із висновку службового розслідування видно, що лише в ході перевірки законності прийнятого рішення по вказаних вище матеріалах, яка відбулась 03.12.2019 під час проведення комплексного інспектування службової діяльності Дрогобицького відділу поліції ГУНП у Львівській області, було здійснено телефонний дзвінок до ОСОБА_2 , яка підтвердила факт крадіжки гаманця та документів та повідомила, що вартість гаманця становить 300 гривень, а у гаманці знаходилися гроші в сумі близько 200 гривень, паспорт громадянина України, студентський квиток, дві банківські картки. Вказані обставини не були і не могли бути відомі позивачу при списанні матеріалів ЄО 10836 від 27.09.2019, а тому не можуть братися до уваги судом при вирішенні питання про факт вчинення позивачкою дисциплінарного стягнення. Повідомлені ОСОБА_2 відомості в подальшому стали підставою для кваліфікації її звернення про крадіжку гаманця як кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 КК України, і у зв`язку з цим, 03.12.2019 зазначена інформація була внесена до ЄО Дрогобицького ВП ГУНП № 13543. Відомості внесено до ЄРДР № 12019140110002245 від 04.12.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Отже, вказане у висновку службового розслідування порушення ОСОБА_1 , яке стало підставою для накладення на неї дисциплінарного стягнення, спростовується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, матеріалами ЄО №10836 від 27.09.2019. Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у супровідному повідомленні про скерування вказаних матеріалів ОСОБА_1 наголошувала, що у випадку встановлення в ході розгляду даних матеріалів ознак кримінального правопорушення, їх необхідно невідкладно спрямувати територіального органу досудового розслідування (із врахуванням положень 216 КПК України), під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, для подальшого внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування (а.с.7, том ІІ). Наведене свідчить про вжиття ОСОБА_1 заходів щодо попередження порушень у своїй службовій діяльності, що вказує на відповідальне ставлення позивача до своїх посадових обов`язків. Отже, в ході проведення службового розслідування не було встановлено конкретного факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а відтак наявності вини. Разом з тим, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія повинна врахувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Однак, Дисциплінарною комісією не встановлювалося обставини, які пом`якшують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби про що зазначено у висновку. Із службових характеристик видно, що ОСОБА_1 за час служби в поліції та на займаній посаді зарекомендувала себе з позитивного боку, як дисциплінований, добросовісний та виконавчий працівник (а.с.223, 224 том І). Також, згідно послужного списку ОСОБА_1 за час служби в поліції та за час перебування на посаді заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області за сумлінне виконання та високопрофесійний підхід до виконання службових обов`язків неодноразово нагороджувалася подяками, почесною грамотою, грошовою винагородою. Відповідно до наказу МВС України від 05.04.2018 №373о/с за сумлінне виконання службових обов`язків, особливі заслуги в боротьбі зі злочинністю та захисті конституційних прав і свобод громадян та високу професійну майстерність ОСОБА_1 нагороджена відзнакою МВС України, а саме нагрудним знаком «За відзнаку в службі». Діючих дисциплінарних стягнень не мала. Вказані обставини не було враховано відповідачем при обранні виду дисциплінарного стягнення. Також, відповідачем не було встановлено жодних обставин, які б обтяжували відповідальність ОСОБА_1 . Безпідставними є покликання твердження відповідача, що діями ОСОБА_1 було заподіяно тяжкі наслідки у вигляді позбавлення ОСОБА_2 непорушних конституційних прав, визначених ст. 40 Конституції України, а саме права на об`єктивний розгляд її заяви про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, що виразилось у невнесенні відомостей щодо неї до ЄРДР, оскільки згідно матеріалів справи ОСОБА_2 не просила притягнути винних до відповідальності, а метою її звернення до поліції було отримання довідки для відновлення паспорта. Отже, відповідачем не надано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного наказу ГУНП у Львівській області від 20.02.2020 №700 в частині, що стосується покладення на заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0062313) дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади. Таким чином, судом правильно скасовано наказ від 20.02.2020 №700 в частині, що стосується накладення на заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0062313) дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, та відповідно наказ від 28.02.2020 №63/ос в частині, що стосується переведення з посади відповідно до пп. 5 п. 3 ч.1 ст.65 Закону України "Про Національну поліцію" як виконання дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України на посаду слідчого 2-го відділення (з розслідування злочинів середньої та невеликої тяжкості) слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, звільнивши з посади заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0062313), як такий, що прийнятий на реалізацію наказу № 700 від 20.02.2020. Згідно ч.1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Отже, у випадку незаконного звільнення працівника, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його незаконно звільнено. Встановлено, що наказом 28.02.2020 №63/ос позивача звільнено з посади з 03.03.2020 Таким чином, судом першої інстанції правильно було поновлено позивача на посаді, з якої її було протиправно звільнено - на посаді заступника начальника слідчого відділу Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 03.03.2020. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 26.04.2021 у зв`язку з тимчасовою відсутністю головуючого судді Большакової О.О. та судді Затолочного В.С.