Постанова 4857 № 300/3589/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/3589/20 пров. № А/857/6777/21 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М. при секретарі судового засідання: Волошин М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року (рішення ухвалене у м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Тимощука О.Л.) у справі №300/3589/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИЛА: У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі також відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови №ІФ 11486/1679/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 19.11.2020 про накладення штрафу уповноваженими особами в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що позивач являється фізичною особою-підприємцем та перебуває на другій групі платника єдиного податку. У ході перевірки перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_1», відповідач виявив двох працівників, з якими не укладено трудових договорів. Проте, таких трудових договорів не укладено оскільки дані працівники були на випробувальному терміні для майбутнього складення з ними трудового договору. Окрім цього позивач не отримала повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, а тому її право на участь у процесі прийняття рішення порушено, оскільки останній не було відомо ні про час, ні про дату та місце розгляду справи. Також при накладенні штрафу відповідачем не враховано приписів абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, який передбачено, що за дане правопорушення до фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку першої-третьої групи застосовується попередження. Просив позов задоволити. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 05.05.1996 зареєстрована фізичною особою підприємцем. Види діяльності позивача: 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (основний); 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси; 47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Згідно інформації реєстру 17.11.2020 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, підстава: власне рішення. Відповідно до наказу про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 від 18.09.2020 (а. с. 37) та направлення від 18.09.2020 №15-10/6018 головними державними інспекторами відділу з питань трудових відносин та зайнятості Юрочком А. С. та ОСОБА_3 , проведено інспекційне відвідування перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », підприємницьку діяльність в якій здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . За результатами здійсненої перевірки складено акт №ІФ11486/1679/АВ від 01.10.2020. Як вбачається з вказаного акта, інспекторами праці виявлено порушення позивачем законодавства про працю, а саме частини третьої статті 24 КЗпП України, ПКМУ №413, а саме ФОП ОСОБА_1 здійснила фактичний допуск до роботи працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без належного оформлення трудових відносин. Примірник акта перевірки позивач отримала 01.10.2020, що підтверджується особистим підписом позивача на другому примірнику акту про його отримання. Зауважень чи заперечень до акту перевірки позивачем не надавалося. Інспектором праці Юрочком Андрієм Степановичем за результатами винесеного акту перевірки, складено припис № ІФ 11486/1679/АВ/П від 01.10.2020 про усунення виявлених порушень. Згідно відмітки на приписі, усунення порушення станом на 30.10.2020 не виконано. Припис вручено позивачу, що підтверджується відміткою про отримання та підписом ФОП ОСОБА_1 . Інспектором праці Юрочком Андрієм Степановичем 01.10.2020 складено протокол про адміністративне правопорушення №ІФ11486/1679/АВ/П/ПТ, роз`яснено позивачу права та обов`язки передбачені статтею 268 КУпАП, зафіксовано те, що ОСОБА_1 від надання пояснень відмовилася та вручено примірник протоколу, що підтверджується відміткою про отримання та підписом позивача. Протокол супровідним листом направлено до Богородчанського районного суду. 23.10.2020 позивача повідомлено листом за №05-07/15-10/6799 про те, що її справа розглядатиметься у 45 денний строк за днем одержання позивачем документів зазначений лист направлено позивачу, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» від 23.10.2020, код відправлення - 7601867109330. Таке ж повідомлення оформлене листом №05-07/15-10/7124 від 05.11.2020, проте відповідачем не долучено доказів його направлення. Управління Держпраці в Івано-Франківській області, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта перевірки від 01.10.2020 № ІФ 11486/1679/АВ винесло постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №11486/1679/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 19.11.2020, відповідно до якого за порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України притягнуто до відповідальності, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України та накладено на позивача штраф у розмірі 1000000 грн. Дана постанова направлена позивачу, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» від 20.11.2020, код відправлення - 7601867261612. Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України (у редакції, чинній на момент проведення інспекційного відвідування) трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження. Частинами 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон №877) визначено, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Згідно частини 8 статті 4 Закону №877 органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу. Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Україною 12.10.2004, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків. Згідно частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України, постановою від 21 серпня 2019 р. № 823 затверджено порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі, також - Порядок №823). Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон). Згідно пункту 2 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Відповідно пункту 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація ПС та її територіальних органів; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем`єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці. Згідно підпункту 1, 3, 6 пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки. Відповідно до пункту 15 Порядку №823, копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням. Згідно пунктів 17, 18, 19 Порядку №823 визначено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті. Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок № 509) визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення". Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи накладаються на підставі: акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників. Згідно пункту 3 Порядку №509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в них містять достатньо доказів, які підтверджують порушення позивачем вимог законодавства про працю. Зокрема, інспектором праці Юрочком Андрієм Степановичем 01.10.2020 складено протокол про адміністративне правопорушення №ІФ11486/1679/АВ/П/ПТ, роз`яснено позивачу права та обов`язки передбачені статтею 268 КУпАП, також зафіксовано те, що ОСОБА_1 від надання пояснень відмовилася та їй вручено примірник протоколу, що підтверджується відміткою про отримання та підписом позивача. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність факту порушення позивачем вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 № 378-IX, який набрав чинності 02.02.2020, внесено, зокрема, зміни до ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України - абзац другий замінено двома новими абзацами. Відповідно до абзаців 2 та 3 ч. 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: - фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження; - вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Метою таких змін, на переконання суду, є ліквідація економічно необґрунтованих штрафних санкцій за порушення норм трудового законодавства України та зупинення процесу руйнування малого та середнього бізнесу в Україні у зв`язку із застосуванням нищівних за своїм розміром штрафних санкцій. Відтак, відповідно до чинного на момент розгляду справи законодавства про працю фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) вперше притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, або у вигляді попередження, якщо вказане правопорушення вчинено фізичними особами - підприємцями, які є платниками єдиного податку першої - третьої груп. Тобто законодавцем прийнято нормативно-правовий акт, який пом`якшує відповідальність особи. На момент прийняття оскаржуваної постанови - після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 року № 378-ІХ, за правопорушення встановлене ч.2 ст.265 КЗпП встановлена інша санкція, зокрема, для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження. Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв рішення, врахувавши лише позицію відповідача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів. Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 являються підставними і обґрунтованими. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року у справі №300/3589/20 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ11486/1679/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 19.11.2020 року про накладення штрафу уповноваженими особами в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності , 67, код ЄДРПОУ 39784625) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме, сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2102 грн. та сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1500 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 26.04.2021