Постанова 4851 № 537/1704/14-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2021 р.Справа № 537/1704/14-а Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: П`янової Я.В. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 08.02.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Маханькова О.В., пров. Тополевий, 3, м. Кременчук, Полтавська, 39621, по справі № 537/1704/14-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 28.02.2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 22.01.2015 року у справі №537/1704/14а та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області подати до суду звіт про виконання постанови Крюківського районного суду м.Кременчука 22.01.2015 року у справі №537/1704/14а у 10-ти денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду; у разі невиконання постанови Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 22.01.2015 року по справі №537/1704/14а, або ненадання звіту про його виконання, на керівника ГУПФУ у Полтавській області накласти штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину з якого стягнути на користь Державного бюджету України а другу половину на користь заявника - відмовлено. Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу, прийняти нову, якою задовольнити заяву повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення заяви по даній справі, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні вказаного питання, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги процесуального права. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до приписів ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що постановою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 22.01.2015 року по справі №537/1704/14а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року, по справі №537/1704/14-а, було задоволено позов ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача та про зобов`язання вчинити певні дії. Зазначеною постановою визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці Полтавської області в частині відмови в нарахуванні пенсії ОСОБА_1 як інваліду другої групи, пов`язаної з ліквідацією аварії на ЧАЕС, починаючи з 02 жовтня 2013 року, виходячи із заробітку в одному з неповних місяців роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС в загонах цивільної оборони Чорнобильського району Київської області, дезактивації та евакуації річкового транспорту Чорнобильської бази флоту у зв`язку із аварією на ЧАЕС , а саме виходячи із заробітку за неповний робочий місяць з 01 травня 1986 року по 05 травня 1986 року, згідно довідки ВАТ «Кременчуцький річковий порт» №144 від 08 листопада 2007 року та довідки ВАТ «Кременчуцький річковий порт» №144/1 від 08 листопада 2007 року та зобов`язано Управління пенсійного фонду України в місті Кременчуці Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 як інваліду другої групи, пов`язаною з ліквідацією аварії на ЧАЕС, починаючи з 02 жовтня 2013 року, виходячи із заробітку в одному з неповних місяців роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС в загонах цивільної оборони Чорнобильського району Київської області, дезактивації та евакуації річкового транспорту Чорнобильської бази у зв`язку із аварією на ЧАЕС, а саме виходячи із заробітку за неповний робочий місяць з 01 травня 1986 року по 05 травня 1986 року, згідно довідки ВАТ «Кременчуцький річковий порт» №144 від 08 листопада 2007 року, та провести відповідні виплати. 14 квітня 2015 року Крюківським районним судом міста Кременчука Полтавської області на підставі постанови суду від 22 січня 2015 року представнику ОСОБА_1 - Гонтар В.М. видано виконавчий лист № 537/1704/14-а. На підставі вказаного виконавчого листа ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області здійснювалось виконавче провадження. Постановою головного державного виконавця ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області Дрібною Ю.А. 08 грудня 2015 року винесено постанову ВП №47452690 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №537/1704/14-а з підстав, передбачених пунктом 11 частини 1 статті 49, статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із вжиттям виконавчою службою вичерпних заходів примусового виконання рішення у вигляді накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду. Постановою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 24 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного суду Полтавської області від 25 квітня 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці про визнання протиправною дій та бездіяльності задоволено частково; визнано незаконною дії та бездіяльність відповідача щодо невиконання виконавчого листа №537/1704/14-а від 14 квітня 2015 року, виданого Крюківським районним судом міста Кременчука про зобов`язання Управління пенсійного фонду України в місті Кременчуці Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 як інваліду другої групи, пов`язаної з ліквідацією аварії на ЧАЕС, починаючи з 02 жовтня 2013 року, виходячи із заробітку в одному з неповних місяців роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС в загонах цивільної оборони Чорнобильського району Київської області, дезактивації та евакуації річкового транспорту Чорнобильської бази флоту в зв`язку із аварією на ЧАЕС, а саме виходячи із заробітку за неповний робочий місяць з 01 травня 1986 року по 05 травня 1986 року, згідно довідки ВАТ Кременчуцький річковий порт №144 від 08 листопада 2007 року та провести відповідні виплати; зобов`язано відповідача невідкладно вжити заходів щодо належного та повного виконання виконавчого листа №537/1704/14-а від 14 квітня 2015 року, виданого Крюківським районним судом міста Кременчука про зобов`язання Управління пенсійного фонду України в місті Кременчуці Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 як інваліду другої групи, пов`язаної з ліквідацією аварії на ЧАЕС, починаючи з 02 жовтня 2013 року, виходячи із заробітку в одному з неповних місяців роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС в загонах цивільної оборони Чорнобильського району Київської області, дезактивації та евакуації річкового транспорту Чорнобильської бази флоту в зв`язку із аварією на ЧАЕС, а саме виходячи із заробітку за неповний робочий місяць з 01 травня 1986 року по 05 травня 1986 року, згідно довідки ВАТ Кременчуцький річковий порт №144 від 08 листопада 2007 року та провести відповідні виплати. На підставі зазначеної постанови суду першої інстанції 30 травня 2016 року представнику позивача було видано виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання до ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області. Постановою державного виконавця ВПВР управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області Запорожець Т.Ю. ВП №51335863 від 27липня 2016року закінчено виконавче провадження на підставі пункту 11 частини 1 статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із вжиттям виконавчою службою вичерпних заходів примусового виконання рішення у вигляді накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду. Оскільки постанова Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 22.01.2015 року по справі №537/1704/14а не виконана дотепер, позивач звернувся до суду з даною заявою. Відмовляючи в задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для її задоволення. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України. Частиною 1 ст. 382 КАС України унормовано що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України). В силу вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року, виконання судового рішення є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. З позиції Європейського Суду з прав людини правосуддя було б примарним, якби національна правова система держави дозволяла остаточне, обов`язкове судове рішення залишати невиконаним на збиток одній зі сторін. Крім того, у рішенні по справі "Бурдов проти Росії" Суд вказав, що виконання рішення чи постанови будь-якого суду слід вважати невід`ємною частиною "справедливого судового розгляду" в значенні статті 6 Конвенції. Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Таким чином, судовий контроль за виконанням судових рішень у адміністративних справах - це, у тому числі, особлива форма правосуддя, діяльність суду пов`язана із реалізацією судових актів у адміністративних справах, яка здійснюється у формі "контрольного санкціонування" вчинення деяких процесуальних дій у виконавчому провадженні. В свою чергу, під судовим контролем у виконавчому провадженні слід розуміти форму реалізації судової влади, систему передбачених процесуальним законом засобів, спрямованих на недопущення незаконного обмеження прав і охоронюваних законом інтересів особи у процесі примусового виконання судових актів і актів інших юрисдикційних органів, а також відновлення особи в цих правах, і полягає в перевірці діяльності органів примусового виконання та їх посадових осіб, а також застосування до них заходів впливу, передбачених процесуальним законодавством. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню. Одночасно суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про помилковість висновку суду першої інстанції, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суб`єктом владних повноважень можливо лише під час прийняття такого рішення, оскільки процесуальні дії щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, відповідно до вимог ст. 382 КАС України, можуть вчинятися судом як під час ухвалення, так і після ухвалення рішення. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 р. по справі № 800/592/17, в постанові Верховного Суду від 29.03.2019 по справі № 674/25/17, в постанові Верховного Суду від 18.04.2019 р. по справі № 286/766/17 та в ухвалі Верховного суду від 06.05.2019 р. по справі 826/9960/15. Проте, наявність такого висновку суду першої інстанції не впливає на правильність рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Крім того щодо вимоги заявника про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, судова колегія погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідно до приписів ч.2 ст. 382 КАС України накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, суд може виключно за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду, або якщо суд зобов`язав суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, але такий звіт не було подано, то вимога про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень є передчасною та безпідставною, а тому не підлягає задоволенню. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 08.02.2021 року по справі № 537/1704/14-а - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Я.В. П`янова Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 26.04.2021 року