Ухвала КЦС ВС № 759/12089/20

УХВАЛА 26 квітня 2021року м. Київ справа № 759/12089/20 провадження № 61-6719ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянув касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» на постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року у справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (далі - ТзДВ «СК «Віді-Страхування») до ОСОБА_1 , третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнівес» (далі - ПрАТ «СК «Юнівес»), про відшкодування шкоди, ВСТАНОВИВ : У липні 2020 року ТзДВ «СК «Віді-Страхування» звернулося до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ПрАТ «СК «Юнівес», в якому просило стягнути з відповідача на свою користь 7 357, 57 грн у рахунок відшкодування шкоди. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року позов ТзДВ «СК «Віді-Страхування» задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТзДВ «СК «Віді-Страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 7 357, 57 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позову ТзДВ «СК «Віді-Страхування» відмовлено. Місцевий суд, задовольняючи позов ТзДВ «СК «Віді-Страхування», виходив з того, що позивач виконав покладені на нього зобов`язання, а тому у нього виникає повне право звернутися безпосередньо до відповідача з вимогою про відшкодування непокритої суми страхового відшкодування. Постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТзДВ «СК «Віді-Страхування» відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постанова апеляційного суду мотивована тим що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Юнівес» за полісом обов`язкового старування № АМ1673733, ліміт відповідальності якого за заподіяну шкоду майну становить 100 тис. грн. Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про страхування» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. У квітні 2021 року ТзДВ «СК «Віді-Страхування» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Пунктом першим частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13 серпня 2020 року справа за позовом ТзДВ «СК «Віді-Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа - ПрАТ «СК «Юнівес», про відшкодування шкоди призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Предметом позову ТзДВ «СК «Віді-Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа - ПрАТ «СК «Юнівес», є відшкодування шкоди, ціна позову в загальному розмірі становить 7 357, 57 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн ? 100 = 227 000 грн), а тому справа № 759/12089/20 є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України. Касаційний цивільний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, так і для висновку про те, що розгляд справи судом касаційної інстанції потрібен для формування єдиної судової практики правозастосування, у зв`язку з чим відсутні підстави для відкриття касаційного провадження. У резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року зазначено, що вона не підлягає касаційному оскарженню. Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року). З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТзДВ «СК «Віді-Страхування» на постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України. Керуючись частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» на постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року у справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнівес», про відшкодування шкоди відмовити. Судді:В. С. Жданова А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко