Ухвала КЦС ВС № 161/3871/20

Ухвала 19 квітня 2021 року м. Київ справа № 161/3871/20 провадження № 61-5399ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди, ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, яка не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскарженому судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку неврахування висновків щодо застосування частини третьої статті 38 КЗпП України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 07 березня 2018 року у справі № 810/2728/16, від 18 листопада 2019 року у справі № 813/3857/15, від 20 травня 2020 року у справі № 279/3334/17-ц, а також відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 38 КЗпП України у подібних правовідносинах. Таким чином, зазначені підстави є взаємовиключними, а тому особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно уточнити підставу касаційного оскарження, на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року залишити без руху. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначеного вище недоліку касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута з підстав, визначених статтями 185, 392 ЦПК України. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. Ю. Мартєв