Постанова 4820 № 686/515/21

Провадження № 33/4820/246/21 Справа № 686/515/21 Головуючий в 1-й інстанції Заворотна О. Л. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережний С. Д. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 квітня 2021 року м.Хмельницький Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Габая А.В., захисника Заболотного А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому справу за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Осташа М.С. на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2021 року,- в с т а н о в и в: Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає АДРЕСА_1 , працює, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. судового збору. ОСОБА_1 визнано винною у тому, що 27.12.2020 о 17 год. 29 хв., в м.Хмельницький, по вул. Західно-Окружній, 1а, керувала транспортним засобом марки «ЗАЗ110307», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком медичного закладу №3089, чим порушила п.2.9 «а» ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі, як видно з її змісту, захисник просить постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати та закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою та прийнята з порушенням норм процесуального і матеріального права, суддею при винесенні постанови не враховано та не перевірено усіх дійсних обставин справи, безпідставно зроблено висновок про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення та притягнення її до відповідальності. Вказує, що суд першої інстанції порушив права ОСОБА_1 передбачені ст. 268 КУпАП, оскільки розглянув справу у її відсутність та за наявності клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку із хворобою. Також, апелянт зазначає, що поліцейськими та медичними працівниками порушено процедуру проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, та такий огляд не відповідає вимогам Інструкції та ст.266 КУпАП. Вказує, що висновок лікаря є недійсним та у ньому невірно вказано анкетні дані, а саме по батькові особи. Заслухавши пояснення захисника, який підтримував подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених в постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом першої інстанції доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Відповідно до положень п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, який 27 грудня 2020 року був складений поліцейським взводу №2 роти №3 БУПП в Хмельницькій області, того ж дня, о 17 год. 29 хв. в м.Хмельницькому по вул.Західно-Окружна, 1а, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «ЗАЗ110307», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком лікаря № 3089, чим порушила вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.1). Підстав вважати протокол про адміністративне правопорушення недопустимим доказом апелянт не наводить, не встановлено таких і апеляційним судом. Даними запису відеофіксування вчинення правопорушення підтверджується, що ОСОБА_1 керувала вищевказаним транспортним засобом та була зупинена працівниками поліції, які повідомили про причину зупинки. Під час розмови, працівники поліції вказали на ознаки наркотичного сп`яніння, після чого ОСОБА_1 погодилася пройти огляд в медичному закладі та за результатами такого огляду було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Доводи захисника про відсутність в справі належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, під час апеляційного розгляду свого підтвердження не знайшли. За змістом п.п. 2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані наркотичного сп`яніння. Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень в діях поліцейських та медичних працівників вимог «Інструкції про порядок виявлення в водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Доводи апеляційної скарги, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння був проведений з порушеннями вимог Інструкції, що тягне за собою скасування постанови суду першої інстанції, з закриттям провадження у справі в зв`язку з відсутністю доказів її вини, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Тест є швидким і достовірним засобом, що виявляє наявність наркотичної речовини в організмі людини, та надає якісний показник. Швидкі тести не потребують метрологічного контролю, тому не входять до галузі атестації. Положеннями чинного законодавства не вимагається встановлення кількісних показників наркотичної речовини для визначення стану наркотичного сп`яніння. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що огляд ОСОБА_1 щодо виявлення стану наркотичного сп`яніння проведений з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, а доводи апеляційної скарги про те, що дані тесту є лише попереднім результатом, і не відноситься до лабораторних досліджень, а тому медичний висновок про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом та на його основі складений протокол про адміністративне правопорушення, не можуть вважатися належними та достовірними доказами вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими. Ті обставини, що в висновку лікаря помилково зазначено по батькові особу правопорушника « ОСОБА_2 », не спростовують висновків суду першої інстанції, зважаючи, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено вірно анкетні дані ОСОБА_1 та предметом розгляду судом першої інстанції був складений щодо ОСОБА_1 протокол. Крім того, вказаний висновок підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень та заперечень. За таких обставин, твердження захисника, що у висновку лікаря не вірно вказано анкетні дані особи, а тому такий висновок є недійсний оскільки складений на іншу особу, не можуть бути враховані. Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено можливість розгляду справ (в яких участь особи, що притягується до відповідальності не є обов`язковою) у відсутність цієї особи в разі, якщо в суду є відомості про повідомлення особи про судовий розгляд справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 в жодне судове засідання (які були призначені на 22.01.2021, 25.01.2021, 29.01.2021, 04.02.2021, 18.02.2021, 01.03.2021) не з`явилась, неодноразово зверталася до суду із заявами про відкладення розгляду справи, які суд брав до уваги та відкладав судові засідання. В судове засідання апеляційного суду, будучи належним чином повідомленим, ОСОБА_1 також не з`явилася та не скористалася своїм правом безпосереднього надання пояснень з приводу обставин правопорушення. Такі дії ОСОБА_1 дають апеляційному суду підстави для висновку щодо небажання ОСОБА_1 взяти участь в розгляді судом першої інстанції справи щодо неї, відтак розгляд справи судом першої інстанції в її відсутність був виправданий. Твердження апелянта, що судом порушено права ОСОБА_1 оскільки розгляд справи відбувся у її відсутність, не можуть бути враховані з наступних підстав. Апелянт відповідно до вимог чинного законодавства отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення, своїм підписом у протоколі підтвердив факт роз`яснення йому поліцейським прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення. Крім того, розгляд справи в суді першої інстанції відбувся за участю її захисника, який приставляв її інтереси. Апеляційний суд зауважує, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки. Відтак, за таких обставин, в випадку нез`явлення особи, що притягується до відповідальності, в суду першої інстанції відповідно до ст.268 КУпАП були всі підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних в справі доказів та за участю її захисника. Зібрані та досліджені як судом першої інстанції докази, які є належними та допустимими, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, давали суду прийти до їй правопорушення. Вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1), даними висновку лікаря КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради № 3089 від 27 грудня 2021 року (а.с. 3) та даними відеозапису з нагрудної камери працівника поліції (а.с. 4). При розгляді справи щодо ОСОБА_1 порушень процесуального закону, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі та в апеляційному суді мотивів, допущено не було. Суд приходить до висновку, що місцевий суд дійшов правомірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Призначене місцевим судом стягнення є достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень. Підстави для скасування чи зміни постанови місцевого суду відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- п о с т а н о в и в: Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2021 року якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду С.Д. Бережний