Постанова Одеський апеляційний суд № 521/19609/19

Номер провадження: 33/813/403/21 Номер справи місцевого суду: 521/19609/19 Головуючий у першій інстанції Коблова О.Д. Доповідач Кравець Ю. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.04.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Малиновського районного суду міста Одеси Коблової О.Д. від 04.02.2021 року, установив Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 04.02.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - АДРЕСА_1 , місце роботи - ФОП ОСОБА_1 , посада - директор, місце проживання - АДРЕСА_1 паспорт НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме 264252 гривні 41 копійка, з конфіскацією цих товарів, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил. Згідно оскаржуваної постанови суду, 18.03.2019 року Одеською митницею ДФС було оформлено МД типу «ЕК10АА» №UA500030/2019/002585 на товар: «Пиломатеріали розпиляні уздовж з хвойних порід (сосни звичайної Pinus sylvestris L.), не шліфовані, нестругані: Пиломатеріали хвойних порід, сосна 37*88*3950мм. - 176,56 м.куб. Пиломатеріали хвойних порід, сосна 37*88*2950мм. -32,965 м.куб. Вага нетто 128090 кг. Кількість місць 63». 23466, 80 Дол. США (згідно курсу НБУ 633 952,02 грн.). Згідно вказаної МД відправником вантажу є ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), одержувачем фірма «XIAMEN XIANGYU SUPERCHAIN SUPPLY CHAIN DEVELOPMENT CO., LTD» (Китай). Декларантом виступив ОСОБА_2 , особа, уповноважена на роботу з митними органами ТОВ «Фесіт Юнайтед» (68355, Одеська обл., м. Вилкове, вул. Моряків-Десантників, буд. 40). Разом з вказаною МД подані документи: контракт №1212/18 від 12.12.2018, специфікацію №1 до Контракту №1212/18 від 12.12.2018 року, рахунок-фактура № 1 від 14.03.2019 року, сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серії ЗП № 392269 від 13.03.2019, ЗП №392270 від 13.03.2019, ЗП № 392271 від 13.03.2019, ЗП №392272 від 14.03.2019, ЗП №392273 від 14.03.2019, пакувальний лист, та інші документи. Вказаний вантаж прибув до зони діяльності ВМО № 3 м/п «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС в контейнерах BEAU5076623, BMOU5715170, CAIU9388922, TCNU6137587, TEMU8603644, TEMU8751596. 18.03.2019 зазначений вантаж було випущено згідно заявленого митного режиму за межі митної території України. Під час здійснення митного оформлення товару за МД «ЕК10АА» №UA500030/2019/002585 до Одеської митниці ДФС подано зокрема сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серія ЗП № 392270 від 13.03.2019 та ЗП № 392271 від 13.03.2019 продавцем в яких вказано Білогірське СЛКП «Орлан» (30200, Хмельницька обл., Білогірський р-н, смт. Білогір`я, вул. Пушкіна, 51), а в графі 4 в якості підстави видачі сертифікату зазначено ТТН №1277 від 29.09.2018, № 1007 від 04.07.2018, №1013 від 06.07.2018, №1060 від 26.07.2018.Згідно листа Білогірського СЛКП «ОРЛАН» від 03.07.2019 №45, одержаного Одеською митницею ДФС 04.07.2019 впродовж 2018 року товаро-транспортні накладні щодо реалізації лісопродукції фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 не видавалися і підприємство з такою особою не співпрацювало взагалі. В ході проведення перевірки Одеською митницею ДФС направлено запит до Білогірського СЛКП «ОРЛАН» від 19.08.2019 року № 7473/10/15-70-20-01-17 для з`ясування автентичності сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серія ЗП № 392270 від 13.03.2019 року та ЗП №392271 від 13.03.2019 року та відповідності їх товаросупровідним документам. Згідно отриманої відповіді від 06.09.2019 року №72 (вхідний Одеської митниці ДФС від 06.09.2019 року №7972/10-29), вказані ТТН №1277 від 29.09.2018 року, № 1007 від 04.07.2018 року, №1013 від 06.07.2018 року, №1060 від 26.07.2018 року Білогірським СЛКП «ОРЛАН» не видавалися. На підставі викладених обставин, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил № 2789/50000/19 від 17.10.2019 року за ознаками порушення митних правил, передбаченого статтею ч.1 ст.483 МК України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , зазначає, що дана постанова є не обґрунтована, винесена без дослідження та врахування всіх наявних обставин та доказів у справі. В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 зазначає, що інспектором митного органу безпосередньо у нього пояснення не відбирались, матеріали справи не містять доказів скоєння ним інкримінованого правопорушення, оскільки усі дії, пов`язані з митним оформленням, вчиняла особа, спеціально уповноважена на роботу з митницею. Також ОСОБА_1 звертає увагу на те, що у нього заключенні договори з підприємствами, які надали ТТН, які в подальшому надавались ним для отримання сертифікатів, матеріали справи не містять доказів його причетності до підробки вказаних ТТН чи його обізнаності щодо недійсності цих накладних при їх подачі для отримання відповідних сертифікатів, також відсутні докази на вчинення ним дій, направлених на приховування від митного контролю товарів. Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження по справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 та представник Одеської митниці ДФС в судове засідання апеляційного суду вкотре не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, надали до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Дослідивши клопотання про відкладення розгляду справи, апеляційний суд таких висновків. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 було призначено на 25.03.2021 року, та 14.04.2021 року та ОСОБА_1 та представник Одеської митниці ДФС в судове засідання не з`являлися, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, надавали до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Представник Одеської митниці ДФС у клопотаннях посилався на зайнятість у інших судових процесах, разом з тим жодних доказів зазначеного до клопотання не надавав. ОСОБА_1 ідентичні за змістом клопотання мотивував зайнятістю його адвоката Мартиненка А.В., з яким він 18.02.2020 року уклав договір про надання правової допомоги, у інших судових процесах. Разом з тим, жодних доказів укладання договору про правову допомогу з адвокатом Мартиненком А.В. матеріали справи не містять. Крім того, апеляцій суд враховує процесуальну поведінку ОСОБА_1 під час розгляду справи судом першої інстанції, який у судові засідання не з`являвся та неодноразово звертався з клопотаннями про відкладення розгляду справи з різних підстав, що призвело до затягування розгляду справи, яка перебувала у провадженні суду першої інстанції більше року. Враховуючи наведене, зазначені ОСОБА_1 та представником Одеської митниці ДФС у клопотаннях підстави для відкладення розгляду справи апеляційний суд визнає неповажними. В той же час апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 та представника Одеської митниці ДФС про день та час розгляду справи та їх неявку у судове засідання з причин, які визнані судом неповажними, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та представника Одеської митниці ДФС. Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов таких висновків. Частиною 1 ст.487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Згідно з приписами п.3 ч.1 ст.8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості. Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП одним з завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Як вбачається з ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, підлягає встановленню чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні. Згідно зі ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один вказаних елементів відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, зазначене діяння не є порушенням митних правил. Згідно ст. 9,10 КУпАП правопорушення визнається вчиненим: 1) умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, 2) з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Зазначене підтверджується й дефініцією ст.9 КУпАП, згідно якої адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність. Так, відповідно до ч.1 ст.483 МК України адміністративна відповідальність настає в разі вчинення переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даним законом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, а об`єктивною стороною - дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи. Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України, у тому числі і шляхом використання спеціально виготовлених сховищ (тайників). Згідно п. 5 Пленуму Верховного Суду України №8 від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», незаконним переміщенням предметів із приховуванням від митного контролю - є їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлення сховищ, тайників та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з наданням митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані. З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2019 року Одеською митницею ДФС було оформлено МД типу «ЕК10АА» №UA500030/2019/002585 на товар: «Пиломатеріали розпиляні уздовж з хвойних порід (сосни звичайної Pinus sylvestris L.), не шліфовані, нестругані: Пиломатеріали хвойних порід, сосна 37*88*3950мм. - 176,56 м.куб. Пиломатеріали хвойних порід, сосна 37*88*2950мм. -32,965 м.куб. Вага нетто 128090 кг. Кількість місць 63». 23466, 80 Дол. США (згідно курсу НБУ 633 952,02 грн.). Згідно вказаної МД відправником вантажу є ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), одержувачем фірма «XIAMEN XIANGYU SUPERCHAIN SUPPLY CHAIN DEVELOPMENT CO., LTD» (Китай). Декларантом виступив ОСОБА_2 , особа, уповноважена на роботу з митними органами ТОВ «Фесіт Юнайтед» (68355, Одеська обл., м. Вилкове, вул. Моряків-Десантників, буд. 40). Разом з вказаною МД подані документи: контракт №1212/18 від 12.12.2018, специфікацію №1 до Контракту №1212/18 від 12.12.2018 року, рахунок-фактура № 1 від 14.03.2019 року, сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серії ЗП № 392269 від 13.03.2019, ЗП №392270 від 13.03.2019, ЗП № 392271 від 13.03.2019, ЗП №392272 від 14.03.2019, ЗП №392273 від 14.03.2019, пакувальний лист, та інші документи. Вказаний вантаж прибув до зони діяльності ВМО № 3 м/п «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС в контейнерах BEAU5076623, BMOU5715170, CAIU9388922, TCNU6137587, TEMU8603644, TEMU8751596. 18.03.2019 зазначений вантаж було випущено згідно заявленого митного режиму за межі митної території України. Під час здійснення митного оформлення товару за МД «ЕК10АА» №UA500030/2019/002585 до Одеської митниці ДФС подано зокрема сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серія ЗП № 392270 від 13.03.2019 та ЗП № 392271 від 13.03.2019 продавцем в яких вказано Білогірське СЛКП «Орлан» (30200, Хмельницька обл., Білогірський р-н, смт. Білогір`я, вул. Пушкіна, 51), а в графі 4 в якості підстави видачі сертифікату зазначено ТТН №1277 від 29.09.2018, № 1007 від 04.07.2018, №1013 від 06.07.2018, №1060 від 26.07.2018.Згідно листа Білогірського СЛКП «ОРЛАН» від 03.07.2019 №45, одержаного Одеською митницею ДФС 04.07.2019 впродовж 2018 року товаро-транспортні накладні щодо реалізації лісопродукції фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 не видавалися і підприємство з такою особою не співпрацювало взагалі. В ході проведення перевірки Одеською митницею ДФС направлено запит до Білогірського СЛКП «ОРЛАН» від 19.08.2019 року № 7473/10/15-70-20-01-17 для з`ясування автентичності сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серія ЗП № 392270 від 13.03.2019 року та ЗП №392271 від 13.03.2019 року та відповідності їх товаросупровідним документам. Згідно отриманої відповіді від 06.09.2019 року №72 (вхідний Одеської митниці ДФС від 06.09.2019 року №7972/10-29), вказані ТТН №1277 від 29.09.2018 року, № 1007 від 04.07.2018 року, №1013 від 06.07.2018 року, №1060 від 26.07.2018 року Білогірським СЛКП «ОРЛАН» не видавалися. Статтею 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Згідно з ч. 8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття органом доходів та зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року №8 роз`яснено, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Відповідно до ст.483 МК України, однією з ознак переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, є надання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання в якості підстави для переміщення товарів до органу доходів і зборів документів, одержаних незаконним шляхом, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 МК України. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що інспектором митного органу безпосередньо у ОСОБА_1 пояснення не відбирались, оскільки в матеріалах справи містяться листи Одеської митниці ДФС про направлення ФОП ОСОБА_1 за його адресою протоколу про порушення митних правил та щодо прибуття його до митного органу для надання пояснень (а.с.10-12) та докази отримання цих листів. Крім того, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 що матеріали справи не містять доказів скоєння ним інкримінованого правопорушення, оскільки усі дії, пов`язані з митним оформленням, вчиняла особа, спеціально уповноважена на роботу з митницею, з огляду на таке. Відповідно до п.1 ч.1 ст.265 МК України при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, декларантом має право виступати резидент, яким або від імені якого укладено цей договір. Переміщення товарів здійснював ФОП ОСОБА_1 та зовнішньоекономічний контракт на переміщення такого товару був укладений від імені ФОП ОСОБА_1 . Згідно ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил при вчиненні порушень митних правил підприємствами є посадові особи цих підприємств. Відповідно до п.43 ст.4 МК України посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку. Враховуючи наведене, саме ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець та суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності є суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення митних правил, оскільки саме на декларанта діюче законодавство покладає відповідальність за митне оформлення та відповідність товару, що переміщується через державний кордон, заявленому у митної декларації, а тому саме ним при переміщенні товарів з України вчинено порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.483 МК України. Також апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що у нього заключенні договори з підприємствами, які надали ТТН, які в подальшому надавались ним для отримання сертифікатів, матеріали справи не містять доказів його причетності до підробки вказаних ТТН чи його обізнаності щодо недійсності цих накладних при їх подачі для отримання відповідних сертифікатів, також відсутні докази на вчинення ним дій, направлених на приховування від митного контролю товарів. Так, як вже було зазначено, згідно отриманої відповіді від 06.09.2019 року №72, ТТН №1277 від 29.09.2018 року, № 1007 від 04.07.2018 року, №1013 від 06.07.2018 року, №1060 від 26.07.2018 року, які були надані декларантом ФОП ОСОБА_1 при митному оформленні, Білогірським СЛКП «ОРЛАН» не видавалися. Зазначене ОСОБА_1 не спростовано, тому апеляційний суд дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Відповідно до ст.511 МК України, у разі виявлення порушення митних правил, передбачених статтями 471-473, 476, 482-484 МК України, вилучення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов`язковим. Згідно зі статтею 483 МК України відповідне стягнення є безальтернативним і підлягає застосуванню у всіх випадках притягнення особи до відповідальності за відповідне правопорушення. Отже, враховуючи наведене, судом вірно встановлено, що правопорушником були вчинені дії на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання в якості підстави для переміщення товарів до органу доходів і зборів документів, одержаних незаконним шляхом. Такий висновок суду підтверджується наявними у матеріалах справи та дослідженими під час апеляційного розгляду доказами, які є належними, допустимими і достовірними, отримані законним шляхом та встановлюють наявність порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України. На підставі вказаних доказів, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 483 МК України, вказаних вимог закону дотримався, та, у відповідності до санкції цієї статті, застосував до нього адміністративне стягнення, яке відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП, та є безальтернативним - в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 483 Митного кодексу України - у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, з конфіскацією цих товарів. Таким чином, суд вважає, що митницею надано достатніх доказів на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, висновки митного органу підтверджуються достовірними даними, тому районний суд дійшов до вірного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Одночасно апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення. У відповідності до ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановив Апеляційну скаргу ОСОБА_1 . залишити без задоволення. Постанову судді Малиновського районного суду міста Одеси від 04.02.2021 року якою ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме 264252 гривні 41 копійка, з конфіскацією цих товарів, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І.Кравець