Постанова 4855 № 640/6906/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6906/20 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : Акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» звернулось до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 12.03.2020 № 35/20/10/26-32/1203/02/5. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельно контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, позивача не було ознайомлено з підставами для проведення перевірки та направленням на проведення позапланової перевірки від 26.02.2020 № б/н. Перевірку відповідачем було здійснено за відсутності уповноваженої особи позивача, що свідчить про протиправність прийняття постанови про накладення штрафу за результатами такої перевірки. Позивач, як суб`єкт містобудування, був позбавлений можливості бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а тому, позапланову перевірку було проведено з грубими порушеннями основних засад архітектурно-будівельного контролю, прийнято постанову про накладення штрафу, яка є безпідставною, адже встановлені порушення є безпідставними та не підтверджуються. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною і скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.03.2020 № 35/20/10/26-32/1203/02/5. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 12.04.2021. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 призначено апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 р. до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 21.04.2021. У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги не підтримав, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Представник апелянта у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду апеляційної скарги. Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Департаменту ДАБІ у місті Києві від 12.12.2019 № 518 «Про проведення позапланової перевірки», посадовими особами вказаного органу державного архітектурно-будівельного контролю було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва «Будівництво житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по просп. Перемоги, 42 у Шевченківському районі м. Києва». Замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон», генпідрядна організація - Акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської», генеральний проектувальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент». Підставою для видання даного наказу слугувало звернення прокуратури міста Києва №

10. Згідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26.02.2020, № б/н. головному інспектору будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюку Л.Л. було доручено здійснити позапланову перевірку. Строк дії направлення з 28.02.2020 по 02.03.2020. Наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції від 27.02.2020 № 483 «Про продовження проведення позапланової перевірки», продовжено на два робочих дні проведення перевірки на вищевказаному об`єкті будівництва. За результатами позапланової перевірки позивача складено акт від 02.03.2020 № б/н, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог будівельних норм, стандартів та правил на об`єкті будівництва «Будівництво житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по просп. Перемоги, 42 у Шевченківському районі м. Києва», а саме: 1) відповідно до проекту виконання будівельних робіт на будівельному майданчику, відсутня галерея зі сторони проїзду до житлового комплексу не просп. Перемоги, 42; 2) на об`єкті будівництва входи до будівлі не забезпечені суцільними козирками, чим порушено п. 6.2.5. ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». В Акті перевірки зазначено, що даний акт направлено позивачу поштою, у зв`язку з відмовою його отримати. Зважаючи на вказані порушення, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюком Л.Л. винесено припис про усунення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.03.2020, яким у термін до 02.04.2020, позивача зобов`язано усунути виявлені порушення, а саме, порушення п. 6.2.5. ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Даний припис містить посилання про направлення позивачу поштою, у зв`язку з відмовою його отримати. 02.03.2020 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюком Л.Л. складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності. Так, у протоколі зазначено про порушення позивачем вимог будівельних норм, стандартів та правил на об`єкті будівництва «Будівництво житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по просп. Перемоги, 42 у Шевченківському районі м. Києва», а саме, відповідно до проекту виконання будівельних робіт на будівельному майданчику відсутня галерея зі сторони проїзду до житлового комплексу на просп. Перемоги, 42; на об`єкті будівництва входи до будівлі не забезпечені суцільними козирками, чим порушено п. 6.2.5. ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Постановою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві № 35/20/10/26-32/1203/02/5 від 12.03.2020, за порушення п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», накладено штраф у сумі 94590,00 грн. Дану постанову позивачу надіслано поштою 13.03.2020 (Київ 0113331922934). Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаної постанови про накладення штрафу, товариство звернулось до суду за захистом своїх прав. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного: - уповноважений представник позивача не був присутнім під час проведення перевірки та під час складання протоколу, в порушення вимог чинного законодавства йому не було надано під підпис один примірник акта та протоколу, не було надано можливості надати пояснення і зауваження до змісту зафіксованих порушень, не було роз`яснено права та обов`язки передбачені чинним законодавством України, чим грубо порушено вимоги п. 10, 13, 14 Порядку; - щодо суті виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень, на підставі яких було прийнято оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про їх безпідставність та не підтвердження. Доводи апеляційної скарги: - на переконання апелянта, судом першої інстанції не було взято до уваги, що позивач був ознайомленим з підставами проведення позапланової перевірки, було вручено направлення, що підтверджується підписами на зворотній стороні направлення; - посилання суду першої інстанції на відсутність у проектній документації, стадії «П» - проект, не містить у своєму складі проект виконання будівельних робіт є необґрунтованими, оскільки посадовою особою встановлені зазначені порушення досліджуючи саме проект виконання робіт, що є складовою проектної документації. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з приписами ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Так, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, а підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Слід зазначити, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації. Відповідно до абз. 10 п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (в редакції, що діяла на момент правовідносин) (надалі по тексту також - Порядок № 553), строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що позивач в обґрунтування позову вказував на те, що він не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки, а уповноважена особа позивача була відсутня під час перевірки, натомість, відповідачем в акті перевірки та протоколі від 02.03.2020 безпідставно вказано присутність посадової особи ОСОБА_1 та представника позивача Салія В.В. За п. 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Згідно вимог абз. 11 п. 11 Порядку № 553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Відповідно змісту п. 13 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, поміж іншого, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Також, згідно з п. п. 16-21 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. При цьому, абз. 3 п. 13 Порядку, передбачено, що суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Слід звернути увагу на те, що відповідно до протоколу та акту, на підставі яких відповідачем було винесено припис, в графі підпис керівника (уповноваженої ним особи) юридичною особи, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектури будівельної інспекції у м. Києві Близнюк Л.Л. самостійно вказав, що від ознайомлення отримання та підпису від позивача відмовились. У розділі IV акта вказано, що при проведенні перевірки були присутні від суб`єкта господарювання відповідальний виконавець робіт - ОСОБА_1 та уповноважена особа - Салій Віталій Віталійович за довіреністю. Однак, позивач стверджує, що ані Салій В.В. , ані ОСОБА_1 чи будь-який інший представник позивача та/або його керівник не знали про проведення даної перевірки, та не були присутні при складанні акту, протоколу та при проведенні перевірки відповідно. Так, ОСОБА_1 не є уповноваженою особою чи представником позивача і не є працівником АТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської», працює у ТОВ «Юнібілд» на посаді виконроба, що підтверджується наказом про прийняття на роботу № 247-к від 01.03.2019 та наказом про призначення виконробом на об`єкті № 45 від 06.05.2019. Відповідно до наказу про прийняття на роботу № 56-к від 19.03.2019, Салій В.В. працює в ТОВ «ПБГ Ковальська» з 25.03.2019 на повний робочий день з 40 годинний робочим тижнем. Відповідно до табелю обліку робочого часу за лютий та березень, Салій В.В. знаходився на своєму місці роботи, отже, під час здійснення перевірки присутнім не був. Апелянт вказує на те, що вказані висновки суду є необґрунтованими, та прийнятими до уваги від позивача безпідставно, однак, апелянт, заперечуючи їх, не надав ні до суду першої інстанції, ні під час розгляду апеляційної скарги жодного доказу на підтвердженні своїх доводів, а тому, наведене дає підстави стверджувати про те, що уповноважений представник позивача не був присутнім під час проведення перевірки та під час складання протоколу, в порушення вимог чинного законодавства йому не було надано під підпис один примірник акту та протоколу, не було надано можливості надати пояснення і зауваження до змісту зафіксованих порушень, не було роз`яснено права та обов`язки передбачені чинним законодавством України, чим грубо порушено вимоги п. 10, 13, 14 Порядку. Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що приймаючи, її відповідач виходив із того, що АТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської», порушив вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельні норми, стандарти і правила, є генеральним підрядником об`єкта «Будівництво житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по просп. Перемоги, 42 у Шевченківському районі м. Києва», відповідно до проекту виконання будівельних робіт на будівельному майданчику відсутня галерея зі сторони проїзду до житлового комплексу не просп. Перемоги, 42; на об`єкті будівництва входи до будівлі не забезпечені суцільними козирками, чим порушено п. 6.2.5. ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Колегія суддів з приводу суті встановлених порушень, вважає за необхідне звернути увагу на таке. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно з нормами ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних із дотриманням вимог законодавства, будівельних норм державних стандартів і правил та затверджується замовником. Пунктом 21 наказу Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів» встановлено, що проектна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560 (далі Постанова №560). Пунктом 3 Постанови № 560, встановлено, що при дво- і тристадійному проектуванні проекти будівництва затверджуються на стадії проект та робочий проект і схвалюються на стадії техніко-економічне обґрунтування, техніко- економічний розрахунок та ескізний проект. При цьому, позивач вказував на те, що на об`єкті перевірки проектна документація розроблялася в дві стадії, а тому, затверджувалася відповідно до чинного законодавства України тільки стадія «П» - проект. Відповідно до ДБН А.2.2.-3.-2014 Склад та змін проектної документації на будівництво, стадія «П» - проект розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об`єкта, кошторисної вартості будівництва. Розділи стадії «П» необхідно подавати у чіткій і лаконічній формі, без надмірної деталізації, у складі та обсязі, достатньому для обґрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельних робіт, потреб в обладнанні, будівельних матеріалах та конструкціях, положень з організації будівництва, а також визначення кошторисної вартості будівництва. Склад розділів «П» на будівництво об`єктів невиробничого призначення, наведено у додатку Д до ДБН А.2.2.-3.-2014. , Додаток Д до ДБН А.2.2.-3.-2014 встановлює, що стадія «П» має містити наступні дані: Д.

1. Пояснювальна записка; Д.2. Архітектурно-будівельні рішення; Д.З. Технологічна частина; Д.4. Рішення з інженерного обладнання; Д.4. Основні креслення; Д.5. Організація будівництва; Д.6. Кошторисна документація. Отже, затверджувана стадія проектної документації, в даному випадку стадія «П» - проект, не містить в своєму складі проект виконання робіт в якому передбачена галерея зі сторони проїзду до житлового комплексу, а тому, посилання відповідача на не дотримання при виконанні робіт проекту позивачем є безпідставним, на що, цілком обґрунтовано звернув увагу і суд першої інстанції. До того ж, апеляційна скарга містить посилання на проект виконання робіт, однак, без будь-яких його ознак (по якому об`єкту, яких саме робіт тощо), а сам проект (на який посилається апелянт), не додано ані до відзиву, ані до апеляційної скарги. Щодо іншого порушення в акті, протоколі, приписі та постанові вказано, що на об`єкті будівництва входи до будівель не забезпечені суцільними козирками, чим порушено п. 6.2.5. ДБН А.З.2.- 2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», варто зазначити таке. Відповідно п. 6.2.5. ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» - входи до будівель (споруд), що споруджуються, на період будівництва слід захистити зверху суцільним козирком шириною не менше ширини входу до будинку (споруди) і довжиною - відповідно до розміру небезпечної зони, що визначається згідно з додатком Е. Позивач зазначав у позовній заяві, що станом на день здійснення перевірки, об`єкт не має жодного повністю побудованого поверху. Наразі ведуться роботи на рівні 1 поверху, графіком виконання будівельних робіт, а також посиланням на офіційний сайт об`єкта, на якому в режимі реального часу є можливість побачити хід будівництва (http//crystal-tower.com.ua/dinamika-budivnictva/). У зв`язку з тим, що входи до будівлі ще фізично не існують, а тому, на них не можливо влаштувати будь-які козирки чи інші конструкції. Таким чином, відповідачем не доведено порушення позивачем вимог п. 6.2.5. ДБН А.3.2.-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» що, в свою чергу, дає підстави для висновку про необґрунтоване видання відповідачем оскаржуваної постанови про накладення на штрафу за вчинення цих порушень. При цьому, заперечуючи проти висновків суду першої інстанції в цій частині, апелянтом так і не було надано відповідних підтверджень щодо існування на дату перевірки встановленого порушення, зокрема, фото, відео матеріалів. Отже, колегія суддів враховуючи наведене вище, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню. У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та не містять достатніх та належних підтверджень щодо доводів, викладених у скарзі. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 р. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Я.М. Василенко Повний текст постанови складено 23.04.2021.