Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/12936/2020

Головуючий І інстанції: Сагайдак В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 квітня 2021 р. Справа № 520/12936/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.02.21 по справі № 520/12936/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_2 ) до Харківського окружного адміністративного суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №520/12936/2020, в якій просив: - ухвалити додаткове судове рішення, яким задовольнити позовну вимогу щодо встановлення розрахунку 80% від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою ТУ ДСА України в Харківській області від 28 лютого 2020 року №0452/224. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №520/12936/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати зазначену ухвалу та направити справу для подальшого розгляду судом першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зазначив, що оскільки в позовних вимогах містилася вимога про встановлення розміру відсотків, а саме розрахунку 80 відсотків від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою ТУ ДСА України в Харківській області від 28 лютого 2020 року № 0452/224, але суд не ухвалив рішення щодо цієї позовної вимоги, то відповідно до ст.252 КАС України, він просив ухвалити додаткове рішення, яким визначити 80 відсотків від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою ТУ ДСА України в Харківській області від 28 лютого 2020 року № 0452/224, проте, суддею не було ухвалено рішення за цією вимогою, яка є суттєвою і впливає на зміст правовідносин, що стали предметом позову. Зазначає, що оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі без обґрунтування підстав, з яких в іншій аналогічній справі судом у цьому ж самому складі ухвалено рішення, яким іншому позивачу було встановлено розмір відсотків. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Харківській області від 28 лютого 2020 року № 0452/224; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 1 січня 2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 80 відсотків від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою ТУ ДСА України в Харківській області від 28 лютого 2020 року № 0452/224; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн.; - в частині присудження виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконати негайно; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання рішенням законної сили. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Харківській області від 28 лютого 2020 року №0452/224. Визнано протиправним та скасовано Рішення відділу з питань перерахунків пенсій №19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.03.2020 за №4. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі Довідки ТУ ДСА України в Харківській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28 лютого 2020 року №0452/224, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 420,40 грн. Звернуто до негайного виконання рішення в межах суми стягнення щомісячного довічного грошового утримання судді за один місяць. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені в заяві про винесення додаткового судового рішення доводи не є підставою для ухвалення додаткового рішення в порядку ч.1 ст.252 КАС України. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам позивача, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із тим, що позивач фактично не погоджується із відмовою у задоволенні позовної вимоги щодо встановлення розрахунку 80% від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою ТУ ДСА України в Харківській області від 28 лютого 2020 року №0452/224. Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Додатковими судовими рішеннями вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (або вирішені не всі клопотання). Колегія суддів, дослідивши зміст рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №520/12936/2020 зазначає, що його резолютивна частина містить чіткий перелік позовних вимог, задоволених судом першої інстанції, а щодо іншої частини вимог суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Тобто і в частині вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2020 року із розрахунку 80 відсотків від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою ТУ ДСА України в Харківській області від 28 лютого 2020 року № 0452/224, - відмовлено. Тобто, під час ухвалення судом першої інстанції рішення від 02.12.2020 у справі №520/12936/2020 щодо цієї позовної вимоги рішення фактично ухвалено. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що наведені в заяві про винесення додаткового судового рішення доводи не є підставою для ухвалення додаткового рішення в порядку ч.1 ст.252 КАС України. Дані доводи є підставою для перегляду судового рішення в апеляційному порядку. Посилання позивача на те, що оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі без обґрунтування підстав, з яких в іншій аналогічній справі судом у цьому ж самому складі ухвалено рішення, яким іншому позивачу було встановлено розмір відсотків, не є підставою для ухвалення додаткового судового рішення у справі №520/12936/2020. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/12936/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін Я.В. П`янова