Постанова 4851 № 520/215/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 квітня 2021 р. Справа № 520/215/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків по справі № 520/215/21 за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, ВСТАНОВИВ Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (далі по тексту позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить суд: - стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 637504,96 грн на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання та сплачений судовий збір. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що внаслідок розірвання контракту про проходження військової служби (навчання), укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, яке у добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодовується, що зумовило звернення його до суду з даним позовом. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року по справі № 520/215/21 позовну заяву Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі залишено без руху. Надано позивачу термін п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, а саме: оригінал платіжного документу про сплату судового збору в належній сумі - 2270,00 грн, належні документи, що підтверджують право підпису представником позивача позову та власне письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Роз`яснено заявнику, що в разі невиконання вимог ст. 161 КАС України відповідно до цієї ухвали позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві. 03.02.2021 року на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем надано заяву про усунення недоліків поданої заяви, а також платіжне доручення №2006 від 16.01.2021 року на суму 9 562,57 грн та довіреність представника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба № 350/176/24-63/3 від 04.01.2021 року. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 року позовну заяву Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі - повернуто позивачу. Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 року по справі № 520/215/21, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність підстав для повернення позову з огляду на відсутність наданого позивачем до суду власного письмового підтвердження про те, що не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, оскільки в позовній заяві міститься зазначене підтвердження. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що на виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року по справі № 520/215/21, якою позов Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба залишено без руху, позивачем до суду надано заяву про усунення недоліків позовної заяви із довіреністю представника та оригіналом платіжного доручення, проте, не надано до суду власного письмового підтвердження, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Приймаючи ухвалу про повернення Харківському національному університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба позовної заяви, суд першої інстанції, керуючись п.1 ч.4 ст.169 КАС України, виходив з того, що у встановлений судом строк та станом на дату прийняття зазначеної ухвали, позивач не усунув всіх недоліків позовної заяви, яку залишено без руху. Надаючи правову оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права щодо встановлених обставин справи, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Вимоги щодо даних, які повинна містити позовна заява встановлені ч.5 ст.160 КАС України. Так, в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Аналіз наведеної норми права дозволяє дійти висновку, що власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав достатньо зазначити в позові без подання окремого документа. Згідно з ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.169 КАС України). Колегією суддів встановлено, що однією з підстав для залишення позовної заяви Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба без руху та єдиною підставою для її повернення позивачу слугували висновки суду про відсутність власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Проте, як вбачається зі змісту поданого адміністративного позову на сторінці 4 абзацу 3 чітко зазначено, що Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба підтверджує, що не подавав інших позовів до ОСОБА_1 з тим самим предметом та з тих самих підстав до інших судів. Таким чином, позивачем дотримано вимоги п.11 ч.5 ст.160 КАС України, оскільки фактично є відсутнім зазначений недолік позовної заяви, як наслідок, судом першої інстанції зроблено хибний висновок про те, що позивачем не усунено недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви. Також, колегія суддів зауважує, що відсутність окремої заяви про неподання інших позовів до ОСОБА_1 з тим самим предметом та з тих самих підстав до інших судів, за наявності зазначення про це безпосередньо в позові, без наявності інших недоліків не впливає на реалізацію судом тих цілей, для забезпечення досягнення яких законодавцем передбачено обов`язок позивача письмово підтвердити, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Положеннями ст. 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслює значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді (рішення від 25 листопада 1997 року №6-зп, від 25 грудня 1997 року N9-зп). Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст. 2 КАС України). Приписами ч.5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Положеннями цієї статті також визначено способи судового захисту, перелік яких не є вичерпним. Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Звернувшись з цим позовом, фізична особа вирішила скористатися гарантованим їй правом на вирішення спору в судовому порядку. Однак, таким правом позивач скористатися не зміг, оскільки суд першої інстанції повернув позовну заяву із посиланням на ненадання заявником до суду власного письмового підтвердження того, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, не звернувши уваги на те, що таке підтвердження зазначено у позовній заяві. Викладене свідчить про те, що суд застосував надміру формальний підхід і не врахував вимог ст. 55 Конституції України та ст.ст.2, 5, 6 КАС України. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Крім того, Європейський суд з прав людини за результатами розгляду справи Brumarescu v. Romania зазначив, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі преамбули цієї Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права. У відповідності до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права і свободи, визначені в Конвенції, порушено, повинен отримати ефективний засіб правового захисту у національному органі, незважаючи на те, що порушення вчинено особами, які діють в офіційній якості. Суд повинен дотримуватися принципу верховенства права, одним з елементів якого є доступ до суду, який відповідно до ст. 6 КАС України застосовується адміністративними судами з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Таким чином, за висновком колегії суддів, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до передчасного висновку про неусунення недоліків позовної заяви та ухвалення необґрунтованого рішення про повернення позову, як наслідок, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 243, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 по справі № 520/215/21 - скасувати. Справу № 520/215/21 за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій