Постанова Одеський апеляційний суд № 947/35916/20
від 15.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДНомер провадження: 33/813/377/21 Номер справи місцевого суду: 947/35916/20 Головуючий у першій інстанції Попревич В.М. Доповідач Кравець Ю. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.04.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю.І., за участю секретарки судового засідання Гасанової Л.Я.к., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його представника - Білика Віктора Станіславовича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси Попревича В.М. від 08.02.2021 року, установив Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2021 року ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 14.11.2020 року, приблизно о 04 год. 05 хв., керував транспортним засобом SKODA SUPERB, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою вул. Черняховського, 4, що у Приморському районі в м. Одесі, в стані алкогольного сп`яніння відповідно до показників приладу «Драгер» 1,60%. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується із оскарженою постановою суду та вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, яка не відповідає фактичним обставинам справи з наступних підстав. Так, ОСОБА_1 звертає увагу на те, що не оспорював покази приладу «Драгер», оскільки вважав, що такі показання виникли у зв`язку із раніш вживаним шампанським, разом з тим після оформлення адміністративних матеріалів, він одразу відвідав медичний заклад та здав аналізи, які спростували знаходження його в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 вказує, що під час розгляду справи суду першої інстанції було заявлено клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності акту який встановлює адміністративну відповідальність (п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП). Висновок суду першої інстанції прямо суперечить реальним обставинам справи, та спростовується відеозаписом. ОСОБА_1 заявляв клопотання про повернення справи на доопрацювання у зв`язку з недоліками протоколу, однак суддя не прийняв жодного рішення за цим фактом. Наявні у матеріалах справи квитанція газоаналізатора є неправдивою, а сам Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складений з порушенням встановленого порядку, оскільки приладу «Драгер» не являється дозволеним технічним засобом. Відеозапис, доданий до матеріалів справи, містить лише процедуру огляду, однак на ньому не зафіксовано показники технічного засобу та наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння. Також ОСОБА_1 вважає, що покази свідка ОСОБА_2 спотворено судом. Посилаючись на вищенаведені обставини, ОСОБА_1 просить постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі. Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 та його представника, які уточнили апеляційну скаргу та просили закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння або у неї були явні ознаки алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Доводи ОСОБА_1 про невинуватість у вчиненому правопорушенні апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження виходячи з наступного. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №295705 від 14.11.2020 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 14.11.2020 року, приблизно о 04 год. 05 хв., керував транспортним засобом SKODA SUPERB, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою вул. Черняховського, 4, що у Приморському районі в м. Одесі, в стані алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху, відповідальність за дане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою алкотестера «DRAGER»-7510 в присутності двох свідків. Результат огляду (тест №224) - 1.60 ‰ Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які показали, що 14.11.2020 року вони були свідками того, що ОСОБА_1 у їх присутності, пройшов тест на приладі «Драгер 7510», за допомогою якого було визначено результат 1,60 проміле алкоголю (а.с.10, 11); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, з результатами якого ОСОБА_1 був згоден, що підтверджується його підписом (а.с.7, 8), роздруківками результатів тестування на алкоголь (а.с.4, 5, 6), а також відеозаписом з місця події. Апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_1 , що відеозапис, доданий до матеріалів справи, містить лише процедуру огляду, однак на ньому не зафіксовано показники технічного засобу та наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, оскільки згідно долученого до матеріалів справи та дослідженому під час підготовки до апеляційного розгляду відеозапису, ОСОБА_1 визнав, що він вживав алкогольні напої (шампанське) та одразу після цього керував своїм автомобілем, добровільно погодився з оглядом за допомогою технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, жодних зауважень та незгоди з показами технічного приладу не заявляв, тобто погодився з результатами огляду, при цьому працівниками поліції було проголошено показники приладу та пред`явлено результати огляду присутнім свідкам та особисто ОСОБА_1 . Крім того, з зазначеного відео вбачається, що у ОСОБА_1 виражене тремтіння рук та почервоніння обличчя, що дозволяє апеляційному суду дійти висновків про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги щодо недозволенності застосування Газоаналізатору «Drager» 7510 на території України апеляційний суд не відхиляє з наступних підстав. Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст.266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року. Згідно з п. п. 2-7 Розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України, 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан алкогольного сп`яніння воді транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальній' технічний засіб має такі функції. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки. Газоаналізатор Drager Safety AG and Co.KgaA (Germany ), до яких належить і Drager 7510, включені до вказаного переліку. Також апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що після оформлення адміністративних матеріалів, він одразу відвідав медичний заклад та здав аналізи, які спростували знаходження його в стані алкогольного сп`яніння, оскільки доданий ним Звіт (а.с.24) не може бути доказом спростування знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, такий огляд проведено з порушеннями вимог ст.266 КУпАП у закладі, який не входить до Переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, без обов`язкової присутності поліцейського, а тому у відповідності до ч.4 ст. 266 не може вважатись дійсним. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги що дія ч.1 ст.130 КУпАП не поширюється на водіїв транспортних засобів та не може до них застосовуватися з огляду на таке. 01.07.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018 року (далі Закон №2617-VIII), яким запроваджується інститут кримінальних проступків, яким, у тому числі, Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 286-1, відповідно до якої кримінальним проступком стало в тому числі і керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, 17.06.2020 року Верховною радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №720-IX від 09.04.2020 року (далі Закон №720-IX), який 02.07.2020 року було підписано президентом України, а 03.07.2020 року опубліковано в офіційній парламентській газеті «Голос України». Зазначеним Законом виключено підпункт 171 Закону № 2617-VIII, яким Кримінальний кодекс доповнено статтею 286-1. Відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України закон України набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Згідно з частиною першою ст. 139 Закону України від 10.02.2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України» зі змінами та доповненнями, підписані Президентом України закони публікуються в газеті «Голос України» та у Відомостях Верховної Ради України, а також розміщуються на офіційному веб-сайті Верховної Ради України. Публікація законів та інших актів Верховної Ради України у цих друкованих засобах масової інформації є офіційною. Згідно із частиною другою та третьою ст. 1 Указу Президента України від 10.06.1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», офіційними друкованими виданнями в яких здійснюється оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України є «Офіційний вісник України», газета «Урядовий кур`єр», газета «Голос України», «Відомості Верховної Ради України». Виходячи з аналізу наведених Законів №2617-VIII та №720-IX, порядку та періоду набуття ними чинності, апеляційний суд дійшов висновку, що кримінальна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за відмову від проходження освідування на стан сп`яніння, діяла в період з 01 по 02 липня 2020 року, та скасована з 03.07.2020 року і, починаючи з цього часу, тобто з 03.07.2020 року особи, які вчинили такі протиправні дії несуть адміністративну відповідальність, передбачену ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції, яка діяла до внесення в неї вищевказаних законодавчих змін. При цьому, апеляційний суд вважає необхідним зазначити, що зміни до Законів щодо відповідальності водіїв транспортних засобів відповідно до Закону від 17.06.2020 року були внесені не у спосіб, встановлений КК та КУпАП (Законами про внесення змін до цих Кодексів та/або до кримінального процесуального законодавства України), а також того, що відповідно до редакцій ст.130 КУпАП та ст.286-1 КК, що викладені на офіційному сайті законодавства України Верховної Ради України, відповідальність водіїв транспортних засобів передбачена саме ст.286-1 КК і не передбачена ст.130 КУпАП, виходячи з принципу верховенства права (ст.3 Конституції України), а також того, що на офіційному сайті Верховної Ради України законодавство викладено в Інформаційно-пошуковій системі «Законодавство України», яка дає змогу знайти документи, як за реквізитами так і за контекстом, однак ця система не є офіційним друкованим виданням, в яких здійснюється оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України відповідно до ст.1 Указу Президента України від 10.06.1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» та ст. 139 Закону України від 10.02.2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України». Більш того, слід зазначити, що адміністративна відповідальність, до якої притягується ОСОБА_1 , по суті і за встановленими санкціями є більш м`якою порівняно з кримінальною і покращує становище даної особи, тому все, що покращує становище правопорушника має бути витлумачено на його користь. Посилання ОСОБА_1 , що покази свідка ОСОБА_2 спотворено судом, не знайшло свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовується дослідженим доказами. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що було встановлено в передбаченому законом порядку, а тому підстав для закриття провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , апеляційний суд не вбачає. Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст.33 КУпАП на накладено стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд постановив Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І.Кравець