Постанова Одеський апеляційний суд № 522/21767/20

Номер провадження: 33/813/474/21 Номер справи місцевого суду: 522/21767/20 Головуючий у першій інстанції Гаєва Л.В. Доповідач Кравець Ю. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.04.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю.І., розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси Гаєвої Л.В. від 08.02.2021 року, установив Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси Гаєва Л.В. від 08.02.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона, 24.11.2020 року о 5 годині 10 хвилин керувала автомобілем «Ssang Yong Kyron M200XDI», д/н НОМЕР_1 , по вулиці Малій Арнаутській, біля будинку №52, в м. Одесі, у стані алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9«А» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306. В апеляційних скаргах ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується із оскарженою постановою суду, вважає її незаконною та такою що підлягає скасуванню оскільки огляд на стан сп`яніння був проведений за допомогою технічного засобу, точна модель якого не вказано в протоколі. Суд першої інстанції не з`ясував в повній мірі обставини справи, не допитав свідків та співробітників поліції, яких зазначено у протоколі в судовому засіданні, чим допустив неповноту та однобічність розгляду справи. Апелянт вважає, що суд незаконно без участі особи яка притягується до адміністративної відповідальності розглянув справу, тим самим позбавив її можливості надати пояснення та докази невинуватості. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що їй не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони, хоча відповідно до протоколу вона не була згодна з результатом алкотестеру. На підставі вищевикладеного просить постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2021 року скасувати та закрити провадження. Окрім цього, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду, в якому ОСОБА_1 просить поновити строк як пропущений з поважної причини, оскільки при винесенні постанови вона не була присутня. ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення рекомендованих повідомлень на адреси, які нею зазначені у апеляційних скаргах. Відповідно до п. 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.. До суду повернулось поштове повідомлення форми Ф-119 з відмітною «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про те, що апелянт до операторів поштового зв`язку не звертався. Крім того, до суду повернулось поштове повідомлення форми Ф-119 з відмітною «адресат відмовився від отримання», що свідчить про небажання ОСОБА_1 отримати виклик до суду. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 була повідомлена про день та час розгляду справи належним чином. Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи наведене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні. Апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів, що копія оскаржуваної постанови після розгляду справи, який було проведено за відсутністю ОСОБА_1 , надсилалася останньої. З урахуванням наведеного строк на апеляційне оскарження постанови судді районного суду підлягає поновленню. Що стосується доводів апеляційної скарги щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого неї адміністративного правопорушення, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння або у неї були явні ознаки алкогольного сп`янінняпід час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Доводи ОСОБА_1 про її невинуватість у вчиненому правопорушенні апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження виходячи з наступного. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 24.11.2020 року серії ДПР18 №066773. 24.11.2020 року о 5 годині 10 хвилин ОСОБА_1 керувала автомобілем «Ssang Yong Kyron M200XDI», д/н НОМЕР_1 , по вулиці Малій Арнаутській, біля будинку №52, в м. Одесі, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою алкотестера «DRAGER»-7510 в присутності двох свідків. Результат огляду (тест №104) - 1.64 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9«А» Правил дорожнього руху України. Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які показали, що 24.11.2020 року вони були свідками того, що ОСОБА_1 добровільно, у їх присутності, пройшла тест на приладі «Драгер 7510», за допомогою якого було визначено результат 1,64 проміле алкоголю (а.с.6); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, з результатами якого ОСОБА_1 була згодна, що підтверджується її підписом (а.с.5), роздруківкою результатів тестування на алкоголь (а.с.4), поясненнями ОСОБА_1 (а.с.7), згідно яких вона підтвердила, що керувала транспортним засобом одразу після вживання алкогольних напоїв, а також відеозаписом з місця події. Апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_1 , що їй не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони, хоча відповідно до протоколу вона не була згодна з результатом алкотестеру, оскільки жодних доказів незгоди її з результатами огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки матеріали справи не містять. Більш того, згідно долученого до матеріалів справи відеозапису, ОСОБА_1 добровільно погодилась з оглядом за допомогою технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, жодних зауважень та незгоди з показами технічного приладу не заявляла, тобто погодилася з результатами огляду, а тому у працівників поліції були відсутні підстави для направлення її на медичний огляд на стан сп`яніння, який згідно п.1.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ Україні від 09.11.2015 року №1452/735 проводиться у закладі охорони здоров`я лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо не зазначення моделі технічного засобу, за допомогою якого було проведено огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 , оскільки протокол про адміністративне правопорушення та чек лист з приладу «Drager» містить зазначення моделі спеціального приладу «Drager». Також апеляційний суд вважає безпідставним посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не були допитані свідки та поліцейські які складали протокол про адміністративне правопорушення, оскільки суддя розглянув справу на підставі наявним матеріалів справи. Також апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на те, що суд першої інстанції розглянув справу без її участі, чим позбавив її можливості надавати пояснення та докази невинуватості, оскільки ОСОБА_1 була повідомлена судом першої інстанції про день та час розгляду справи та мала процесуальну можливість надати до суду пояснення та докази невинуватостіа тому, з урахуванням відсутності у ст.268 КУпАП заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, правомірно розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 . За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вона керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що було встановлено в передбаченому законом порядку, а тому підстав для закриття провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , апеляційний суд не вбачає. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, а тому висновок районного суду про визнання її винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є законним та обґрунтованим, та підстав для скасування або зміни постанови суду апеляційний суд не вбачає. Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст.33 КУпАП на накладено стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною. У відповідності до ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; скасувати постанову та закрити провадження у справі; скасувати постанову та прийняти нову постанову; змінити постанову. За наведених вище обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова районного суду залишенню без змін. Керуючись ст.293, 294 КУпАП, апеляційний суд постановив Апеляційні скарги ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І.Кравець