Ухвала КЦС ВС № 296/7266/18

Ухвала 21 квітня 2021 року м. Київ справа № 296/7266/18 провадження № 61-5376ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ткачука О. С. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про зняття обтяження, ВСТАНОВИВ: 29 березня 2021 року до Верховного Суду акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») подало касаційну скаргу на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2020 року у вказаній справі. Дана касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження. У клопотанні, яке містить касаційна скарга, заявником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувану постанову було суду апеляційної інстанції отримано 27 січня 2020 року. Банком вже подавалася касаційна скарга на вказані судові рішення, проте ухвалами Верховного Суду від 12 березня 2020 року та від 27 квітня 2020 року касаційна скарга визнавалася неподаною та поверталася заявнику у зв`язку з тим, що вона була підписана особою, яка не має права її підписувати. Ухвалами Верховного Суду від 24 липня 2020 року та від 05 лютого 2021 року касаційна скарга визнавалася неподаною та поверталася заявнику у зв`язку з невиконанням вимог Верховного Суду, вказаних в ухвалах про залишення касаційної скарги без руху. Заявник зазначає, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею, тому банк знову звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказані судові рішення. За приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Зазначена касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки наведені заявником підстави пропуску строку касаційного оскарження судових рішень не можна визнати поважними, у зв`язку з тим, що заявником пропущено цей строк унаслідок власних дій, шляхом підписанням касаційних скарг особами, які не мають права її підписувати, та не виконання ухвал Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху. Заявник в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає можливості безпідставного поновлення строку касаційного оскарження. У касаційній скарзі не наведено поважних підстав, які б перешкоджали заявнику вчасно подати до Верховного Суду належним чином оформлену касаційну скаргу, відповідно до статті 392 ЦПК України. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Враховуючи викладене, заявнику слід звернутись до суду касаційної інстанції з клопотанням (заявою) про поновлення строку касаційного оскарження, у якому (якій) навести поважні підстави для поновлення такого строку та надати докази для їх підтвердження. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом, оскільки заявником у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зважаючи на те, що позовну заяву пред`явлено у липні 2018 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2018 року. Станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 762 грн. Враховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 1 409 грн 60 коп.(1 762 * 0,4 * 200%) судового збору або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважатиметься неподаною і буде повернута. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Визнати причину пропуску строку на касаційне оскарження, наведену у клопотанні акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» неповажною. Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали. В залежності від виконання цієї ухвали настають наслідки, передбачені Законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. С. Ткачук