LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС308/11528/19

від 15.04.2021 · Цивільна
Резолютивна:Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2020 року

УХВАЛА 15 квітня 2021 року м. Київ справа № 308/11528/19 провадження № 61-4957ск21 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Оноківської сільської ради, Ужгородської районної державної адміністрації, Закарпатської обласної державної адміністрації, Кабінету Міністрів України про визнання права власності на земельну ділянку, ВСТАНОВИВ: 22 березня 2021 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року. Повний текст постанови апеляційного суду складено 20 листопада 2020 року. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову або справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 26 березня 2021 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України). Відповідно до частини 3 статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Вказану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень, і ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення цього строку, з посиланням на введення на території України карантину з метою запобігання розповсюдження коронавірусної хвороби. Зазначені підстави на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень суд не може визнати поважними, з огляду на таке. 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року (далі - Закон № 540-ІХ). 18 червня 2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-ІХ). Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими Кодексами), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом. Закон № 731-ІХ набрав чинності 17 липня 2020 року, а тому строки, які були автоматично продовженні згідно із Законом № 540-ІХ, продовжуються до 06 серпня 2020 року. Згідно пункту 3 розділу ХII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Розглядаючи клопотання ОСОБА_1 , Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для його задоволення, оскільки ним не наведено поважних підстав та не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, зокрема, не надано доказів на підтвердження причин пропуску строку, які зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку із введеним карантином. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші поважні підстави для поновлення цього строку та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Вказана касаційна скарга не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки заявник не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду нову редакцію касаційної скарги, відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на яку (якій) подається касаційна скарга. У порушення вимог пункту третього частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Натомість, в касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди 1 та 2 групи, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів. Одна, жодних доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору до матеріалів касаційного провадження не додано, а тому ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі або надати докази на підтвердження підстав звільнення від його сплати. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт перший пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі). Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становив 1 921,00 грн. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Оскільки з матеріалів касаційного провадження не убачається вартість спірного майна (земельної ділянки), тому суд не має можливості перевірити розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно самостійно розрахувати судовий збір за вимогу майнового характеру, виходячи із вартості спірного майна (земельної ділянки) та на підтвердження її вартості надати докази. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал документа, що підтверджує його сплату. Частиною третьою статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 20 травня 2021 року але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя С. Ю. Бурлаков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»