Постанова Харківський апеляційний суд № 2-1693/10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 14 квітня 2021 року м. Харків справа № 2-1693/10 провадження № 22-ц/818/1879/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого Пилипчук Н.П., суддів Кругової С.С., Маміної О.В., за участю секретаря Плахотнікової І.О., учасники справи: заявники : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стягувач : Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» заявою ОСОБА_1 , стягувач Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання дублікатів виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, припинення договору поруки та за заявою ОСОБА_2 , стягувач Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання дублікатів виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2020 року, постановлену у складі судді Шаренко С.Л. в залі суду в місті Харкові, В С Т А Н О В И В : В березні 2019 ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду міста Харкова з заявою про визнання дублікатів виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, в якій з урахуванням уточнених в подальшому заяв просить суд визнати дублікати виконавчих листів, виданих на підставі ухвали Київського районного суду міста Харкова від 11.09.2017 по цивільній справі 2-1693/10/06 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, такими, що не підлягають виконанню. Також, в останній редакції уточненої заяви від 22.06.2020 заявник просила припинити договір поруки № SR-701/406/2008 від 14.07.2008, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк». Крім того, в квітні 2019 ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду міста Харкова з заявою про визнання дублікатів виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, в якій просить суд визнати дублікати виконавчих листів, виданих на підставі ухвали Київського районного суду міста Харкова від 11.09.2017 по цивільній справі 2-1693/10/06 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, такими, що не підлягають виконанню. Вказанні провадження перебували в провадженні судді Київського районного суду міста Харкова Чередник В.Є. та 07.09.2020 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 з посади судді Київського районного суду міста Харкова у зв`язку з поданням заяви про відставку, справи після повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Київського районного суду міста Харкова Шаренко С.Л. Вказані заяви об`єднанні в одне провадження В обґрунтування вимог заявники посилаються на те, що 24.06.2010 Київським районним судом міста Харкова винесено заочне рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором, судовий збір , а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 29.06.2010 ПАТ «ОТП Банк» уклав з ТОВ «ОТП Факториг України» договір купівлі-продажу кредитного портфелю, яким продав останньому всі свої права вимоги за кредитним договором. Також 29.06.2010 ПАТ «ОТП Банк» уклав з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» договір комісії, яким уповноважив останнього як комісіонера представляти інтереси комітента в суді. Крім того, 07.07.2010 ПАТ «ОТП Банк» уклав з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки та договорами застави по кредитному портфелю. 11.09.2017 без їх присутності, Київським районним судом міста Харкова задоволено заяву ПАТ «ОТП Банк» про видачу дублікатів виконавчих листів, поновлено строк для пред`явлення до виконання, видано дублікати виконавчих листів. Однак, заявники вважають вказані виконавчі листи такими, що не підлягають виконанню з тих підстав, що позивач ПАТ «ОТП Банк», з 29.06.2010 втратив право вимоги з відповідачів по кредитному договору № ML -701/406/2008 від 14.07.2008 у будь-якому вигляді, зокрема у вигляді дублікатів виконавчих листів. Зазначають, що в матеріалах першого виконавчого провадження є докази, що оригінали виконавчих листів направлялись позивачу, але з неповажної причини протягом строку подання виконавчого листа на виконання позивач втратив таке право, бо це право було ним самим уступлено клієнту не з вини виконавчої служби. Про наявність договору купівлі-продажу кредитного портфелю , який включив в себе кредитний договір № ML -701/406/2008 від 14.07.2008 заявникам стало відомо з додатків до заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Таким чином, заявники вказують, що суд видав дублікати виконавчих листів стягувачу помилково, бо ПАТ «ОТП Банк» на момент 29.06.2010 вже втратив право вимоги за кредитним договором № ML -701/406/2008 від 14.07.2008. Крім того, заявник ОСОБА_1 в своїй заяві зазначала про те, що в забезпечення її зобов`язань перед ПАТ «ОТП Банк» за кредитним договором був укладений договір поруки № SR-701/406/2008 від 14.07.2008, відповідно до якого вона поручилась за виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором № ML -701/406/2008 від 14.07.2008 зі сплатою відсотків щомісяця. Однак, на протязі 2008-2020 років відсоткова ставка неодноразово змінювалась без згоди поручителя. Однак, в договорі поруки відсутні норми, якими передбачено зокрема можливість зміни розміру процентів за основними зобов`язаннями і строків їх виплати без додаткового повідомлення поручителя та без укладання окремої угоди поручителя. Таким чином, оскільки в договорі поруки та кредитному договорі такі умови сторонами не узгодженні, та відсутні відомості про інформованість поручителя чи його згоду на збільшення розміру його відповідальності, порука припиняється без згоди поручителя. Крім того, заявник зазначає, що порука припинилась також у наслідок спливу строку пред`явлення вимоги до поручителя. Тому, заявник ОСОБА_1 просить суд також припинити договір поруки. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , стягувач Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання дублікатів виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, припинення договору поруки та заяви ОСОБА_2 , стягувач Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання дублікатів виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким її заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що в порушення ст.33 ЦПК України суд першої інстанції не прийняв до провадження заяву про визнання дублікатів виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню про припинення договору поруки. На момент винесення оскаржуваної ухвали матеріали справи не містили ухвалу суду про об`єднання в одне провадження заяву ОСОБА_1 про визнання дублікатів виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню та припинення договору поруки (н/п 6/953/9/20) та заяву ОСОБА_2 про визнання дублікатів виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню (н/п 6/953/12/20). Також вказували ті самі обставини, на які посилалася в заяві. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з посилання заявників, що суд видав дублікати виконавчих листів стягувачу помилково, бо ПАТ «ОТП Банк» на момент 29.06.2010 вже втратив право вимоги за кредитним договором № ML -701/406/2008 від 14.07.2008 спростовуються матеріалами справи та правомірність їх видачі встановлена рішеннями судів, які набрали законної сили. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Судом встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року (цивільна справа № 2-1693/10/06) солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» - 829128, 33 гривень заборгованість за кредитним договором; стягнуто у рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» держмито та витрати на ІТЗ по 910 гривень з кожного. (т. 1 а.с. 76-77). Вказане рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили. 16.11.2010 року представнику ПАТ «ОТП Банк» видані чотири виконавчі листи №2-1693/10/06 на підставі вказаного рішення суду. 29.06.2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфеля, за яким банк продав (переуступив ) товариству права на кредитний портфель, який включає в себе і договір між банком та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ( а.с. 4 11 т. 2). 07.07.2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором ( а.с. 12 14 т. 2 ). Крім того, 29.06.2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір комісії, за яким Комісіонер ( ПАТ «ОТП Банк» ) має право вчиняти від свого імені, але за рахунок комітента ( ТОВ «ОТП Факторинг Україна» ) правочини, пов`язані з обслуговуванням кредитного портфеля, зокрема, проводити претензійну роботу, ініціювати судове провадження та представляти інтереси комітента в суді, у разі якщо боржники/поручителі не виконують або вчасно не виконують свої зобов`язання за кредитними договорами та договорами поруки ( а.с. 15 21 т. 2). 04.05.2017 ПАТ «ОТП Банк», у зв`язку з втратою виконавчих листів, звернувся до Київського районного суду міста Харкова з заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання ( т. 1 а.с. 87-92). Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 11.09.2017 вказану заяву задоволено та видано дублікати виконавчих листів згідно з заочним рішенням Київського районного суду міста Харкова від 24.06.2010 у цивільній справі № 2-1693/10/06 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором , а також державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення. (т. 1 а.с. 131-132) Вказана ухвала, про видачу дублікату виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання залишена в силі постановою Харківського апеляційного суду від 10.06.2019, який дійшов висновку про обґрунтованість вимог заяви про видачу дублікатів виконавчих листів стягувачу та поновлення строку для їх пред`явлення. (т. 3 а.с. 40-43). Не погоджуючись з ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 11.09.2017 та постановою Харківського апеляційного суду міста Харкова від 10.06.2019 боржник ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, який відмовляючи в задоволенні скарги встановив, що обґрунтованим є висновок апеляційного суду про те, що ПАТ «ОТП Банк» правомірно звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчих листів та поновлення строку на їх пред`явлення. Крім того, в своїй постанові від 22.01.2020 Верховний Суд звернув увагу на те, що на час розгляду судами заяви про видачу дублікатів виконавчих листів питання про заміну стягувача ПАТ «ОТП Банк» його правонаступником в судовому порядку не було вирішено, відповідної ухвали про заміну сторони виконавчого провадження суд не постановляв, а отже заявник мав статус стягувача за рішенням суду у цій справі та відповідно мав право на звернення до суду з заявою про видачу дублікатів виконавчих листів. ( т.5 а.с. 66-69). Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Згідно з ст. 129-1 Конституції України, судове рішення у справі є обов`язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судових рішень у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. За змістом цієї норми закону підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення. Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання. За правилами ч.ч. 1, 5, 6, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. З матеріалів справи вбачається, що заочне рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року набрало законної сили, в касаційному порядку не скасовано, і боржниками не виконано. Законність видачі дублікатів виконавчих листів стягувачу встановлена рішеннями судів, які набрали законної сили. Питання про заміну стягувача його правонаступником на час видачі дублікатів не вирішувалося. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для визнання дублікату виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає у захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб. Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", рішення від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції"). За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання дублікатів виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, оскільки не встановлено підстав, передбачених ч. 2 ст. 432 ЦПК України за яких виконавчий документ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Заявниками не доведено наявність обставин для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника ОСОБА_1 , щодо припинення договору поруки №SR-701/406/2008 від 14.07.2008 року, укладеного між нею та ПАТ «ОТП Банк», оскільки такі вимоги не підлягають розгляду в межах перегляду ухвали суду першої інстанції щодо вирішення заяви про визнання дублікатів виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Колегія суддів також роз`яснює право заявника звернутись з вказаними вимогами до суду у порядку цивільного судочинства та у спосіб передбачений чинним законодавством. Доводи апелянта про те, що в порушення ст. 33 ЦПК України суддя Шаренко С.Л. не прийняла до свого провадження заяву ОСОБА_1 про визнання дублікатів виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, припинення договору поруки, ухвала про об`єднання в одне провадження заяви ОСОБА_2 та заяви ОСОБА_1 не існувало на момент винесення ухвали Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2020 року колегією суддів не приймаються. Так, з матеріалів справи вбачається, що протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07 вересня 2020 року судді Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. було передано заяви про визнання дублікатів виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, провадження № 6/953/12/20, № 6/953/9/20. (том 5, а.с. 103,104) Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2020 року об`єднано в одне провадження заяву ОСОБА_1 про визнання дублікатів виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, припинення договору поруки (№ 6/953/9/20) та заяву ОСОБА_2 , про визнання дублікатів виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню (№ 6/953/12/20). Надано заявам один єдиний унікальний номер № 2-1693/10, н/п 6/953/9/20. (том 5, а.с. 132) Отже такі доводи апелянта спростовуються матеріалами справи. Процесуальних порушень, які б призвели до неправильного вирішення питання колегією суддів не встановлено. У зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення. Апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні обставин справи судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О. В. Маміна С.С. Кругова