Ухвала КАС ВС № 160/1168/21

УХВАЛА 22 квітня 2021 року Київ справа №160/1168/21 адміністративне провадження №К/9901/11711/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Білак М.В., Губської О.А., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №160/1168/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, скасування рішення, стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ: До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №160/1168/21, предметом розгляду якої є: 1) визнання протиправними дій Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) у відношенні до ОСОБА_1 щодо: - підготовки, розроблення, аналізу, погоджень і консультацій, розгляду, узгодження, прийняття, підписання, затвердження, реєстрації, оформлення, винесення, видання, надсилання постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №62914386 від 14.01.2021 року; - незабезпечення ефективного, своєчасного і в повному обсязі повного виконати рішення суду по справі №160/9804/18; - невиконання (неналежного виконання) рішення суду по справі №160/9804/18; 2) скасування постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №62914386 від 14.01.2021 року; 3) зобов`язання Південно-Східного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) ефективно, своєчасно і в повному обсязі забезпечити повне виконати рішення суду на користь ОСОБА_1 по справі №160/9804/18, а саме: - визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 року № Ф-3560-57; - стягнути солідарно з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 9 мінімальних заробітних плат станом на момент винесення рішення; - стягнути солідарно з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати на проведення експертизи в сумі 8635,00 грн.; - зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Криворізьку північну об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подати звіт про виконання судового рішення протягом 10 робочих днів з моменту набрання рішення законної сили; 4) стягнення з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн.; 5) при винесенні рішення судові витрати стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на користь ОСОБА_1 ; 6) зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом десятиденного строку з моменту набрання законної сили рішенням суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, скаржником подано касаційну скаргу до суду касаційної інстанції. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що доводи касаційної скарги викладені у спосіб, який унеможливлює встановити по якій саме підставі оскаржується судові рішення в касаційному порядку. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. У касаційній скарзі як на підставу до відкриття касаційного провадження податковий орган посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що судами попередніх інстанцій не застосовано висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржнику необхідно зазначити конкретну норму права, яку застосували суди попередніх інстанцій всупереч висновку Верховного Суду при цьому довівши подібність правовідносин. Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин. Всупереч вищенаведеного, скаржником не зазначено конкретну норму права, яку застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновку Верховного Суду, а також не доведено подібність правовідносин. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження так само, як і норму права, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України). Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору. Водночас скаржник просить звільнити від сплати судового збору на підставі до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій, З цього приводу Верховний Суд зазначає, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі - Закон № 3551-XII). У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами. Враховуючи предмет спору в цій адміністративній справі, судовий збір за звернення з цією касаційною скаргою підлягає сплаті на загальний підставах. Зі скарги вбачається, що позивачем у цій справі є фізична особа, якою заявлено чотири позовних вимог немайнового характеру. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI) у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 7264 гривні. Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Таким чином, відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: надання до суду уточненої касаційної скарги (заяви про уточнення касаційної скарги) із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, а також надання документу про сплату судового збору. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу фірми ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №160/1168/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, скасування рішення, стягнення коштів- залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... О.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська, Судді Верховного Суду