Постанова 4818 № 639/3166/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2021 року м. Харків Справа № 639/3166/18 Провадження № 22-ц/818/1344/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Хорошевського О.М. Суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б. за участю секретаря Іманвердізаде А.А. Учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач Харківська районна державна адміністрація Харківської області треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 04 листопада 2020 року, постановлене суддею Бобко Т.В., за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області, УСТАНОВИВ: У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила визнати нечинним та скасувати з дня підписання розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області №288 від 21 січня 2008 року, яким був затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництва об`єкта житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в експлуатацію. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області від 14 грудня 2012 року у виконавчому провадженні №35544542, де позивач є стягувачем, а третя особа ОСОБА_2 - боржником, був накладений арешт на будинок АДРЕСА_1 . Зазначене виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа, виданого 30 листопада 2012 року Червонозаводським районним судом м. Харкова по справі № 2 2973/11. 06 серпня 2015 року виконавче провадження №35544542 було закінчене у зв`язку з перебуванням в провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області відносно боржника ОСОБА_2 зведеного виконавчого провадження № 51704614, після чого, постановою державного виконавця від 30 червня 2016 року було відкрито виконавче провадження № 51545408, яке 18 липня 20156 року було приєднане до зведеного виконавчого провадження №51704614. Майно, на яке був накладений арешт, а саме будинок АДРЕСА_1 , належало боржнику ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке було видане після закінчення будівництва цього будинку та прийняття його в експлуатацію Державною приймальною комісією, утвореною на підставі розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації №284 від 21 серпня 2008 року. Так, у 2008 році прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків здійснювалося на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації від 25 січня 2005 року № 25 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків у Харківській області», яке було прийнято головою обласної державної адміністрації на виконання Постанови Кабінету Міністрів від 22.09.2004 року № 1243 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів». Акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію був затверджений розпорядженням № 288 голови Харківської районної державної адміністрації від 21 січня 2008 року. Як вбачається зі змісту розпорядження, акт Державної приймальної комісії затверджено відповідно також до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 25 січня 2005 року «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків у Харківській області», пунктом 11 якого регламентовано порядок затвердження акту Державної приймальної комісії. Порядок затвердження акту Державної приймальної комісії також регламентовано пунктом 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою КМУ № 1243, згідно якого не допускається затвердження акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за відсутності підписів окремих членів Державної приймальної комісії. Але, , акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом приватного житлового будинку АДРЕСА_1 було затверджено головою Харківської районної державної адміністрації в порушення вказаних нормативних документів, оскільки акт не підписаний одним із членів Державної приймальної комісії, а саме представником органів державного пожежного нагляду в особі начальника Харківського районного управління ДУ МНС України в Харківській області, який відмовився від підпису в акті. В порушення п. 12 Розпорядження та п. 28 вищевказаного Порядку, обґрунтування відмови від підпису до акту не надано. Незважаючи на відсутність в Акті підпису одного з членів комісії, акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, житлового будинку (літ. А-2), розташованого в АДРЕСА_1 , було затверджено в порушення діючого законодавства розпорядженням голови Харківської районної адміністрації № 288 від 21 січня 2008 року. Державна архітектурно-будівельна інспекція України листом від 31.05.2017 року повідомила, що в Департаменті відсутня інформація щодо вводу в експлуатацію не закінченого будівництва та повністю збудованого будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, Харківська районна державна адміністрація не дотрималась вимог діючого законодавства, оскільки повинна була відмовити в затвердженні акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, а оскільки розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 288 від 21.01.2008 року винесено з порушенням чинного законодавства, тобто є незаконним та недійсним, будинок за адресою: АДРЕСА_1 не є таким, який введено в експлуатацію. Отже, акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта - будинку АДРЕСА_1 в експлуатацію затверджено незаконно, в порушення вимог законодавства України, а саме: постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243 та Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 25 січня 2005 року № 25, а тому, на думку позивача, розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 288 від 21.01.2008 року, яким затверджено вказаний акт, повинно бути скасовано. Позивач зазначає, що вона є стороною у виконавчому провадженні, а саме стягувачем, а тому розраховує на відшкодування заборгованості з боку боржника. Спірне майно було реалізоване у відповідності до Закону України «Про іпотеку» як об`єкт завершеного будівництва, хоча воно повинне бути реалізоване в такій якості, так як належним чином не введений в експлуатацію та є об`єктом незавершеного будівництва. Отже, якщо б будинок був реалізований як предмет незавершеного будівництва, на нього не був би покладений тягар іпотеки, а в цьому випадку були б дотримані грошові інтереси всіх кредиторів в рівних частках. Позивач також зазначає, що про існування розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації, яке оскаржується, вона дізналась від божника ОСОБА_2 в серпні 2017 року після отримання останнім листа КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації», яким йому були надані копії правовстановлюючих документів та документів про прийняття житлових будинків до експлуатації, а тому позивач звернулась до суду в межах строку позовної давності. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 04 листопада 2020 року позовні вимоги залишені без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне та необґрунтоване. Скарга містить посилання на те, що позовні вимоги у справі стосуються виключно питання протиправності рішення відповідача. Таким чином вважає, що суб`єктний склад визначено вірно. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні позовних вимого суду першої інстанції виходив з того, що позивачка оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень, яке фактично стосується права власності третьої особи на об`єкт нерухомого майна, а саме - підставу набуття відповідного права третьою особою на збудований житловий будинок. Спірне затвердження акту прийняття в експлуатацію житлового будинку, яке здійснене суб`єктом владних повноважень, породжує права та обов`язки тільки для суб`єкта, якому воно адресовано, тобто для замовника (забудовника), яким позивач не є. За таких обставин спір стосується не стільки правомірності дій суб`єкта владних повноважень щодо затвердження акту прийняття об`єкту нерухомості в експлуатацію, скільки правомірності набуття третьою особою права власності на такий об`єкт, що у даному випадку не порушує жодних прав та інтересів позивачки, яка, набувши статус стягувача у виконавчому провадженні через певний час після набуття боржником права власності на нерухоме майно, може мати майновий інтерес лише у правовідносинах щодо реалізації майна боржника. При цьому, суд зауважує, що позивач ОСОБА_1 брала участь у цивільних справах з приводу оскарження дій державного виконавця щодо реалізації спірного житлового будинку. Крім того, судом зазначено про неналежність суб`єктного складу сторін у цій справі, визначеного позивачем при пред`явленні позову, оскільки розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації про затвердження акту державної приймальної комісії, що оскаржується позивачем, є підставою набуття права власності на нерухоме майно фізичної особи ОСОБА_2 , право власності на яке у подальшому набула фізична особа ОСОБА_3 . Отже, по суті позивачем оспорюються майнові права зазначених осіб, тобто йдеться про оспорювання цивільного права осіб, яке виникло у результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень, які мають бути належними відповідачами у даній справі, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у справах № 823/2042/16 та №523/9076/16-ц. Питання щодо застосування строку позовної давності судом не вирішується, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з інших підстав. Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погоджується. Відповідно до змісту статей 4, 5 ЦПК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. У частині першій статті 4 ЦПК України, встановлено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладений у статті 5 ЦК України. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом зі змісту якого можна дійти висновку про те, що позивачка просить скасувати документи, якими підтверджується право власності на житловий будинок боржника у виконавчому провадженні у якому вона є стягувачем. Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, отже, обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає способам, визначеним статтею 16 ЦК України. Надані позивачкою докази не дають підстав стверджувати, що допущені порушення при складанні оскаржуваних нею розпорядження та акту порушує саме її права. До того ж позивачкою не правильно визнано коло осіб, які повинні бути учасниками справи при вирішенні спору. Спірне затвердження акту прийняття в експлуатацію житлового будинку, яке здійснене суб`єктом владних повноважень, породжує права та обов`язки тільки для суб`єкта, якому воно адресовано, тобто для замовника (забудовника), яким позивачка не є. Оскільки доводи апеляційної скарги на висновки суду першої інстанції не впливають, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення. Керуючись ст. 367,368, 374, 375, ст.ст. 382-384 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 04 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.М. Хорошевський Судді: І.В. Бурлака В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 22 квітня 2021 року.