Постанова 4804 № 234/19278/18

Єдиний унікальний номер 234/19278/18 Номер провадження 22-ц/804/353/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 квітня 2021 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді Космачевської Т.В., суддів: Канурної О.Д., Корчистої О.І., за участю секретаря судового засідання Гуляєва М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 червня 2020 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Нейла І.М. в місті Краматорську Донецької області, повне судове рішення складено 26 червня 2020 року, у справі номер 234/19278/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинення дій та відшкодування моральної шкоди, В С Т А Н О В И В: В грудні 2018 року до Краматорського міського суду Донецької області звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з позовом до ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинення дій та відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вони є споживачами послуг Краматорського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» за адресою: АДРЕСА_1 . В вересні 2017 року позивачі звернулись до відповідача із заявою про заміну старого газового водонагрівача. Відповідач видав квитанції на оплату послуг з встановлення водонагрівача. У зв`язку з завищеною вартістю запропонованих послуг, позивачі самостійно встановили новий газовий водонагрівач. Однак, дізнавшись, що самовільна заміна газового обладнання є порушенням, повернули стару газову колонку у попередній стан. В травні 2018 року позивачі повторно звернулись до відповідача з заявою про заміну газового обладнання, частково сплативши вартість послуг, але за телефоном їм було повідомлено про необхідність сплати повної вартості послуг з встановлення водонагрівача та штрафу за самовільну заміну газового обладнання. Позивачі вважають, що відповідач безпідставно вимагає оплату частини послуг та штрафні санкції за самовільну заміну газового обладнання. Також вважають, що незаконними діями відповідача їм була спричинена моральна шкода на загальну суму 192349,20 грн, по 64116,00 грн кожному, яка пов`язана з відсутністю можливості користуватися гарячою водою впродовж тривалого часу. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 18 червня 2020 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинення дій та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» замінити газове обладнання, а саме: газову колонку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з ескізним проектом узгодженим ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» у грудні 2017 року. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Із вказаним рішенням в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди не погодились позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та подали апеляційну скаргу, просили скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення на користь позивачів 6000,00 євро на відшкодування моральної шкоди. Доводами апеляційної скарги наведено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, які визнав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи. Тому рішення ухвалено з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд застосував до спірних правовідносин закони, які не підлягають застосуванню та не застосував закони, які підлягають застосування в даних правовідносинах. Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ЦК України в поєднанні з нормативно-правовими актами відповідача, серед яких є Статут. Вважає справедливою сатисфакцією за завдану відповідачем позивачам моральну шкоду в розмірі по 2000,00 євро кожному. В відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» просив надати правову оцінку доказам у справі та відмовити позивачам в задоволенні апеляційної скарги. Зазначає, що позивачами не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неправомірність дій відповідача. Крім того, споживачі неодноразово порушили норми ПБСГ, тричі здійснивши самовільне втручання в систему газопостачання, виконавши газонебезпечні роботи, які повинні виконуватись лише спеціалістами, за наявності наряду допуску, маючими дозвіл на виконання газонебезпечних робіт. Своїми діями споживачі чинили перешкоди фахівцям Краматорського УГГ, порушуючи вимоги кодексу УРМ, тим самим затягуючи процес встановлення газового обладнання протягом всього періоду, а саме з 06.09.2017 року по 31.10.2020 року. Позивачі в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до статей 128, 130 ЦПК України, про що свідчать отримані ними 30 березня 2021 року рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 192). Представник відповідача в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до статей 128, 130 ЦПК України, про що свідчить отримання ним 30 березня 2021 року рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 193, 200, 201). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез?явившихся учасників справи. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки позивачі оскаржують рішення суду першої інстанції в частині спору про стягнення з ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на їх користь моральної шкоди, апеляційний суд переглядає рішення суду саме в цій частині. Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 28.03.2012 року між відповідачем та ОСОБА_2 укладений договір про надання послуг з газопостачання (а.с. 47). У грудні 2017 року позивачами отримано проект на заміну газової колонки в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , на газову колонку «Львівська-18» (а.с. 110). З листа від 14.03.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 повідомив відповідача щодо самостійної заміни газового водонагрівача в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5). Листом від 15.03.2018 року Краматорське управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» повідомило ОСОБА_1 про те, що самовільна заміна газового обладнання є порушенням Правил безпеки (а.с. 6). Відповідно до виписки №04-29/423 від 15.03.2018 року ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» сформовано розрахунок витрат підприємства, до якого були включені витрати на оформлення документації при самостійній заміні газового обладнання, в сумі 2739, 25 грн (а.с. 12). 24.05.2018 року ОСОБА_1 повторно звернувся до ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» з заявою про заміну газового водонагрівача, надавши квитанції про сплату послуг (а.с. 7, 8-11). Відмовляючи в задоволенні позову в частині спору про стягнення з ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь позивачів моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з безпідставності заявлених позовних вимог. Такий висновок суду першої інстанції є правильним та таким, що відповідає обставинам справи і вимогам закону. Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а також нормами Цивільного кодексу України. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Враховуючи, що ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» діяло у межах своїх повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства України, відсутні правові підстави стверджувати про неправомірність дій відповідача. Крім того, позивачами не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів про заподіяння бездіяльністю відповідача їм моральної шкоди. Тому правові підстави для застосування норм статей 1167 ЦК України на відшкодування моральної шкоди, враховуючи наявні у справі докази, відсутні. За змістом Закону України «Про захист прав споживачів», моральна шкода відшкодовується лише у разі, якщо вона була завдана життю чи здоров`ю споживача, якщо інше не встановлено договором. Таких фактів матеріали справи не містять. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, який належним чином обґрунтований, і доводами скарги не спростований, про відсутність передбачених у статтями 23, 1167 ЦК України правових підстав для відшкодування позивачам моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю службових осіб відповідачів. Виходячи з наведеного, та відповідно до статей 89, 263 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції належним чином досліджено та перевірено наявні у матеріалах справи докази, відповідно до вимог закону. Судом не допущено порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено без додержання норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що були предметом дослідження в суді першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Підстав для скасування судового рішення не вбачається. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 червня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Повне судове рішення складено 20 квітня 2021 року. Суддя: