Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/2609/20
від 20.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/2609/20Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І. Провадження № 33/817/227/21 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.1 ст.185-3 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 квітня 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, притягнутої до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2021 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-3 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні. Згідно постанови 02 березня 2021 року в період часу з 15.10 год. до 15.46 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в залі судового засідання №2 Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за адресою: вул. Котляревського, 34, м. Тернопіль, під час розгляду кримінального провадження № 12019210010002854 про його обвинувачення за ч.1 ст. 125 КК України, здійснив прояв неповаги до суду, що виразилось в порушенні порядку під час судового засідання, а саме, при наданні пояснень експертом ОСОБА_2 неодноразово висловлював свої зауваження з приводу її некомпетентності, при цьому не реагуючи на неодноразові зауваження головуючого судді, чим порушив правила процесуальної поведінки під час проведення судових засідань та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.185-3 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 185-3 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що під час судового засідання не порушував порядок, не вчиняв будь-яких дій, які можна було б кваліфікувати як неповагу до суду. Звертає увагу суду на те, що при допиті експерта він висловлював свої зауваження щодо висновку експерта та способу здійснення ним дослідження, при цьому висловлювався етично та коректно, застосовуючи прийнятну як у звичайному спілкуванні так і спеціальну лексику, та навіть наводив цитати і висновки з наукової літератури. Зазначає, що в силу об`єктивних і не залежних від його волі життєвих обставин які склалися, він не зміг раніше подати апеляційну скаргу, так як у нього на утриманні двоє перестарілих батьків які тяжко хворіють. Мама виконує повний постільний режим. Також зазначає, що його захисник перебуває на самоізоляції у зв`язку із захворювання дружини на COVID
19. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Що стосується клопотання апелянта щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду від 02 березня 2021 року, то вони є обґрунтованими, а тому цей строк слід поновити, як пропущений з поважних причин. Щодо доводів апеляційної скарги в ході апеляційного розгляду встановлено наступне. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови цих вимог закону щодо повноти з`ясування усіх обставин справи суд першої інстанції дотримався не в повній мірі. Згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2021 року, в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції зазначив лише його пояснення, який не визнав свою вину у вчиненні правопорушення. Проте, судом першої інстанції залишено поза увагою приписи статті 280 КУпАП, яка закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні та приписи ст.252 КУпАП. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. З огляду на викладене, приймаючи рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.185-3 КУпАП, суд повинен навести у рішенні конкретні обставини, з урахуванням приписів ст.251 КУпАП, які би беззаперечно свідчили про вчинення дій, які складають об`єктивну сторону вищевказаного правопорушення. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що в даному випадку склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП відсутній, оскільки наявні у цій справі докази не давали достатніх підстави для беззаперечного висновку про винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні. Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є не обґрунтованою і не відповідає вимогам ст.ст. 245, 280 КУпАП, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження в цій справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити і постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2021 року скасувати, а провадження відносно нього у справі про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 185-3 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя