Постанова 4818 № 628/78/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2021 року м. Харків справа № 628/78/21 провадження №22-ц/818/2500/21 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого: Маміної О.В., суддів: Кругової С.С., Пилитпчук Н.П. за участю секретаря: Сізонової О.О. учасники справи: позивач - Фермерське господарство Россолової Марії Нестерівни, відповідачі - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про захист права постійного користування земельною ділянкою шляхом визнання незаконними та скасування наказів, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння із скасуванням записів про реєстрацію права власності, зобов`язання поновити державну реєстрацію земельної ділянки за апеляційною скаргою представника Фермерського господарства Россолової Марії Нестерівни Норочевського Олександра Олександровича на ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 18 січня 2021 року у складі судді Шиховцової А.О.,- в с т а н о в и в : 13 січня 2021 року Фермерське господарство Россолової Марії Нестерівни звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , у якому просить Визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність» № 14461-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14459-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14457-СГ, № 14481-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14482- СГ від 18 грудня 2019 року, № 14479-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14478-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14476-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14475-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14474-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14462-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14463-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14480-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14471-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14472-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14469- СГ від 18 грудня 2019 року, № 14467-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14466-СГ від 18 грудня 2019 року, № 14465-СГ від 18 грудня 2019 року, № 8508-СГ від 28 квітня 2019 року, № 8507-СГ від 28 квітня 2020 року, № 8506-СГ від 28 квітня 2020 року; Витребувати у ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства Россолової Марії Нестерівни земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0274 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0281 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0263 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0273 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0265 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0278 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0272 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0282 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0283 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0277 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0267 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0279 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0264 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0275 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0280 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0270 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0271 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0269 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0266 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0340 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер: 6323783700:01:000:0343 площею 2 га; земельну ділянку кадастровий номер 6323783700:01:000:0342 площею 2 га, - із скасуванням відповідних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області понові реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 6323783700:01:000:0205 площею 73,0200 га за її станом на 01 листопада 2019 року; Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 18 січня 2021 року відмовлено у відкриття провадження за вищевказаним позовом. Роз`яснено, що заявлений спір відноситься до юрисдикції Господарського суду Харківської області. В апеляційній скарзі представник Фермерського господарства ОСОБА_3 Норочевський О.О., просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Звертає увагу, що предметом цього спору є захист речового права позивача права постійного користування земельною ділянкою. Позовні вимоги заявлені також і до ОСОБА_1 , яка є фізичною особою та придбала земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Вказує, що суд передчасно дійшов до висновку щодо належності даного спору за правилами господарського судочинства, та, як наслідок, помилково відмовив у відкритті провадження. У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, в особі представника Моргун М.Ю., просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Вказує, що спір, який виник внаслідок порушення права суб`єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування , є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК. Зважаючи на суб`єктивний склад сторін, характер спірних правовідносин по справі, апеляційна скарга є невмотивованою та необґрунтованою, оскільки існуючі спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства. Суд не позбавляв апелянта права на судовий захист, а навпаки роз`яснив його право щодо реалізації своїх прав у належний спосіб та у відповідності до закону. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що відношення до Фермерського господарства ОСОБА_3 вона не має, оскільки документи, про які йде мова у позові, вона не оформлювала та не підписувала, ніякі земельні ділянки не купувала. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам. Спір, що виник внаслідок порушення права суб`єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК. Таким чином, суд вважав, що існуючі спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, колегія суддів виходить з таких міркувань. У статті 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За статтею 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року N 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів"суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією із сторін є, як правило, фізична особа. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про віднесення цього спору до господарської юрисдикції з огляду на таке. Встановлено, що у січні 2021 року Фермерське господарств Россолової Марії Нестерівни звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про захист права постійного користування земельною ділянкою шляхом визнання незаконними та скасування наказів, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння із скасуванням записів про реєстрацію права власності, зобов`язання поновити державну реєстрацію земельної ділянки Предметом даного спору є захист речового права позивача Фермерського господарства Россолової Марії Нестерівни, а саме права постійного користування земельною ділянкою площею 73,0200 га, кадастровий номер 6323783700:01:000:0205, визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 18.12.2019 та 28.04.2020 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність » 22-м фізичними особам, які у подальшому були продані ОСОБА_1 . Відповідно до частини другої статті 4 ГПК Україниюридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. ГПК України в редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом, також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю),реєстрації або обліку правна майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та(або)фізичні особи-підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів(рішень)суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів(рішень)суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункти 6, 10, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу). Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом. Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. ГУ Держгеокадастру у Харківській області у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками, зокрема надання земельної ділянки громадянину у власність, діє як орган, через який реалізуються повноваження власника земельних ділянок, та вступає з юридичними і фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Частиною другою статті 13 Конституції Україниунормовано, що кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають права власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб. Відносини, пов`язані з набуттям і реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок, є цивільно-правовими. Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК Українита пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи. У цій справі Фермерське господарство Россолової Марії Нестерівни заявило вимогу про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 3, 6 та 26 серпня 2020 року про надання у власність земельних ділянок 22-м фізичними особам, розташованих на території Лісностінківської сільської ради Куп`янського району Харківської області. Також позовні вимоги заявлено до відповідача -фізичної особи ОСОБА_1 , яка здійснювала придбання спірної землі для ведення особистого селянського господарства, що вбачається з цільового призначення земельних ділянок. Колегія суддів, розглядаючи апеляційну скаргу в межах її доводів і вимог, вважає, що вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами ЦПК України. Факт належності спірних земельних ділянок фізичній особі підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру. Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постановах від 04 липня 2018 року у справі №361/3009/16-ц, 07 листопада 2018 року у справах № 488/6211/14-ц та № 488/5027/14-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 485/1472/17, від 15 травня 2019 року у справах № 522/7636/14-ц та № 469/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі № 911/2258/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, відступати від яких немає правових підстав. Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими, оскільки суд дійшов до помилкового висновку про належність даного спору до юрисдикції господарського суду. Відповідно до п 6 ст 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п 4 ч 1 ст 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на вищенаведене, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Питання щодо розподілу судових витрат відповідно до положень частини 13 статті 141 ЦПК України підлягає вирішенню одночасно з ухваленням остаточного вирішення справи по суті. Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.п.3,4 ч. 1 ст.379, ст. ст. 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Фермерського господарства Россолової Марії Нестерівни ОСОБА_4 - задовольнити. Ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 18 січня 2021 року скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: С.С. Кругова Н.П. Пилипчук Повне судове рішення складено 21 квітня 2021 року.