Постанова Київський апеляційний суд № 361/670/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 квітня 2021 року м. Київ справа № 361/670/20 провадження № 22-ц/824/6240/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кравець В.А.(суддя-доповідач) суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф. за участю секретаря судового засідання - Парфенюк В.А. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Садівниче об`єднання «Трудовик» розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2021 року у складі судді Дутчака І.М. за заявою відповідача Садівничого об`єднання «Трудовик» про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого об`єднання «Трудовик» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом Садівничого об`єднання «Трудовик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та штрафних санкцій, - В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії СО «Трудовик» в особі голови Ради об`єднання Киричук Н.М., пов`язані з відмовою добровільно відновити порушене право позивача на споживання електричної енергії; зобов`язати відповідача протягом п`яти днів з дня оголошення рішення суду відновити порушене право шляхом підключення до електромережі садового будинку позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У березні 2020 року представник СТ «Трудовик» - Іванченко О.В. звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами, в яких просив стягнути з ОСОБА_1 на користь об`єднання 27 796,52 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та штрафні санкції. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення свого позову, в якому просила зобов`язати старшого електрика СО «Трудовик» Волошенка В.В. негайно поновити порушені права позивача шляхом відновлення електропостачання до садового будинку. Окрім вказаного, просила заборонити відповідачу відключати електропостачання від садового будинку позивача з недодержанням вимог законодавства. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2021 року заяву задоволено частково. Заборонено відповідачу відключати електропостачання від садового будинку позивача. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено. У лютому 2021 року представник відповідача СО «Трудовик» - Іванченко О.В. звернувся до суду із заявою про зустрічне забезпечення позову, в якій просив зобов`язати ОСОБА_1 протягом 10 днів з моменту постановлення ухвали про зустрічне забезпечення внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 12 000 грн. В обґрунтування заяви зазначав, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2020 року у справі №361/7701/19 встановлено, що садовий будинок ОСОБА_2 був від`єднаний садовим об`єднанням від лінії електропередач у березні 2019 року на підставі заборгованості у розмірі понад 16 000 грн. Повторне від`єднання будинку відбулося у липні 2019 року через виявлені порушення, а саме: самовільне підключення у сукупності з наявністю боргу, втручання в електролічильник, порушення пломби. Звертав увагу суду на те, що за несанкціоноване підключення рішенням 40-ої звітної конференції садівників СО «Трудовик» від 26 травня 2018 року передбачено виплату компенсації у касу СО «Трудовик» у розмірі 4 000 грн з виплатою в термін 10 днів. Вказував, що у об`єднання існують обґрунтовані побоювання щодо чергового протиправного самовільного підключення ОСОБА_1 до електромережі СО «Трудовик», що порушуватиме законні права та інтереси відповідача і нанесе матеріальні збитки у вигляді збільшення суми заборгованості за електроенергію. Оскільки позивач щонайменше два рази несанкціоновано підключалася до електромереж відповідача та існує ризик ще одного такого підключення, то відповідач пропорційним та відповідним заходу забезпечення позову вважав зустрічне забезпечення у вигляді внесення ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 12 000 грн, тобто у розмірі трьох компенсаційних виплат за несанкціоноване підключення до електромережі. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2021 року заяву про зустрічне забезпечення позову задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 у строк протягом десяти днів з дня постановлення ухвали, внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 4 000 грн. В іншій частині вимог заяви відмовлено. Не погоджуючись з указаною ухвалою від 05 лютого 2021 року про зустрічне забезпечення, 11 березня 2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням поданих пояснень, просить ухвалу скасувати; забезпечити негайне примусове виконання відповідачем ухвали суду першої інстанції від 21 січня 2021 року про забезпечення позову. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції жодним чином не реагує на те, що відповідачем порушене право позивача не поновлене, електроенергія до садового будинку не підключена, що змушує позивача самостійно поновлювати порушені права. Вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу на підставі висновку, який ґрунтується на припущеннях, а саме про те, що позивач може самовільно виконати ухвалу суду від 21 січня 2021 року про забезпечення позову і здійснити самовільне підключення до електромережі. Звертає увагу суду на те, що садове об`єднання своїми діями щодо відключення від електропостачання будинку споживача, системно порушує законодавство України та особисті немайнові права ОСОБА_1 29 березня 2021 року представником відповідача СО «Трудовик» - Іванченком О.В. подано відзив, в якому останній просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також просить винести відносно ОСОБА_1 окрему ухвалу щодо систематичного зловживання нею процесуальними правами з огляду на те, що позивач подає до судів тотожні позови до цього ж відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також у межах цих справ звертається із заявами про забезпечення позову шляхом зобов`язання СО «Трудовик» негайно підключити її садовий будинок до електроенергії. Представник відповідача СО «Трудовик» у судовому засіданні проти задоволенні апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. 19 квітня 2021 року апеляційним судом отримано пояснення ОСОБА_1 , в яких остання просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, справу розглядати за її відсутності. Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися. Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи ухвалу про зустрічне забезпечення на суму 4 000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що вказана сума буде співмірною із заходами забезпечення позову, застосованими до відповідача, та розміром збитків, яких може зазнати останній у зв`язку з таким забезпеченням. Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону. Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом установлено, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2021 року вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони СО «Трудовик» відключати електропостачання від садового будинку позивача. Вказана ухвала станом на час апеляційного розгляду не скасована, а отже набула законної сили. Обґрунтовуючи заяву про зустрічне забезпечення, представник відповідача СО «Трудовик» посилався на те, що оскільки позивач щонайменше два рази несанкціоновано підключалася до електромереж відповідача, у об`єднання існують обґрунтовані побоювання щодо чергового протиправного самовільного підключення ОСОБА_1 до електромережі СО «Трудовик», що порушуватиме законні права та інтереси відповідача і нанесе матеріальні збитки у вигляді збільшення суми заборгованості за електроенергію. За положеннями частини першої статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. За частиною п`ятою статті 154 ЦПК України, розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Таким чином, метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору. Виходячи із системного тлумачення частин першої і третьої статті 154 ЦПК України, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України. Оскільки вжиття заходів зустрічного забезпечення за загальним правилом має диспозитивний характер, при вирішенні питання про їх застосування суд повинен оцінити необхідність зустрічного забезпечення та з`ясувати спроможність позивача компенсувати відповідачу у майбутньому можливі збитки, пов`язані із забезпеченням позову. Згідно частини четвертої статті 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. За змістом частин сьомої-десятої статті 154 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. Як убачається з матеріалів справи, між сторонами дійсно виник спір у зв`язку з незгодою щодо відключення СО «Трудовик» садового будинку ОСОБА_1 від електропостачання, що здійснено на підставі статуту та розпорядчих документів СО «Трудовик» у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 боргу у розмірі 16 796,52 грн за спожиту електроенергію, а також за неодноразові несанкціоновані підключення останньої до електропостачання садового будинку, СО «Трудовик» також заявлені вимоги про стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій за несанкціоновані підключення в розмірі 8 000 грн та санкцій за порушення пломб лічильника в розмірі 3 000 грн., що передбачено рішенням 40-ої звітної конференції садівників СО «Трудовик» від 26 травня 2018 року. Рішенням 40-ої звітної конференції садівників СО «Трудовик» від 26 травня 2018 року встановлено, що при несанкціонованому підключенні будинку до ЛЕП здійснюється відключення будинку без попередження. Підключення до ЛЕП здійснюється після оплати компенсації в розмірі 4 000 грн з виплатою в термін 10 днів та установки електролічильника на електроопору, при порушенні пломбування електролічильника здійснюється відключення будинку без попередження. Підключення до ЛЕП здійснюється після оплати компенсації в розмірі 3 000 грн з виплатою в термін 10 днів та установки електролічильника на електроопору. У витязі з протоколу № 06/10-2019 від 2019 року зазначено, що 21 березня 2019 року у зв`язку з наявністю заборгованості за електроенергію садовий будинок ОСОБА_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , від`єднаний від електромережі. 04 липня 2019 року контролерами було виявлено відсутність зареєстрованого лічильника № 201401003870. 03 жовтня 2019 року контролерами знову було виявлено, що ОСОБА_1 повторно несанкціоновано підключила вказаний садовий будинок до ЛЕП. Відповідно до акту обстеження споживання електричної енергії від 04 липня 2019 року контролерами виявлено відсутність зареєстрованого лічильника №201401003870. Так, ОСОБА_1 , порушивши пломби, несанкціоновано втрутившись в лінію електромережі СО «Трудовик», самостійно встановила другий лічильник день-ніч (2-х тарифний). 04 липня 2019 року зазначений садовий будинок від`єднаний від електромережі. Актом обстеження споживання електричної енергії від 03 жовтня 2019 року встановлено втручання зі сторони позивача до електролічильника та заміну його на новий (т.1 а.с. 131). Згідно актів обстеження від 10 жовтня 2019 року та 23 жовтня 2019 року, контролерами виявлено несанкціоноване підключення до лінії електропередач (т.1 а.с. 133,135). Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 неодноразово намагалася здійснити несанкціоноване самовільне підключення до електромережі, тому доводи відповідача про можливість чергового підключення та завдання збитків садовому об`єднанню є обґрунтованими та такими, що знаходять своє підтвердження у матеріалах справи. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо вжиття заходів зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивача здійснити внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 4 000 грн, що становить один розмір компенсації за несанкціоноване підключення до ЛЕП, передбачений рішенням 40-ї звітної конференції садівників СО «Трудовик», є співмірним із заходами забезпечення позову, вжитими ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2021 року, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Вимоги апелянта щодо забезпечення судом негайного примусового виконання відповідачем ухвали суду першої інстанції від 21 січня 2021 року про забезпечення позову є необґрунтованими з огляду на те, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» У разі незгоди з рішенням, дією чи бездіяльністю виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення особа може звернутися до суду зі скаргою у порядку, передбаченому законом, про що зазначено в частині першій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на зазначене, аргументи апеляційної скарги позивача колегія суддів визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення щодо застосування зустрічного забезпечення та не спростовують правильних висновків місцевого суду щодо наявності підстав для його застосування. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції про зустрічне забезпечення позову постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін. Оскільки ухвалу постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не убачає підстав для її скасування. Щодо вимог представника відповідача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, винести відносно ОСОБА_1 окрему ухвалу щодо систематичного зловживання нею процесуальними правами, а саме порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, колегія виходить з наступного. Згідно частини першої, пункту 2 частини другої, частини третьої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії щодо подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. У своєму клопотанні про винесення окремої ухвали відносно позивача, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 подає до судів тотожні позови до цього ж відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також у межах цих справ звертається із заявами про забезпечення позову шляхом зобов`язання СО «Трудовик» негайно підключити її садовий будинок до електроенергії. Порядок постановлення окремої ухвали встановлений статтею 262 ЦПК України. Проте, відповідно до встановленого положеннями статті 262 ЦПК України порядку, відсутні підстави для постановлення відносно позивача у справі ОСОБА_1 окремої ухвали. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено «20» квітня 2021 року. Головуючий В.А. Кравець Судді О.В. Желепа О.Ф. Мазурик