Постанова Дніпровський апеляційний суд № 192/172/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1267/21 Справа № 192/172/20 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О. О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 квітня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Солонянської селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Фермерське господарство «Світанок» про встановлення факту припинення права постійного користування земельними ділянками за апеляційною скаргою Солонянської селищної ради на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2020 року,- В С Т А Н О В И В: 04 лютого 2020 року Солонянська селищна рада звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту припинення права постійного користування земельними ділянками. На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідно до розпоряджень Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 586 від 18 жовтня 1993 року та № 121 від 19 липня 2017 року ОСОБА_4 виділено земельні ділянки площею 10.0 га та 10.4 га в постійне користування для ведення фермерського господарства. На зазначені ділянки ОСОБА_4 було видано державний акт на право постійного користування землею серії СлІІ-ДП № 032989 від 15 січня 1996 року. 24 травня 1996 року розпорядженням Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 319-р ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку площею 28,0 га в постійне користування для ведення фермерського господарства. На підставі, чого 18 вересня 1996 року ОСОБА_5 на земельні ділянки площею 2,2 га, 4,9 га та 9,4 га видано державний акт на право постійного користування землею серії ДП Сл № 000026. Розпорядженням Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 601-р від 26 листопада 1997 року, припинено право постійного користування ОСОБА_4 земельною ділянкою площею 9,4 га, наданої на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ДП Сл № 000026. Відповідно до зазначених розпоряджень Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, державних актів на право постійного користування землею, земельні ділянки, що розташовані на території Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, були надані не фермерському господарству «Світанок», а саме ОСОБА_4 , як фізичній особі для ведення фермерського господарства. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, спадкоємцями якого є відповідачі, які є також учасниками ФГ «Світанок». Відповідно до рішення № 12-33/VІІ від 30 жовтня 2018 року «Про прийняття у комунальну власність Солонянської селищної ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення», Солонянською селищною радою Солонянського району Дніпропетровської області було прийнято земельні ділянки, в тому числі, які були надані ОСОБА_4 в постійне користування. Тому вважають, що право постійного користування припинилося після смерті ОСОБА_4 , не входило до складу спадщини та не могло бути успадковане відповідачами і повинно бути встановлено факт припинення права постійного користування земельними ділянками (том 1 а.с.3-11). Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2020 року в задоволені позову Солонянської селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Фермерське господарство «Світанок» про встановлення факту припинення права постійного користування земельними ділянками відмовлено (том 2 а.с.134-136). В апеляційній скарзі Солонянська селищна рада посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду 1 інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (том 2 а.с.168-172). Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Судом першої інстанції встановлено, що згідно державного акту на право постійного користування землею серії Сл ДП № 032989 від 15 січня 1996 року, ОСОБА_4 , на підставі рішення Солонянської районної ради народних депутатів Солонянського району Дніпропетровської області від 18 жовтня 1993 року № 586 надано у постійне користування земельну ділянку площею 10,4 га в межах згідно з планом, що розташована на території Солонянської селищної ради (том 1 а.с. 12). Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ДП Сл № 000026 від 18 вересня 1996 року, ОСОБА_4 , на підставі рішення Солонянської районної ради народних депутатів Солонянського району Дніпропетровської області від 24 травня 1996 року № 319-р надано у постійне користування земельну ділянку площею 16,5 га в межах згідно з планом, що розташована на території Солонянської селищної ради (том 1 а.с. 13). Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00022835564 від 14 травня 2019 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено запис № 160, відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції у Дніпропетровській області від 21 листопада 2008 року (том 1 а.с. 14). Дані обставини представник позивача та представник відповідачів, третьої особи в судовому засіданні визнали та не оспорювали. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що сам факт смерті відповідно до положень ст. 141 ЗК України, не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою. До того ж сторони в судовому засіданні підтвердили суду, що факт смерті ОСОБА_4 ними не оспорюється, як і не оспорюється припинення правоздатності ОСОБА_4 , тому суд вважає, що підстав для встановлення факту припинення прав ОСОБА_4 , у зв`язку з його смертю, за рішенням суду немає, оскільки даний факт визнається сторонами, і не потребує додаткового встановлення. Суд зауважує, що питання щодо користування зазначеними земельними ділянками саме ФГ «Світанок» не є предметом даного спору, оскільки вимоги позивача заявлені щодо встановлення факту припинення права постійного користування ОСОБА_4 земельними ділянками, а не щодо правомірного чи неправомірного користування земельними ділянками зазначеного фермерського господарства, при цьому спір між позивачем та ФГ «Світанок» в цій частині повинен розглядатись в порядку господарського судочинства. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Статтею 25 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент смерті. Відповідно до ст. 26 ЦК України - фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстав для встановлення факту припинення прав ОСОБА_4 , у зв`язку з його смертю, за рішенням суду немає, оскільки даний факт визнається сторонами, і не потребує додаткового встановлення. Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою, є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. Доводи апеляційної скарги що додаткове встановлення факту за рішенням суду позивачу потрібно для можливості скасування реєстрації такого права в державного реєстрі, тому що вказане питання не врегульовано законодавством, колегія суддів відхиляє, оскільки позивачем не надано суду будь-яких доказів відмови щодо скасування реєстрації права ОСОБА_4 , при цьому, як правильно роз`яснив суд першої інстанції, позивач не позбавлений можливості в подальшому оскаржити відповідне рішення реєстратора про відмову в скасуванні реєстрації права користування. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України. Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться тлумачення норм чинного законодавства на власний розсуд, що є зручним для апелянта. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Солонянської селищної ради - залишити без задоволення. Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: