Постанова Львівський апеляційний суд № 442/1361/21

Справа № 442/1361/21 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П. Провадження № 33/811/431/21 Доповідач в 2-й інстанції: Головатий В. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2021 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю ОСОБА_1 , захисника Чеботара Є. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.03.2020 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 , 16.02.2021 о 22-10 год. в м. Дрогобич по вул. П. Орлика, 9, керував автомобілем Volkswagen Tiguan р. н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер», зі згоди водія, у присутності двох свідків. На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень. Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки такий пропущено з поважних причин. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що розгляд справи проводився у його відсутності, що позбавило його можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Зазначає, що з відеозапису, який міститься у матеріалах справи не видно, що саме він керував транспортним засобом. Звертає увагу, що на момент винесення оскаржуваної постанови, відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння в КУпАП не була передбачена. Звертає увагу на тому, що він не погодився із результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а тому працівники поліції повинні були направити його до медичного закладу для проходження такого огляду. Суд першої інстанції розглянув справу без допиту, зазначених у протоколі свідків. Працівники поліції не ознайомили його з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Висновок суду першої інстанції про те, що у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 16.02.2021 року, складеного за участі свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , результатом огляду та актом огляду, згідно з якими ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (1, 98 проміле). Твердження ОСОБА_1 про те, що він заперечив проти результату огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, а тому працівники поліції повинні були доставити його у медичний заклад для проходження такого огляду, є безпідставним, оскільки зазначене спростовується відеозаписом з камер спостереження працівників поліції. Крім того, згідно з вказаним відеозаписом, за наявної підозри про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольної сп`яніння, працівники поліції пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, у медичному закладі або відмовитися від такого. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу. Проти результату тесту він не заперечував. Заперечення у протоколі про адміністративне правопорушення даних результатів «Драгера» у зв`язку з «підвищенням кислотності» суд розцінює, як спосіб уникнення адміністративної відповідальності. Покликання ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом жодними доказами не підтверджується, оскільки цим же відеозаписом з камер спостереження працівників поліції, встановлено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом і проти цього не заперечував проти. Розгляд справи судом першої інстанції без допиту свідків, вважаю обґрунтованим, оскільки згідно з відеозаписом, наявному у матеріалах справи, свідки були присутні під час огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу та засвідчили виявлення у його організмі 1, 98 проміле алкоголю. Що стосується доводів ОСОБА_1 у апеляційній скарзі про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із скасуванням адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то такі є безпідставними, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення підлягає відповідальності на підставі закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення. Доцільно взяти до уваги, що у теорії права виділяють три види дії нормативно-правового акта: 1) пряма дія; 2) зворотна (ретроактивна) дія; 3) переживаюча (ультраактивна) дія. Переживаюча (ультраактивна) дія (окремі положення нормативно-правового акта продовжують свою дію навіть після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акта чи зміни відповідної його частини). Зокрема ультраактивність має місце тоді, коли приписи нормативно-правового акта, який діяв раніше, поширюються на нереалізовані або неприпинені на момент втрати ним чинності правовідносини, оскільки дія акта, який вводиться замість діючого раніше, поширюється лише на нові правовідносини, що виникають після набрання ним чинності. Виходячи із цих положень до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення. У свою чергу стаття 8 КУпАП передбачає, що закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Таким чином, з огляду на те, що відповідальність за керування транспортним засобом у стані сп`яніння була посилена у зв`язку із доповненням Кримінального кодексу України ст. 286-1, вказаний закон зворотної сили не має, а тому до вказаних правовідносин підлягає застосуванню закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення 14.06.2020, за ст. 130 КУпАП. Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя постановив: постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Головатий В. Я.