Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/2561/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2021 року справа №360/2561/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Компанієць І.Д., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 р. у справі № 360/2561/20 (головуючий І інстанції О.В. Захарова) за позовом ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі відповідач, УПФУ), в якому просила: визнати дії відповідача із зарахування до загального стажу роботи позивача періоду її роботи на посаді голови профспілки колгоспу Айдар з 19.08.1987 по 16.02.1991 згідно з фактичної тривалості трудової участі в громадському господарстві, за цей період (людино-днів) незаконними; зобов`язати відповідача зарахувати до загального стажу роботи позивача період її роботи на посаді голови профспілки колгоспу Айдар з 19.08.1987 по 16.02.1991 календарно, тобто 03 роки 05 місяців 28 днів і здійснити перерахунок призначеної їй пенсії з врахуванням цього стажу з дати призначення пенсії, тобто з 17.03.2009. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року відмовлено в задоволені позовних вимог. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при призначенні пенсії 17.03.2009 відповідачем не зараховано до загального стажу період роботи на посаді голови профспілки колгоспу Айдар з 19.08.1987 по 16.02.1991 календарно. Відповідач повідомлень про не зарахування до страхового стажу позивачу не надсилав. Рішення відповідача про не зарахування спірного періоду обґрунтовано відсутністю в трудовій книжці запису про займану посаду та внесення запису про звільнення з порушенням, а саме відсутністю підстав його внесення, що не відповідає дійсності. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позовних вимог виходив з відсутності факту звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії та недоведеністю факту відмови у зарахуванні спірного періоду, проте, спірним питанням є не зарахування спірного періоду при призначенні пенсії 17.03.2009, а матеріали справи підтверджують відмову відповідача у зарахуванні календарно спірного періоду до загального стажу роботи. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є пенсіонером, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями: паспорту громадянина України (арк. спр. 8-9), довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (арк. спр. 8 зв.). Згідно з протоколом призначення пенсії від 12.05.2009, позивач перебуває на обліку в Марківському ОУПФУ Луганської області з 17.03.2009 як отримувач пенсії за віком, робота в колгоспі 5 років 0 місяців 0 днів, страховий стаж після 01.01.2004 - 4 роки 1 місяці 25 дні, загальний страховий стаж повний 24 років 8 місяців 1 день (26.10.2008) (арк. спр. 48). Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 27.11.2019 № СО 9918883 у відповідь на звернення позивача на Урядову гарячу лінію з питання пенсійного забезпечення роз`яснило, що позивач отримує пенсію за віком в Новопсковському відділі Марківського об`єднаного управлінні Пенсійного фонду України Луганської області (далі - управління), як працюючий пенсіонер, з 17.03.2009. Пенсію позивача обчислено при загальному стажі 24 роки 10 місяців 29 днів. Стаж враховано по 11.11.2015 повністю згідно з трудовою книжкою від 20.09.1971 та з даних персоніфікованого обліку. Стаж за період з 18.05.1978 по 31.03.2000 у колгоспі Айдар зараховано згідно з архівною довідкою від 02.03.2009 № 232 відповідно до кількості відпрацьованих людино - днів. Коефіцієнт стажу 0,24833 (24 р. х 12 міс. + 10 міс.): 1200. Для розрахунку пенсії позивача застосовано заробітну плату за період з 01.06.1978 по 31.05.1983 та згідно даних персоніфікованого обліку за період з 01.11.2000 по 26.10.2008, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,68350. Після проведеного перерахунку з 01.03.2019 середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії становить 3010,37 грн (4404,35 грн х 0,68350). Розмір пенсії з 01.12.2019 складає 1638,00 грн, а саме: 747,57 грн - розмір пенсії за віком, обчислений за статтею 27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (3010,37 грн х 0,24833); 326,43 грн - доплата до прожиткового мінімуму, як працюючій особі (1074,00 грн); 29,90 грн - доплата за понаднормативний стаж 4 роки (747,57 грн х 4 %); 543,10 грн - доплата до мінімальної пенсійної виплати 1638,00 грн. Додатково повідомлено, що в разі звільнення з роботи позивачу необхідно звернутись з особистою заявою та трудовою книжкою до управління для проведення перерахунку пенсії (арк. спр. 12). Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 03.12.2019 № СО 9982774 у відповідь на повторне звернення позивача на Урядову гарячу лінію з питання пенсійного забезпечення роз`яснило, що відповідно до записів трудової книжки позивача від 20.09.1971 дати заповнення, позивач прийнята з 18.05.1978, як член колгоспу Айдар, запису щодо роботи на посаді голови профспілки колгоспу Айдар в трудовій книжці не зазначено. Запис про звільнення за власним бажанням з 31.03.2000 до трудової книжки внесено з порушенням Інструкції, а саме, відсутні підстави про звільнення з роботи. Новопсковським відділом Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області вищезазначений період роботи враховано на підставі архівної довідки від 02.03.2009 № 232, виданої Комунальною установою Трудовий архів Новопсковського району, відповідно кількості відпрацьованих людино - днів, в якій інформація про займану посаду також відсутня. Додатково повідомлено, що страховий стаж позивача за період роботи з 01.01.1996 по 31.03.2000 складає 3 роки 8 місяців 11 днів (арк. спр. 12). Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 23.12.2019 № СО 9982774 у відповідь на повторне звернення позивача на Урядову гарячу лінію з питання пенсійного забезпечення роз`яснило, що згідно з особистої заяви позивача від 19.12.2019 про додавання стажу та у зв`язку зі звільненням на підставі свідоцтва про народження дитини ОСОБА_2 від 20.04.1991 серії НОМЕР_2 , довідки від 19.12.2019 № 260/01 - 19, виданої архівним відділом Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області щодо перереєстрації колгоспу Айдар в колективне сільськогосподарське підприємство Айдар та даних персоніфікованого обліку Новопсковським відділом Марківського об`єднаного управлінні Пенсійного фонду України Луганської області (далі - управління) проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 01.01.2020 та зараховано до загального стажу період перебування по догляду за неповнолітньою дитиною до досягнення нею 3 річного віку з 17.02.1991 по 12.08.1992, період роботи в КСП Айдар з 13.08.1992 по 31.03.2000 календарно. Після перерахунку загальний стаж позивача склав 29 років 4 місяці 25 днів (стаж зараховано по 11.11.2015). Коефіцієнт стажу склав 0,29333 (29 р. х 12 міс. + 4 міс.): 1200. Для розрахунку пенсії позивача застосовано заробітну плату за період з 01.06.1978 по 31.05.1983 та згідно з даними персоніфікованого обліку за період з 01.11.2000 по 26.10.2008, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,68350. Після проведеного перерахунку з 01.03.2019 середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії становить 3010,37 грн. (4404,35 грн х 0,68350). Розмір пенсії позивача після перерахунку з 01.01.2020 складає 1717,47 грн, а саме: 883,03 грн - розмір пенсії за віком, обчислений за статтею 27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (3010,37 грн х 0,29333); 754,97 грн - доплата до прожиткового мінімуму до 1638,00 грн; 79,47 грн - доплата за понаднормативний стаж 9 років (883,03 грн х 9%). Доплату по перерахунку, яка склалась у зв`язку зі звільненням в розмірі 6861,38 грн разом з в новим розміром пенсії управлінням нараховано Вам на основну відомість січня 2020 року, дата виплати - 4 число (арк. спр. 13). Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили взагалі про звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії або з заявою про призначення/перерахунок пенсії встановленого зразку, визначеного Порядком № 22-1. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне. Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) в редакції на час виникнення спірних правовідносин. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Відповідно до статті 1 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 1 частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV). Згідно із частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п`яти років. Закон №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII). Відповідно до ст. 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба. Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку). Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном. Відповідно до пункту 24 Порядку, для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі. Отже, зазначеним Порядком передбачено у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердження спеціального трудового стажу також уточнюючою довідкою. Записами в трудовій книжці позивача та не заперечується відповідачем ,підтверджується робота на посаді голови профспілки колгоспу Айдар з 19.08.1987 по 16.02.1991. Відповідно до записів в трудовій книжки в 1987 позивачем виконано мінімум трудової участі в суспільному господарстві. Щодо періоду з 1988 по 1991 роках в трудовій книжці мається запис про наявність поважної підстави невиконання річного мінімуму трудової участі в суспільному господарстві (а.с.18) Тобто, трудова книжка позивача містить всі належні записи про роботу, що дають право на зарахування всього спірного періоду роботи. Таки чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують роботу позивача. Посилання відповідача на відсутність в трудовій книжці запису про займану посаду та внесення запису про звільнення з порушенням вимог, суд зазначає, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17). Отже, відповідачем неправомірно обчислено стажу роботи позивача в колгоспі в трудоднях, оскільки позивачем виконувався встановлений мінімум в повному обсязі, а в періоди невиконання наявні записи щодо поважності причин. Крім того, суд зазначає, що згідно до пп «в» п. 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 N 22-1 (в редакції на час звернення позивача за призначенням пенсії), при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі. За положенням п. 35-36 Порядку, посадова особа у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 3), ознайомлює з ним особу, яка оформляється на пенсію (про що особа ставить свій підпис в поданні), і направляє до органу, що призначає пенсію, за місцезнаходженням підприємства, установи, організації або за місцем проживання (реєстрації) особи. Для забезпечення повноти відомостей про застраховану особу, якій призначається пенсія, подається комплект первинної звітності страхувальника до системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України за період після останнього звіту до дати подання заяви про призначення пенсії включно. У необхідних випадках надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, до органу, що призначає пенсію, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково у строки, передбачені пунктом 5 цього Порядку. Орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії. Проте матеріали справи не містять жодного доказу в підтвердження здійснення відповідачем дій визначених Порядком № 22-1. З аналізу вказаних норм та обставин справи вбачається, що робота позивача на посаді голови профспілки колгоспу Айдар з 19.08.1987 по 16.02.1991 підлягала зарахуванню до загального стажу роботи позивача календарно. При цьому, як вбачається з розрахунку стажу до протоколу від 12.05.2009, 1987 рік відповідачем було зараховано календарно, що обумовлює відмову в задоволені позовних вимог в цій частині Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позовних вимог виходив з тих підстав, що позивач не звертався до відповідача із відповідною заявою про перерахунок пенсії, суд вважає такі висновки суду помилковими та формальними, оскільки позивачем фактично оскаржуються протиправні на його думку дії органу ПФУ щодо обчислення вже призначеної йому пенсії з не врахуванням стажу при призначенні, у зв`язку з чим він просить суд здійснити перерахунок пенсії з дати призначення 17.03.2009. Крім того, відповідь відповідача на звернення позивача свідчить про відмову відповідача в зарахуванні вказаного періоду роботи календарно. Матеріали справи не містять жодного доказу повідомлення відповідачем позивача щодо обчислено спірного стажу роботи позивача в колгоспі в трудоднях. Відповідно до викладеного, у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального прав, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення та прийняття постанови про частково задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати підлягають розподілу. Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 р. у справі № 360/2561/20 задовольнити частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 р. у справі № 360/2561/20 - скасувати. Прийняти нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправними дії Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо обчислення страхового стажу ОСОБА_1 . Зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати з 17.03.2009 до загального стажу роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді голови профспілки колгоспу Айдар з 01.01.1988 по 16.02.1991 календарно, з зарахуванням вказаного страхового стажу для обчислення пенсії, та виплатою недоплаченої пенсії з 17.03.2009. Стягнути з Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (за рахунок бюджетних асигнувань) (ЄДРПОУ 41247405) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1852 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят дві) грн. 01 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 21 квітня 2021 року. Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв Судді: І.Д. Компанієць А.В. Гайдар