Ухвала КГС ВС № 910/11429/20

УХВАЛА 21 квітня 2021 року м. Київ Справа № 910/11429/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Булгакової І. В.(головуючий), Бенедисюка І. М. та Селіваненка В. П., розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус" (далі - Товариство) на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 за позовом Товариства до фізичної особи-підприємця Сидоревича Євгенія Миколайовича про стягнення 8 694,21 грн, ВСТАНОВИВ: 09.04.2021 (згідно з відміткою на конверті) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 зі справи № 910/11429/20. Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 15.01.2020 №460-IX, що набрав чинності з 08.02.2020; далі - ГПК України; Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України. Відповідно до положень частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. З огляду на зазначене оскаржуване в касаційному порядку додаткове рішення господарського суд міста Києва від 07.12.2020, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021, є пов`язаним із первісним судовим актом, а саме: рішенням цього ж суду від 20.10.2020, тобто є його невід`ємною частиною. Згідно з частинами п`ятою та сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у даній справі є стягнення 8 694,21 грн у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки, а, отже, ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" та "г" цієї ж норми. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника. Проте наявності таких випадків з обставин даної справи не вбачається, а скаржником у касаційній скарзі не наведено обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України. З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 у цій справі, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись частиною п`ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 зі справи № 910/11429/20. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І. Булгакова Суддя І. Бенедисюк Суддя В. Селіваненко