Постанова 4813 № 522/1145/21

Номер провадження: 33/813/390/21 Номер справи місцевого суду: 522/1145/21 Головуючий у першій інстанції Кузнецова В.В. Доповідач Грідіна Н. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.04.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Грідіна Н.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16.02.2021 року, - ВСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення. Зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 454 грн. В постанові суду встановлено, що ОСОБА_1 , 08.01.2021 року, о 03:03 годині, в м. Одесі по вул. Польський узвіз, 4 керував автомобілем марки «VOLKSWAGEN JETTA», державний номерний знак « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю із порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер Алкотест або в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях, посилаючись на те, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального права, судом не взяті до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 , не вивчено усі обставини справи, що призвело до необґрунтованого визнання винним у скоєнні правопорушення. Зокрема, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що не здійснював керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Судом не було враховано, що пояснення свідків, які додані до матеріалів справи, складено відносно третьої особи, відображають тільки його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Обставини щодо розгляду апеляційної скарги без учасників адміністративної справи. Згідно ч.1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи те, що ОСОБА_1 та його захисник Максименко О.О. були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак у судове засідання не з`явились, вважаю, що розгляд апеляційної скарги має бути проведений без участі ОСОБА_1 і його захисника, а також без фіксації процесу технічними засобами. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Мотиви суду апеляційної інстанції. Згідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно до положень ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає з`ясуванню, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення та винність особи в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Згідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, безпосередньо дослідив протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №039175 від 08.01.2021 року, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відеозапис з місця події, а також письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.02.2021 року. Таким чином, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, суд першої інстанції при розгляді справи в повному обсязі безпосередньо дослідив докази, наявні в матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги щодо неповноти судового розгляду є неспроможними, так як спростовуються матеріалами справи та змістом судового рішення, апелянтом не зазначені конкретно будь-які докази, які не були б досліджені судом або їм не було надано оцінки в судовому рішенні. З апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт свого перебування в стані алкогольного сп`яніння під час керування автомобілем до його зупинки працівниками поліції, а лише стверджує про відсутність, на його думку, доказів цьому. Для повного та всебічного розгляду справи, а також для перевірки доводів апеляційної скарги, апеляційним судом були повторно досліджені докази, покладені в обґрунтування постанови суду. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №039175 від 08.01.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 08.01.2021 року, о 03 год. 03 хв., в м. Одесі по вул. Польський узвіз, 4 керував автомобілем марки «VOLKSWAGEN JETTA», державний номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю із порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер Алкотест або в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №039175 від 08.01.2021 року був досліджений апеляційним судом, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, що в апеляційній скарзі також не оспорюється. З письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 у їх присутності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що пояснення свідків складені відносно третьої особи, апеляційним судом не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на те, що факт помилкового зазначення прізвища ОСОБА_1 в письмових поясненнях свідків не спростовує відмову останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП, так як в цих поясненнях зазначені в повному обсязі обставини саме даного адміністративного правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості перевірити пояснення свідків при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанцій, однак не скористався правами, передбаченими для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності , приписами ст. 268 КУпАП. З дослідженого апеляційним судом відеозапису, доданого до протоколу, встановлено, що на місці зупинки, в присутності двох свідків, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер Алкотест або в медичному закладі у встановленому законом порядку. Також з дослідженого відеозапису не вбачається будь-яких порушень працівниками поліції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 у присутності свідків пропонувалося проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер Алкотест або у медичному закладі у встановленому законом порядку, однак він відмовився. Доводи апеляційної скарги про те, що пояснення свідків не підтверджують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони об`єктивно підтверджуються дослідженим відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер Алкотест або у медичному закладі, який останньому пропонувався працівниками поліції у встановленому законом порядку. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечував факт вживання алкоголю. Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали провадження не містять доказів про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки досліджені докази беззаперечно доводять зазначені обставини та порушення останнім п. 2.5 ПДР. Таким чином, під час перевірки доводів апеляційної скарги апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, так як викладені в ньому обставини адміністративного правопорушення знайшли підтвердження при розгляді справи судом першої інстанції та при перегляді судом апеляційної інстанції. Апеляційний суд в повному обсязі дослідив докази по справи, перевірив правильність наданої їм оцінки в постанові суду першої інстанції, на підставі чого дійшов висновку про те, що зібрані у справі докази узгоджуються між собою, є достовірними, належними, допустимими та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні ним вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, підстав для задоволення апеляційної скарги та визнання останнього невинуватим у вчиненні правопорушення не встановлено. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, забезпечив своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин інкримінованого правопорушення в точній відповідності з законом, в повному обсязі перевірив докази наявні в матеріалах справи. Згідно вимог ст. 252 КУпАП, суд першої інстанції в постанові дав зазначеним доказам належну оцінку, та, на підставі цих доказів, які є належними та допустимими, відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, правильно встановив фактичні обставини вчиненого правопорушення, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч. 1 КУпАП. При перевірці висновків в постанові суду першої інстанції, у відповідності до приписів ст. 294 КУпАП, апеляційним судом не встановлено обставин, які б підтверджували доводи апеляційної скарги та спростовували зазначені висновки. Доводи апеляційної скарги не містять жодної конкретної обставини або доказу щодо незаконності судового рішення, в них зазначені лише формальні посилання на нібито неправильні висновки суду. При таких обставинах, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки її доводи підтвердження не знайшли, підстав для скасування постанови суду першої інстанції під час розгляду апеляційної скарги не встановлено. Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16.02.2021 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду: Н.В. Грідіна