Постанова Житомирський апеляційний суд № 296/6168/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/6168/20 Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В. Категорія 70 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т. М., суддів Миніч Т.І., Трояновської Г.С., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м.Житомирі цивільну справу №296/6168/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 лютого 2021 року, ухвалене під головуванням судді Шалоти К.В. в м. Житомирі, в с т а н о в и в : У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, у якому з урахуванням уточнень, просив стягнути з відповідача на свою користь аліменти у розмірі 4 000 грн щомісячно, починаючи з дати подання позову і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення позивачем 23 років, вказавши у рішенні, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону. Позов обґрунтовував тим, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 06.06.2019 шлюб між батьками позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано, позивач та його малолітні брат та сестра проживають разом із матір`ю. Посилаючись на те, що він навчається на денній формі в Житомирському технологічному коледжі Київського національного університету будівництва і архітектури, у зв`язку із чим, не має можливості працювати та забезпечувати себе усім необхідним для життя, а також потребує коштів на лікування у зв`язку із станом здоров`я, натомість батько на його утримання матеріальної допомоги не надає. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 01 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь його сина - ОСОБА_1 аліменти у розмірі 2 000 грн щомісячно, починаючи з 22.07.2020 до закінчення ОСОБА_2 навчання (або до припинення навчання), але не довше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років. Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 840 грн 80 коп. У задоволенні решти позовних вимог, відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що за рішенням суду першої інстанції він сплачує аліменти в сумі 4200,00 грн на неповнолітніх дітей. Суд не звернув уваги, що фактичний дохід відповідача за 18 місяців як фізичної особи та фізичної особи-підприємця склав 137418,00 грн, а місячний - 7634,00 грн. А тому, з урахуванням сплати усіх аліментів на проживання залишається 1817,00 грн. Крім того, позивач отримує стипендію в сумі 980,00 грн. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи аліменти в сумі 2000 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач продовжує навчання, не працює та потребує надання матеріальної допомоги, а отримана позивачем стипендія у розмірі менше 1 тис. грн є явно недостатньою для забезпечення усіх його матеріальних потреб. Відповідач є працездатним, займається підприємницькою діяльністю та отримує достатні доходи, має можливість надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, з урахуванням наявних у відповідача аліментних зобов`язань на інших двох дітей. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.12.2001 року. 06 вересня 2019 шлюб між батьками позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було розірвано рішенням Корольовського районного суду м. Житомира. Позивач є студентом 4 курсу денної форми навчання Житомирського технологічного коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури з 01.09.2017 по 30.06.2021, що підтверджується копією довідки №1-748 від 17.07.2020 року. Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира із відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на неповнолітніх дітей, а саме : ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.06.2019, та до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1700 грн щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.06.2019, та до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 ; та на користь дружини ОСОБА_5 , на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн, що підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 14.06.2019 і до досягнення дитиною - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 . За І півріччя 2020 року доходи ОСОБА_2 , як фізичної особи-підприємця склали 45 450 грн, як фізична особа, за І та ІІ квартал 2020 року отримував доходи з різних джерел, на загальну суму 165948,08 грн, згідно відомостей ГУ ДПС у Житомирській області №11748/5/6-30-02-01-11. Встановивши, що ОСОБА_1 навчається на 4 курсу денної форми навчання, не працює, додаткових джерел доходу не має, а відповідач є фізичною особою-підприємцем, зобов`язання зі сплати аліментів на дружину припинилися, доказів наявності інших осіб на утриманні відповідача в матеріалах справи відсутні, а тому має можливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі на утримання сина, який продовжує навчання. Разом із тим, у відповідності до приписів статей 192, 201 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення першої інстанції, оскільки вони, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права і незгоді з розміром стягнутих аліментів, зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 367 ЦПК України не входить до компетенції суду апеляційної інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 лютого 2021 року залишити без змін. Поновити дію рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 лютого 2021 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий Судді