Постанова 4852 № 160/8860/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/8860/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Кругового О.О., за участю секретаря судового засідання Іотової А.О., розглянувши у відкритому судовому заданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року (головуючий суддя: Златін С.В.) по адміністративній справі № 160/8860/20 , розглянутої у загальному позовному провадженні за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: Позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до суду до відповідача Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 12.03.2020 року № 0001843202 , № 0001853202 про застосування фінансових санкцій у розмірі по 250 000 грн. за кожним рішенням; визнання протиправними дій відповідача з проведення фактичних перевірок на підставі наказів ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 55, № 56-п від 08.01.2020 року. У відзиві на позов відповідач просив в задоволенні позову відмовити, зазначивши про правомірність перевірок та прийнятих податкових повідомлень рішень. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року позов задоволено частково, визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення рішення від 12.03.2020 року № 0001843202 форми «с» ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 250 000 грн. податкове повідомлення рішення від 12.03.2020 року № 0001853202 форми «с» ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 250 000 грн.В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено. На користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області стягнуті судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 000 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що до 01 липня 2019 року Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481) не передбачав ліцензування роздрібної торгівлі паливом. Фактично Закон України від 23 листопада 2018 року №2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» погіршив становище позивача. При цьому суд першої інстанції врахував принцип «належного урядування» та зважаючи на те, що Законом №481 чітко не врегульовано відносини щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, а Державна фіскальна служба України лише 30 травня 2019 року направила лист за № 17014/7/99-99-12-01-01-17 із розпорядження про видачу ліцензій головними управліннями в областях з 1 липня 2019 року, та дійшов висновку, що держава створила для платників перешкоди в господарюванні, що призвело до накладення штрафу на позивача, та зазначив, що спірні рішення не відповідають критеріям пропорційності, а саме штраф у сумі 250 000 грн є занадто великим відносно відсутності системності порушення вимог законодавства у сфері ліцензування діяльності з продажу ПММ та легітимної мети Держави. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити з підстав порушення судом норм матеріального права. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення. Клопотання від представника відповідача ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відкладення судового засідання на іншу дату через прийняття КМ України постанови №104 від 17.02.2021 року про продовження дії адаптивного карантину до 30.04.2021 року, оголошеного постановою КМ України №1236 від 9.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних противоєпідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" задоволенню не підлягає з наступних підстав: робота суду на час дії карантину триває, право відповідача приймати участь при перегляді справи в апеляційній інстанції за межами суду в режимі відеоконференції закріплено в ст.195 КАС України, з відповідним клопотанням представник відповідача ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду не звертався, тим самим право відповідача на участь в справі в суді апеляційної інстанції через запровадження карантину не порушено. Відповідно до ч.1,2,3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст.2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі, а вимоги апеляційної скарги є не обґрунтованими з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, і зазначені обставини не заперечуються сторонами, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач перебував на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, 2 липня 2019 року позивач отримав ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області видано 08.01.2020 року накази № 55, № 56-п про проведення з 10.01.2020 року фактичних перевірок за фактичним місцем здійснення ФОП ОСОБА_1 діяльності за період згідно ст.102 ПК України, а саме: АЗС АДРЕСА_1 та АЗС АДРЕСА_2 . За результатом проведених перевірок складено 11.01.2020 року акти про результати фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів № 731/04-36-32-02/ НОМЕР_1 , № 668/04-36-32-02/ НОМЕР_1 . Вказаними актами встановлено порушення вимог частини двадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за відсутності ліцензії на роздрібну торгівлю. Керівник податкового органу 12.03.2020 року прийняв рішення про застосування фінансових санкцій № 0001843202 , № 0001853202, якими до позивача на підставі абзацу дев`ятого частини другої статті 17 Закону № 481 застосований штраф у розмірі 250 000 грн. за кожним рішенням. Не погодившись з діями ДПС у Дніпропетровській області щодо проведення фактичних перевірок, та застосування фінансових санкцій за податковими повідомленнями рішеннями від 12.03.2020 року № 0001843202, № 0001853202, позивач звернувся до суду із відповідним позовом. Закон №481 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України. Статтею 1 Закону №481 серед іншого надано визначення наступним поняттям: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або паливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Відповідно до статті 15 Закону №481 із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23 листопада 2018 року 2628-VІІІ, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2628-VІІІ останній набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), підпункту 17 (щодо змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності") пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 1 липня 2019 року. Одночасно Законом №2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону №481, за якою до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії 250 000 грн. За змістом статті 15 Закону №481 річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2 000 грн. на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством. Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років. Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального). Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах. У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі. Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: - документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; - акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; - дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює (встановлює, визначає) Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року № 222-VIII (далі - Закон №222-VIII). Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону №222-VIII (в редакції з 01 липня 2019 року), ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Частиною першою статті 8 Закону №222-VIII (в редакції на 1 липня 2019 року) у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття. Згідно з абзацом четвертим пункту 4 частини першої статті 3 Закону №222-VIII у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці. Частиною другою статті 20 Закону №222-VIII встановлено, що у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується. Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 19 червня 2019 року №545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального. Вказана постанова набрала чинності 01 липня 2019 року. Листом Державної фіскальної служби від 30 травня 2019 року за №17014/7/99-99-12-01-01-17 на виконання Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» доведено територіальним органам - головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, що суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем роздрібної торгівлі пальним, починаючи з 12.06.2019. При цьому Головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб`єктам господарювання, починаючи з 01.07.2019 року. Викладене свідчить, що з 1 липня 2019 року набрали чинності норми Закону №481 щодо ліцензування роздрібної торгівлі пальним. З цієї дати роздрібна торгівля пальним здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. У разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів 250 000 грн. Зважаючи на положення абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3, частини першої статті 8 Закону №222-VIII при запровадженні ліцензування роздрібної та оптової торгівлі паливом, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття. Закон №2628-VІІІ, яким внесені зміни в тому числі до Законів № 481, №222-VIII, прийнятий Верховною Радою України 23 листопада 2018 року, опублікований 12 грудня 2018 року, набрав чинності з 1 січня 2019 року, крім,зокрема, норм підпункту 6 (щодо змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), підпункту 17 (щодо змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності") пункту 2 розділу II цього Закону, що набирали чинності з 1 липня 2019 року. Отже законодавець при запровадженні ліцензування роздрібної та оптової торгівлі пальним дотримався принципів, встановлених Законом №222-VIII, щодо надання достатнього строку для реалізації прийнятих змін, який склав вісім місяців з дня прийняття Закону №2628-VІІІ. Суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, дійшов висновку про нечіткість врегульованих відносин щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, зазначили, що Державна фіскальна служба України лише 30 травня 2019 року направила лист за № 17014/7/99-99-12-01-01-17 із розпорядження про видачу ліцензій головними управліннями в областях з 1 липня 2019 року, а отже держава створила для платників перешкоди в господарюванні, що призвело до накладення штрафу на позивача. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції та звертає увагу, що вищий орган виконавчої влади України з метою реалізації положень Закону № 481 в частині внесених змін Законом №2628-VІІІ, лише 19 червня 2019 року постановою №545 (набрала чинності 1 липня 2019 року) пункт 6 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року № 609 виклав в новій редакції, доповнивши його новим видом ліцензійної діяльності (зокрема роздрібна та оптова торгівля пальним, зберігання пального), визначивши орган ліцензування - ДФС, територіальні органи ДФС. Про можливість подати документи для отримання ліцензії з 12 червня 2019 року суб`єкт господарювання дізнався з листа ДФС від 30 травня 2019 року за №17014/7/99-99-12-01-01-17, при цьому фактично отримати ліцензію для здійснення роздрібної торгівлі пальним можливо було не раніше 1 липня 2019 року, що є днем набранням чинності норм Закону №2628-VІІІ щодо ліцензування, в тому числі й щодо відповідальності за торгівлю пальним без ліцензії. Отже зволікання з боку держави в особі її органів виконавчої влади (КМУ, ДФС) щодо визначення органу ліцензування та відповідно зменшивши суб`єкту господарювання строк для реалізації права на отримання ліцензії до набрання чинності норм Закону №2628 щодо ліцензування, призвело б до необхідності зупинення діяльності суб`єкта господарювання. Зокрема, Підприємство мало 18 днів для подання відповідної заяви, в той час як органу ліцензування Законом надано 20 днів на розгляд заяви про отримання ліцензії. Зазначені дії органів виконавчої влади є прикладом порушення ними принципу «належного урядування», які призвели до перешкод в господарюванні для добросовісних платників. Суд визнає, що затримка в отриманні ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена виключно відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання таких ліценцій станом на день набрання чинності Законом №2628-VIII. Аналізуючи наявність легітимної мети і пропорційність втручання держави у майнові права позивача за обставин, що склалися у цій справі, суд у справі бере до уваги те, що держава не створила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути законною. Необхідний перехідний період був уведений в дію, проте ретроспективної дії таким положенням законодавець не надав. Отже, притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним. Аналогічна правова позиція викладена у Верховним Судом у постановах від 4.11.2020 року 1№160/10203/19, 6.12.2020 року №520/13020/19. Здійснивши аналіз доказів по справі в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову, визнання протиправними та скасування прийнятих відповідачем 12.03.2020 року оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0001843202 , № 0001853202. У відповідності до приписів ст.139 КАС України суд першої інстанції правомірно стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на оплату судового збору в розмірі 5 000 грн. Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовані. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні. Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року по адміністративній справі № 160/8860/20 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили 13 квітня 2021 року, та може бути оскаржено до Верховного Суду на протязі 30 діб. Повний текст постанови складений 16 квітня 2021 року. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий