Ухвала КГС ВС № 911/2406/18

УХВАЛА 20 квітня 2021 року м. Київ Справа № 911/2406/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-СПП" (далі - ТОВ "Агро-СПП", скаржник, позивач за первісним позовом) на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 911/2406/18 за позовом ТОВ "Агро-СПП" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про стягнення 1 278 986,30 грн та зобов`язання вчинити дії з поставки товару, та за зустрічним позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України до ТОВ "Агро-СПП" про визнання недійсним договору поставки, ВСТАНОВИВ: ТОВ "Агро-СПП" 09.02.2021 (згідно з трек-номером на поштовому конверті) вдруге звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 911/2406/18 (повний текст постанови виготовлений 16.11.2020) в частині відмови ТОВ "Агро-СПП" у задоволенні первісного позову, ухвалити в цій частині нове рішення суду, яким позовні вимоги скаржника задовольнити у повному обсязі. Вказана касаційна скарга за змістом та підставою касаційного оскарження є новою касаційною скаргою. Так, скаржник зазначив, що, на його думку, у зв`язку із закриттям Верховним Судом касаційного провадження з тих підстав, що висновок щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, що не є подібними, ним наведені інші підстави касаційного оскарження вказаних судових рішень, зокрема, пославшись на пункт 3 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), просив визнати поважними причини пропуску строку на подання касаційної скарги, відкрити касаційне провадження та розглянути її по суті. Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2021 касаційну скаргу ТОВ "Агро-СПП" у справі № 911/2406/18 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали. Роз`яснено скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Залишаючи касаційну скаргу ТОВ "Агро-СПП" без руху, суд касаційної інстанції зазначив, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи щодо необхідності поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 911/2406/18 вважає неповажними, оскільки підстави пропуску строку на касаційне оскарження залежали лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин. За обставин даної справи, суд зазначив, що не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не зазначення інших підстав касаційного оскарження судового рішення при раніше поданої та розглянутої касаційної скарги. Суд також вказав про необхідність сплатити судовий збір у розмірі 38 369,58 грн за подання нової касаційної скарги до Верховного Суду. Копію ухвали суду від 05.03.2021 отримано скаржником - 19.03.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а отже останній день на усунення недоліків касаційної скарги припадає на 29.03.2021. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 911/2406/18, ТОВ "Агро-СПП" 26.03.2021 (згідно з трек-номером на поштовому конверті) подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. До матеріалів вказаного клопотання скаржником додано платіжне доручення № 364926 від 26.03.2021 про сплату судового збору в розмірі 38 369,58 грн. Згідно з інформацією у виписці про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, кошти у сумі 38 369,58 грн, сплачені відповідно до платіжного доручення № 364926 від 26.03.2021 - зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України. Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване процесуальними діями суду, зокрема тим, що саме тривалий розгляд первісної касаційної скарги Верховним Судом у тому самому складі (біля двох місяців з моменту реєстрації касаційної скарги канцелярією Верховного Суду до моменту постановлення колегією суддів ухвали про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України) зумовило неможливість своєчасного звернення з даною касаційною скаргою і суду про це достовірно відомо. Неможливість суду вирішити питання про релеватність заявлених подібних висновків Верховного Суду у подібних справах на етапі вирішення питання про відкриття касаційного провадження за першою поданою ним касаційною скаргою не може ставитись йому у вину. Об`єктивно скаржник після подання першої касаційної скарги не міг ніяк вплинути на термін розгляду касаційної скарги і до одержання відповіді суду щодо змісту заявленої першої касаційної скарги - не міг використати право на касаційне оскарження рішення суду з інших підстав, оскільки інші підстави є взаємовиключними. Також обґрунтував підстави пропуску строку на касаційне оскарження тим, що касаційна скарга на судові рішення подається вдруге, в розумний строк після закриття касаційного провадження, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини щодо доступу до правосуддя та уникнення судами надмірного формалізму Скаржник вважає, що строк на касаційне оскарження був пропущений з об`єктивних причин, які не залежать від скаржника, оскільки у випадку відмови у відкритті касаційного провадження за первинною касаційною скаргою одразу після звернення, а не закриття касаційного провадження майже через два місяці з моменту подачі скарги, що фактично відбулося - скаржник мав би можливість повторно звернутися до Верховного Суду із касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України в межах строку на касаційне оскарження. Отже, за доводами скаржника, строк на касаційне оскарження пропущено із за процесуальних дій/бездіяльності суду. Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Близька за змістом правова позиція щодо застосування частини першої статті 119 ГПК України є сталою та послідовною, висловленою Верховним Судом неодноразово, про що свідчить судова практика. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону. Касаційний господарський суду зазначає, що постанова Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/2406/18 ухвалена 10.11.2020, повний текст якої складено 16.11.2020. Отже, у даному випадку двадцятиденний строк на оскарження постанови обчислюється з дня підписання її повного тексту, а саме з 16.11.2020. Тому останнім днем строку для подання касаційної скарги на зазначену постанову було 07.12.2020 (з урахуванням вихідних днів). 01.12.2020 ТОВ "Агро-СПП" вперше звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, поданою на підставі пункту 1 частини другої статті 290 ГПК України, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі №911/2406/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агро-СПП", ухвалити в цій частині нове рішення суду, яким позовні вимоги скаржника задовольнити у повному обсязі. Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 911/2406/18 за касаційною скаргою ТОВ "Агро-СПП" на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 911/2406/18, та призначено до розгляду на 28.01.2021. При цьому, призначаючи справу до судового засідання на певну дату та час з дотриманням вимог щодо строку і порядку відкриття касаційного провадження та розгляду касаційної скарги Судом і враховувалось низка факторів: необхідність у витребуванні матеріалів справи та часу її надходження, в тому числі з огляду на недостатнє фінансування судів та кінець календарного року, наявності великої кількості вихідних та святкових днів (Новий рік, Різдво), перенесення робочих днів у 2021 році, забезпечення Судом можливості реалізації процесуальних прав сторін, завантаженістю судів,. Так, ухвалою Верховного Суду від 28.01.2021 закрито касаційне провадження за вперше поданою касаційною скаргою ТОВ "Агро-СПП" на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 911/2406/18, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України. Вказану ухвалу 03.02.2021 надіслано учасникам даної справи, а матеріали справи направлено до Господарського суду Київської області згідно з супровідного листа Верховного Суду № 23.2-17/ 911/2406/18/37/2021 від 03.02.2021. З новою касаційною скаргою ТОВ "Агро-СПП", поданою на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, звернулося 09.02.2021, що підтверджується трек-номером на поштовому конверті, в якому її надіслано на адресу Верховного Суду. Верховний Суд зазначає, що процесуальним законодавством не передбачено, що після закриття касаційного провадження перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі подання нової касаційної скарги поданої з інших підстав, учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Доводи скаржника про те, що після подання першої касаційної скарги не міг ніяк вплинути на термін розгляду касаційної скарги і до одержання відповіді суду щодо змісту заявленої першої касаційної скарги не міг використати право на касаційне оскарження рішення суду з інших підстав, оскільки інші підстави є взаємовиключними, колегія суддів відхиляє, оскільки скаржник на власний розсуд самостійно обирає, визначає, обґрунтовує підстави, передбачені частиною другою статті 287 ГПК України. Господарський процесуальний кодекс України не передбачає імперативності щодо обрання тільки однієї підстави для касаційного оскарження. При цьому, посилання скаржника на неможливість суду вирішити питання про релеватність заявлених подібних висновків Верховного Суду у подібних справах на етапі вирішення питання про відкриття касаційного провадження за першою поданою касаційною скаргою скаржника не може ставитись йому у вину, визнаються судом непереконливими, оскільки 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі по тексту - Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ), зокрема, змінено положення Господарського процесуального кодексу України що регулюють порядок подання касаційної скарги і запроваджено так звані «касаційні фільтри». При цьому, питання подібності/неподібності, їх критеріїв станом на момент порушення касаційного провадження неодноразово висвітлювалась у постановах Верховного Суду, зокрема пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц. Наявність окремих думок з приводу питань подібності/неподібності правовідносин, критеріїв (елементів) визначеності подібності/ неподібності, ураховуючи частину шосту статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не свідчить про необов`язковість зазначених вище правових позицій Верховного Суду. З огляду на приписи статті 2 ГПК України, основними засада (принципами) господарського судочинства є, зокрема, принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивності, змагальності сторін та верховенства права. Суд на стадії надходження касаційної скарги перевіряє її відповідність на дотримання заявниками вимог передбачених відповідними статтями ГПК України щодо форми, змісту, розміру та порядку сплати судового збору, строків її подання. Статтею 13 ГПК України, зокрема встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Тому питання, чи суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, на які скаржник послався у касаційній скарзі, досліджуються і встановлюються судом (за винятком безумовної очевидності) після відкриття касаційного провадження на відповідній підставі касаційного оскарження судового рішення, а не на стадії перевірки дотримання щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимог статті 290 ГПК України. Суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 300 ГПК України). Водночас, постановлення 28.01.2021 Верховним Судом ухвали про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-СПП" на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 911/2406/18 жодним чином не впливає на перебіг строку касаційного оскарження. Закриття касаційного провадження не зумовлює початок відліку нового строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції. Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 30.09.2020 у справі №922/2447/18, та об`єднаною палатою Верховного Суду в ухвалі від 05.03.2021 у справі №910/6673/19. Вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження, судом враховано, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Верховний Суд приймає до уваги, що за даних конкретних обставин цієї справи Судом не обмежується скаржнику доступ до правосуддя, адже ТОВ "Агро-СПП" вже зверталось до Верховного Суду з касаційною скаргою, яка була розглянута судом. При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права заявника не порушені, оскільки інших підстав пропуску строку, аніж ті, які касаційним судом вже визнані неповажними, заявник не вказав. У клопотанні про поновлення процесуального строку заявник не наводить особливих та непереборних обставин, що перешкодили звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою з дотриманням строків, які б виправдовували втручання касаційного суду у принцип правової визначеності судового рішення зі спливом більше чотирьох місяців з моменту набрання оскаржуваного судового рішення законної сили, враховуючи, що справа перебуває у провадженні судів з 2018 року, а подана уперше скаржником касаційна скарга розглянута Верховним Судом за визначеними скаржником підставами касаційного оскарження, запроваджених Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ. Більшість доводів скаржника викладених у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження під час другого звернення до Верховного Суду з касаційно скаргою поданою на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України зводиться лише до не згоди з діями суддів Касаційного господарського суду під час розгляду касаційної скарги, зокрема стосовно строків розгляду справи, не можливості суду вирішити про ревалентність заявлених подібних висновків Верховного Суду у подібних справах на етапі вирішення питання про відкриття касаційного провадження, не погодження з позицією суду, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 05.03.2021 якою касаційну скаргу ТОВ "Агро-СПП" у справі № 911/2406/18 залишено без руху тощо, які не можуть вважатись об`єктивними, оскільки останні є наслідком безпосередніх дій саме скаржника, а відтак не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Інші доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, зокрема стосовно визначення скаржником підстав касаційного оскарження судового рішення, які також з огляду на вищевикладені міркування не можуть розцінюватись судом як поважні причини для поновлення строку на касаційне оскарження. Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У даному випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави наведені у клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не є аргументованими, доведеними, та такими, які б виправдовували втручання касаційного суду у принцип правової визначеності судового рішення, а тому визнаються судом неповажним. Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агро-СПП" на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 911/2406/18 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, а відтак не у повній мірі усунуто недоліки. Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі. Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-СПП" про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-СПП" на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 911/2406/18.

3. Відповідно до частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Малашенкова Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Колос