Постанова 4872 № 915/2276/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/2276/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богатиря К.В. суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г. секретар судового засідання Чеголя Є.О. за участю представників учасників процесу: Від АТ "Миколаївобленерго" - адвокат Колодяжна Ю.А., довіреність № 01/54-188, дата видачі: 17.02.21; розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 (суддя суду першої інстанції Ржепецький В.О., дата і місце постановлення рішення: 01.07.2020 (повний текст складено - 10.07.2020), м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області) по справі № 915/2276/19 за позовом: Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв про: стягнення 630 002,92 грн, ВСТАНОВИВ: 14.11.2019 Акціонерне товариство Миколаївобленерго звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 13.11.2019 №01/22-8196 про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв грошових коштів у сумі 630 002,92 грн. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 позов задоволено частково; стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв на користь Акціонерного товариства Миколаївобленерго: - 52 220,14 грн 3% річних; - 102 359,86 грн інфляційні втрати; - 2 362,51 грн судовий збір; в решті позовних вимог відмовлено. Відмовляючи у задоволенні вимог щодо стягнення пені, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем було порушено встановлений ст. 259 ЦК України спеціальний строк позовної давності. Та суду першої інстанції не було надано доказів збільшення сторонами позовної давності саме для вимог про стягнення неустойки. Вимоги щодо стягнення 3% річних суд першої інстанції вважає обґрунтованими, оскільки відповідачем було прострочено виконання основного зобов`язання. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що розрахунок 3% річних є арифметично правильним, отже вимога про стягнення 3% річних у сумі 52 220,14 грн є обґрунтованою. Суд першої інстанції також зазначив, що у даному випадку наявні підстави для стягнення інфляційних втрат, однак позивачем було допущено помилку у розрахунках та здійснив власний розрахунок інфляційних втрат. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 по справі №915/2276/19. Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення частково та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Миколаївобленерго» задовольнити у повному обсязі. Скаржник не погоджується з висновками Господарського суду Миколаївської області, які викладені в оскаржуваному рішенні стосовно пропуску строку позовної давності під час нарахування пені за період з 15.08.2017 по 05.11.2018 (включно). Апелянт зазначає, що умовами договорів про постачання електричної енергії № 35/69, № 36/16/2, № 49/65, № 49/80, № 50/1153, № 50/1154, № 50/1155, № 50/1156, № 52/22, № 53/16, № 23/343, № 54/19, № 44/5642, № 44/1145, № 44/5651, № 44/1461, № 44/5669, № 44/276, № 44/5671^ № 44/5676, № 44/5678, № 44/5680, № 44/5681, № 44/5688, № 44/409, № 44/5623, № 44/5635, № 38/238, № 38/239, № 55/431, № 41/167, № 41/204, № 41/138, № 42/708, № 42/709, № 42/710, № 42/711, № 56/1551, № 56/1552, № 56/1553, № 56/1554, № 56/1555, № 56/1556, № 56/1557, № 56/1558, № 40/1008, № 40/1009, № 40/1010, № 40/1014, № 43/56, № 47/38, № 48/398, № 51/371. № 38/896. № 42/51 передбачено, що тривалість позовної давності по договорам становить 5 років. Апелянт вказує, що при підписанні вказаних Договорів, відповідач жодним чином не порушував питання про строк позовної давності. Тим самим укладаючи вищезазначені договори сторони дійшли згоди щодо збільшення спеціального строку позовної давності. Але суд першої інстанції не взяв до уваги зазначену домовленість сторін. Тим самим проігнорував умови договору, які сторони визначили для себе, як обов`язкові до виконання. Окрім того, апелянт не погоджується з висновком суду першої стосовно зменшення розміру інфляційних втрат та вказує, що суд не надав жодних обґрунтувань щодо здійснення перерахунку інфляційних втрат. Апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 по справі № 915/2276/19 частково і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Миколаївобленерго» задовольнити у повному обсязі. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 915/2276/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Бєляновський В.В., Філінюк І.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2021. На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 915/2276/19 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 по справі №915/2276/19 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи № 915/2276/19 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. 01.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 915/2276/19. Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 40 від 03.03.2021, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бєляновського В.В. з 23.02.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 915/2276/19. Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021 справу № 915/2276/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя - Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Філінюк І.Г. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 поновлено Акціонерному товариству «Миколаївобленерго» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 по справі №915/2276/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 по справі №915/2276/19; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 01.04.2021. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи; призначено справу № 915/2276/19 до розгляду на 15 квітня 2021 о 15:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 по справі №915/2276/19. 19.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 по справі №915/2276/19. Відповідач зазначив, що посилання позивача на договори постачання електричної енергії, якими встановлено більшу тривалість позовної давності для стягнення пені, є безпідставним, оскільки вказаними договорами було встановлено, що позовна давніть по зазначеним договорам становить 5 років. Відповідач вказує, що такі договори є лише правочинами, на підставі яких сторони погодили більш тривалий строк позовної давності щодо стягнення основної заборгованості за договорами, однак при цьому, позивачем не надано жодного доказу, яким могли бути, зокрема листи, попередні договори чи то інші правочини, на підставі яких сторони б погодили більш тривалий строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені. Відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги АТ «Миколаївобленерго» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 по справі №915/2276/19 відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. 15.04.2021 у судовому засіданні прийняв участь представник апелянта - адвокат Колодяжна Ю.А., представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021, якою призначено справу № 915/2276/19 до розгляду на 15 квітня 2021 о 15:00, було отримано відповідачем 15.03.2021. Статтею 120 частиною 3, 6, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне: Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 15.04.2021, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 по справі №915/2276/19, до суду не повідомлялося. Таким чином, колегія суддів вважає, що з метою розгляду апеляційної скарги у даній справі у розумний строк згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 по справі №915/2276/19 по суті, не дивлячись на відсутність представника відповідача, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника відповідача у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк. Фактичні обставини, встановлені судом. 18.01.2017 між Публічним акціонерним товариством Миколаївобленерго (постачальник), правонаступником якого є позивач, та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв (відповідач, платник) був укладений договір № 46/16 про внесення змін та доповнень до договорів про постачання електричної енергії № 35/69, № 36/16/2, № 49/65, № 49/80, № 50/1153, № 50/1154, № 50/1155, № 50/1156, № 52/22, № 53/16, № 23/343, № 54/19, № 44/5642, № 44/1145, № 44/5651, № 44/1461, № 44/5669, № 44/276, № 44/5671, № 44/5676, № 44/5678, № 44/5680, № 44/5681, № 44/5688, № 44/409, № 44/5623, № 44/5635, № 38/238, № 38/239, № 55/431, № 41/167, № 41/204, № 41/138, № 42/708, № 42/709, № 42/710, № 42/711, № 56/1551, № 56/1552, № 56/1553, № 56/1554, № 56/1555, № 56/1556, № 56/1557, № 56/1558, № 40/1008, № 40/1009, № 40/1010, № 40/1014, № 43/56, № 47/38, № 48/398, № 51/371, № 38/896, № 42/51 в частині об`єднання платежів та договірних величин споживання електричної енергії (далі Договір) (том 1 а.с. 9-11). Відповідно до п. 12 Договору він набирає чинності з моменту підписання та укладається до 31.12.2017, а в частині розрахунків Договір діє до повного їх завершення. Відповідно до ч. 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що умови цього Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2017. Даний Договір може бути розірваний і в іншій термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України. Згідно Договору сторони визначили між собою умови виконання договору, в тому числі про договірні величини споживання електричної енергії та умови оплати за спожиту активну електроенергію, реактивну електроенергію, перевищення договірних величин електроспоживання і потужності та інших рахунків в централізованому порядку з поточного банківського рахунку КЕВ м. Миколаєва (відповідача) у доповнення до вищевказаних діючих договорах про постачання електричної енергії, укладених між ПАТ Миколаївобленерго та об`єктами платника (Військовими частинами). Відповідно до п. 1 Договору оплата за активну електричну енергію, перетікання реактивної енергії, перевищення договірних величин електроспоживання і потужності та інших рахунків (за загальними рахунками по переліченим в таблиці №1 договорам) за розрахунковий період проводиться платіжними дорученнями централізовано з поточного банківського рахунку відповідача. Оплата за активну електричну енергію, перевищення договірних величин електроспоживання та потужності здійснюється відповідачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточні рахунки постачальника. У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями, відповідач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню. Відповідач здійснює оплату за електричну енергію в наступні строки: - до 30 числа місяця - плановий платіж у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання активної електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточний рахунок із спеціальним режимом використання; - до 30 числа місяця - плановий платіж за перетікання реактивної електроенергії, який дорівнюється вартості фактичного перетікання реактивної електроенергії попереднього розрахункового періоду на розрахунковий рахунок, вказаний у рахунку. Відповідач зобов`язаний отримувати рахунки у постачальника 2 числа кожного місяця. Якщо дата отримання рахунків припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до законодавства, відповідач зобов`язаний отримати їх у найближчий робочий день, що слідує за вихідним чи святковим днем. Разом з розрахунками на оплату за спожиту активну, реактивну електроенергію постачальник надає відповідачу рахунки на здійснення планових платежів за активну, реактивну електроенергію та Акт про прийняття - передавання товарної продукції. Підписаний та скріплений мокрою печаткою Акт про прийняття-передавання товарної продукції відповідач зобов`язується повернути постачальнику протягом п`яти робочих днів з дня його отримання або у цей же термін у письмовій формі надати мотивовану відмову від його підписання. У разі неповернення постачальнику підписаного Акту про прийняття-передавання товарної продукції у вищезазначений строк, даний Акт вважається підписаний з боку відповідача без зауважень. Факт переходу відповідачу права власності на спожиту у календарному місяці електричну енергію підтверджується Актом про прийняття-передавання товарної продукції. Якщо фактичне споживання електричної енергії (перетікання реактивної електроенергії) виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії (перетікання реактивної електроенергії) має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (перетікання реактивної електроенергії). Відповідно до п. 2 Договору за внесення платежів з порушенням термінів, відповідач сплачує постачальнику за весь час прострочення враховуючи день фактичної оплати: пеню у межах подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування; 3% річних з простроченої суми; індекс інфляції від суми заборгованості. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Стаття 714 Цивільного кодексу України регулює правовідносини між сторонами договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

2. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

3. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 31.07.2017 сторонами підписано акт про прийняття-передавання товарної продукції (послуги з перетікання реактивної електроенергії) за липень 2017 року на суму 118 036,28 грн з ПДВ (том 1 а.с. 18-19). Постачальник виставив платнику рахунок №46/16/7/1 від 02.08.2017 на суму 118 036,28 грн з ПДВ, термін сплати рахунку до 14.08.2017 (том 1 а.с. 16-17). Оплата вказаного рахунку здійснена позивачем з порушенням встановленого договором строку, у зв`язку із чим позивачем нараховано: пеню за період з 15.08.2017 по 13.11.2017, 3% річних за період з 15.08.2017 по 13.11.2017, інфляційні втрати за період з серпня по жовтень 2017 року. 31.08.2017 сторонами підписано акт про прийняття-передавання товарної продукції (послуги з перетікання реактивної електроенергії) за серпень 2017 року на суму 115 128,36 грн з ПДВ (том 1 а.с. 22-23). Постачальник виставив платнику рахунок №46/16/8/1 від 04.09.2017 на суму 115 128,36 грн з ПДВ, термін сплати рахунку до 14.09.2017 (том 1 а.с. 20-21). Оплата вказаного рахунку здійснена позивачем частково з порушенням встановленого договором строку, у зв`язку із чим позивачем нараховано: пеню за період з 15.09.2017 по 13.11.2017, 3% річних за період з 15.09.2017 по 13.11.2017, інфляційні втрати за період з вересня по жовтень 2017 року. 31.10.2017 сторонами підписано акт про прийняття-передавання товарної продукції (послуги з перетікання реактивної електроенергії) за жовтень 2017 року на суму 107 081,92 грн з ПДВ (том 1 а.с. 26-27). Постачальник виставив платнику рахунок №46/16/10/1 від 02.11.2017 на суму 107 081,92 грн з ПДВ, термін сплати рахунку до 13.11.2017 (том 1 а.с. 24-25). Оплата вказаного рахунку здійснена позивачем частково з порушенням встановленого договором строку, у зв`язку із чим позивачем нараховано: пеню за період з 14.11.2017 по 27.12.2017, 3% річних за період з 14.11.2017 по 27.12.2017, інфляційні втрати за період з листопада по грудень 2017 року. 30.11.2017 сторонами підписано акт про прийняття-передавання товарної продукції (послуги з перетікання реактивної електроенергії) за листопад 2017 року на суму 114 761,56 грн з ПДВ (том 1 а.с. 30-31). Постачальник виставив платнику рахунок №46/16/11/1 від 04.12.2017 на суму 114 761,56 грн з ПДВ, термін сплати рахунку до 14.12.2017 (том 1 а.с. 28-29). Оплата вказаного рахунку здійснена позивачем частково з порушенням встановленого договором строку, у зв`язку із чим позивачем нараховано: пеню за період з 15.12.2017 по 21.02.2018, 3% річних за період з 15.12.2017 по 21.02.2018; інфляційні втрати за період з грудня 2017 року по лютий 2018 року. Постачальник виставив платнику рахунок №46/16/12/1 від 03.01.2018 року за грудень 2017 року (послуги з перетікання реактивної електроенергії) на суму 118 031,44 грн з ПДВ, термін сплати рахунку до 15.01.2018 (том 1 а.с. 118). Оплата вказаного рахунку здійснена позивачем з порушенням встановленого договором строку, у зв`язку із чим позивачем нараховано: пеню за період з 16.01.2018 по 05.11.2018, 3% річних за період з 16.01.2018 по 05.11.2018; інфляційні втрати за період з лютого по жовтень 2018 року. 31.10.2017 сторонами підписано акт про прийняття-передавання товарної продукції (активна електроенергія) за жовтень 2017 року на суму 4 194 665,53 грн з ПДВ (том 1 а.с. 13). Постачальник виставив платнику рахунок №46/16/10/1 від 02.11.2017 на суму 4 194 665,53 грн з ПДВ, термін сплати рахунку до 13.11.2017 (том 1 а.с. 12). Оплата вказаного рахунку здійснена позивачем частково з порушенням встановленого договором строку, у зв`язку із чим позивачем нараховано: пеню за період з 14.11.2017 по 28.12.2017; 3% річних за період з 14.11.2017 по 28.12.2017; інфляційні втрати за період з листопада по грудень 2017 року. 30.11.2017 сторонами підписано акт про прийняття-передавання товарної продукції (активна електроенергія) за листопад 2017 року на суму 5 706 082,54 грн з ПДВ (том 1 а.с. 15). Відповідачем було здійснено плановий платіж на суму 3 695 048,67 грн. Постачальник виставив платнику рахунок №46/16/11/1 від 04.12.2017 на суму 2 011 033,87 грн з ПДВ (5 706 082,54 - 3 695 048,67), термін сплати рахунку до 14.12.2017 (том 1 а.с. 14). Оплата вказаного рахунку здійснена позивачем частково з порушенням встановленого договором строку, у зв`язку із чим позивачем нараховано: пеню за період з 15.12.2017 по 05.11.2018, 3% річних за період з 15.12.2017 по 05.11.2018, інфляційні втрати за період з грудня 2017 року по жовтень 2018 року. У даному випадку сторонами не оскаржується обсяг переданої товарної продукції, її вартість та строки сплати. Щодо позовної давності у даному спорі колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Умовами договорів про постачання електричної енергії № 35/69, № 36/16/2, № 49/65, № 49/80, № 50/1153, № 50/1154, № 50/1155, № 50/1156, № 52/22, № 53/16, № 23/343, № 54/19, № 44/5642, № 44/1145, № 44/5651, № 44/1461, № 44/5669, № 44/276, № 44/5671, № 44/5676, № 44/5678, № 44/5680, № 44/5681, № 44/5688, № 44/409, № 44/5623, № 44/5635, № 38/238, № 38/239, № 55/431, № 41/167, № 41/204, № 41/138, № 42/708, № 42/709, № 42/710, № 42/711, № 56/1551, № 56/1552, № 56/1553, № 56/1554, № 56/1555, № 56/1556, № 56/1557, № 56/1558, № 40/1008, № 40/1009, № 40/1010, № 40/1014, № 43/56, № 47/38, № 48/398, № 51/371, № 38/896, № 42/51 передбачено, що тривалість позовної давності по договорам становить 5 років (пункти 9.6, 9.8) (том 1 а.с. 119-251, том 2 а.с. 1-107). З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що у даному випадку строк позовної давності по усім вищевказаним договорам становить 5 років, адже вищенаведеними умовами договорів встановлено позовну давність для всіх зобов`язань по договорам, а не виключно для основного грошового зобов`язання. Будь-яких винятків у цьому питанні умови договорів не містять. Як зазначалося вище, пунктом 2 Договору № 46/16 про внесення змін та доповнень до договорів про постачання електричної енергії № 35/69, № 36/16/2, № 49/65, № 49/80, № 50/1153, № 50/1154, № 50/1155, № 50/1156, № 52/22, № 53/16, № 23/343, № 54/19, № 44/5642, № 44/1145, № 44/5651, № 44/1461, № 44/5669, № 44/276, № 44/5671, № 44/5676, № 44/5678, № 44/5680, № 44/5681, № 44/5688, № 44/409, № 44/5623, № 44/5635, № 38/238, № 38/239, № 55/431, № 41/167, № 41/204, № 41/138, № 42/708, № 42/709, № 42/710, № 42/711, № 56/1551, № 56/1552, № 56/1553, № 56/1554, № 56/1555, № 56/1556, № 56/1557, № 56/1558, № 40/1008, № 40/1009, № 40/1010, № 40/1014, № 43/56, № 47/38, № 48/398, № 51/371, № 38/896, № 42/51 в частині об`єднання платежів та договірних величин споживання електричної енергії, за внесення платежів з порушення термінів, відповідач сплачує постачальнику за весь час прострочення враховуючи день фактичної оплати: пеню у межах подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування; 3% річних з простроченої суми; індексу інфляції від суми заборгованості. Пунктом 10 Договору № 46/16 визначено, що даний договір є невід`ємною частиною договорів про постачання електричної енергії, укладених між Постачальником і Платником та зазначених у таблиці №1. Таким чином до зобов`язань, визначених пунктом 2 Договору № 46/16 про внесення змін та доповнень до договорів про постачання електричної енергії, необхідно застосовувати положення щодо позовної давності, встановлені у п. 9.6. (або п. 9.8) Договорів про постачання електричної енергії № 35/69, № 36/16/2, № 49/65, № 49/80, № 50/1153, № 50/1154, № 50/1155, № 50/1156, № 52/22, № 53/16, № 23/343, № 54/19, № 44/5642, № 44/1145, № 44/5651, № 44/1461, № 44/5669, № 44/276, № 44/5671, № 44/5676, № 44/5678, № 44/5680, № 44/5681, № 44/5688, № 44/409, № 44/5623, № 44/5635, № 38/238, № 38/239, № 55/431, № 41/167, № 41/204, № 41/138, № 42/708, № 42/709, № 42/710, № 42/711, № 56/1551, № 56/1552, № 56/1553, № 56/1554, № 56/1555, № 56/1556, № 56/1557, № 56/1558, № 40/1008, № 40/1009, № 40/1010, № 40/1014, № 43/56, № 47/38, № 48/398, № 51/371, № 38/896, № 42/51. Тому на переконання колегії суддів до вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат у даному випадку слід застосувати позовну давність у 5 років. У даному випадку суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо відсутності у матеріалах справи доказів збільшення сторонами позовної давності саме для вимог про стягнення неустойки (пені). Щодо вимог позивача про стягнення пені у сумі 373 088,38 грн., колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У даному випадку сторони спору не заперечують факт прострочення оплати переданої товарної продукції. Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як зазначалося вище, пунктом 2 Договору № 46/16 про внесення змін та доповнень до договорів про постачання електричної енергії в частині об`єднання платежів та договірних величин споживання електричної енергії визначено, що за внесення платежів з порушення термінів, відповідач сплачує постачальнику за весь час прострочення враховуючи день фактичної оплати: пеню у межах подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування; 3% річних з простроченої суми; індексу інфляції від суми заборгованості. Окрім того, позовна давність для звернення з вимогами про стягнення пені на момент звернення із позовом не сплила, тому дані вимоги є обґрунтованими. Колегія суддів перевірила наданий позивачем розрахунок пені та встановила, що він є арифметично правильним та обґрунтованим. Таким чином, позовна заява підлягає задоволенню в частині стягнення пені, яка нарахована за несвоєчасну сплату заборгованості за активну електроенергію в розмірі 363 943,51 грн. та пені, яка нарахована за несвоєчасну сплату заборгованості за послуги з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 9 144,87 грн. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні даних вимог підлягає скасуванню. Щодо вимог позивача про стягнення 3 % річних у сумі 51 204,44 грн.. колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У даному випадку сторони спору не заперечують факт прострочення оплати переданої товарної продукції. Колегія суддів перевірила наданий позивачем розрахунок 3 % річних та встановила, що він є арифметично правильним та обґрунтованим. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в частині стягнення 3 % річних, які нараховані за несвоєчасну сплату заборгованості за активну електроенергію в розмірі 51 204,44 грн. та 3 % річних, які нараховані за несвоєчасну сплату заборгованості за послуги з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 1 015,70 грн. Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 204 694,40 грн., колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У даному випадку сторони спору не заперечують факт прострочення оплати переданої товарної продукції. Згідно з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003. Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Постанови КМУ №1078). Також, Верховним Судом у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.06.2020 у справі № 905/21/19, а також Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду в постанові від 25.08.2020 у справі № 924/534/19 наведено формулу, за якою необхідно розрахувати інфляційні втрати, в разі, якщо протягом періоду прострочення відбувалось часткове погашення боргу: «Х» * «і-1» - 100 грн. = «ЗБ», де «Х» - залишок боргу на початок розрахункового періоду, «і-1» - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а «ЗБ» - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»). Колегія суду, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, встановила, що він є хибним, оскільки було невірно визначено базу для нарахування інфляційних втрат та сукупний індекс інфляції. Судом першої інстанції власний розрахунок не було взагалі наведено у тексті оскарженого рішення, про що об`єктивно зазначено апелянтом в апеляційній скарзі. Колегія суддів здійснила власний розрахунок інфляційних втрат. Розрахунок інфляційних втрат на суму боргу за активну електроенергію за жовтень 2017 року, рахунок 46/16/10/1 від 02.11.2017. Сума боргу, грн.Період розрахункуСукупний індекс інфляціїРозрахунокСума втрат від інфляції 1 392439,71Листопад 2017 року1,009(1 392 439,71 грн. х 1,009) - 1 392 439,71грн. = 12 531,95 грн. 12 531,95 грн. 1 288719,45Грудень 2017 року1,01(1 288 719,45 грн. х 1,01) - 1 288 719,45 грн. = 12 887,19 грн.12 887,19 грн. Загальна сума втрат від інфляції25 419,14 грн. Розрахунок інфляційних втрат на суму боргу за активну електроенергію за листопад 2017 року, рахунок 46/16/11/1 від 04.12.2017. Сума боргу, грн.Період розрахункуСукупний індекс інфляціїРозрахунокСума втрат від інфляції 1 974066,31Грудень 2017 року - квітень 2018 року1,0541(1 974 066,31 грн. х 1,0541) - 1 974 066,31грн. = 106 796,98 грн. 106 796,98 грн. 1 968507,08Травень 2018 року - червень 2018 року1,00(1 968 507,08 грн. х 1,00) - 1 968 507,08 грн. = 0,00 грн.0,00 грн. 1 302848,22Липень 2018 року - жовтень 2018 року1,0290(1 302 848,22 грн. х 1,0290) - 1 302 848,22 грн. = 37 782,59 грн.37 782,59 грн. Загальна сума втрат від інфляції144 579,57грн. Розрахунок інфляційних втрат на суму боргу за послуги з перетікання реактивної електроенергії за липень 2017 року, рахунок 46/16/7/1 від 02.08.2017. Сума боргу, грн.Період розрахункуСукупний індекс інфляціїРозрахунокСума втрат від інфляції 100 621,28Серпень 2017 року0,999 0,00 грн. 12 267,90Вересень 2017 року - жовтень 2017 року1,03224(12 267,90 грн. х 1,03224) - 12 267,90 грн. = 395,51 грн.395,51 грн. Загальна сума втрат від інфляції395,51 грн. Розрахунок інфляційних втрат на суму боргу за послуги з перетікання реактивної електроенергії за серпень 2017 року, рахунок 46/16/8/1 від 04.09.2017. Сума боргу, грн.Період розрахункуСукупний індекс інфляціїРозрахунокСума втрат від інфляції 10 881,91Вересень 2017 року - жовтень 2017 року1,03224(10 881,91грн. х 1,03224) - 10 881,91 грн. = 350,83 грн. 350,83 грн. Загальна сума втрат від інфляції350,83 грн. Розрахунок інфляційних втрат на суму боргу за послуги з перетікання реактивної електроенергії за жовтень 2017 року, рахунок 46/16/10/1 від 02.11.2017. Сума боргу, грн.Період розрахункуСукупний індекс інфляціїРозрахунокСума втрат від інфляції 9 130,02Листопад 2017 року - грудень 2017 року1,01909(9 130,02грн. х 1,01909) - 9 130,02 грн. = 174,29 грн. 174,29 грн. Загальна сума втрат від інфляції174,29 грн. Розрахунок інфляційних втрат на суму боргу за послуги з перетікання реактивної електроенергії за листопад 2017 року, рахунок 46/16/11/1 від 04.12.2017. Сума боргу, грн.Період розрахункуСукупний індекс інфляціїРозрахунокСума втрат від інфляції 7 480,40Грудень 2017 року - лютий 2018 року1,0343(7 480,40грн. х 1,0343) - 7 480,40 грн. = 257,15 грн. 257,15 грн. Загальна сума втрат від інфляції257,15 грн. Розрахунок інфляційних втрат на суму боргу за послуги з перетікання реактивної електроенергії за грудень 2017 року, рахунок 46/16/12/1 від 03.01.2018. Сума боргу, грн.Період розрахункуСукупний індекс інфляціїРозрахунокСума втрат від інфляції 118 031,44Лютий 2018 року1,009(118 031,44грн. х 1,009) - 118 031,44грн. = 1 062,28 грн. 1 062,28 грн. 15 441,48Березень 2018 року - квітень 2018 року1,019(15 441,48грн. х 1,019) - 15 441,48грн. = 277,94 грн.277,94 грн. 7480,40Травень 2018 року - жовтень 2018 року1,029(7480,40грн. х 1,029) - 7480,40грн. = 216,93 грн.216,93 грн. Загальна сума втрат від інфляції1 557,15 грн. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення інфляційних нарахувань на суму боргу за активну електроенергію в розмірі 169 998,71 грн. та інфляційних нарахувань на суму боргу за послуги з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 2 734,91 грн. Отже, як позивачем, так і судом першої інстанції було допущено помилки під час розрахунку інфляційних втрат, окрім того суд першої інстанції не навів будь-якого обґрунтування зазначеної ним у рішенні суми інфляційних втрат, яка на його думку підлягала стягненню з відповідача. Висновки апеляційного господарського суду: Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. У даному випадку господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, неповністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 по справі №915/2276/19 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову. Щодо розподілу витрат на сплату судового збору колегія суддів зазначає наступне. Відповідно по п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог. Загальна сума заявлених позовних вимог Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» становить 630 002,92 грн., сума задоволених апеляційним господарським судом позовних вимог становить 598 042,14 грн. Таким чином позовні вимоги було задоволено на 94,92%, тобто 94,92 % витрат на сплату судового збору за подачу позовної заяви покладається на відповідача, а 5,08 % на позивача. Щодо розподілу витрат на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. У зв`язку з тим, що позовні вимоги було задоволено на 94,92 %, то 94,92 % витрат на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на відповідача, а 5,08 % на позивача. Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» задовольнити частково. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2020 по справі №915/2276/19 скасувати частково та прийняти нове рішення. « 1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв (пр. Миру, 62-А, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 08029523) на користь Акціонерного товариства Миколаївобленерго (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393): - пеню, яка нарахована за несвоєчасну сплату заборгованості за активну електроенергію в розмірі 363 943,51 грн.; - пеню, яка нарахована за несвоєчасну сплату заборгованості за послуги з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 9 144,87 грн.; - 3 % річних, які нараховані за несвоєчасну сплату заборгованості за активну електроенергію в розмірі 51 204,44 грн.; - 3 % річних, які нараховані за несвоєчасну сплату заборгованості за послуги з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 1 015,70 грн.; - інфляційні нарахування на суму боргу за активну електроенергію в розмірі 169 998,71 грн. - інфляційні нарахування на суму боргу за послуги з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 2 734,91 грн. - судові витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 8 970,63 грн. 3.В решті позовних вимог відмовити.» Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв (пр. Миру, 62-А, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 08029523) на користь Акціонерного товариства Миколаївобленерго (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 13 455,94 грн. Зобов`язати Господарський суд Миколаївської області видати накази з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документа. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 16.04.2021. Головуючий К.В. Богатир Судді: Л.В. Поліщук І.Г. Філінюк