Ухвала КЦС ВС № 344/14422/19

Ухвала 19 квітня 2021 року м. Київ справа № 344/14422/19 провадження № 61-2842ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Зайцева А. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, ВСТАНОВИВ: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2021 року, позов задоволено частково. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 вересня 1975 року у Чернівецькому міському відділі ЗАГС, про що зроблено запис за № 1794, розірвано. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 178,24 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь з ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн. У лютому 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, однак ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, оскільки заявником не було зазначено судові рішення, що ним оскаржуються та не зазначено клопотання (прохальну частину касаційної скарги). Також заявнику необхідно було надіслати на адресу Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги із чітким зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) вона подається з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстав (підстав) та, у разі сплати судового збору у меншому розмірі, доплатити його. У наданий судом строк заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 15 березня 2021 року. В уточненій редакції касаційної скарги рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2020 року та постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2021 року в частині вимог щодо розірвання шлюбу не оскаржуються. Разом із матеріалами на усунення недоліків від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просить зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги до 5% від його доходу за попередній календарний рік, посилаючись на скрутний майновий стан, чи відстрочити його сплату. На підтвердження вищезазначених доводів, заявником надано копію довідки про доходи № 7031 8804 4609 1019 від 31 березня 2021 року за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, з якої вбачається, що розмір доходу за вказаний період складає 26 860,72 грн. Вивчивши подану заяву, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на такі підстави. Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявника, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року). Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору. Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд касаційної інстанції вважає за можливе зменшити розмір судового збору до 1 343,03 грн за подання касаційної скарги у цій справі, що становить 5% від річного доходу заявника. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, недоліки заявником усунуто. Підставою відкриття касаційного провадження є підстава, передбачена пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, яка наведена заявником. Оскільки викладені в касаційної скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору задовольнити. Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2021 року до 1 343,03 грн. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2021 року в частині позовних вимог щодо поділу майна подружжя. Витребувати з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу № 344/14422/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Коротенко В. С. Жданова А. Ю. Зайцев