Постанова 4851 № 520/15990/2020

Головуючий І інстанції: Бадюков Ю.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2021 р. Справа № 520/15990/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Судді-доповідача Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020, повний текст складено 23.12.2020, по справі № 520/15990/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ від 08.09.2020 в сумі 1025,48 грн., що рахується станом на 31 серпня 2020 року. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: наказу ТОВ "Дніпро-Вендор" про прийняття позивача на роботу на посаду юриста; трудової книжки; платіжних доручень ТОВ "Дніпро-Вендор" про сплату за позивача ЄСВ, а у разі неможливості подання копій вказаних документі - письмове зазначення причин, з яких доказ не може бути подано, а також наявних у позивача доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Роз`яснено, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде залишено без розгляду відповідно до приписів ч.15 ст.171 КАС України. 23.12.2020 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позов залишено без розгляду. Приймаючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було виконано вимоги ухвали суду від 07.12.2020. ОСОБА_1 , не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її прийняття з порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху належним чином їй направлена не була, тому не могла у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви. Головне управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач) не надало відзив на апеляційну скаргу. На підставі положень ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Частиною 15 ст.171 КАС України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Пунктом 7 ч.1 ст.240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом. Таким чином, необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 240 КАС України є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом. Як вбачається з матеріалів справи, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначено, що для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати (долучити) докази: наказ ТОВ "Дніпро-Вендор" про прийняття позивача на роботу на посаду юриста; трудову книжку; платіжні доручення ТОВ "Дніпро-Вендор" про сплату за позивача ЄСВ. З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Згідно ч. 10 ст. 79 КАС України докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Частиною 3 статті 80 КАС України встановлено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Аналіз наведених вище норм КАС України дозволяє дійти висновку про те, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи шляхом постановлення ухвал про витребування доказів. Також позивач у випадку не долучення певного доказу до позовної заяви має право заявити клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. В порушення наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції залишено позовну заяву без руху з підстав неподання позивачем доказів по суті справи. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем в якості додатків до позовної заяви не зазначено наказ ТОВ "Дніпро-Вендор" про прийняття позивача на роботу на посаду юриста; трудову книжки; платіжні доручення ТОВ "Дніпро-Вендор" про сплату за позивача ЄСВ, про необхідність надання яких визначено в ухвалі про залишення позову без руху. За таких обставин, судова колегія вважає, що не надання вказаних документів не є недоліком позовної заяви, як помилково зазначено судом першої інстанції. Отже, оскільки ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви постановлена на підставі протиправної ухвали про залишення позовної заяви без руху, тому дана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Крім того, колегія суддів зазначає, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху постановлена 07.12.2020, супровідний лист суду про направлення її позивачу датований 07.12.2020 (а.с. 26-28). При цьому, 08.12.2020 секретарем судового засідання складено довідку про тимчасове припинення відправки поштової кореспонденції у судових справах у зв`язку з припиненням державного фінансування відправки поштової кореспонденції (а.с. 29). Зазначену ухвалу позивачу надіслано 08.12.2020 за електронною адресою зазначеною у позовній заяві: " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (а.с.30). ОСОБА_1 зазначає, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху належним чином їй направлена не була, тому не могла у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви. Колегія суддів зазначає, що позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 07.12.2020 надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. При цьому, ухвала про залишення позову без руху відповідно до ч. 1 ст. 241 КАС України є судовим рішенням, питання вручення судових рішень врегульоване ст. 251 КАС України. Відповідно до ч. 5 ст. 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Згідно до ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Колегія суддів зазначає, що залишаючи без розгляду позовну заяву у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя повинен пересвідчитись, що вжив вичерпні заходи для належного повідомлення позивача про необхідність виконання судового рішення та усунення недоліків позовної заяви, зокрема як можливість надіслання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, так і інформування за допомогою засобів зв`язку. Так, в позовній заяві у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивач зазначила адресу електронної пошти, що згідно з положеннями ст.251 КАС України надавало суду першої інстанції право повідомити позивача про прийняття ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом направлення копії судового рішення на електронну адресу. При цьому, в позовній заяві позивач не заявляла клопотань щодо направлення копії судових рішень на її електронну адресу. Проте суд першої інстанції надіслав копію ухвали про залишення позовної заяви без руху виключно на електронну адресу позивача. Доказів направлення цієї ухвали в паперовій формі поштовим відправленням матеріали справи не містять. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що копію ухвали про залишення позовної заяви без руху судом першої інстанції було направлено на адресу відповідача (Головного управління ДПС у Харківській області) засобами поштового зв`язку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 43). Отже, на час прийняття оскаржуваної ухвали суд першої інстанції достовірно не пересвідчився про отримання ухвали про залишення позову без руху скаржником. Застосування наслідків, встановлених положеннями ч. 15 ст.171 КАС України, можливе лише за умов беззаперечного встановлення та з`ясування судом дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, яке є визначальним для обчислення строку встановленого судом для усунення відповідних недоліків. Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року (справа №760/22516/18), від 28 жовтня 2020 року (справа №826/10044/18). Згідно з ч.2 ст. 6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010р. у справа «Меньшакова проти України» (Заява № 377/02) у п.52 «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (Рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)». У справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду з направленням справи до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 09.04.2021 по справі № 500/90/19. Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Згідно ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 320, 321,325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 по справі № 520/15990/2020 скасувати. Справу № 520/15990/2020 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов